К-П відповідальність, особливості, види
К-П відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, яка характеризується загальними та спеціальними ознаками.
Загальні ознаки:
· Вона є наслідком правопорушення
· Вона пов’язана із реалізацією санкцій, встановлених у нормах права.
Специфічні ознаки:
1. Вона спрямована на правову охорону Конституції
2. Вона часто межує із політичною відповідальністю. Слід зауважити, що політичний характер Конституційної відповідальності проявляється тільки щодо тих суб’єктів Конституційного права, діяльність яких пов’язана із політикою (Президент України, Кабінет Міністрів, ВРУ, народні депутати, політичні партії.) Своєрідність політичної відповідальності полягає в тому, що вона настає не за протиправну дію(як К-П відповідальність), а за політичні вчинки, являє собою негативну публічну оцінку такого вчинку суспільством. Підставою для притягнення до політичної відповідальності є не порушення норм права, а реалізації курсу політиків, який не відповідає очікуванням суспільства. К-П відповідальність завжди передбачена нормами права. Тоді як політична відповідальність правовими нормами не регулюється.
3. Не існує єдиної процедури застосування цього виду відповідальності. Тобто, практично кожен захід К-П відповідальності має особливий порядок свого призначення, або виконання.
К-П відповідальність іноді називається державно-правовою та конституційною.
Терміни К-П та державно-правова є синонімами. Конституційна відповідальність це вужче поняття, оскільки включає відповідальність лише за порушення норм Конституції, тоді як К-П відповідальність передбачає відповідальність за порушення як норм КУ, так і за порушення інших джерел КП, що встановлюють К-П відповідальність.
Види конституційно-правової відповідальності:
· Позитивна (активну, проспективну) – відповідальність, що виникає до протиправного вчинку та існує щодо дій у теперішньому та майбутньому, зумовлюючи правомірну поведінку суб’єктів права.
· Ретроспективна (негативна) – настає за вчинення правопорушення.
Ретроспективний аспект К-П відповідальності(класична відповідальність) передбачає, що підставами для її настання є нормативні та фактичні підстави.
· Нормативі підстави – ті законодавчі акти, в яких передбачені можливості та умови притягнення до цієї відповідальності.
· Фактичні підстави – юридичний факт неправомірної поведінки у К – П сфері.
К – П відповідальність може наставати тільки за наявності нормативних і фактичних підстав.
Підставами для притягнення до К-П відповідальності є факт передбаченого у законодавчому акті правопорушення. Склад конституційного правопорушення утворюють:
· Суб’єкт - ті суспільні відносини, які регулюються нормами конституційного права
· Об’єкт
· Суб’єктивна сторона правопорушення
· Об’єктивна сторона правопорушення – є протиправна поведінка суб’єкта, що не відповідає нормам Конституційного права.
Суб’єкти К-П відповідальності:
1. Держава
2. Народи та нації, на сьогоднішній день зазначені суб’єкти не визнаються в КП демократичних країн суб’єктами К-П Відповідальності. За часи СРСР вони були ними.
3. Фізичні особи, якщо вони досягли 18 років, є громадянами України та є дієздатними, в окремих випадках фізичні особи можуть нести К-П відповідальність, якщо вони мають спеціальну правоздатність (нардепи, посадові особи)
4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи. Вони несуть відповідальність перед громадянами України, які їх обирають, але вони можуть притягатися до відповідальності за порушення конкретних правових норм.
Суб’єктивна сторона характеризує внутрішнє психологічне ставлення особи до правопорушення та його наслідків. Вина може мати форму умислу та необережності
Ознаками суб’єктивної сторони К правопорушення поряд із виною є також мотив та ціль, якщо про це безпосередньо вказуються в нормі права