Стаття як основна структурна одиниця проекту нормативно-правового акта

3.Реквізити нормативно-правового акта.

Питання для самоконтролю

1.Визначте структуру проекту нормативно-правового акта?

2.Назвіть реквізіти нормативно-правового акта?

3.Назвіть основні положення викладу окремих структурних положень нормативно-правового акту?

4.Дайте характеристику статті як основної структурної одиниці проекту нормативно-правового акту?

5.Що таке логічна структура статті нормативно-правового акту?

6.Назвіть склад додатків до нормативно-правових актів?

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.,Норма, 2001.

2.Венгеров А.Б. Несущие конструкции правового государства. // Право и власть. М., 1990.

3.Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. Монографія. – Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.

4.Власенко Н.А. Основы законодательной техники. – Иркутск, 1995.

5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.,Ірпінь: ВТФ «Перун», - 2001.

6.Горбунова Л.М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : монографія / Л.М. Горбунова. – К. : Юрінком Інтер, 2008.

7.Держава // Юридичний словник- довідник. К., 1996.- С. 130-131.

8.Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) //Право України, 1998, №11

9.Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник.- К. Національна академія внутрішніх справ України, 2003.

10.Совгиря О. Види та правова природа актів Кабінету Міністрів України / О. Совгиря // Юридична Україна. – 2011. - № 8. – С. 39 – 44.

11.Совгиря О.В. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України: сучасний стан та тенденції розвитку / О.В.Совгиря. – К.: Юрінком Інтер,2012.

12.Стефанюк В. Правові акти управління / В. Стефанюк // Право України. – 2003. - № 7. – С.5.

13.Ющик О.І. Юридична техніка: проблеми визначення поняття./ Парламентаризм в Україні: теорія та практика. – К. - 2001.

14.Юридична енциклопедія.

Тема № 7 Внесення, розгляд, прийняття та набрання чинності нормативно-правових актів»

П л а н

1.Внесення законопроектів до Верховної Ради України.

2.Супроводження законопроекту у Верховній Раді України.

3.Внесення проектів Указів Президента України.

4.Прийняття актів законодавства.

5.Оприлюднення нормативно-правових актів.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть вимоги до внесення законопроектів до Верховної Ради?

2.Який чином вносятся проекти Указів Президента України?

3. Визначте процесс прийняття нормативно-правового акту?

4.Який порядок розгляду нормопроектів Президентом України?

5.Який порядок розгляду нормопроектіву Кабінеті Міністрів України?

6.Охарактеризуйте процес набрання чинності нормативно-правових актів?

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.,Норма, 2001.

2.Венгеров А.Б. Несущие конструкции правового государства. // Право и власть. М., 1990.

4.Власенко Н.А. Основы законодательной техники. – Иркутск, 1995.

5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.,Ірпінь: ВТФ «Перун», - 2001.

7.Держава // Юридичний словник- довідник. К., 1996.- С. 130-131.

8.Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) //Право України, 1998, №11

12.Стефанюк В. Правові акти управління / В. Стефанюк // Право України. – 2003. - № 7. – С.5.

14.Юридична енциклопедія.

Тема № 8«Єдиний державний реєстр та державна реєстрація нормативно-правових актів».

П л а н

1.Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

2.Структура реєстру.

3.Порядок включення до реєстру нормативно-правових актів та умови користування Реєстром.

4.Подання нормативно-правових актів на реєстрацію.

5.Правова експертиза нормативно-правових актів.

6.Визначення поняття, мети та видів систематизації законодавства.

Питання для самоконтролю

1.Що таке Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів?

2.Який порядок включення до реєстру нормативно-правових актів?

3. Яка мета створення Єдиного державного реєстру?

4.Який порядок користування реєстром?

5.Визначте державну реєстрацію нормативно-правових актів як правотворчу процедуру?

6.Що таке систематизація законодавства?

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.,Норма, 2001.

2.Венгеров А.Б. Несущие конструкции правового государства. // Право и власть. М., 1990.

4.Власенко Н.А. Основы законодательной техники. – Иркутск, 1995.

5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.,Ірпінь: ВТФ «Перун», - 2001.

7.Держава // Юридичний словник- довідник. К., 1996.- С. 130-131.

8.Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) //Право України, 1998, №11

12.Стефанюк В. Правові акти управління / В. Стефанюк // Право України. – 2003. - № 7. – С.5.

14.Юридична енциклопедія.

Тема № 9 «Імплементація принципів і норм міжнародного права в систему нормативно-правових актів України»

П л а н

1.Загальні питання імплентації норм міжнародного права в українське законодавство.

2.Інкорпорація, рецепція, відсилка як засоби імплементації міжнародно-правових норм.

3. Роль Конституції України в імплементації норм міжнародного права.

4. Проблеми імплементації міжнародно-правових норм в законодавство України.

Питання для самоконтролю

1.Що означає термін «імплементація»?

2.Яка мета та напрямки імплементації?

3.Назвіть загальні питання імплементації норм міжнародного права в українське законодавство?

4.Визначте роль Конституції України у процесі імплементації?

5. Назвіть засоби імплементації міжнародно-правових норм?

6.Охарактеризуйте проблеми імплементації норм міжнародного права в законодавство України?

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.,Норма, 2001.

2.Венгеров А.Б. Несущие конструкции правового государства. // Право и власть. М., 1990.

4.Власенко Н.А. Основы законодательной техники. – Иркутск, 1995.

5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.,Ірпінь: ВТФ «Перун», - 2001.

7.Денисов В. Правовые основы имплементации права ЕС во внутренний правопорядок Украины / В.Денисов, В.Муравьев //Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / под общ. ред.Е.Б.Кубко, В.В.Цветкова. – К.: Юринком Интер, 2003.

8.Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) //Право України, 1998, №11

12.Стефанюк В. Правові акти управління / В. Стефанюк // Право України. – 2003. - № 7. – С.5.

14.Юридична енциклопедія.

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання. Вона є найважливішим засобом оволодіння знаннями з дисципліни.

Мета самостійної роботи: сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних студентами за час навчання, виробленню навичок їхнього застосування для вирішення конкретного завдання. Під час виконання такої роботи у студентів виробляються навички і вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби і технології.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями, вказівками і рекомендаціями викладача.

Забезпечення самостійної роботи здійснюється системою навчально-методичних засобів, які передбачені для вивчення навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, робочі зошити, рекомендована наукова та фахова монографічна і періодична література, історичні та нормативні матеріали.

На самостійну роботу студентам виділяється значна частина часу відведеного на вивчення дисципліни. Саме тому якість засвоєння матеріалу залежить від того в якій мірі розвинуто навички пошуку і опрацювання нової інформації, поглиблення та уточнення знань, отриманих раніше.

Особливості цієї форми організації навчання виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання студентами багатьох дій спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом студент фактично виконує кілька супідрядних задач: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює взаємозв’язки між комплексами знань.

На якість самостійної роботи впливають наступні фактори:

1)міцне, свідоме володіння знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал;

2)можливість актуалізації опорних знань;

3)доступність, чіткість викладу матеріалу у використовуваних джерелах;

4)рівень сформованості вмінь працювати з літературою.

Самостійна робота передбачає формування у студента нових понять, встановлення зв’язку нового із засвоєним матеріалом, пошук суперечностей між опорними і новими знаннями, готовність студентів до самостійного пошуку матеріалу. Важливим елементом самостійної роботи є уміння узагальнювати . Воно визначає якісний рівень пізнання загалом.

Одна з особливостей самостійної роботи полягає в необхідності активного і творчого пошуку і засвоєння інформації на відміну від можливості її пасивного сприйняття на лекції. Пошук нових знань з певної теми змушує переглянути певну сукупність інформації, яка прямо не стосується заданої теми, однак дає можливість побудувати міцні асоціативні зв’язки і отримати системне уявлення про дане питання, уяснити місце цього питання серед усієї сукупності знань. Під час самостійної роботи з літературою студент фактично будує свою систему знань з певної теми, з певного предмету, пов’язуючи їх з іншими теоретичними та практичними знаннями та навичками.

При самостійній роботі найбільші затрати праці припадають на читання і конспектування першоджерел. Процес вивчення першоджерел, як, зокрема, і іншої літератури, здійснюється поетапно: сприйняття-усвідомлення-осмислення-запам’ятання-узагальнення. Розглянемо коротко ці етапи.

Сприйняття. При первісному ознайомленні з першоджерелом необхідно отримати загальне уявлення про нього (авторський замисел, основні ідеї, стиль викладення), навести окремі довідки, ознайомитись з примітками і вказівками до першоджерела. Все це є безумовно важливим для раціонального розподілу сил, можливостей і часу у процесі подальшої роботи.

У результаті усвідомлення повинно бути сформоване загальне уявлення про зміст предмету, як системно-структурного цілого, чітке уявлення його провідної ідеї, розуміння його значення для теорії і практики. Результатом усвідомлення повинно виступати своєрідною підготовкою до безпосереднього процесу осмислення.

Осмислення. Процес осмислення представляє собою складний, багатоступеневий перехід від незнання до знання. Цей процес відбувається через застосування розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння тощо. Однак набуті знання потрібно закріпити і узагальнити.

Процес запам’ятання спирається на пам’ять, знання її законів. У цьому значним чином може допомогти використання “письмової пам’яті”. Однією з форм організації такої ”пам’яті” є робочий зошит, у якому оформлюються результати самостійної роботи студента.

Робочий зошит не можна плутати з конспектом лекцій. Якщо в конспекті лекцій фіксуються тези матеріалу поданого лектором, то в робочому зошиті – визначення, цитати, положення відібрані студентом під час самостійної роботи для розкриття питань семінару, ілюстрування тієї чи іншої точки зору, розв’язки задач, опорні схеми, порівняльні таблиці, плани, тези чи конспекти джерел. Робочий зошит за своєю сутністю є індивідуальним довідником знань студента з тієї чи іншої дисципліни. Він містить інформацію, яка може бути використана в подальшому при виконанні індивідуальних завдань: написанні рефератів, курсових робіт, наукових доповідей. Вивчити матеріал тексту першоджерела – значить зуміти його опрацювати у своїй свідомості. Практично опрацювання тексту відбувається шляхом постановки самому собі контрольних запитань.

Робочий зошит повинен вестися охайно, у ньому обов’язково повинна вказуватися тема семінарського заняття, питання які опрацьовуються, використані джерела.

Протягом часу відведеного для вивчення даної дисципліни робочий зошит перевіряється і оцінюється викладачем. Систематичне ведення робочого зошита сприятиме закріпленню знань, допоможе при підготовці до іспиту з дисципліни, дасть навички конспектування літератури та роботи з нормативними матеріалами.

Узагальнення представляє собою мислене виділення основних властивостей, які належать певному класу предметів; перехід від одиничного до загального, в результаті чого у студентів складається загальна, повна картина теми (предмета), що вивчається.

Обсяг знань безперервно росте, їх необхідно систематизувати, тобто вистроювати їх в певну систему на основі вибраного принципу.

В процесі самостійної роботи треба використовувати наступні рекомендації.

Змістовий модуль 1.

«Загальна теорія правотворчості: основні проблеми»

Тема № 1 :«Поняття та загальна характеристика правотворчості».

Приступаючи до вивчення питань цієї теми необхідно попередньо звернутися до навчально – методичних матеріалів. При відпрацюванні питань теми слід мати на увазі, що загальні понятійні категорії «предмет», «метод», «навчальна дисципліна», «наука», «правоутворення», «правотворчість» тощо раніше зустрічалися при вивченні дисципліни «Теорія держави і права». Тому необхідно звернутись до основних понять цієї дисципліни.

Рекомендується додержуватися такого плану:

1.Предмет і закони правотворчості.

2.Класифікація правотворчості.

3.Правотворчий процес і його особливості.

4.Суб’єкти законодавчого процесу.

5.Правотворчість державних органів.

6.Правозастосовна техніка, її риси та прояв у правових актах.

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.,Норма, 2001.

2. Богуцький П. Поняття правової держави та методологічний підхід до проблеми її формування. // Право України. 1996. №4 с.14-16.

3.Венгеров А.Б. Несущие конструкции правового государства. // Право и власть. М., 1990.

4.Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. Монографія. – Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.

5.Власенко Н.А. Основы законодательной техники. – Иркутск, 1995.

6.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.,Ірпінь: ВТФ «Перун», - 2001.

7.Горбунова Л.М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : монографія / Л.М. Горбунова. – К. : Юрінком Інтер, 2008.

8.Гражданское общество, правовое государство и право ( «Круглый стол» журналов «Государство и право» и «Вопросы философии») // Государство и право.-2002.-№1- С.12-50

9.Держава // Юридичний словник- довідник. К., 1996.- С. 130-131.

10.Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) //Право України, 1998, №11

11.Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник.- К. Національна академія внутрішніх справ України, 2003.

12.Совгиря О. Види та правова природа актів Кабінету Міністрів України / О. Совгиря // Юридична Україна. – 2011. - № 8. – С. 39 – 44.

13.Селіванов В.М. Право і влада в суверенній Україні: методологічні аспекти. – К., Видавничий Дім «Ін Юре».

14.Стефанюк В. Правові акти управління / В. Стефанюк // Право України. – 2003. - № 7. – С.5.

15.Ющик О.І. Юридична техніка: проблеми визначення поняття./ Парламентаризм в Україні: теорія та практика. – К. - 2001.

16.Юридична енциклопедія.

Тема № 2: «Проблеми етики у правотворчому процесі»

При вивченні питань цієї теми необхідно уяснити що таке етика взагалі та правова етика, зокрема. Звернутись до джерел виникнення та розвитку етичної культури юриста. Ознайомитися з нормативними документами, зокрема, з Кодексом професійної етики юриста. Більш детально розглянути співвідношення норм моралі та норм права. Визначити критерії етичності правотворчості (етика правотворців, етика правотворення, етика права).

Рекомендується додержуватися такого плану:

1.Етика і її об’єкт вивчення – мораль.

2.Поняття етичної культри юриста.

3.Структура моральних вимог.

4.Взаємодія норм права і норм моралі у професійному обов’язку.

5.Честь і совість як рушійні сили моральних вчинків.

6.Взаємозв’язок правотворчості і правосвідомості.

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Артикуца Н. Нові підходи до мовної підготовки майбутніх юристів і викладачів права// Право України. – 1997. - № 12. – с.58.

2.Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія – К., Стилос, 2002.

3.Аннушкин В.И. Что такое красноречие // Русская речь. 2005. № 4.

4.Антоненко Т.А. Словесность в юриспруденции: Курс лекций. Ростов н/Д, 1999.

5.Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права. – М., 1998.

6.Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. Киев, 1976.

7.Зайцев Ю. Правничий текст: лінгво-правові аспекти / Українське право. – 1999. - № 2., с.97.

8.Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.Юрінком Інтер, 2004.

Тема № 3 «Правотворча лінгвістика»

При організації самостійної роботи по вивченню питань цієї теми необхідно визначити загальні поняття лінгвістики: слово, речення, стиль тощо. При відпрацюванні питань теми слід мати на увазі, що загальні понятійні категорії лінгвістики застосовуються у правотворчості як складовий елемент таких понять як правотворча техніка, законодавча техніка тощо. Особливу увагу треба звернути на використання юридичної термінології в правотворчій та правозастосовній діяльності.

Рекомендується додержуватися такого плану:

1.Лінгвістика як наука про мову.

2.Правотворча лінгвістика.

3. Язик у професійній діяльності юриста.

4.Правотворчий стиль та його складові.

5.Техніка створення правотворчих термінів.

6.Використання юридичної термінології.

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

2.Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія – К., Стилос, 2002.

3.Аннушкин В.И. Что такое красноречие // Русская речь. 2005. № 4.

4.Антоненко Т.А. Словесность в юриспруденции: Курс лекций. Ростов н/Д, 1999.

5.Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права. – М., 1998.

6.Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. Киев, 1976.

7.Зайцев Ю. Правничий текст: лінгво-правові аспекти / Українське право. – 1999. - № 2., с.97.

8.Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.Юрінком Інтер, 2004.

Тема№ 4 «Логічні засади правотворчості»

Вивчаючи цю тему, необхідно дати загальну характеристику логіки як науки про закони і форми мислення. Визначити закони логіки у їх взаємодії з принципами та правилами нормотворчості. Розкрити поняття «правові дефініції», необхідність їх застосування у правотворчості. Розглянути процес визначення правових понять.

Рекомендується додержуватися такого плану:

1.Предмет і закони логіки.

2.Закон тотожності та сфери його застосування.

3.Закон несуперечності.

4.Закон виключеного третього та його сутність.

5.Закон достатньої підстави.

6.Необхідність нормативних дефініцій.

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

2.Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія – К., Стилос, 2002.

3.Аннушкин В.И. Что такое красноречие // Русская речь. 2005. № 4.

4.Антоненко Т.А. Словесность в юриспруденции: Курс лекций. Ростов н/Д, 1999.

5.Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права. – М., 1998.

6.Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. Киев, 1976.

7.Зайцев Ю. Правничий текст: лінгво-правові аспекти / Українське право. – 1999. - № 2., с.97.

8.Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.Юрінком Інтер, 2004.

9.Титов В. Морис Коен про місце логіки в праві // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 4. – с.179-182.

Тема № 5 «Методичні засади нормопроектування»

Зазначена тема, під час її вивчення, вимагає визначення законодавчих вимог до нормопроектного процесу. Необхідно звернути увагу на вимоги Конституції України, Указів Президента України, інших законодавчих актів щодо нормопроектного процесу. Необхідно уяснити, що таке прогнозування та планування нормопроектування, моделювання та порівняльний аналіз. Звернути увагу на організаційні засади нормопроектування. Відповісти на запитання, що таке ідея у правотворчому сенсі, коцепція нормативно-правового акту тощо.

Рекомендується додержуватися такого плану:

1.Залежність нормопроектування від предмета та об’єкта регулювання.

2. Організаційні засади нормопроектування.

3.Правове регулювання нормопроектної діяльності.

4.Нормопроектування та підзаконні нормативно-правові акти.

5.Необхідіність експертизи проектів нормативно-правових актів.

Основна література

1.Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Хрестоматия. – М., 1999.

2.Скакун О.Ф. Теория права и государства. Харьков: 2007.

3.Загальна теорія держави і права /За ред. М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина. К., Кондор, 2006.

4.Теорія держави і права /За ред. М.В.Цвіка, О.В.Петрішина, В.Д.Ткаченка.Х.,2002.

5.Погрібний І.М. Теорія права: навчальний посібник.- Х., Основа, 2003.

6.Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации.-М.: Проспект,2009.

Додаткова література

1.Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.,Норма, 2001.

2.Венгеров А.Б. Несущие конструкции правового государства. // Право и власть. М., 1990.

4.Власенко Н.А. Основы законодательной техники. – Иркутск, 1995.

5.Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.,Ірпінь: ВТФ «Перун», - 2001.

7.Держава // Юридичний словник- довідник. К., 1996.- С. 130-131.

8.Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) //Право України, 1998, №11

11.Стефанюк В. Правові акти управління / В. Стефанюк // Право України. – 2003. - № 7. – С.5.

12.Ющик О.І. Юридична техніка: проблеми визначення поняття./ Парламентаризм в Україні: теорія та практика. – К. - 2001.

13.Юридична енциклопедія.

Змістовий модуль 2.