Хірургічна анатомія стегнових гриж
В медіальному відділі судинної затоки розміщується найбільш піддатливий відділ затоки. Тут можуть виходити стегнові грижі, утв.стегновий канал(1-2см), якого немає в нормі. Стінки каналу: спереду - серповидний край широкої фасції, ззаду – гребінчаста фасція, ззовні – піхва стегнової вени. Отвори канала. Стегнове кільце спереду обмежене пахвинною зв’язкою, ззаду – гребінчастою зв’язкою та фасцією, внутрішньо – лакунарною зв’язкою, зовнішньо – піхвою стегнової вени
Хірургічна анатомія.
Стегнові грижі виходять під паховою зв’язкою і розміщені в верхньому відділі передньої поверхні стегна. Грижові ворота стегнових гриж можуть розміщуватись на рівні внутрішньої, середньої чи зовнішньої частин пахової зв’язки. Грижове випинання проходить досередини від стегнової вени в стегновий канал і далі, через зовнішнє кільце каналу виходить в підшкірну клітковину передньої поверхні стегна. Грижовий мішок покритий шкірою, жировою клітковиною і поверхневою фасцією.
Стегнові грижі можуть виходити спереду чи ззаду від стегнових артерій і вени. Грижа лапунарної зв’язки проходить до середини від внутрішгнього отвору стегнового каналу через щілину в lig.lacunare. М’язева стегнова кила розміщується ззовні від стегнових судин і проходить через lacuna musculorum.
Грижовим вмістом стегнової грижі можуть бути ті ж органи, що і при паховій грижі.
Способи хірургічного лікування стегнових кил поділяються на чотири групи: 1). Способи закриття грижових воріт з сторони стегна; 2). Способи закриття грижових воріт з сторони пахового каналу; 3). Аутопластичні способи; 4). Гетеропластичні способи.
Розрізи шкіри проводять вертикально над грижею. Початок розрізу розміщується на 2-3 см вище пахової зв’язки. Довжина розрізу 10-12 см.
З операцій зі сторони стегна застосовують методи Локвуда і його модифікації (Бассіні, Кримов) та Абражанова.
За Локвудом після розсічення шкіри і підшкірної основи виділяють грижовий мішок, розкривають його, вміст вправляють в черевну порожнину.
Грижовий мішок перев’язують і відсікають. Закриття стегнового каналу здійснюють шляхом підшивання пахової зв’язки до надкісниці лонної кістки 2-3 вузликовими швами.
Модифікація Бассіні заключається в тому, що після підшивання пахової зв’язки до надкісниці лонної кістки накладають другий ряд швів на півмісяцевий край овальної ямки стегна та гребінчикову фасцію.
Для закриття стегнових грижових воріт через паховий канал застосовують метод Руджі. Розкривають паховий канал, вміст його відводять доверху. Розсікають задню стінку пахового каналу. Грижовий мішок переводять в паховий канал, обробляють і видаляють. Стегнове грижове кільце закривають шляхом підшивання задньої сторони пахової зв’язки до здухвинно-лонної зв’язки 3-4 швами. Відновлюють паховий канал.
Пластичні способи застосовують у випадках великих грижових воріт, коли їх складно закрити звичайними методами. Із багатьох запропонованих аутопластичних способів практичне застосування знайшли лише деякі. Спосіб Караванова – після обробки грижового мішка проводять пластику грижових воріт клаптем апоневроза зовнішнього косого м’яза живота. Клапоть викроюють довжиною 2-4 см , відступивши на 1,5 см вище пахової зв’язки, проводять його через стегновий канал і підшивають до надкісниці лонної кістки, лонної зв’язки та лакунарної зв’язки.
Аллопластичні та гетеропластичні способи закриття стегнових грижових воріт на сьогодні майже не використовуються.
