Практична робота №2. MS Word. Форматування документа. Списки. Практична робота №1. MS Word

Практична робота №1. MS Word. Створення документа

Мета

Уміти підготувати програму-редактор до роботи і створити нескладний текстовий документ.

План

1. Про пакет MS Office System.

2. Вікно програми MS Word.

3. Налаштування редактора.

4. Діалогові вікна.

5. Правила введення тексту.

6. Деякі команди головного меню.

Теоретичні відомості

1. Про пакет MS Office System.MS Office System 2003 — це інтегрований пакет, який містить такі програми:

♦ редактор текстів MS Word;

♦ електронну таблицю MS Excel;

♦ СКБД MS Access;

♦ конструктор презентацій MS PowerPoint;

♦ електронний секретар-організатор MS Outlook;

♦ видавничу систему MS Publisher;

♦ векторний редактор ділової графіки MS Visio;

♦ універсальний записник MS OneNote;

♦ конструктор бланків MS InfoPath;

♦ конструктор проектів MS Project;

♦ конструктор веб-сайтів MS FrontPage і ще деякі програми. Усі програми пакета можуть функціонувати незалежно.

Однак ефективної роботи користувач може досягти шляхом використання декількох програм і експлуатації зручних механізмів обміну даними між ними. Усі програми мають схожі меню, принципи їх використання подібні. Пакет MS Office існує в різ­них версіях і модифікаціях, тому наповненість конкретного пакета програмами може бути іншою.

Вивчення пакета розпочнемо з програми MS Word — тексто­вого редактора (інший термін — процесора), який призначений для створення, редагування і форматування текстових документів.

2. Вікно програми MS Word.Текстовий редактор MS Word можна запустити декількома способами: за допомогою ярлика програми чи документа, панелі MS Office, пункту Програми головного меню ОС тощо.

Розгляньте меню програми (рис. 17). Командами Файл => Відкрити відкривають існуючий документ, а Файл => Створити (Новий) — створюють новий. Відкриється вікно текстового редактора, що міститиме вікно документа з власною назвою, напри­клад Документі, яку згодом можна буде змінити. Формат (розши­рення назви файлу) документа — doc. Зауважимо, що програма дає змогу зберігати документи у різних форматах (txt, rtfтощо), зокрема, у форматах інших текстових редакторів.

Вікно програми складається з:

♦ рядка, в якому є назви програми, документа та кнопки керування вікном програми (мінімізувати, згорнути, закрити);

♦ рядка меню з кнопками керування вікном документа;

♦ панелей інструментів і лінійки, якщо вони ввімкнені;

♦ робочого поля документа зі смугами прокручування і кнопками задания вигляду документа (у лівому нижньому куті);

♦ рядка статусу (стану), що містить деякі відомості про поточ­ну сторінку документа: номер сторінки, позицію курсора тощо.

У MS Word XP і MS Word 2003 вікно документа може місти­ти вертикальну панель, яку називають областю завдань (задач). Вона розташовується ліворуч чи праворуч від робочого поля.

Власне тут користувач має конкретизувати свої дії щодо створення чи використання документа, виконавши, наприклад, команди Створити, Новий документ тощо. Після цього область завдань рекомендують закрити, клацнувши мишею на кнопці закривання чи виконавши команди Вигляд => Область завдань.

3. Налаштування редактора. Наявність у робочому полі I-подібного (текстового) курсора дає змогу вводити текст. Однак часто перед першим сеансом користувач готує середовище до роботи. За допомогою команд меню або кнопок панелей інструментів він може задати потрібні параметри функціонування програми або режими відображення елементів вікна на екрані. Найчастіше виконують такі підготовчі дії:

♦ вмикають панелі інструментів і лінійку (команда Вигляд);

♦ задають параметри сторінки: її розмір і поля (Файл => Параметри сторінки);

♦ вибирають вигляд документа (Вигляд);

♦ задають розмір абзацного відступу;

♦ задають назву шрифту, розмір символів, спосіб вирівню­вання тексту тощо;

♦ вмикають чи вимикають засоби перевірки правопису;

♦ присвоюють паролі документу, якщо його треба захистити.

Насамперед треба ввімкнути лінійку, а також увімкнути по­трібні й вимкнути зайві панелі інструментів. Увімкнути чи вим­кнути панелі інструментів можна за допомогою команди Панелі інструментів (Toolbars) з пункту Вигляд (View) головного меню. Найчастіше користуються такими панелями: Стандартна, Форматування, Рисування. Інші панелі рекомендуємо вимкнути.

Підсвічена (натиснена) кнопка на панелі чи в меню відає увімкненому режиму, а сіра (ненатиснена) — вимкненому. Є декілька режимів відображення документа на екрані (пункт Вигляд, див. рис. 19): звичайний, електронний {веб-документ),роз­мітка сторінки, структура, читання. Для введення тексту задають звичайний (normal) або режим розмітки (layout). В елект­ронному режимі документ побачите таким, яким він буде на веб-сторінці. Для перегляду заголовків великого документа (звіту, книжки тощо) призначений режим Структура. Режим Читання доступний лише в останніх версіях програми. Він зручний для читання великих текстів (художньої літератури), оскільки подає тексти на екран по одній чи дві сторінки, як у книжці.

Лінійку вмикають (командою Лінійка), щоб простежити за горизонтальними і вертикальними розмірами робочого поля сторінки, задати відступ тексту від лівого краю поля (нижній лівий трикутник), відступ від правого краю (нижній правий трикутник), абзацний відступ у першому рядку (верхній трикутник), позиції і види табуляції (до лівого краю, до правого краю, до центру, відносно десяткової крапки) тощо. Відступи у поточному абзаці чи вибраному тексті регулюють, перетягуючи на лінійці мишею трикутники і символи видів табуляції. Символи видів табуляції використовують для вирівнювання даних у стовпцях, тобто для створення вручну таблиць без меж (див. словник перед ходом роботи).

Інші параметри функціонування програми задають на закладках діалогового вікна команди Параметри (Options), що є у пункті Сервіс (Tools). Саме тут можна увімкнути чи вимк­нути режими відображення меж тексту, малюнків, області завдань, анімаційних ефектів, смуг прокручування, вертикаль­ної лінійки, виринаючих підказок, вирізнення кольором, полів між сторінками, фонових кольорів, символів форматування, кодів полів, рядка стану, засобів перевірки орфографії (помилки будуть підкреслені червоною хвилястою лінією) та граматики (зелена лінія) тощо.

3. Діалогові вікна. Діалогові вікна відкриваються після виконання команд головного меню, які закінчуються трьома крапками. Елементи діалогового вікна: закладки, текстові поля, кнопки, поля-списки, поля-лічильники, вимикачі, радіокнопки тощо (рис. 18). Правила роботи користувача з діалоговими вікна­ми для всіх Windows-програм однакові.

Щоб розгорнути закладку, на її назві треба клацнути мишею. Не натискайте внизу на кнопку ОК (чи ГОТОВО), доки не перегля­нете всі потрібні закладки, бо завчасно закриєте діалогове вікно.

У текстове поле вводять текст. Для цього треба клацнути у ньому, щоб з'явився І-подібний курсор.

Якщо праворуч від поля списку є кнопка , то, клацнувши на ній, отримаємо список назв чи дій, з якого можна вибрати потрібну. Якщо у полі лічильника є число, а поряд дві кнопки-штовхачі , то, клацаючи над ними, можна збільшити або змен­шити значення цього числа.

Параметр (режим) може бути або заданий (увімкнений), або незаданий (вимкнений). Параметри згруповані на закладках за призначенням і бувають незалежні та залежні.

Для ввімкнення чи вимкнення параметра треба клацнути у полі його вимикача (прямокутник , незалежний параметр) чи радіокнопки (кружечок , залежний параметр).

Незалежні параметри з деякої групи параметрів можуть бути задані одночасно. Увімкнений режим буде позначений

пташкою у прямокутнику . Серед залежних режимів (пара­метрів) увімкненим може бути тільки один. Він зображається чорним кружечком у колі

Якщо деякі параметри та режими треба задати не лише для поточного, але й для документів, які створюватимуться у майбут­ньому, то потрібно натиснути на кнопку За замовчуванням (якщо є така кнопка). Відмовитися від щойно внесених змін у діалого­вому вікні можна, якщо натиснути на кнопку Скасувати (Cancel).

Задавши чи перевіривши значення параметрів, закрийте діа­логове вікно. Роботу з документом можна продовжити лише Опісля того, коли закрили діалогове вікно.

4. Правила введення тексту. Увімкнувши панелі інструмен­тів та лінійку (якщо вони були вимкнені), задавши та перевірив­шій значення параметрів, можна вводити текст. Головні правила ^ведення текстів:

- не натискайте на клавішу вводу для переходу на новий Рядок, оскільки такий перехід відбувається автоматично; і ♦ не натискайте на клавішу пропуск для створення абзац-»Их відступів і центрування тексту, оскільки для цього є спеці-рльні засоби;

- робіть лише один пропуск між словами, не забувайте робити пропуск після коми і крапки;

- не натискайте на клавішу Backspace,щоб перевести
курсор до позиції з помилкою, користуйтесь для цього клавішами-стрілками;

- щоб отримати велику букву, натисніть на клавішу Shift;

- стежте, щоб не був постійно ввімкненим режим Caps Lock,інакше всі букви будуть великими;

- пам'ятайте, що наступний абзац утворюється після натис­кання на клавішу вводу; він успадкує вигляд (кажуть також стиль) попереднього абзацу;

- деякі важливі символи, яких немає на клавіатурі, створю­ють так: апостроф (') — Ctrl +двічі «Є» або Alt +0146 на цифровій частині клавіатури праворуч, § — Alt +0167, тире — Ctrl +«-» праворуч тощо;

- ще два способи вставляння нестандартних символів поля­гають у використанні команди Автозаміна і програми «Таблиця символів» (Character; Map) із розділу службових стандартних програм головного меню MS Windows.


6. Деякі команди головного меню.Розглянемо найваж­ливіші дії, які можна виконати над текстовим документом за допомогою команд з пункту Файл (рис. 19) чи кнопок стан­дартної панелі інструментів, що їх дублюють:

- створити новий (Створити новий..., Ctrl+N);

- відкрити старий (Відкрити..., Ctrl+O);

- зберегти на диску (Зберегти, Ctrl+S);

- зберегти з новою назвою (Зберегти як...);

- зберегти як веб-сторінку...;

- закрити (Закрити, AW+F4);

- друкувати (Друкувати..., Ctrl+P);

- оглянути (Попередній перегляд);

- задати параметри сторінки (Параметри сторінки...) тощо.

Щоб надрукувати документ, потрібно виконати команду Друкувати з меню Файл або натиснути на комбінацію Ctrl+P чи на кнопку із зображенням принтера на стандартній панелі. У діалоговому вікні Друк треба задати тип принтера, обсяг мате­ріалу: одна сторінка, всі сторінки, сторінки із заданими номера­ми, лише виокремлений фрагмент, кількість копій, якість дру­ку, в разі потреби додаткові параметри.

Закінчити роботу з редактором можна або засобами пунктів меню Файл => Вийти, або закривши всі вікна (Alt+F4). Під час зберігання файлу стежте, щоб файл був збережений не в будь-якій папці, а в тій, яка призначена для цього документа. Для цього під ; час виконання команди Зберегти ЯК... потрібно відкрити список Папка і вибрати у ньому потрібну папку на заданому диску.

Зауважимо, що меню команд Файл і ВИГЛЯД дещо відріз­няються у різних версіях програми.

Хід роботи

1. Запустіть текстовий редактор і розгляньте його меню.

Запуск рекомендується виконати за допомогою ярлика про­грами з буквою W чи офісної панелі. Перепишіть у звіт по чотири команди з меню Файл, Редагувати і Вигляд.

2. Увімкніть Стандартну панель інструментів та Форматуван­ня і лінійку. Вимкніть зайві панелі. Задайте вигляд документа Розмітка сторінки. Якщо уже все задано, то пере
йдіть до пункту 3.

ВИГЛЯД Панелі Інструментів Натисніть кнопку з назвою потрібної панелі. Вигляд <=> Лінійка. Вигляд => Розмітка сторінки.

3. Задайте параметри сторінки.

Файл ^ Параметри сторінки о На першій закладці Поля задайте всі чотири поля сторінки по 3 см «=> Розгорніть другу закладку Розміри паперу, клацнувши на назві, і переконайтеся, що формат сторінки — А4, а орієнтація — Книжкова (верти­кальна, в ХР цей параметр задають на першій закладці). За­крийте діалогове вікно Параметри сторінки, натиснувши на ОК.

4. Змініть шрифт та його розмір (наприклад, задайте шрифт Times New Roman Cyr, розмір 14 пунктів).Скористайтеся відповідними кнопками на панелі форматування (рис. 20). На рисунку зображено, що кнопка вирівнювання до лівого краю увімкнена, а кнопки вирівнювання до центру, до правого краю, до обох боків вимкнені.

5. Переконайтеся, що вигляд шрифту нормальний, і за­дайте спосіб вирівнювання тексту — до обох боків.Кнопки жирний (Ж), курсив (К), підкреслений (П) ненатиснені.

6. Перевірте, чи задані сантиметри як одиниці вимірювання на лінійці.

Сервіс ф Параметри... => На закладці Загальні задайте одиниці вимірювання — сантиметри => Перейдіть на закладку Вигляд.

7. На закладці Вигляд задайте режими Показувати: а) смуги прокручування, б) виділення кольором, в) виринаючі підказки, г) область завдань, д) анімацію тексту, є) межі тексту, є) малюнки (рисунки).

8. На закладці Правопис перевірте, чи задано параметри: Автоматично перевіряти орфографію і Завжди пропо­нувати заміну неправильного слова.

Сервіс ф Параметри... = На закладці Правопис задайте ці (перший і третій) режими.

9. Виберіть мову для перевірки правопису — українську чи російську.

Сервіс <=$ Мова =0 Виберіть мову зі списку — українська => ОК.

10. Задайте режим автоматичного перенесення слів.
Сервіс <=> Мова .<=> Розташування переносів ^ Автоматичне
розташування переносів О ОК. Зауважимо, що для українсь-

кої чи російської мови цей режим без додаткових засобів (слов­ників чи програм, наприклад «Рута» тощо) не функціонує, то­му переноси часто доводиться робити вручну.

11. Задайте відступ першого рядка абзацу 1 см.Перемістіть верхній трикутник на лінійці праворуч на 1 см.

12. Дайте назву цьому документу — Тексті, тип файлуdoc.Файл <=> Зберегти ЯК... => Клацніть у діалоговому вікні Ім'я файлу і введіть текст: Тексті => У полі Папка відшукайте і виберіть власну папку. Якщо треба, власну папку можна тут же створити за допомогою кнопки Створити папку о панелі інструментів (рис. 21) у вікні збереження файлу. У якій папці буде збережено документ? Яке його повне ім'я? Заквийте вікно, натиснувши на кнопку Зберегти.

13. Уведіть текст — першу сторінку розділу II цієї книжки, не форматуючи його.

Текст вводьте 20 хвилин. Розмір шрифту — 14. Переносів і форматування не робіть. Символи ♦ пропустіть. Керуйтесь правилами введення тексту. Текст треба вводити так:

14. Вирівняйте всі абзаци до обох боків.

Для цього виберіть весь текст (Ctrl+A) і клацніть на кнопці вирівнювання до обох боків на панелі форматування.

15. Виконайте, де це потрібно, переноси слів вручну так,
щоб рядки не були розрідженими.

Для цього розташуйте курсор усередині першого слова після розрідженого рядка і натисніть на клавіші CtrlH-«-». Роз­ташуйте курсор після наступного складу і ще раз натисніть на клавіші Ctrl+«-». Система переноситиме склади доти, доки це буде можливо.

16. Ознайомтесь з режимом показування недрукованих символів.

Для цього натисніть на кнопку % Пропуски між словами будуть позначені крапками, а закінчення абзаців— % Ці символи на друк не виводяться, а призначені для аналізу якості введення тексту. Між словами повинен бути лише один пропуск. Усуньте зайві пропуски і порожні рядки (абзаци) в набраному тексті. Вимкніть режим показування недрукованих символів, натис­нувши ще раз на кнопку |.

17. Перевірте правопис і виправте помилки.

Для цього натисніть на кнопку АБВ на стандартній панелі. Слово з помилкою буде підкреслене хвилястою лінією. Про­грама запропонує шляхи виправлення помилки. Якщо у вашій системі немає файлу-словника для вибраної мови, то можна перевіряти правопис лише англійського тексту.

18. Збережіть текст на диску в файлі Тексті .doc, оскільки його використовуватимете в наступних роботах. Файл <=> Зберегти.

19. До тексту допишіть таке речення з помилками: «То be or not to be, thet iss a quastioon». Перевірте його правопис.Програма виявить помилки і запропонує правильні варіанти слів.

20. Задайте час автозберігання документа — 8 хвилин.Сервіс «=> Параметри... ^ Уведіть число 8 у відповідне поле на закладці Зберігання. Не закривайте вікна Параметри.

21. Задайте два паролі: для відкриття документа і (такий самий) для дозволу записувати зміни у файлі. Пароль для всіх такий: 12345.

Сервіс «=> Параметри... о На закладці Зберігання (а у Word ХР - Безпека) введіть паролі у відповідні текстові поля (паролі ви не побачите, на екрані під час введення висвітлюватимуться зірочки) *=$ Занотуйте паролі у звіт <=> Натисніть на 0К ^> Програма вимагатиме підтвердження паролів — підтвердіть па­ролі, повторно їх увівши *=$ Закрийте вікно Параметри, натис­нувши на ОК.

22. Скільки абзаців, слів і символів є у набраному тексті? Файл «=> Властивості «=> Статистика «=> ОК. Занесіть дані у звіт.

23. Збережіть текст і закрийте програму Word.

24. Запустіть програму Word, відкрийте щойно створений документ Тексті і виконайте оздоблення тексту.

Файл ф Відкрити (або Пуск о Документи о Виберіть назву свого файлу) ■=£ Введіть паролі, щоб відкрити документ.

25. Рядки плану роботи залийте різними кольорами — сірим, блакитним, червоним.

Щоб абзац чи слово були на іншому фоні (тлі), наприклад, як у газеті чи журналі, потрібно їх виокремити і застосувати команду Межі і Запивання (закладка Заливання) з пункту Формат або натиснути на кнопку Запивання на панелі інструментів і вибрати потрібний колір фону.

26. Створіть буквиці у першому і другому абзацах теоретич­них відомостей.

Встановіть курсор у першому абзаці і виконайте команду Бук­виця з меню Формат. У діалоговому вікні задайте: розта­шування буквиці — в тексті, висота буквиці — 2-3 рядки.

27. Слова заголовка розділу зробіть різнокольоровими і весь заголовок помістіть у прямокутну рамку.Виокремлюйте слова мишею і користуйтеся кнопкою задания кольору шрифту. Виокремте заголовок і застосуйте кнопку Зовнішні межі чи команду Формат => Межі...

28. Зліквідуйте захист паролями.

Сервіс «=о Параметри... «=> Закладка Зберігання або Безпека ^ Вилучіть паролі клавішею Del у текстових полях <=> ОК.

29. Збережіть файл під новою назвою Текст2. Продемон-
струйте його викладачеві.

ЗО. Закрийте вікна. Закінчіть роботу.

Висновок

Ви створили два текстові документи (у форматі doc) Тексті

Текст2. Абзаци вирівняні до обох країв. Перші рядки мають абзацні відступи. Граматичні помилки виявлені та виправлені. !'Використано елементи оздоблення тексту: залиті кольорами 1 абзаци, буквиці, різнокольорові шрифти, рамку, паролі, ручні переноси. Документ Тексті зберігайте на диску. Його використо- жуватимете в роботах №7 і 15. У звіт подайте інформацію про І виконання пунктів 1, 12, 21, 22.

Контрольні запитання

1. З яких програм складається пакет MS Office System?

2. З яких елементів складається вікно програми Word?

3. Як створити файл документа?

4. Яку стандартну назву і тип має файл документа?

5. Який стандартний вигляд має текстовий курсор?

6. Як користувач готує програму до початку сеансу роботи?

7. Які елементи діалогового вікна ви знаєте?

8. Як мінімізувати або закрити вікно документа?

9. Які є режими відображення документа на екрані?

10. Для чого призначений режим читання?

11. Які режими використовують для введення тексту?

12. Які є панелі інструментів?

13. Як увімкнути панелі інструментів?

14. Як вимкнути панелі інструментів? .

15. Які параметри сторінки ви знаєте?

16. Як створити новий абзац у текстовому документі?

17. Які параметри можна задати командою Параметри?

18. Яке призначення лінійки? Які є лінійки?

19. Назвіть команди пункту головного меню В ИГЛ ЯД.

20. Як закрити вікно програми-редактора?

21. Опишіть команди пункту файл головного меню.

22. Як надрукувати текстовий документ?

23. Для чого є режим показу недрукованих символів?

24. Як зберегти на диску текстовий документ?

25. Як задати параметри сторінки?

26. Як задати розмір шрифту?

27. Як надати пароль документу?

28. Як задати одиниці вимірювання на лінійці?

29. Що таке режим автозберігання документа?

30. Як задати тип (назву) шрифту? Як змінити шрифт у тексті?

31. Як виконати перенос слова вручну?

32. Опишіть головні правила введення тексту.

33. Що таке залежні і незалежні параметри в діалоговому вікні?

34. Як перевірити правопис у документі?

35. Як визначити кількість слів і букв у документі?

 


 

Практична робота №2. MS Word. Форматування документа. Списки.

Мета

Створити титульну сторінку і відформатувати заданий текст за взірцем.

План

1. Форматування тексту.

2. Шрифти.

3. Списки.

Теоретичні відомості

1. Форматування тексту. Сформатувати текст — це означає надати йому такого вигляду, який потрібен користувачеві або який має деякий взірець (еталон).

Щоб форматувати текст, його спочатку треба виокремити (також кажуть вибрати, виділити). Такий текст буде виділений інверсним кольором. Текст виокремлюють так: клацають на по­чатку фрагмента й, утримуючи натиснутою клавішу Shift, переміщають вказівник миші над текстом до кінця фрагмента. Щоб виокремити фрагмент без миші, користуються клавішами-стріл-ками. Швидкі способи виокремлення елементів тексту:

♦ щоб виокремити слово, треба клацнути на ньому двічі;

♦ щоб виокремити рядок, клацають у полі зліва від рядка;

♦ щоб виокремити абзац, потрібно клацнути тричі;

♦ щоб виокремити увесь текст (усі абзаци), треба виконати команду Вибрати все з пункту Редагувати або натиснути ком­бінацію клавіш Ctrl+A.

Форматування виконують за допомогою кнопок панелі фор­матування (рис. 22) або команд з пункту Формат (рис. 23).Вони дають змогу задати такі параметри (відповідно до роз­ташування кнопок на панелі форматування):

♦ стиль документа Звичайний чи інший;

♦ назву шрифту;

♦ розмір символів у пунктах (28 пунктів = 1 см);

♦ види шрифту:

* жирний (кнопка Ж),

* курсив (К),

* підкреслений (П);

♦ вирівнювання рядків абзацу:

* до лівого краю,

* до центру,

* до правого краю,

* до обох боків;

♦ нумерований список (див. план роботи);

♦ маркований (позначений) список (див. цей текст);

♦ багаторівневий список (див. цей текст вище);

♦ зміщення фрагмента ліворуч;

♦ зміщення фрагмента праворуч;

♦ фрагмент у рамці повністю або частково;

♦ заливку кольором вибраного фрагмента;

♦ колір букв у вибраному фрагменті тексту.

2. Шрифти.Часто виконують дії задання назви, розміру та вигляду (накреслення) шрифта. Є декілька десятків шрифтів: Arial, Kudriashov, Pragmatica, SchoolBook, System, Times New Roman (некирилізований), Times New Roman Cyr (кирилізований). Якщо шрифт некирилізований, то замість українських (російських) букв користувач бачитиме незрозумілі символи. Щоб побачити текст, виокремте його і застосуйте кирилізований шрифт. Якщо перед назвою шрифта є символи ТТ, то це так званий True Type Font (розміри такого шрифту можуть бути будь-які). Розмір шрифту вибирають у відповідному числовому полі-списку або вводять у це поле потрібне число з клавіатури (див. рис. 22).

Є три головні види (накреслення) шрифтів: жирний,курсив, підкреслений. До виокремленого фрагмента можна застосувати додаткові різновиди шрифтів (Формат => Шрифти), зокрема, створення верхніх чи нижніх індексів, закреслень і підкреслень, тиснених контурів, тіней, усі символи великі тощо. Є такі ефекти анімації (ефекти руху) над шрифтами: феєрверк, неонова реклама, мурашки, мерехтіння та ін.

3. Списки.Списки бувають нуме­ровані, марковані та багаторівневі. Приклади всіх трьох видів списків наведені вище. Списки створюють так: спочатку вводять рядки тексту без нумерації і маркерів як окремі абзаци. Вибирають потрібні рядки (абзаци) і застосовують команду Ну­мерований чи Маркований список, які представлені кнопками на панелі форматування.

Щоб створити список другого рівня, виокремлюють потрібні абза­ци і застосують кнопку-команду Зміщення фрагмента праворуч. Щоб ліквідувати багаторівневість, потрібно застосувати до відповідного фрагмента списку команду-кнопку Зміщення фрагмента ліворуч.Усі ці дії можна виконати за допомогою команди Список пункту меню Фор­мат. Ця команда дає змогу внести зміни в стандартні списки, зокрема, підібрати різноманітні маркери чи способи нумерації (арабські цифри, римські, літери алфавіту).

Стартова ситуація

Щоб відформатувати текст за взірцем, потрібно мати на диску файл з неформатованим текстом (це може бути раніше створений файл Тексті), а взірець — перша сторінка розділу II. Заготовку і взірець може також запропонувати викладач. Файл заготовки пови­нен називатися Заготовка. Рекомендуємо як заготовку брати текст з цієї книжки, тоді не треба буде готувати взірці.

Хід роботи

1. Запустіть програму-редактор і підготуйте документ до введення тексту.

Паролі не задавайте. Перевірте і у разі потреби задайте пара­метри сторінки (формат А4, поля по 3,5 см), а інші режими можете змінити згодом.

2. Уведіть перший текст — титульну сторінку звіту до практичної роботи. Уведіть текст, не форматуючи його, тобто так:

3. Сформатуйте текст, задаючи розміри і вигляд шрифту так, щоб текст зайняв цілу сторінку і мав такий вигляд (клавішею пропуск користуватися не можна, переміщення пра­воруч виконати за допомогою кнопки зміщення фрагмента праворуч чи лінійки):

4. Перевірте, чи оптимально розташований текст на аркуші.

Застосуйте команду чи кнопку Попередній перегляд. Пере­гляньте текст. Для виходу з режиму перегляду застосуйте кнопку Закрити. Вставити порожні рядки можна клавішею Enter, а забрати зайві — клавішею Delete або Backspace. Ви­конайте цей пункт ще раз.

5. Застосуйте до першого рядка видозміну букв на всі еликі з тінню, а до другого і третього — два ефекти анімації

Формат=> Шрифт=> Закладки Шрифт, Анімація=> ОК.

6. Дослідіть якість форматування за допомогою команди Символи, що не друкуються.

Натисніть на кнопку, на якій зображений символ . Розгля­ньте свою титульну сторінку. Пропуски будуть позначені крапками, а закінчення абзаців — символом ¶.Внесіть необхід­ні корективи, якщо під час форматування допущено помилки. Щоб забрати символи з екрана, знову натисніть на кнопку .

7. Збережіть створений текстовий документ у власній папці з новою назвою — Титульна.

8. Відкрийте неформатований текстовий документ Тексті чи Заготовка викладача.

Якщо такого файлу немає, то створіть його самостійно — введіть без форматування першу сторінку розділу II або ско­піюйте файл із сусіднього комп'ютера. Якщо файл Тексті не­повний, то доповніть його текстом першої сторінки розділу II.

9. Збережіть файл під назвою Форматований.

10. Текст сформатуйте згідно зі зразком (див. першу сто­рінку розділу II чи розданий викладачем взірець).

Задайте розмір робочого поля так, як у книжці — 11x18 см. Для цього застосуйте команду Параметри сторінки... Виберіть формат аркуша А4 і поля по 5 см або формат А5 і поля: ліве та праве по 2 см, верхнє та нижнє — по 1,5 см. Застосуйте шрифт Times New Roman для тексту і шрифт Arial для назв команд і заголовків.

Задайте розмір шрифту для тексту — 11 пунктів, а для заго­ловків — 13 і 15. Задайте на лінійці абзацний відступ 1 см. Вирівняйте абзаци до обох боків.

Виконайте переноси вручну, щоб не було розріджених рядків. Символ => вставте за допомогою програми «Таблиця символів», використавши шрифт Wingdings. Виправте граматичні помилки.

11. Створіть маркований список так, як у взірці, застосував­ши маркер ♦.

12. Перетворіть план на нумерований список з римською нумерацією пунктів: І, II, III, IV, V.

Для цього застосуйте команду Формат => Список.

13. Перетворіть план на маркований список.

14. Створіть багаторівневий список на базі останнього пункту плану.

Для цього введіть під ним у стовпець чотири команди головного меню, виберіть їх і застосуйте кнопку Зміщення фрагмента праворуч чи команду СПИСОК...

15. Змініть значок маркера першого рівня на зірку. Виберіть список і застосуйте команду СПИСОК... => ЗМІНИТИ... => Знак...

16. Змініть значок маркера другого рівня на малюнок.

Застосуйте команду СПИСОК... => ЗМІНИТИ... => МАЛЮНОК...

17. Збережіть документ з назвою Форматований у власній папці.

18. Продемонструйте викладачеві два створені документи.

19. Закрийте вікна. Закінчіть роботу.

Контрольні запитання

1. Як створити новий текстовий документ?

2. Що таке форматування тексту?

3. Які є панелі інструментів?

4. Які кнопки є на панелі інструментів форматування?

5. Які є види вирівнювання абзаців?

6. Які є види списків?

7. Що таке нумерований список?

8. Що таке маркований список?

9. Що таке багаторівневий список?

10.Як змістити фрагмент тексту праворуч?

11.Як створити або ліквідувати другий рівень списку?

12.Як виокремити весь текст?

13.Як виокремити один рядок тексту?

14.Як вибрати (виокремити) фрагмент тексту?

15.Як змінити назву шрифту в одному абзаці?

16.Як виокремити слово?

17.Як виокремити абзац?

18.Як підкреслити слово?

19.Які є різновиди накреслення символів?

20.Як вирівняти фрагмент тексту до центру?

21.Як змінити маркер у маркованому списку?

22.Які є види нумерації у нумерованому списку?

23.Як змінити розмір символів в одному реченні?

24.Як вирівняти фрагмент тексту до обох боків?

25.Які є ефекти анімації над шрифтами?

26.Як вирівняти фрагмент тексту до лівого краю?

27.Як задати вигляд слів у реченні підкреслений курсиві

28.Як змінити нумерацію пунктів у списку?

29.Скільки пунктів має 1 см?

30.Як фрагмент тексту взяти в рамку?

31.Які назви шрифтів1 ви знаєте?

32.Як увімкнути панель форматування?

33.Як з'єднати два абзаци в один?

34.Як роз'єднати один абзац на два?

35.Скількома способами можна змістити абзац праворуч?


 

Практична робота №3. MS Word. Майстри і шаблони.

Мета

Уміти використовувати майстри і шаблони для створення стандартних документів: календарів, листів, резюме тощо.

План

1. Майстри календарів, листів та резюме.

2. Шаблони стандартні та власні.

Теоретичні відомості

1. Майстри календарів, листів та резюме.Ділова переписка — це невід'ємний елемент у практичній роботі багатьох людей. Діловий лист чи неформальний лист до друзів або родичів можна написати вручну, а можна за допомогою майстра листів чи вико­ристати шаблони (стандартний лист, сучасний, вишуканий).

Майстри у Windows — це програми з розширенням назви wiz, які призначені для спрощення, автоматизації та унаочнення процесів виконання низки стандартних дій. У MS Word є велика кількість майстрів, за допомогою яких можна створити календар на один чи декілька місяців, діловий лист, факсимільний доку­мент, звіт, порядок денний наради, резюме тощо.

Під час роботи майстра на екрані послідовно виникають декілька вікон із запитаннями до користувача відповідно до теми створюваного документа. Перейти до наступного вікна можна за допомогою кнопки Далі. Щоб повернутися до попереднього і внести деякі зміни у відповіді, потрібно натиснути на кнопку Назад. На останньому етапі натискають на кнопку ГОТОВО і отримують потрібний документ. Оздоблення і форматування такого документа можна не змінювати, а можна продовжити роботу над його удосконаленням вручну.

Під час створення календаря потрібно вибрати його стиль (строгий, стандартний, вишуканий), орієнтацію (книжкову чи альбом), наявність рисунка (так, ні) і діапазон дат.

Значно більше даних слід задати, працюючи з майстром листів: вигляд дати написання, стиль листа, адресу адресата, адресу відправника, форму звертання, форму прощання тощо. Зверніть увагу, що адреси, дата та інші елементи листа будуть розташовані на бланку так, як це прийнято в Америці. У східній Європі ділові листи оформляють дещо інакше (див. хід роботи).

Резюме — це сучасно оформлена згідно зі світовими стан­дартами автобіографія з даними про навчання, професійні навич­ки, особисті уподобання чи хобі. Його готують з метою пошуку роботи чи вступу у навчальний заклад тощо. Резюме відрізня­ється від автобіографії формою подання даних. Форма подання особистих даних у резюме є строго визначена і її слід дотри­муватися. Є декілька видів шаблонів резюме, але найбільші мож­ливості для створення резюме надає майстер резюме.

Майстер резюме дає змогу не лише змінити заголовки деяких пунктів, але й структуру резюме. Можна вибрати стиль резюме (стандартний, сучасний, вишуканий), тип (звичайне, хронологічне, функціональне, професійне), задати структуру адреси і особистих даних, вибрати із запропонованого списку стандартні пункти, додаткові стандартні пункти, створити нестандартні пункти, упорядкувати пункти.

2. Шаблони стандартні та власні. Шаблон — це файл у форматі dot, який призначений для створення типових файлів у форматі doc і містить деяку інформацію, що незмінно вико­ристовуватиметься у багатьох документах користувача. Є велика кількість шаблонів листів, факсів, звітів, різних бланків тощо. З-поміж них найкориснішими є шаблони для створення резюме.

Користувач може модифі­кувати (змінити) шаблон. Після внесення змін у шаблон його слід зберегти на диску з новою назвою як ш'аблон (тобто як файл з роз­ширенням dot). Шаблон для де­якого типу робіт можна створити самостійно, записавши зразок документа на диск у файл з роз­ширенням dot. За замовчуванням комп'ютер пропонує зберігати шаблони у системній папці Templates (Шаблони). Однак рекомендують видозмінені та не­стандартні шаблони зберігати ок­ремо (студентам у власній папці). Щоб використати шаблон, новий документ слід створювати не у стандартному шаблоні Новий до­кумент, а у власному, заздалегідь відшукавши його на диску (у MS Word 2003 за допомогою команди Створення... з існуючого доку­мента..., рис. 24). Стандартний, шаблон, на основі якого за замов­чуванням створюються усі доку­менти, називається Normal.dot.Його також можна змінювати і налаштовувати до власних потреб та уподобань. Однак у багатокористувацьких системах це не рекомендують робити.

Рис. 24. Створення документа

Доступ до шаблонів отримують після виконання команди Створити. Тепер користувач матиме змогу застосувати стан­дартний шаблон Новий документ (Normal.dot) чи шаблон З існуючого документа, На моєму комп'ютері, шаблони з локальної мережі чи Інтернету, нещодавно використані шаблони тощо (див. область завдань Створити документ, рис. 24).

Хід роботи

1. Створіть новий документ, який міститиме діловий лист у східноєвропейському стилі.

Шаблони і майстри не використовувати. Структура ділового листа така: зверху ліворуч — адреса, праворуч — номер і дата написання листа, нижче — звертання, основний текст, прощан­ня і підпис. Працюючи з листом, змінюйте масштаб (100, 150, 75% тощо), щоб текст добре переглядався на екрані. Зразок листа:

2. Збережіть лист у власній папці з новою назвою — Листі.

3. Створіть новий документ з неофіційним листом до друга. У тексті листа повинна бути фраза «Дорогий друже! Чи знаєш ти, що:» і три абзаци з відповідями на три будь-які контрольні запитання.

4. Виправте граматичні помилки у листі. Відформатуйте текст.

Звертання зробіть великим шрифтом, перший абзац — жир­ним, другий — курсивом, третій — підкресленим курсивом, свій підпис виконайте одним з декоративних шрифтів: Декор, Парсек, Іжиця, Жикарєв (якщо вони є на вашому комп'ютері) або іншим доступним кирилізованим шрифтом.

5. Застосуйте до трьох абзаців-відповідей перетворення Нумерований список.

6. Перетворіть нумерований список у маркований.

Виберіть список і натисніть на кнопку Маркований список.

7. Понизьте рівень другого елемента списку.

8. Збережіть виправлений текст у файлі Лист2.dос.

9. Створіть календар на два місяці.

Для цього створіть новий документ на основі шаблонів, що є навашому комп'ютері. Знайдіть і використайте майстер календарів.

10. Збережіть календар під власною назвою Календар.

11. Створіть діловий лист за допомогою майстра листів.

Файл => Створити (створити за допомогою шаблону на вашому комп'ютері, у MS Word 2003 користуйтесь областю завдань, щоб перейти до шаблонів) => Перейдіть на закладку ЛИСТИ І факси. Знайдіть і двічі клацніть на піктограмі Майстер ЛИСТІВ.wiz. У меню помічника клацніть на першу кнопку Створити (Send) ОДИН ЛИСТ. Виконайте чотири кроки (дії):

1. На закладці Формат листа клацніть у полі Дата і виберіть один із форматів дати; у списку шаблонів листів виберіть, на­приклад, Сучасний ЛИСТ; виберіть деякий стиль листа, наприк­лад, Звичайний або Строгий => Натисніть на кнопку Далі і пере­йдете до наступної закладки Адресат;

2. На закладці Адресат уведіть ім'я адресата => адресу =>Виберіть зразок вітання =>Натисніть на кнопку Далі;

3. Закладку ІНШЄ можете не заповнювати => Натисніть на кнопку Далі;

4. На закладці Відправник уведіть прізвище та ім'я відправ­ника «=> Адресу вводити не обов'язково => Виберіть форму прощання і натисніть на кнопку ГОТОВО.

Отримаєте майже готовий лист, куди потрібно внести необхід­ні дані (назву фірми, адреси тощо) і основний текст — приду­мати й описати напрямки діяльності фірми, зокрема, з такою фразою: «Пропонуємо такі послуги чи товари:...»

12. Перелік чотирьох послуг чи товарів виконайте у вигляді маркованого списку.

13. Збережіть лист з назвою «Діловий лист» у власній папці.

14. Створіть власний шаблон резюме на основі шаблону «Вишукане резюме.dot».

Виконайте команду Створити. Знайдіть на вашому комп'ютері шаблон Вишукане резюме (на закладці ІНШІ). Уведіть дані про себе. Пункт Мета не заповнюйте. Резюме не має бути більшим від одної сторінки.

15. Збережіть резюме у власній папці з назвою Мій шаблон резюме як шаблон, тобто в форматі dot.

16. На основі власного шаблону створіть Резюме 1 .doc, в якому зазначте мету: навчання в університеті Сорбонни (Париж).

Виконайте команди Створити =>з існуючого документа =>Знайдіть і виберіть власний шаблон Мій шаблон резюме =>Заповніть пункт Мета => Збережіть документ як Резюме1.dос.

17. На основі власного шаблону створіть Резюме2.dос, в якому зазначте мету: пошук роботи в секретаріаті Президента.

18. Створіть сучасне хронологічне резюме за допомогою Майстра резюме і збережіть його як РезюмеЗ-doc.

19. Продемонструйте вісім створених документів (три листи, календар, власний шаблон і три резюме) викладачеві.

20. Закрийте вікна. Закінчіть роботу.

Контрольні запитання

1. Як можна створювати листи у програмі MS Word?

2. Що таке майстри?

3. Як працює майстер?

4. Як створити календар?

5. Які дані потрібні майстрові листів?

6. Що таке резюме?

7. Які є Стилі резюме за оформленням?

8. Які є типи резюме за призначенням?

9. Що таке шаблон?

10. Де зберігаються шаблони?

11. Як створити власний шаблон?

12. Як використовують шаблони?

13. Що таке файл Normal.dot?

14. Яке призначення форматів doc і dot?

15. Що таке нумерований список?

16. Що таке маркований список?

17. Які кнопки є на панелі інструментів форматування?

18. Що таке багаторівневий список?

19. Як змістити фрагмент тексту праворуч?

20. Як створити або ліквідувати другий рівень списку?

21. Як виокремити весь текст?

22. Як підкреслити слово в тексті?

23. Як змінити маркер у маркованому списку?

24. Які є види нумерації в нумерованому списку?

25. Як задати вигляд слів у реченні жирний курсиві

26. Як змінити нумерацію пунктів у списку?

27. Скільки пунктів має символ величиною 1 см?

28. Як взяти фрагмент тексту в рамку?

29. Як з'єднати два абзаци в один?

30. Які назви шрифтів ви знаєте?


 

Практична робота №4. MS Word. Форматування стилями. Буфер обміну

Мета

Уміти створювати і застосовувати стилі, виконувати дії з фрагментами тексту, використовувати буфер обміну й авто-форматування.

План

1. Стилі.

2. Буфер обміну.

3. Автотекст.

4. Автоформатування.

5. Поняття про смарт-теги.

Теоретичні відомості

1. Стилі. Стиль — це сукупність значень параметрів форма­тування абзацу і шрифту. Стилі бувають стандартні (Звичайний, Заголовокі, Заголовок2 тощо) і нестандартні. Нестандартні стилі створює користувач і надає їм власні назви. Стилі використо­вують для швидкого форматування великих документів: звітів, реферетів, курсових робіт, рукописів книжок тощо. Чим біль­ший документ, тим суттєвіша перевага від застосування стилів форматування.

Форматування стилями виконують так. Текст вводять без форматування. Створюють стилі. Курсор розташовують в межах деякого абзацу або вибирають декілька абзаців і застосовують стиль з певною назвою, яку можна вибрати у полі-списку на панелі форматування (зазвичай це перше поле) — вибраний фрагмент буде відформатований заданим стилем.

Розрізняють стилі абзаців і стилі символів. Стилі абзаців призначені для форматування абзаців. Стилі символів — для форматування частини абзацу (символу, слова, речення тощо), а також якщо абзац містить фрагменти з різним форматуванням. Спочатку до абзацу застосовують стиль абзацу, а потім у разі потреби — стилі символів. Стилі абзаців позначені у списку символом ¶ а стилі символів — а.

Розглянемо першу сторінку розділу II. Тут застосовані такі стилі: МійЗаголІ до абзацу з назвою розділу, МійЗагол2 до абзацу «Практична робота № 6» МійЗаголЗ до абзаців «Тема», «Мета», «План», «Теоретичні відомості», ТекстТеми до абзаців текстів теми і мети, МійСписокІ до абзаців тексту плану, МійАбзац до тексту теоретичних відомостей, МійСписок2 до абзаців тексту теоретичних відомостей, що мають бути перетво­рені на маркований список.

Крім цього, в середині абзаців теоретичних відомостей до окремих слів застосовано стиль символів Команда, який пере­творює назви команд, створені шрифтом Times, на текст в Arial.

Форматування деяких фрагментів, яке виконують винятково
рідко, можна здійснити без застосування стилів, тобто вручну.
Наприклад, вручну форматовано тексти «Розділ II»та «1. Про
пакет MS Office System 2003»
у першому абзаці теоретичних
відомостей, хоча для них також можна було створити стилі
абзацу і символів.

Розглянемо будову стилів.

МійЗагол1: шрифт Times, розмір 16, жирний; абзац вирів­няний до лівого краю, інтервал знизу 20 пунктів.

МійЗагол2: шрифт Arial, розмір 14, жирний, абзац вирів­няний до лівого краю, інтервал знизу 8 пунктів.

МійЗаголЗ: шрифт Arial, розмір 12, жирний, абзац вирів­няний до лівого краю, інтервал знизу 0 пунктів.

ТекстТеми: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, інтервал зліва 1 см, абзацний відступ — немає, інтервал знизу 2 пункти.

МійСписокІ: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів, нумерація — нумерований список.

МійСписок2: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів, нумерація — маркований список з маркером ♦.

МійАбзац: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, інтервал між рядками одинарний, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів.

Команда: Arial, 11, нормальний.

Стилі створюють командами Формат => Стилі. У діалогових [вікнах, що відкриються, потрібно задати назву стилю, вид стилю (абзацу, символів тощо), зазначити, на базі якого стилю він ство­рюється (вибирайте — «Звичайний стиль»), який стиль повинен мати наступний абзац (вибирайте — той же) і вадавайте значення параметрів форматування за допомогою панелі форматування чи кнопки Формат, яка дає доступ до команд Шрифт, Абзац, Нумерація для створення списків тощо. У MS Word 2003 для роботи зі стилями варто користуватися областю завдань Стилі тa Форматування.

Стилі можна вилучати, перейменовувати, модифіковувати, переносити в інші документи тощо за допомогою команди Орга­нізатор. Важливою є можливість модицікації стилю. Якщо користувача не влаштовує форматування як завгодно великого документа (форматованого стилями), достатньо внести зміни до будови стилів і весь документ автоматично переформатується майже миттєво. І так стільки разів, доки форматування не стане задовільним.

2. Буфер обміну.Фрагментом тексту є символ, слово, речен­ня, один чи декілька абзаців. Над фрагментом тексту визначені такі головні дії: копіювання в буфер обміну (Copy), забирання в буфер обміну (Cut), вставляння з буфера обміну (Paste), вилу­чення з тексту (Delete), вирівнювання, перетворення символів: збільшення, зменшення, задания вигляду написання (жирний, курсив, підкреслений та їхні комбінації) тощо.

Буфер обміну, як вам відомо, призначений для зберігання фрагмента тексту з метою його копіювання чи переміщення як у межах документа, так і в інші документи.

Буфер обміну в більшості програм є одномісний — занесен­ня у нього іншого елемента вилучає його попередній вміст. У програмі MS Word 2000 буфер є 12-місний, а у MS Word 2003 — 24-місний.

Виокремлений (вибраний) фрагмент тексту копіюють у буфер обміну одним із трьох способів:

♦ командою Копіювати з меню Редагувати;

♦ натисканням на кнопку Копіювати стандартної панелі;

♦ комбінацією клавіш Ctrl+Insert (або Ctrl+C, якщо прог­рама налаштована на цю комбінацію).

Вміст буфера обміну можна вставити в текст у місце, де є курсор, одним із трьох способів:

♦ командою Вставити з меню Редагувати;

♦ натисканням на кнопку Вставити стандартної панелі;

♦ комбінацією клавіш Shift4-Insert (або Ctrl+V).

Виокремлений фрагмент можна перемістити з тексту в буфер обміну також одним із трьох способів:

♦ командою Забрати з меню Редагувати;

♦ натисканням на кнопку Забрати;

♦ комбінацією клавіш Shift+Del (або Ctrl+X).

Виокремлений фрагмент вилучають з тексту, не заносячи в буфер обміну, натисканням на клавішу Del.

Можна вставляти відразу всі елементи багатомісного буфера обміну d документ у порядку занесення їх у буфер, що корисно під час створення анотацій чи тез великого документа.

3. Автотекст. Для введення фрагментів, які часто повторю­ються, тобто для прискорення створення документа, використо­вують автотексти. Автотекст — це текст, який спочатку вводять і під деякою назвою заносять у бібліотеку автотекстів. Щоб створити автотекст, текст набирають, виокремлюють і виконують команди Вставити => Автотекст =>Створити... => вводять назву автотексту (назвою автотексту автоматично стають перші декілька символів чи слів цього тексту, але її можна зро­бити будь-якою) => ОК.

Щоб вставити автотекст, достатньо набрати на клавіатурі перші чотири символи автотексту чи його назви => з'явиться під­казка з автотекстом => натиснути на клавішу вводу. Можна також скористатися командами Вставити => Автотекст => Автотекст... => вибрати назву зі списку автотекстів =>Вставити.

Стандартна бібліотека автотекстів містить декілька форм привітань, прощань та інших фраз, які можуть бути корисними під час ділового листування тощо.

4. Автоформатування. Автоформатування може відбуватися
під час введення тексту або застосовуватися до тексту після його створення. Автоформатування задають командами Формат => Автоформат... => Параметри... Можна задати таке: міняти прямі лапки ("") на поліграфічні («»), вирази вигляду 1/3 замінювати правильним дробом, два дефіси (--) міняти на довге поліграфічне
тире (—) тощо. Деяке автоформатування під час введення може виявитися зайвим — його треба скасувати. Наприклад, якщо задати опцію повторювати форматування початку елемента списку, то під час введення будь-яких нумерованих рядків вони
автоматично перетворюватимуться на список, що деколи недо­речно. Потрібні параметри можна задати чи скасувати на закладці Автоформат під час вводу.

Різновидом автоформатування є автозаміна. Вона дає змогу створювати в документі символи, яких немає на клавіатурі, усувати описки в часто вживаних словах, дві великі літери на початку слова замінити одною великою, робити перші літери після крапки великими, наприклад, після скорочень: вул., ім., — окрім винятків, які задасть користувач, наприклад, фіз., мат. та ін. Правила функціонування автозаміни задають на одно­йменній закладці.

5. Поняття про смарт-теги. Смарт-тег — це елемент, до якого
закріплена «мудра» кнопка (кнопка дій). Такі кнопки з'являються біля елементів, вставлених з буфера обміну , авто­заміни, імен осіб, з якими є контакти через програму MS Out­look. Клацнувши на кнопці, отримаємо доступ до команд, які можна виконати для цього елемента: скасувати автозаміну, надіслати повідомлення певній особі тощо. Розпізнані програмою смарт-теги підкреслюються синьою пунктирною лінією під час наведення на них вказівника миші. Можливість розпізнавання чи нерозпізнавання смарт-тегів і наявність мудрих кнопок зада­ється опціями Додавати смарт-теги до документа, Показувати кнопки дійна закладці Смарт-теги команди Формат => Автоформат... => Параметри...

Хід роботи

1. Запустіть текстовий редактор.

2. Знайдіть і відкрийте неформатований текстовий документ Текст1.doc з першою сторінкою розділу II.

Якщо файлу із заготовкою немає, то створіть її — введіть текстпершої сторінки II розділу без форматування.

3. Задайте параметри документа так, щоб робоче поле на аркуші формату А4 мало розмір 12 на 18 см.

4. Збережіть документ під назвою ТекстЗ у власній папці.

5. Створіть усі стилі, які описані в теоретичних відомостях.

6. Текст сформатуйте згідно зі зразком (див. сторінку 59 у цій книжці), користуючись стилями абзаців.

7. Застосуйте стиль символів Команда до назв програм.

8. Створіть і застосуйте стиль абзацу для тексту «Розділ II» і стиль символів для речення «1. Про пакет MS Office System.».

9. Збережіть документ (як ТекстЗ) у власній папці і ви­конайте наступні дії з текстом.

10. Перший абзац теоретичних відомостей перемістіть у кінець тексту, використовуючи буфер обміну.

11. Другий абзац продублюйте (повторіть).

12. Поміняйте порядок елементів маркованого списку методом перетягування мишею вибраних абзаців.

13. Модифікуйте стилі заголовків: вирівнювання — до центру; шрифт — товстий, курсив; розмір символів — 16 пунктів.

14. Перевірте правопис у тексті. Виправте помилки.Виконайте команду Сервіс => Правопис з меню чи натисніть на кнопку Правопис (АБВ) або на F7 і працюйте з отриманими діалоговими вікнами.

15. Замініть слово «програми» на англійське «programms».Розмістіть курсор на початку тексту. Виконайте команду Замінити з меню Редагувати. У текстовому полі Знайти введіть такий текст: програми, у полі Замінити на — prog­ramms. Натисніть кнопку на Замінити все. Закрийте вікно.

16. Створіть автотекст: своє прізвище, ім'я та по батькові і вставте його п'ять разів у кінці тексту (як різні абзаци).Щоб створити автотекст, треба виконати такі дії з меню: Вставити =>Автотекст => Автотекст... => Введіть потрібний текст у віконце =>Додати => Закрити (ОК). Спосіб створення автотесту на основі набраного в документі тексту описаний у теоретичних відомостях.Щоб вставити автотекст, треба набрати перші чотири символи тексту чи його назви і натиснути на клавішу вводу або вико­нати команди з меню: Вставити => Автотекст => Звичайний =>Клацніть на потрібному тексті у списку автотекстів =>Вставити.

17. Застосуйте автозаміну. В англійському регістрі в кінці документа введіть: (с), (r), :-), —, ДВІ великі букви.
Переконайтесь, що автозаміна функціонує.

18. Засобами мудрої кнопки скасуйте автозаміну у випадку (с).

19. Створіть автозаміну двох символів => на символ ►

20. Скасуйте режим автостворення списків під час введення нумерованих рядків.

21. Збагатіть словник автозаміни так, щоб під час введення вашого прізвища з помилкою помилка усувалась авто­матично.

22. Вставте на початку тексту файл, що містить титульну сторінку практичної роботи.

Відкрийте файл з титульною сторінкою, виокремте весь текст, скопіюйте його в буфер обміну. Перейдіть у поточний документ (пункт меню ВІКНО), розмістіть курсор на початку, вставте вміст буфера в документ. Інший спосіб: виконайте команди Вставити=>Файл => Знайдіть потрібний файл і вставте його. Розташуйте текст якнайкраще. Щоб текст практичної роботи починався на другій сторінці, вставте після матеріалів титульної сторінки розрив сторінки акордом клавіш Ctrl+Enter.

23. Вставте номери сторінок у верхньому правому кутку,
першу сторінку не нумеруйте.

Виконайте команду Номери сторінокз меню Вставити і виберіть у діалоговому вікні потрібне розміщення номерів із запро­понованих списків. Які є способи розміщення номерів сторінок?

24. Перегляньте, чи правильно заповнені сторінки: перша —
титульна, інші — з текстом.

Для перегляду натисніть на кнопку Попередній Перегляд на панелі інструментів або виконайте команди Файл => Поперед­ній перегляд. Закрийте вікно перегляду, натиснувши на кноп­ку Закрити. Розташуйте правильно текст. Повторіть цей пункт.

25. Збережіть документ і продемонструйте його викладачеві.

26. Закрийте вікна. Закінчіть роботу.

Контрольні запитання

1. Що таке стиль?

2. Які бувають стилі?

3. Для чого використовують стилі?

4. Як текст форматують стилями?

5. Що таке стиль абзацу?

6. Що таке стиль символів?

7. Як створюють стилі?

8. Які дії можна виконувати над стилями?

9. Яке призначення буфера обміну?

10. Як скопіювати речення в буфер обміну?

11. Як вставити фрагмент у задане місце тексту?

12. Як вилучити весь текст?

13. Як скасувати неправильну дію?

14. Як виокремити увесь документ?

15. Як перемістити абзац?

16. Як скопіювати абзац у буфер обміну?

17. Як вилучити речення з тексту?

18. Як скопіювати фрагмент тексту?

19. Як вилучити абзац з тексту?

20. Що таке автотекст?

21. Як створити автотекст?

22. Як вставити автотекст?

23. Що означає кнопка, на якій нарисовано ножиці?

24. Як вставити номери сторінок у документ?

25. Як замінити слово у тексті іншим словом?

26. Як один текстовий документ вставити в інший?

27. Як переглянути розташування тексту на сторінках?

28. Яка відмінність між копіюванням, переміщенням і вилученням?

29. Яке призначення комбінацій клавіш Ctrl+C, Ctrl+X, Ctrl+V?

30. Що таке автоформатування тексту?

31. Коли автоформатування буває недоречним?

32. Що таке автозаміна?

33. Як скасувати автозаміну?

34. Що таке смарт-теги

35. Які дії можна виконати за допомогою смарт-тега?

 


Практична робота №5. MS Word. Побудова таблиць і діаграм. Колонки

Мета

Уміти створювати у текстовому документі таблиці, діаграми, колонки.

План

1. Вставляння таблиці.

2. Рисування таблиці.

3. Перетворення тексту в таблицю.

4. Форматування таблиці.

5. Створення діаграм.

6. Створення газетних колонок і словників.

7. Нестандартне застосування таблиць.

Теоретичні відомості

1. Вставляння таблиці.Анкетні чи статистичні дані, дані виробничого характеру тощо варто наводити у вигляді таблиць.

Таблиці призначені для наочного подання інформації, а також для задания специфічного розташування текстових блоків на сторінці документа.

Елементи таблиці: клітинки (комірки, чарунки), рядки, стовпці, рамки (межі) і дані, які є в клітинках (див. рис. 16).

Таблицю створюють засобами пункту Таблиця головного меню (рис. 25). Є три способи створення таблиці за допомогою

таких команд:

♦ Вставити таблицю;

♦ Намалювати таблицю;

♦ Перетворити текст у таблицю.

Розглянемо перший спосіб. Уна­слідок виконання команди Вста­вити таблицю отримаємо діалогове вікно, де треба задати кількість стовпців і рядків майбутньої таб­лиці. Після натискання на кнопку О К порожня таблиця розташується в документі там, де був курсор. Вводять у таблицю дані. Якщо рам­ки таблиці мають вигляд крапок, то таблиця нерозграфлена (такі рамки під час виведення на

Рис.25. Команда Таблиця

папір не ві­дображаються). Щоб відобразити всі рамки чи лише деякі, таблицю ви­окремлюють і застосовують команду Межі і заливка з пункту Формат.

2. Рисування таблиці. Після виконання команди Нарисувати таблицю з'явиться панель інстру­ментів Таблиці і межі (рис. 26).

Курсор миші набуде вигляду олівця. На цій панелі вибирають тип лінії, її товщину, колір тощо. Розмістивши курсор-олівець у документі, рисують структуру таблиці: спочатку зовнішній прямокутник, а потім — усі потрібні лінії. Клацнувши двічі в клітинці, можна вводити дані. Щоб продовжити рисування, треба клацнути на кнопці із зображенням олівця, а щоб витерти нарисоване — вибра­ти гумку. Цей спосіб зручний для створення складних таблиць.

3. Перетворення тексту в таблицю. Спочатку треба ввести Дані, не задумуючись над виглядом таблиці. Між даними обов'язково треба набирати розділювач — символ, якого немає в Даних, наприклад, пропуск, Tab, кому, крапку чи інше. Введ ний текст виокремлюють і застосовують команду Перетворити ТЄКСТ у таблицю. Отримаємо діалогове вікно, де потрібно правильно зазначити, який був використаний розділювач. Наприклад, якщо розділювачем була кома, то вмикають опцію Інше і ввод