Маркування і пакування трикотажних виробів
Маркування і пакування трикотажних виробів здійснюється відповідно до ГОСТу 3897-87.
Маркуються трикотажні вироби товарним ярликом, стрічкою з зображенням товарного знака і контрольною стрічкою.
На товарних ярликах вміщують зображення товарного знака підприємства-виготівника, його назву, підпорядкування і місцезнаходження, назву виробу, стандарт або технічні умови на виріб, артикул, номер моделі, розмірні ознаки, сорт, роздрібну ціну, дату (місяць, рік). На товарних ярликах допускається не вказувати: на панчішно-шкарпеткових виробах - товарний знак і місцезнаходження підприємства-виготівника, дату виготовлення; на рукавичних виробах - товарний знак, номер моделі і дату виготовлення.
На товарному ярлику додатково повинні бути нанесені такі дані: для білизняних виробів - група оздоблення і міцність фарбування; для верхніх виробів - артикул полотна, номер ВТК (для панчішно-шкарпеткових виробів дозволяється зазначати на пакувальному ярлику).
Стрічкою із зображенням товарного знака маркуються трикотажні верхні і білизняні вироби з усіх видів пряжі і ниток (крім виробів із бавовняної і бавовняно-віскозної пряжі). На стрічці повинні бути зазначені назва сировинного складу полотна і його відсоткове співвідношення, а також символи догляду за виробами.
На контрольній стрічці для трикотажних виробів вміщують розмір і роздрібну ціну.
При перевірці маркування і встановленні його відповідності вимогам стандарту звертають увагу на реквізити маркування, їх чіткість, місце прикріплення товарного ярлика і стрічок.
Для пакування трикотажних виробів використовується споживча (індивідуальна або групова) і транспортна тара.
До споживчої тари належать пакети з поліетиленової і целофанової плівки або паперу, коробки з кришкою і пачки із картону з клапанами.
У поліетиленовий пакет, коробку, пачку із картону, папір пакують вироби однієї моделі, одного розміру, артикула полотна, ціни і сорту.
До транспортної тари належать ящики із деревини і гофрованого картону, м'яка тара (мішки). У транспортну тару складають вироби, вміщені у споживчу тару.
Рукавичкові вироби
До цієї групи належать рукавиці й рукавички, вироби, що вдягають безпосередньо на кисть руки та частково або повністю на руку до передпліччя. Рукавичкові вироби як частина ансамблю верхнього одягу повинні підпорядковуватися його композиційному рішенню. За формою, конструкцією, використанням сировинних матеріалів, кольором і оздобленням повинні відповідати призначенню, а також напряму моди. Форма і конструкція рукавичкових виробів повинні забезпечити гарне облягання долоні, при цьому вироби не повинні чинити на неї надмірного тиску, утрудняти рух і утворювати зморшки і складки. Зимові рукавичні вироби повинні мати хороші теплозахисні властивості. Виробляють їх із різноманітних волокон: вовняної, бавовняної, напіввовняної пряжі, хімічних волокон, текстурованих пряжі і ниток, а також їх сумішей; основов'язаними переплетеннями, можуть разом використовуватися різні переплетення. За характером оздоблення рукавичкові вироби бувають гладкофарбованими, гладкої або рельєфної структури, строкатов'язаними, комбінованими за кольором, жаккардовими; за статево-віковим поділом - чоловічі, жіночі, дитячі; за сезоном носіння - зимові, демісезонні, літні; за цільовим призначенням - повсякденні, робочі й спортивні; за способом виготовлення -кроєні із трикотажного полотна і в'язані.
Рукавичкові вироби виготовляють трьох типів: рукавички, що вкривають частково передпліччя, долоню руки й п'ять пальців, кожний окремо; рукавиці, які вкривають передпліччя, долоню руки, чотири пальці разом і великий окремо або три пальці разом, а великий і вказівний окремо.
Розміри рукавичкових виробів встановлюються за величиною обхвату долоні в сантиметрах, що вимірюється посередині між основами великого і вказівного пальців.
Рукавичкові вироби виготовляють таких розмірів:
дитячі: рукавички кроєні і в'язані - 14, 16, 18 - 20; рукавиці кроєні і в'язані - 11, 12, 13, 14, 16, 18 - 20;
жіночі: рукавички і рукавиці кроєні і в'язані - 16, 17, 18, 19, 20;
чоловічі: рукавички п'ятипалі, рукавиці кроєні і в'язані: 18, 20, 22, 24, 26, 28.
Рукавички кроєні виготовляють літні (із тонкого полотна), демісезонні (із полотна з більш високою поверхневою щільністю) і зимові (з ворсовою підкладкою). Виготовляють методом розкрою (вирубки) окремих деталей (корпуса з чотирма пальцями, великого пальця і міжпальцевих смужок). Корпус може бути з одним або двома швами, що з'єднують тильну й долонну частини. Нижня невідрізна частина рукавичок називається подоликом (крагою). Можуть бути суцільними, із розрізом і розширенням до краю і застібкою (крага). Рукавиці кроєні бувають з підкладкою і без неї.
Рукавички і рукавиці в'язані можуть бути одинарними і подвійними. Складаються із корпуса, пальців і напульсника. Рукавиці -із корпуса, великого (вказівного) пальця й напульсника.
В'язані рукавичкові вироби виготовляють на плоских або круглих рукавичних машинах із жаккардовими механізмами або без них. Починають в'язати з напульсника, потім в'яжуть корпус і пальці. Після в'язання вироби формують. Напульсники бувають прямокутної форми або розширені донизу. Вони повинні бути еластичними, мати гарну розтяжність (виготовляють ластиковим переплетенням). Розтяжність напульсників нормується за стандартами.
Корпус рукавичок і рукавиць в'яжуть жаккардовими або пресовими переплетеннями, фангом, напівфангом, а пальці - кулірною гладдю. Використовують різні оздоблення - бахрому, вишивку (ручну і машинну), вибивання, валяння.