Механізм і стадії правового регулювання
Механізм правового регулювання –це система юридичних засобів, організованих найбільш послідовним способом з метою подолання перешкод, що стають на шляху задоволення інтересів суб'єктів права.
Стадії правового регулювання:
1. Видання норми права (регламентація суспільних відносин).
2. Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
3. Реалізація суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
Елементи механізму правового регулювання: норма права, юридичний факт, правовідносини, акти реалізації права, акти 92
застосування права, акти офіційного тлумачення, нормативно-правові акти та інші правові засоби.
Правові засоби –це правові явища, що виражаються в інструментах (установленнях) і діяннях (технологіях), за допомогою яких задовольняються інтереси суб'єктів права, забезпечується досягнення соціально корисних цілей.
Ознаки правових засобів:
1. Вони є узагальнюючими юридичними способами забезпечення інтересів суб'єктів права, досягнення поставлених цілей.
2. Відображають інформаційно-енергетичні якості і ресурси права, що додає їм особливу юридичну чинність, спрямовану на те, щоб подолати перешкоди, які стоять на шляху задоволення інтересів учасників правовідносин.
3. Поєднуючись певним чином, виступають основними елементами дії права, механізму правового регулювання, правових режимів (тобто функціонального боку права).
4. Призводять до юридичних наслідків, конкретних результатів, того чи іншого ступеня ефективності або дефективності правового регулювання.
5. Забезпечуються державою.
Види правових засобів:
I. За характером.
1. Матеріальні.
2. Процесуальні.
II. За галузевою приналежністю.
1. Конституційні.
2. Цивільні.
3. Адміністративні.
4. Інші.
III. За функціональною роллю.
1. Регулятивні.
2. Охоронні.
IV. За інформаційно-психологічною спрямованістю (чиїм інтересам віддається перевага).
1. Стимулюючі. Прикладом можуть бути заохочення, пільги, дозволи.
2. Обмежуючі. Прикладом можуть бути покарання, заборони, обов'язки.
§ 2. Правові стимули й обмеження93
Правовий стимул –це правове спонукання до законослухняних дій, що створює певний режим сприяння для задоволення власних інтересів суб'єкта.
Види правових стимулів:
I. За елементом структури норми права.
1. Юридичний факт-стимул (гіпотеза).
2. Суб'єктивне право (диспозиція).
3. Законний інтерес (диспозиція).
4. Пільга (диспозиція).
5. Заохочення (санкція).
II. За предметом правового регулювання.
1. Конституційні.
2. Цивільні.
3. Екологічні.
4. Інші.
III. За об'ємом.
1. Основні. Прикладом може бути суб'єктивне право.
2. Часткові. Прикладом може бути законний інтерес.
3. Додаткові. Прикладом може бути пільга.
IV. За часом дії.
1. Постійні.
2. Тимчасові.
V. За змістом.
1. Матеріально-правові. Прикладом може бути премія.
2. Морально-правові. Прикладом може бути подяка.
Правове обмеження –це правове стримування протизаконної акції, що створює умови для охорони і захисту інтересів контрсуб’єкту і суспільних інтересів.
Види правових обмежень:
I. За елементом структури норми права.
1. Юридичний факт-обмеження (гіпотеза).
2. Юридичний обов'язок (диспозиція).
3. Заборона і припинення (диспозиція).
4. Покарання (санкція).
II. За предметом правового регулювання.
1. Конституційні.
2. Цивільні.
3. Екологічні.
4. Інші.
III. За об'ємом.
1. Повні.
2. Часткові.
IV. За часом дії.
1. Постійні. Прикладом можуть бути встановлені законом виборчі обмеження.
2. Тимчасові. Прикладом можуть бути позначені в акті про надзвичайне положення.
V. За змістом.
1. Матеріально-правові. Прикладом може бути позбавлення премії.
2. Морально-правові. Прикладом може бути догана.
Різновидом правових стимулів є правові заохочення.
Правове заохочення –це форма і міра юридичного схвалення добровільної заслуженої дії, у результаті чого суб'єкт винагороджується, для нього настають сприятливі наслідки.
Характерною ознакою правового заохочення є заслужена поведінка (заслуга).
Одним із видів правового заохочення є правова пільга –правомірне полегшення стану суб'єкта, що дозволяє йому повніше задовольнити власні інтереси і виражається як у наданні додаткових особливих прав (переваг), так і в звільненні від обов'язків.
Протилежністю правового заохочення є правове покарання –форма і міра юридичного осуду (осудження) винної, протиправної поведінки, у результаті якої суб'єкт у чомусь обов'язково обмежується, чогось позбавляється.