Якщо вас викликали до вчителя
Індивідуальна зустріч з батьками: пам’ятка для педагогів.
Як поводитися, коли виникла проблемна ситуація,
І ви зустрілися з батьками для неприємної бесіди?
- Намагайтесь ніколи не вживати вираз “викликати батьків до школи”! Ваша зустріч не повинна бути покаранням для дитини. Завжди запрошуйтеїх для розмови. І обов’язково заздалегідь.
- Запрошуючи батьків до школи, запитайте себе: який я хочу отримати результат? Якщо просто виговоритись, засудити дії дитини чи методи виховання батьків, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти конструктивне рішення, адже це полегшить, насамперед, вашуроботу.
- Під час розмови в присутності дитини пам’ятайте: наскільки б вона не була винною, батьки завжди (у всякому випадку, на людях) повинні бути адвокатамисвоїх дітей. Двоє на одного – це нечесно!
- Не покладайтесь на чутки. Говоріть лише про достеменно відомі факти.
- Якомога більше конкретики! Намагайтесь не вживати невизначених виразів на зразок: “погано поводиться”, “не хоче вчитися”. Висловлюйтесь чітко і ясно: “Не виконав два домашніх завдання з математики”, “Відмовився відповідати на уроці хімії” i т.д. Тоді батькам легше буде проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.
- Спільно з батьками визначте конкретні крокицілеспрямованої дії. Якщо батьки зрозуміють, що ви можете їм надати реальну допомогу, їхня довіра до вас як до спеціаліста зросте. Вони будуть частіше звертатися до вас за порадою, а ви, в свою чергу, отримаєте чудову можливість прослідкувати за розвитком дитини в сім’ї.
- Пропонуючи можливі способи вирішення проблеми, не провокуйте дорослих на насилля, коли закінчиться “розбір польотів”, – цим ви лише налаштуєте дітей проти себе. У результаті діти докладуть усіх зусиль, щоб ваші майбутні зустрічі з батьками не відбулися.
- Обговорюючи неприємний вчинок дитини, запитайте у себе: чи немає тут вашої винияк мудрішої та досвідченішої людини? Діти багато чого роблять через незнання!
- Не ображайтесь, якщо батьки під час зустрічі будуть занадто емоційними. В решті решт, вони довіряють вам найдорожче, що у них є, – своїх дітей.
- Завершуючи зустріч, запитайте у себе: чи виправдались очікування її учасників? З яким почуттям батьки йдуть додому? Як подивиться на вас учень завтра?
- Пам’ятайте про перспективи. Врешті решт, діти виростають, їхні пустощі забуваються, а зіпсувати стосунки можна назавжди.
- І остання, найголовніша порада: частіше посміхайтеся! Це завжди якось сприяє Діалогу…98
Якщо вас викликали до вчителя
(поради психолога)
Виклик до школи як для учня, так і для батьків – момент неприємний. Але не поспішайте звинувачувати дитину в усіх провинах. По великому рахунку, це серйозний іспит для мам і тат. І від того, як вони його здадуть, буде залежати їхня репутація в очах вчителя і дитини.
Для початку одягніться відповідно. Уникайте дорогих прикрас і екстравагантного вбрання. Темний костюм і краватка (для чоловіків) і класична спідниця з блузкою (для жінок) нададуть бесіді офіційності. Саме за зовнішнім виглядом учитель буде оцінювати вас, а значить, і вашу дитину.
Оцініть настрій учителя на початку бесіди. Якщо він сів з вами поряд за парту – розмова має бути дружньою. Залишився сидіти за столом, запросивши присісти навпроти, – очікуйте серйозного діалогу.
Під час бесіди використовуйте невербальний прийом "дзеркало". Якщо вчитель нахилив голову вправо, нахиліть свою вліво. Цей нехитрий прийом дозволяє зробити співбесідника більш поступливим. Щоб не ускладнювати розмову, не схрещуйте руки та уникайте пози "нога на ногу".
Висловлюйтесь коротко і по-діловому. Будьте готові до того, що викладач спробує зіштовхнути вас із вашою дитиною. Переговоріть з винуватцем перед походом до школи. Чітко сформулюйте власні заяви і пояснення. Пам’ятайте: чим довші ваші пояснення, тим більш винним ви здаєтесь і тим більше вірогідності спіймати вас на протиріччі.
Завжди робіть помітки. Чи то під час особистої бесіди, чи на батьківських зборах. Сам факт запису надасть вашому іміджу серйозності. І навпаки, ніколи не використовуйте диктофон, оскільки наявність записуючого засобу обов’язково налаштує співрозмовника на конфронтацію.
Задавайте відкриті запитання. “Що?”, “Як?”, “Чому?” дозволять учителеві висловити свою думку, а вам – об’єктивно оцінити ситуацію. Уникайте запитань, на які можна відповісти коротко, і які, цілком вірогідно, можуть змусити вас зайняти захисну позицію.
Отримавши позитивну відповідь, рухайтесь далі. Якщо вчитель погоджується з вами, переключайтесь на інші теми, намагаючись дати їм позитивне забарвлення. Щоб знову не виникло суперечностей, не “копайте” надто глибоко.
Погоджуйтесь з малозначущими зауваженнями. Продемонструйте солідарність з класним керівником з непринципових питань.
Не перетворюйте бесіду в протистояння. Ви, ваша дитина і вчитель намагаєтесь досягти компромісу, а не виграти за всяку ціну. Проведіть паралель між собою (батьком) і вчителем. Якщо він буде довіряти вам як батькові (матері), дитині буде легше справитись з труднощами.
Не намагайтесь нічого довести. Навіть коли відчуваєте, що син (дочка) покараний незаслужено. Протистояння з учителем лише поглибить ситуацію, а наслідки відіб’ються на дитині.
Використовуйте ці поради для бесіди з начальством, якщо ви прийшли зі школи на роботу, а вас викликав шеф. Благо, ви вже в костюмі.