Перетворювачі кодів, робота, призначення
КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана”
ПРЕДМЕТ: МІКРОСХЕМОТЕХНІКА
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
(ЧАСТИНА 2)
Група _____________
Студента(ПІБ)________
__________________
__________________
__________________
Київ 2013р
РОБОЧИЙ ЗОШИТ СТУДЕНТА
Робочий зошит організований по принципу переходу від простого до складного. Основною метою являється вивчення основних розділів цифрової схемотехніки, котрі будуть необхідні для розуміння принципів роботи мікропроцесорів. Матеріал підібраний таким чином, що кожна наступна тема опирається на попередню.
Робочий зошит містить:
| - опорні конспекти; |
| - задачі для самоконтролю; |
| - питання для самостійного опрацювання; |
| - завдання для підготовки до контрольних опитувань. |
Основна увага в робочому зошиті приділяється теоретичним і практичним питанням, різноманітним додаткам, а також придбанню практичних навичок, необхідних для написання курсової роботи. Робочий зошит носить навчальний характер і в той же час є довідником. Тематичний план предмету містить основні теоретичні та практичні відомості про цифрові схеми пристроїв сучасних електронних систем. Вказана визначена кількість годин для вивчення теоретичних занять, набуття навиків використання сучасної елементної бази цифрової техніки при виконанні практичних та лабораторних робіт, а також для самостійного вивчення матеріалу по кожному розділу і темі.
| Назва розділів та тем | Розподіл навчального часу | Оцінка за зошит | ||||
| Всього | Лекції | Лаб. | МКР | СРС | ||
| Модуль 2 | ||||||
| Розділ 3. Схемотехніка комбінаційних схем | ||||||
| Тема 3.2 Перетворювачі кодів | ||||||
| Тема 3.3 Суматори | ||||||
| Теми 3.4 Арифметико-логічні пристрої на ВІС | ||||||
| Всього: | ||||||
| Розділ 4. Схемотехніка накопичувальних схем | ||||||
| Тема 4.1. Тригери | ||||||
| Тема 4.2. Регісти | ||||||
| Тема 4.3 Лічильники | ||||||
| Всього: | ||||||
| Модуль 3 | ||||||
| Розділ 5. Схемотехніка елементів пам'яті (ЕП) | ||||||
| Тема 5.1. Напівпровідникові статичні та динамічні ЕП. | ||||||
| Тема 5.2 Постійна пам'ять | ||||||
| Тема 5.3. Флеш-пам'ять | ||||||
| Всього: | ||||||
| Розділ 6. Мікропроцесори | ||||||
| Тема 6.1. Мікропроцесори та мікроконтролери. | ||||||
| Всього: | ||||||
| Розділ 7. Програмовані логічні матриці | ||||||
| Тема 7.1 Програмовані логічні матриці | ||||||
| Всього: | ||||||
| Розділ 8. Методика проектування цифрових пристроїв | ||||||
| Тема 8.1. Методика проектування цифрових пристроїв | ||||||
| Всього: | ||||||
| Разом за семестр |
Студенти знайдуть тут чітко сформульований довідковий матеріал, що містить основні поняття, набір схем і задач.
ЯК ПРАЦЮВАТИ З РОБОЧИМ ЗОШИТОМ ?
Студенту необхідно готуватися до кожного заняття.
1. ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ: повторити розглянутий на заняттях матеріал опорних конспектів, запам'ятати його, розглянути приклади до задач.
2. При підготуванні до лабораторної і практичної роботи ознайомитися з правилами побудови схем і методами рішення практичних задач і прикладів. Виконати домашнє завдання.
Пам'ятайте, що попереднє підготування до занять, рішення запропонованих задач і прикладів допоможе вам краще засвоїти поточний урок і забезпечити позитивну оцінку.
Розділ 3. Схемотехніка комбінаційних схем
Тема 3.2. Перетворювачі кодів
Перетворювачі кодів, робота, призначення
Перетворювачами кодів називаються дискретні пристрої, які здійснюють перетворення слів вхідного алфавіту {х1, x2,…хn}, у слова вихідного алфавіту {y1, y2, …,ym}. У загальному випадку перетворювачі кодів мають n входів і m виходів. Обмеження на співвідношення величин n і m не накладаються. Відповідно до введеного визначення до перетворювачів кодів може бути віднесено багато дискретних пристроїв, які здійснюють перетворення одних простих кодів у інші, простих кодів - у керуючі і навпаки.
Однак на практиці під перетворювачами кодів розуміється більш вузький клас пристроїв комбінаційного типу, до яких відносяться пристрої, що перетворюють один конкретний код в інший (наприклад, двійково-десятковий у циклічний тощо). До таких перетворювачів кодів належать дешифратори і шифратори.
Галузь застосування перетворювачів кодів дуже широка, наприклад, в автоматизованих системах керування, системах зв'язку та обчислювальній техніці. Необхідність у перетворювачах кодів пояснюється тим, що при розробці різних дискретних пристроїв, призначених для спільної роботи, складно забезпечити потрібну надійність, швидкодію та інші технічні характеристики, обмежуючись лише одним способом кодування інформації.
Наведемо такий приклад. Структура арифметичного пристрою ЕОМ, якщо його будувати в припущенні, що всі арифметичні операції над двійковими кодами будуть виконуватися за звичайними правилами, виходить досить складною. її можна значно спростити, якщо звести всі арифметичні операції до операцій додавання, скориставшись зворотними і додатковими кодами двійкових чисел. Звідси виникає практична потреба у перетворювачах звичайного (прямого) двійкового коду у зворотний і додатковий коди.
Класифікація перетворювачів кодів (рис. 1) може бути здійснена за призначенням, принципом дії, принципом побудови. За призначенням розрізняють перетворювачі прямого коду у зворотний, двійкового - в двійково-десятковий, двійкового - в код семисегментного індикатора та багато інших. За принципом дії можуть бути виділені дві групи перетворювачів кодів: керовані (синхронні) та некеровані (асинхронні).
Рис. 1.