ЗАДАЧА 12 індивідуальні завдання
,
| ,
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
| .
|
| |
,
| ,
|
| |
,
| ,
.
|
| |
,
| ,
|
| |
,
| ,
.
|
| |
,
| ,
|
| |
,
|
|
| |
,
| .
|
| |
,
| .
|
| |
,
| ,
.
|
| |
,
| ,
.
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
/
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
,
|
|
| |
|
|
|
Знаходження довжини плоскої кривої
Довжина дуги гладкої плоскої кривої, заданої рівнянням
на відрізку
, обчислюється за формулою
. (10)
Якщо ж крива задана параметрично:
,
,
,
то
. (11)
Крива може бути задана в полярній системі координат:
,
.
Тоді
. (12)
Задача 13. (13.1. а, б – 13.30. а, б.). Обчислити довжину дуги заданої плоскої кривої
Приклад 13.1 Знайти довжину дуги лінії кардіоїди, що задана рівнянням
,
.
Рис. 11
|
Розв'язання. Зробимо схематичний рисунок кардіоїди (рис. 11). З рисунок видно, що крива складається з двох симетричних частин, одна з яких (AmO) відповідає зміні кута
від 0 до
, друга – (O n A) – від
до
. Тому достатньо обчислити довжину половини дуги і подвоїти результат. Крива задана в полярній системі координат. Тому для розв’язання задачі потрібно використати формулу (12).
Спочатку знаходимо довжину дуги (AmO), що описується при зміні кута
від 0 до
:

Так як
при
, то
і
,
лін. од.
приклад 13.2. Обчислити довжину дуги напівкубічної параболи
, що вирізана параболою
.
Розв'язання. Зробимо схематичний рисунок (рис. 12) З рисунка видно, що в задачі потрібно знайти довжину дуги
, що складається з двох симетричних частин. Тому достатньо обчислити довжину дуги АВ і подвоїти результат. Для знаходження меж інтегрування достатньо знайти абсцису точки В, оскільки абсциса точки А уже відома і рівна p. Розв’яжемо систему рівнянь двох парабол:
Рис. 12
|
.
Отримали кубічне рівняння, розв’язок якого знаходимо підбором:
.
Так як функцію можна записати рівнянням
, то для розв’язання задачі використовується формула (10), де
,
,
,
.

Зауваження. 1. якщо при обчисленні довжин дуг, межі інтегрування відомі, будувати рисунок не обов’язково.
2. В деяких випадках при використанні формули (10) доцільно в якості значення функції покласти змінну x і формула (10) матиме вигляд
, де дуга кривої буде задана рівнянням
,
.
ЗАДАЧА 13. Індивідуальні завдання
1. а) , .
| б) .
|
2.а) , .
| б) , .
|
3. а) .
| б)
|
4 а) , .
| б) ,
|
5. а) , .
| б)
|
6. а) , .
| б)
|
7.а) , .
| б) .
|
8. а) .
| б) .
|
9. а) , .
| б)
|
10. а) , .
| б) .
|
11. а) , .
| б)
|
12. а) , .
| б) ,
|
13.а) , .
| б) .
|
14.а) , .
| б) .
|
15.а) , .
| б) .
|
16. а) .
| б) , .
|
17.а) , .
| б) .
|
18. а) , .
| б) .
|
19.а) , .
| б) , .
|
20. а) .
| б) , .
|
21. а) , .
| б) .
|
22.а) , .
| б) , .
|
23. а) , .
| б) .
|
24. а) .
| б) , .
|
25. а) ,
| б) .
|
26.а) , .
| б) , .
|
27.а) , .
| б) .
|
28.а) , .
| б) ,
|
29.а) , .
| б) .
|
30. а) ,
| б) .
|
Знаходження площ поверхонь та
Об’ємів тіл обертання
Нехай задана криволінійна трапеція (рис. 13), що спирається на вісь OX і обмежена неперервною кривою
. Обертаючи таку трапецію навколо осі ОХ, отримаємо тіло обертання, об’єм якого обчислюється за формулою
. (13)
Якщо ж трапеція спирається на вісь OY (мал. 14) і обертається навколо осі OY, то об’єм тіла обертання обчислюється за формулою
(14)
Зауваження 1. Якщо крива, що обмежує трапецію, задається n аналітичними виразами, то задана трапеція розбивається на n трапецій. Тоді обчислюють об’єм тіл, отриманих обертанням кожної з n трапецій, і результати сумують.
|
|
| Рис. 13 | Рис. 14 |
Зауваження 2. Якщо тіло утворюється обертанням фігури, що не є трапецією (рис. 15), то воно розкладається на трапеції: знаходять об’єм тіл обертання кожної з побудованих трапецій. Тоді результуючий об’єм V=Vоб. А1 А m B B1 -. Vоб. А1 А n B B1.
Рис. 15
|
3. У випадку параметрично заданої кривої
,
слід у формулах (13), (14) покласти
,
,
,
і знайти відповідні межі зміни змінної t. Схема розв’язання задачі обчислення об’єма тіла обертання наступна:
1) виконати схематичний малюнок фігури, об’єм тіла обертання якої потрібно знайти;
2) знайти межі інтегрування (див. схему розв’язку задачі 9);
3) скласти, а потім і обчислити визначений інтеграл.
|
Задача 14. (14.1 – 14.30). Обчислити об’єм тіла обертання або площу поверхні тіла обертання.
Приклад 14.1Обчислити об’єм тіла, утвореного обертанням навколо осі OX фігури, обмеженої напівеліпсом
, напівпараболою
і віссю OY.
Розв'язання. Зробимо схематичний рисунок. Рівняння
задає верхню пловину еліпса
; рівняння
задає праву вітку параболи
з вершиною в точці (0,1), що перетинає вісь ОХ в точках (1,0), (-1,0). Навколо осі ОХ обертається заштрихована фігура АВС. Об’єм тіла обертання знайдемо як різницю об’ємів, отриманих від обертання трапецій ОВС та ОАС. Використаємо формулу (13):

куб. од.
Якщо навколо осі координат обертається дуга кривої АВ (рис. 16, 17), то утворюється поверхня обертання, площа Р якої обчислюється за наступними формулами:
|
|
| Рис. 16 | Рис. 17 |
крива задана явним рівнянням
і обертається навколо осі ОХ,
:
; (15)
крива задана параметрично
,
,
і обертається навколо осі ОХ:
; (16)
крива задана явним рівнянням
і обертається навколо осі OY (рис. 17):
; (17)
крива задана параметрично
,
,
і обертається навколо осі OY:
. (18)
Приклад 14.1Знайти площу поверхні, утвореної обертанням астроїди
навколо осі ОХ.
Розв'язання. Будуємо схематичний рисунок поверхні, утвореної обертанням астроїди в параметричній формі:

|
Астроїда симетрична відносно осей координат. Тому для розв'язання задачі достатньо обчислити площу поверхні, отриманої обертанням дуги АВ, що розміщення в першій четверті, і результат помножити на 2.
Розв’язання1. Для обчислення площі поверхні обертання астроїди навколо осі ОХ використаємо параметричне задання кривої, а отже, формулу (16). Так як дуга АВ описується при
, то


Шукана площа
(кв. од.).
Розв'язання.2. Для розв’язання використаємо початкове рівняння астроїди, а отже, формулу (15). З рівняння астроїди
.
За формулою (15)

(кв. од.)
Зауваження. Порівнюючи наведені два розв’язки, бачимо, що перший спосіб приводить до більш простих операцій обчислювального характеру. В деяких випадках перехід до параметричної форми задання кривої може значно спростити інтеграл, отриманий в результаті розв’язку задачі.
,
,
,
,
,
.
,
,
,
,
.
,
,
,
,
.
,
,
,
,
.
,
.
,
,
,
,
.
,
,
,
,
,
/
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
Рис. 11
Рис. 12
1. а)
,
.
.
,
.
,
.
.
,
.
,
,
.
,
.
,
.
.
.
,
.
,
.
.
,
.
,
,
,
.
.
,
.
.
,
.
.
.
,
.
,
.
,
.
.
,
.
,
.
,
.
,
.
.
,
,
,
.
.
,
.
,
.
,
,
.
,
.
,
,
.
.
,
.
Рис. 15