Фасцiї м’язiв грудного поясу
Дельтоподiбна фасцiя (fascia deltoidea) покриває дельтоподiбний м’яз iз зовнiшньої та внутрiшньої поверхонь. У грудній ділянці дельтоподiбна фасцiя переходить у грудну фасцiю. На межі дельтоподібного м’яза та м’язів плеча вона переходить у плечову фасцію.
Пахвова фасцiя (fascia axillaris) покриває пахвову ямку i є продовженням передхребтової пластинки фасцiї шиї.
Фасцiя плеча (fascia brachii) у виглядi футляра обгортає все плече. Має двi мiжм’язовi перегородки: присередню мiжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale) i бічну мiжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii laterale). Вони приростають до присереднього та бічного країв плечової кiстки. Таким чином, на плечi утворюються два кiстково-Н
Фасцiю передплiччя (fascia antebrachii)є продовженням плечової фасцiї. Вона приростає до лiктьового вiдростка лiктьової кiстки, вiд нього фасцiальнi пучки приростають до присереднього надвиростка плечової кiстки, прикриваючи зовнi лiктьовий нерв.
Фасцiя передплiччя у виглядi футляра обгортає все передплiччя.
У кінцевому вiддiлi передплiччя фасцiя має циркулярний напрямок волокон i приростає до шилоподiбних вiдросткiв лiктьової та променевої кiсток. Ця частина фасцiї стовщується, утворюючи на передній поверхні тримач м'язів – згиначiв (retinaculum musculorum flexorum), а на задній – тримач м'язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum). Вiд тримача м'язів – розгиначiв вiдходять перегородки, що приростають до тильної поверхнi кiсток передплiччя, утворюючи шiсть тильних піхов зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum сarpales dorsales), в яких розташовуються сухожилки м’язів – розгиначiв.
На тильнiй поверхнi кистi розташована тильна фасцiя кистi (fascia dorsalis manus). Вона покриває сухожилки розгиначiв, судини і нерви. Фасція приростає до тильної поверхнi п’ясткових кiсток.
На долоннiй поверхнi кистi є долонний апоневроз (aponeurosis palmaris). Вiн починається вiд тримача м'язів – згиначiв, подiляється на чотири пучки, мiж якими розмiщуються поперечнi пучки волокон (fasciculi transversi). Закiнчується долонний апоневроз у дiлянцi п’ястково-фалангових суглобiв. В бічному i присередньому напрямках долонний апоневроз стоншується i продовжується у виглядi тонкої фасцiї, що покриває м’язи тенара i гiпотенара.
Вiд долонного апоневроза до шкiри долонi відходять сполучнотканиннi волокна, поділяючи пiдшкiрну жирову клiтковину на окремі комірки, що нагадують бджолинні стiльники. Тому гнiйний процес тут поширюються в глибину, нерiдко виникають вогнищевi некрози.
На пальцях фасцiя кисті приростає до бічних країв фаланг, утворюючи волокнисті пiхви пальцiв кистi (vaginae fibrosae digitorum manus). У кожнiй пiхвi розрiзняють кiльцеву частину волокнистої пiхви (рars anularis vaginae fibrosae) – в дiлянцi тiл фаланг, та хрестоподiбну частину волокнистої пiхви (pars cruciformis vaginae fibrosae) – в дiлянцi суглобiв.
На долоннiй поверхнi пальцiв вiд шкiри до волокнистих пiхов сухожилкiв та окiстя фаланг iдуть сполучнотканиннi волокна, утворюючи комірки. У комірках є скупчення жирової клiтковини. Тому гнiйний процес тут поширюється не поверхнево, а в глибину.
Сухожилковi пiхви кистi
На долонній поверхнi кистi є спільна пiхва сухожилків м'язів – згиначiв (vagina communis tendinis musculorum flexorum), та пiхва сухожилка довгого м'яза – згинача великого пальця.
Спільна пiхва м’язів – згиначiв мiстить вiсiм сухожилкiв поверхневого та глибокого м'язів – згиначiв пальцiв. Проксимально вона виступає на 1-2 см вище від тримача м'язів – згиначiв, дистально доходить до середини п’ясткових кiсток, а на мiзинцi простягається до основи кінцевої фаланги (мал. 110).
