ПОДАННЯ ДАНИХ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

1.-вимоги корист. 2.- вимого сист.3.- зовн. Рівень. 4. –інфологічний рівень. 5. –логічний рівень. 6- фіз.. рівень. 7- сист. Управління баз

данних, 8- тезнічна реалізація.

УП
Модель пететв. Інформ. рес. В інформ. ситемах.

ІР
СП
- інформаційний продукт

- система перетворення

 

- iнформаційний ресурс

 

Основні задача ІС – це перетв. вхідні докум. у вихідні і тому програмно-інформаційні ф-ї ІС полягають в перетворенні інформаційного ресурсу системи в іх інформаційний продукт. В основі будь-якого персонального комп’ютеру обов’язково повинні бути ств. файлові системи обробки і-ї. Файлова система характерна тим, що інформ. забезпечення ств. в рамках прикладної програми, а це зменшує витрати на розробку.

Але файлові ситеми мають перні недоліки:

- Надмірність даних

- Дублювання і-ї

- Неузгодження введення і-ї

- Залежність інформ. забезпечення від програм

Переваги файлової системи

- Простота і відповідальність зосереджені на одній особі і можливість доступу до всих без данних.

Бази данних – сукупність спец. організованих даних у пам’яті комп’ютера , або у зовн. пам’яті .

Основними перевагами баз даних є:

- Багаторазовість використання однієї і тієї ж програми

- Економ. Витрати на створенні інформаційної бази

- Зниження надмірності даних

- Швидкість

- Простота і зручність представлення даних

- Можливість уніфікації засобів ведення бази даних

- Фіз. і лог. Нез. Від прикладних програм.

БАЗИ ЗНАНЬ

Знання – це відомості про сутності предметної області і про процеси, які протікають в ній, про закони її розвитку та про взаємовідношення її наповнення. В інформаційних системах знання поділяють на декларативні та процедурні.

Декларативні знання – це ті знання, які безпосередньо представлені в памяті комп’ютера

Процедурні знання – це ті знання, які представлені у вигляді процедур за допомогою яких можна отримати і-ю або нову і-ю.

Бази даних мають наступну класифікацію:

1.Бази даних за моделлю представлення даних (реляційні, сітьові, ієрархічні)

2. За областю використання(локальні, централізовані, розподілені) і розподілення – це такі БД, що мають кожного окремого користувача, але кожен користувач БД і інших працівників.

3. За професійним призначенням БД залежать від обл.. використання.

4. За формою відображення і-ї (фактографічні, документальні)Фактографічні відображають об’єкти предметної області без зв’язку із документами, які їх описують. Документальні – і-я, яка зберігається у вигляді документів.

5. За призначенням( інформ-пошукові системи, спеціалізовані за окремими галузями використання, спеціалізовані за видами автоматизації систем, в яких використовуються)

6. За архітектурою обчислення середовища автоматизовані бази даних поділяються(централізовані, розподілені)

7. За мовою спілкування(- системи з базовою мовою(відкриті) – системи з власною мовою(закриті)).

Основною мовою спілкування в БД є мова SQL, мова запитів. Основними інструкціями мови SQL є запис, заміна, вилучення і відбір. Більшість БД створюються на реляційній основі.

Реляційна БД – сукупність взаємопов’язаних таблиць або множина таблиць, що скл. З вертикальних колонок полів і строчок для записів. Звя’зки здійснюються через поля і зв’язки задають відношення між об’єктами з предметної обласні і тому в суч. БД зникає поняття «файли». На основі БД ств. автоматизовані банки даних ( АБД).

АБД – це сист. інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і техн.. засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, пошуку, зберігання, ведення, актуалізації і вивидення і-ї.

Кожен користувач ІС має своє робоче місце, яке називається автоматизованим робочим місцем(АРМ).

Людині для ефективної роботи необхідно мати:

1. Вміння працювати з текстовими процесами

2. Вміння працювати з табличними процесорами. Для виконання обчислення необх. правильно використовувати формули і ф-ї.

3. Вміти працювати системою управління БД

4. Вміння працювати в Power Point.

Для ефективної роботи АРМ є категорії представників, які забезпечують роботу даних місць. Це системні програмісти, технічні працівники. Для ефективної роботи АРМ використовують локальні та глобальні мережі. Локальні – мержі, які створені в одному приміщенні або в одній компанії. Глобальні – доступ до будь- якого комп’ютера, до будь-якої точки(Інтернет). Використання АРМ в ІС, а . б. є ІС і тому, все що стосується а.і.с. відноситься до АРМ.

АРМом називається просторово зафіксоване розміщення деякого техн. Комплексу разом з орг..-техн. Регламентаціями, що визн. роботу спеціаліста. Будь-який АРМ виконує обробку і-ї, завжди знаходиться в певному місці і професійно орієнтований. Оскільки роб. місце – це зона, в якій виконується трудовий процес, воно передбачає виконання умов трудового процесу.

В АРМах працюють 2 суб’єкта:

1. Людина 2. Технічна система .

І тому АРМ, як і АІС має 2 складові: організаційну, технічну.

Класифікація АРМ:

1. По класу задач. Задачі з рутинними операціями. Розрахункові та облікові задачі, економічні та оптимізаційні, задачі обробки значних масивів і-ї.

2. По типу комп’ютерів (- на персон. комп’ютері,- на комп. заг. користування)

3. По виду професорської діяльності. Залежить від ф-й користувачів або представників.

4. По області використанні.(індивідуальні, колективні)

5. По рівню застосування (керівника, спеціаліста, технічного представника)

Функції керівників – оперативний пошук і доставка і-ї, зберігання типових управлінських рішень, секретність, оперативність, оперативний зв'язок.

Автоматизоване роб. місце спеціаліста доступ до централізації та своєї БД, можливість ведення телекомунікаційного діалога, рішення професійних задач)

АРМ технічного представника(оформлення документів, контроль виконання доручень, ведення картотек та архівів)

По рівню системності : автотомні, системні.

Типи локальних мереж : зіркоподібна, кільцева, зєднання по шині.

Кожна локальна мережа скл. з 3-х елементів: сервер, робочі місця/станції, пристрої для зв’язку цих комп’ютерів.