ЗАДАЧА 12 індивідуальні завдання
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() | |
![]() ![]() | ![]() | ![]() |
Знаходження довжини плоскої кривої
Довжина дуги гладкої плоскої кривої, заданої рівнянням на відрізку
, обчислюється за формулою
. (10)
Якщо ж крива задана параметрично:
,
,
,
то
. (11)
Крива може бути задана в полярній системі координат:
,
.
Тоді
. (12)
Задача 13. (13.1. а, б – 13.30. а, б.). Обчислити довжину дуги заданої плоскої кривої
Приклад 13.1 Знайти довжину дуги лінії кардіоїди, що задана рівнянням ,
.
![]() |
Розв'язання. Зробимо схематичний рисунок кардіоїди (рис. 11). З рисунок видно, що крива складається з двох симетричних частин, одна з яких (AmO) відповідає зміні кута від 0 до
, друга – (O n A) – від
до
. Тому достатньо обчислити довжину половини дуги і подвоїти результат. Крива задана в полярній системі координат. Тому для розв’язання задачі потрібно використати формулу (12).
Спочатку знаходимо довжину дуги (AmO), що описується при зміні кута від 0 до
:
Так як при
, то
і
,
лін. од.
приклад 13.2. Обчислити довжину дуги напівкубічної параболи , що вирізана параболою
.
Розв'язання. Зробимо схематичний рисунок (рис. 12) З рисунка видно, що в задачі потрібно знайти довжину дуги , що складається з двох симетричних частин. Тому достатньо обчислити довжину дуги АВ і подвоїти результат. Для знаходження меж інтегрування достатньо знайти абсцису точки В, оскільки абсциса точки А уже відома і рівна p. Розв’яжемо систему рівнянь двох парабол:
![]() |
.
Отримали кубічне рівняння, розв’язок якого знаходимо підбором: .
Так як функцію можна записати рівнянням , то для розв’язання задачі використовується формула (10), де
,
,
,
.
Зауваження. 1. якщо при обчисленні довжин дуг, межі інтегрування відомі, будувати рисунок не обов’язково.
2. В деяких випадках при використанні формули (10) доцільно в якості значення функції покласти змінну x і формула (10) матиме вигляд , де дуга кривої буде задана рівнянням
,
.
ЗАДАЧА 13. Індивідуальні завдання
![]() ![]() ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
2.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
3. а) ![]() | б) ![]() ![]() |
4 а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
5. а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
6. а) ![]() ![]() | б) ![]() |
7.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
8. а) ![]() | б) ![]() |
9. а) ![]() ![]() | б) ![]() |
10. а) ![]() ![]() | б) ![]() |
11. а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
12. а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
13.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
14.а) ![]() ![]() | б) ![]() |
15.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
16. а) ![]() | б) ![]() ![]() |
17.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
18. а) ![]() ![]() | б) ![]() |
19.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
20. а) ![]() | б) ![]() ![]() |
21. а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
22.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
23. а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
24. а) ![]() | б) ![]() ![]() |
25. а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
26.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
27.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
28.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
29.а) ![]() ![]() | б) ![]() ![]() |
30. а) ![]() ![]() | б) ![]() |
Знаходження площ поверхонь та
Об’ємів тіл обертання
Нехай задана криволінійна трапеція (рис. 13), що спирається на вісь OX і обмежена неперервною кривою . Обертаючи таку трапецію навколо осі ОХ, отримаємо тіло обертання, об’єм якого обчислюється за формулою
. (13)
Якщо ж трапеція спирається на вісь OY (мал. 14) і обертається навколо осі OY, то об’єм тіла обертання обчислюється за формулою
(14)
Зауваження 1. Якщо крива, що обмежує трапецію, задається n аналітичними виразами, то задана трапеція розбивається на n трапецій. Тоді обчислюють об’єм тіл, отриманих обертанням кожної з n трапецій, і результати сумують.
![]() | ![]() |
Рис. 13 | Рис. 14 |
Зауваження 2. Якщо тіло утворюється обертанням фігури, що не є трапецією (рис. 15), то воно розкладається на трапеції: знаходять об’єм тіл обертання кожної з побудованих трапецій. Тоді результуючий об’єм V=Vоб. А1 А m B B1 -. Vоб. А1 А n B B1.
![]() |
3. У випадку параметрично заданої кривої ,
слід у формулах (13), (14) покласти
,
,
,
і знайти відповідні межі зміни змінної t. Схема розв’язання задачі обчислення об’єма тіла обертання наступна:
1) виконати схематичний малюнок фігури, об’єм тіла обертання якої потрібно знайти;
2) знайти межі інтегрування (див. схему розв’язку задачі 9);
3) скласти, а потім і обчислити визначений інтеграл.
![]() |
Задача 14. (14.1 – 14.30). Обчислити об’єм тіла обертання або площу поверхні тіла обертання.
Приклад 14.1Обчислити об’єм тіла, утвореного обертанням навколо осі OX фігури, обмеженої напівеліпсом , напівпараболою
і віссю OY.
Розв'язання. Зробимо схематичний рисунок. Рівняння задає верхню пловину еліпса
; рівняння
задає праву вітку параболи
з вершиною в точці (0,1), що перетинає вісь ОХ в точках (1,0), (-1,0). Навколо осі ОХ обертається заштрихована фігура АВС. Об’єм тіла обертання знайдемо як різницю об’ємів, отриманих від обертання трапецій ОВС та ОАС. Використаємо формулу (13):
куб. од.
Якщо навколо осі координат обертається дуга кривої АВ (рис. 16, 17), то утворюється поверхня обертання, площа Р якої обчислюється за наступними формулами:
![]() | ![]() |
Рис. 16 | Рис. 17 |
крива задана явним рівнянням і обертається навколо осі ОХ,
:
; (15)
крива задана параметрично ,
,
і обертається навколо осі ОХ:
; (16)
крива задана явним рівнянням і обертається навколо осі OY (рис. 17):
; (17)
крива задана параметрично ,
,
і обертається навколо осі OY:
. (18)
Приклад 14.1Знайти площу поверхні, утвореної обертанням астроїди навколо осі ОХ.
Розв'язання. Будуємо схематичний рисунок поверхні, утвореної обертанням астроїди в параметричній формі:
![]() |
Астроїда симетрична відносно осей координат. Тому для розв'язання задачі достатньо обчислити площу поверхні, отриманої обертанням дуги АВ, що розміщення в першій четверті, і результат помножити на 2.
Розв’язання1. Для обчислення площі поверхні обертання астроїди навколо осі ОХ використаємо параметричне задання кривої, а отже, формулу (16). Так як дуга АВ описується при , то
Шукана площа (кв. од.).
Розв'язання.2. Для розв’язання використаємо початкове рівняння астроїди, а отже, формулу (15). З рівняння астроїди
.
За формулою (15)
(кв. од.)
Зауваження. Порівнюючи наведені два розв’язки, бачимо, що перший спосіб приводить до більш простих операцій обчислювального характеру. В деяких випадках перехід до параметричної форми задання кривої може значно спростити інтеграл, отриманий в результаті розв’язку задачі.