Соціально-економічні і культурні права і свободи людини і громадянина
Існує 2 точки зору щодо розуміння сутності щодо соц та економ прав. Відп до 1ї т.з. Ці права не є правами в класичн розум а отже не підлягають захисту в судовому порядку. Відп до 2ї т.з. Перша позиція суперечить ст 22 КУ відп до якої конст права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а також в ст 8 КУ згідно з якою норми КУ є нормами прямої дії.
До ек прав віднос: право приват власн ст 41 КУ, право на підприємницьку діяльність ст 15,42 КУ, право громадян на користування об'єктами права публічної (суспільної) власності — власності укр народу державної та комунальної власності ст 13, 14 КУ.
До соц прав люд і гром віднос: право кожного на житло ст 47 КУ; право кожног на працю; право кожного хто працює на страйк ст 44КУ; право кожного хто працює на відпочинок ст 45 КУ; право громадян на соц захист ст 46 КУ; право кожного на достатній життєвий рівень ст 48 КУ; право кожного на охорону здоров'я, медичні послуги, мед страхування ст 49КУ — рішення КСУ від 29.05.2002 №10-РП/2002; право кожного на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля.
Культурні права: право кожного на освіту ст 53 КУ — відп до ріш КСУ від 04.03.2004 №5-РП/2004 безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищ освіти без внес плати в держ і комун закладах на конкурсній основі в межах держ замовлення; право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право на захист інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів що виник у зв'язу із різними видами інтелектуальної діяльності.
Гарантії
Одним із органів, який забезпечує гарантування прав та свобод є Конституційний Суд України (ЗУ «Про КСУ» - встановлюються особливості провадження у справах, що стосуються прав та свобод людини та громадянина)
Підставами для порушення питання щодо відкриття провадження у справах про відповідність норм чинного законодавства принципам та норм КУ стосовно прав та свобод людини та громадяниа є такі:
1. наявність спірних питань щодо прийнятих та оприлюднених законів
2. виникнення спірних питань щодо конституційності НПА, виявлених у процесі загального судочинства
3. виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та омбудсманом в процесі його діяльності
Якщо виникає ситуація за пунктом 2 суд загальної юрисдикції зупиняє розгляд справи та звертається до ВСУ
Крім того КСУ може здійснювати судовий захист прав та свобод людини та громадянина через офіційне тлумачення КУ та ЗУ. Підставою для конституційного подання щодо такого тлумачення є практична необхідність у з’ясуванні, поясненні чи офіційній інтерпретації положень КУ та ЗУ. Суб’єктом звернення є державні органи та органи місцевого самоврядування.
Фізичні особи а також юридичні особи можуть звертатися до КСУ з питань офіційного тлумачення, якщо має місце неоднозначне застосування положень КУ або ЗУ судами, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це призвело або може призвести до порушення його конституційних прав та свобод
В механізмі гарантування вважливу роль відграє інститут омбудсмана
Згідно із ст. 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Уповноважений). Порядок його діяльності визначається Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.
Відповідно до зазначеного Закону сферою його застосування є відносини, що виникають при реалізації прав та свобод та їх захист людини і громадянина лише між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами з метою створення незалежних умов для реалізації прав та свобод.
Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.
Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів строком на 5 років.
Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг сорока років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні.
Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість непогашена та не знята в установленому законом порядку.
Посада Уповноваженого несумісна з іншими роботами крім викладацької, наукової та творчої.
порушення положень КУ та ЗУ може вносьити акти реагування:
Конституційне подання Уповноваженого— це акт реагування до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного і тлумачення Конституції України та законів України.
Подання Уповноваженого— це акт, який вноситься Уповноваженим до .органів державної влади, органівм місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав та свобод людини і громадянина.
Уповноважений отримує інформацію про порушення прав та свобод за:
· зверненням фізичних осіб та їх представників
· зверненням народних депутатів
· власною ініціативою
Звернення до Уповноваженого подаються у письмовій формі протягом року після виявлення таких обставин. За виняткових обставин цей строк може бути продовжний до 2 років.Уповноважений не вивчає ті справи щодо яких до суду подано заяву.
Протягом 1 кварталу кожного року Уповноважений представляє ВРУ щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав та свобод людини та громадянина
Крім того Уповноважений може представити до ВРУ доповідь з окремих питань додержання прав та свобод
Після щорічної та спеціальної доповіді ВРУ має прийняти постанову а також забезпечити оприлюднення доповідей в офіційних ЗМІ.