Еколого-економічне обґрунтування проекту
Основною метою сільськогосподарського підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції для задоволення потреб населення та отримання прибутку. Разом з тим, в результаті сільськогосподарського виробництва зовнішні ефекти постійно впливають на елементи навколишнього середовища. Переважна кількість даних впливів пов'язане з негативними зовнішніми ефектами, що характеризуються як негативні еколого-економічні наслідки виробництва, які не приймаються до уваги господарюючими суб'єктами. Зовнішні ефекти безпосередньо не позначаються на економічному становищі землекористувача. Аграрні товаровиробники зацікавлені, перш за все, у зниженні внутрішніх витрат. Недооцінка екологічних факторів і низький рівень екологічної самосвідомості не дозволяють зрозуміти, що поліпшення стану навколишнього середовища позначиться на підвищенні економічної ефективності виробництва. Застосування виробничих факторів у точних, необхідних розмірах дозволить знизити витрати і звести екологічно-небезпечний виробничий потенціал до мінімуму. Тому для сільськогосподарських організацій, охочих з більшою віддачею використовувати свої ресурси, але підтримуючи при цьому природну рівновагу, необхідна об'єктивна оцінка виробничої діяльності в реальних умовах. В умовах ринкових відносин сільськогосподарські підприємства зможуть вижити і розвивати виробництво лише при його високої еколого-економічної ефективності. Використовувані для цього економічні показники враховують, як правило, тільки початковий ефект проведення заходу, зіставляючи витрати з результатом, і не враховують екологічних наслідків. Однак негативні наслідки часто зводять нанівець видимий позитивний ефект. Отримуючи дохід від використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, суспільство змушене розплачуватися втратами в екології, які вимагають великих додаткових витрат.
Таким чином, в оцінці ефективності сільськогосподарського виробництва не можна обмежуватися використанням лише економічних показників. Народногосподарська значимість цього питання і зумовила необхідність визначення еколого-економічної ефективності сільського господарства, що, у свою чергу, має на увазі під собою вироблення нових і вдосконалення традиційних підходів до обгрунтування доцільності вирощування сільськогосподарських культур і виробництва в цілому. Одночасне врахування економічних та екологічних чинників дозволить сільському господарству більш ефективно використовувати земельні, водні та лісові ресурси, що призведе до зниження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище.
Критерієм еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є максимізація розв'язання завдання задоволення суспільного попиту на продукцію, отриману з оптимальними виробничими витратами при збереженні та відтворенні навколишнього середовища. Такий критерій дозволяє одночасно оцінювати, якою мірою процес виробництва задовольняє суспільні потреби в аграрній продукції, наскільки дотримуються в галузі гранично допустимі нормативи використання природного середовища і які економічні вигоди або прорахунки при цьому досягаються.
Екологічні показники
Програмування врожайності
У розділі 4 визначена врожайність сільськогосподарських культур залежно від ґрунтової родючості.
У господарській діяльності ріст урожайності є благом, тому що є основою для одержання прибутку, а в біологічному балансі - злом, тому що з більшим урожаєм виноситься більша кількість поживних речовин і гумусу із ґрунту.
Для формування більше високої врожайності сільськогосподарських культур можуть застосовуватися мінеральні добрива. Для розрахунку оптимальних доз внесення добрив використовують поправочні коефіцієнти на агрохімічні властивості ґрунту.
Фосфорні й калійні добрива застосовуються в нормах, що забезпечують підвищення родючості ґрунту й покриваючих витрат на формування планованого врожаю сільськогосподарської культури.
Залежність тут наступна: більше поживних речовин у ґрунті - значить витрачаємо меншу кількість добрив на збільшення врожаю, забезпечувану мінеральними добривами.
Уміст поживних речовин і гумусу в ґрунті визначено за матеріалами паспортизації земель сільськогосподарського призначення СВК «Трубайцівський», які розроблені Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції (додатки). Зведені показники в розрізі полів по господарству представлені у таблиці 19.
Таблиця 19