Маркування і пакування трикотажних виробів

Маркування і пакування трикотажних виробів здійснюється відповідно до ГОСТу 3897-87.

Маркуються трикотажні вироби товарним ярликом, стрічкою з зображенням товарного знака і контрольною стрічкою.

На товарних ярликах вміщують зображення товарного знака підприємства-виготівника, його назву, підпорядкування і місцезнахо­дження, назву виробу, стандарт або технічні умови на виріб, артикул, номер моделі, розмірні ознаки, сорт, роздрібну ціну, дату (місяць, рік). На товарних ярликах допускається не вказувати: на панчішно-шкарпеткових виробах - товарний знак і місцезнаходження підприємства-виготівника, дату виготовлення; на рукавичних виробах - товарний знак, номер моделі і дату виготовлення.

На товарному ярлику додатково повинні бути нанесені такі дані: для білизняних виробів - група оздоблення і міцність фарбування; для верхніх виробів - артикул полотна, номер ВТК (для панчішно-шкар­петкових виробів дозволяється зазначати на пакувальному ярлику).

Стрічкою із зображенням товарного знака маркуються три­котажні верхні і білизняні вироби з усіх видів пряжі і ниток (крім ви­робів із бавовняної і бавовняно-віскозної пряжі). На стрічці повинні бути зазначені назва сировинного складу полотна і його відсоткове співвідношення, а також символи догляду за виробами.

На контрольній стрічці для трикотажних виробів вміщують розмір і роздрібну ціну.

При перевірці маркування і встановленні його відповідності вимогам стандарту звертають увагу на реквізити маркування, їх чіт­кість, місце прикріплення товарного ярлика і стрічок.

Для пакування трикотажних виробів використовується спожи­вча (індивідуальна або групова) і транспортна тара.

До споживчої тари належать пакети з поліетиленової і целофа­нової плівки або паперу, коробки з кришкою і пачки із картону з кла­панами.

У поліетиленовий пакет, коробку, пачку із картону, папір па­кують вироби однієї моделі, одного розміру, артикула полотна, ціни і сорту.

До транспортної тари належать ящики із деревини і гофрова­ного картону, м'яка тара (мішки). У транспортну тару складають виро­би, вміщені у споживчу тару.

 

Рукавичкові вироби

До цієї групи належать рукавиці й рукавички, вироби, що вдягають безпосередньо на кисть руки та частково або повністю на руку до передпліччя. Рукавичкові вироби як частина ансамблю верх­нього одягу повинні підпорядковуватися його композиційному рішен­ню. За формою, конструкцією, використанням сировинних матеріалів, кольором і оздобленням повинні відповідати призначенню, а також напряму моди. Форма і конструкція рукавичкових виробів повинні забезпечити гарне облягання долоні, при цьому вироби не повинні чинити на неї надмірного тиску, утрудняти рух і утворювати зморшки і складки. Зимові рукавичні вироби повинні мати хороші теплозахисні властивості. Виробляють їх із різноманітних волокон: вовняної, бавов­няної, напіввовняної пряжі, хімічних волокон, текстурованих пряжі і ниток, а також їх сумішей; основов'язаними переплетеннями, можуть разом використовуватися різні переплетення. За характером оздоблен­ня рукавичкові вироби бувають гладкофарбованими, гладкої або рель­єфної структури, строкатов'язаними, комбінованими за кольором, жаккардовими; за статево-віковим поділом - чоловічі, жіночі, дитячі; за сезоном носіння - зимові, демісезонні, літні; за цільовим призна­ченням - повсякденні, робочі й спортивні; за способом виготовлення -кроєні із трикотажного полотна і в'язані.

 

Рукавичкові вироби виготовляють трьох типів: рукавички, що вкривають частково передпліччя, долоню руки й п'ять пальців, кож­ний окремо; рукавиці, які вкривають передпліччя, долоню руки, чо­тири пальці разом і великий окремо або три пальці разом, а великий і вказівний окремо.

Розміри рукавичкових виробів встановлюються за величиною обхвату долоні в сантиметрах, що вимірюється посередині між осно­вами великого і вказівного пальців.

Рукавичкові вироби виготовляють таких розмірів:

дитячі: рукавички кроєні і в'язані - 14, 16, 18 - 20; рукавиці кроєні і в'язані - 11, 12, 13, 14, 16, 18 - 20;

жіночі: рукавички і рукавиці кроєні і в'язані - 16, 17, 18, 19, 20;

чоловічі: рукавички п'ятипалі, рукавиці кроєні і в'язані: 18, 20, 22, 24, 26, 28.

Рукавички кроєні виготовляють літні (із тонкого полотна), де­місезонні (із полотна з більш високою поверхневою щільністю) і зимові (з ворсовою підкладкою). Виготовляють методом розкрою (ви­рубки) окремих деталей (корпуса з чотирма пальцями, великого паль­ця і міжпальцевих смужок). Корпус може бути з одним або двома швами, що з'єднують тильну й долонну частини. Нижня невідрізна частина рукавичок називається подоликом (крагою). Можуть бути суцільними, із розрізом і розширенням до краю і застібкою (крага). Рукавиці кроєні бувають з підкладкою і без неї.

Рукавички і рукавиці в'язані можуть бути одинарними і по­двійними. Складаються із корпуса, пальців і напульсника. Рукавиці -із корпуса, великого (вказівного) пальця й напульсника.

В'язані рукавичкові вироби виготовляють на плоских або круглих рукавичних машинах із жаккардовими механізмами або без них. Починають в'язати з напульсника, потім в'яжуть корпус і пальці. Після в'язання вироби формують. Напульсники бувають прямокутної форми або розширені донизу. Вони повинні бути еластичними, мати гарну розтяжність (виготовляють ластиковим переплетенням). Роз­тяжність напульсників нормується за стандартами.

Корпус рукавичок і рукавиць в'яжуть жаккардовими або пре­совими переплетеннями, фангом, напівфангом, а пальці - кулірною гладдю. Використовують різні оздоблення - бахрому, вишивку (ручну і машинну), вибивання, валяння.