Троїстий пакт між Японією, Німеччиною та Італією
Уряд Великої Японської імперії, уряд Німеччини і уряд Італії,
визнаючи, що попередньою і необхідною умовою збереження тривалого миру є надання кожній державі можливості зайняти своє місце у світі,
вважають основним принципом створення і підтримання нового порядку. Необхідного для того, щоб народи у відповідних районах Великої Східної Азії і Європи могли пожинати плоди співіснування і взаємного процвітання,
висловлюють рішучість взаємно співробітничати і здійснювати узгоджені дії в зазначених районах стосовно зусиль, що засновані на данній доктрині.
Уряди трьох держав, переповнені прагненням до співробітництва з усіма країнами, які прикладають подібні зусилля в усьому світі, сповнені бажання продемонструвати свою непохитну волю до миру в усьому світі ,для чого уряд Великої Японської Імперії, уряд Італії, уряд Німеччини підписали наступну угоду:
Стаття 1. Японія визнає і поважає керівне положення Німеччини та Італії у встановленні нового порядку в Європі.
Стаття 2. Німеччина та Італія визнають і поважають керівне положення Японії у встановленні нового порядку у Великій Східній Азії.
Німеччина приступила до підготовки війни з СРСР (завдання на розробку плану війни проти СРСР було дано генерал-полковнику Гальдеру наприкінці липня 1940 р.). Щоб якось утримати СРСР в орбіті своєї політики до моменти вирішення ситуації з Аглією, Гітлер вдався до складної дипломатичної гри. У жовтні 1940 р. Гітлер надіслав листа Сталіну з запрошенням здійснити офіційний візит. Пропозицію було прийнято. 12 листопада 1940 р. до Берліну прибув нарком закордонних справ СРСР В.Молотов. Зустріч радянської делегації було організовано на вищому рівні: під склепіннями берлінського вокзалу велично звучала мелодія «Інтернаціоналу» (гімну СРСР), по всьому місту майоріли червоні радянські і німецькі прапори. Молотов був прийнятий самим Гітлером. Під час їхніх розмов Гітлер запропонував СРСР приєднатися до Троїстої угоди для ведення спільних бойових дій проти Великобританії. Пообіцяв СРСР вихід до Перської затоки, передачу нафтових промислів на півдні Ірану. Також Німеччина брала на себе зобов`язання врегулювати відносини між Туреччиною і СРСР у питаннях використання Чорноморських проток. Такі німецькі пропозиції були позитивно зустрінуті радянським керівництвом, яке навіть почало підготовку до “кидка на Південь”. Таким чином Гітлеру вдалось виграти час для підготовки нападу на СРСР в зручний для нього час.
Але в плани Німеччини внесли деякі корективи події на Балканах.
Зміна політики США
Воєнна катастрофа, яку зазнала Франція, викликала справжній шок в США. Кількість прихильників політики ізоляціонізму невпинно зменшувалась. Що стосується президента Ф.Рузвельта, то він відразу після початку Другої світової війни взяв курс на зміну законодавства щодо нейтралітету США на користь Англії. Спочатку було запроваджено принцип cash and carry (плати і вези), який дозволяв закуповувати зброю у США і вивозити її на англійських судах. У вересні 1940 р. було досягнуто домовленості про передачу Англії 50 американських есмінців в обмін на передачу в оренду строком на 99 років військово-повітряних і воєнно-морських баз у Вест-Індії (Багамські острови, Ямайка, Карибські острови та ін), на Бермудських островах та на Ньюфаундленді. Після свого переобрання на третій термін у листопаді 1940 р., Рузвельт ще більш рішуче взявся за ліквідацію закону про нейтралітет. Зрештою у березні 1941 р. було прийнято законодавство про ленд-ліз. Ленд-ліз передбачав надання зброї та іншого воєнного спорядження в борг або оренду тим країнам, оборона яких є життєво важливими для інтересів США. Це дало змогу Англії, фінансові ресурси якої вже були вичерпані, отримувати зброю, продовольство, сировинні ресурси у потрібній кількості і продовжувати війну з Німеччиною.
