American Express станом на 06.01.2006 р. 6 страница
1. Покупець через Інтернет відвідує веб-сторінку інтернет-магазину, обирає товари та вирішує оплатити платіжною карткою НСМЕП.
2. Інтернет-магазин формує замовлення та встановлює захищене з’єднання з сервером авторизації системи Інтерплат та передає номер, суму та специфікацію замовлення. Сервер авторизації перевіряє наявність магазину у системі та відповідність даних замовлення встановленним правилам. В разі невдалої авторизації магазин отримує відмову з вказанням номера замовлення та причини відмови. В разі успішної авторизації замовлення на сплату надходить до інтернет-терміналу системи.
Рис. 4.3. Схема розрахунку в системі інтернет-платежів
3. Серверна частина інтернет-терміналу ініціює встановлення захищеного з’єднання з комп’ютером покупця. Покупець вставляє платіжну картку у зчитувач і після встановлення захищенного з’єднання отримує специфікацію замовлення.
4. Покупець підтверджує специфікацію. Картка покупця проходить необхідні перевірки, після чого з неї знімається відповідна сума. Покупець отримує електронний чек, який є аналогом фіскального чека.
5. Система Інтерплат повідомляє інтернет-магазин про результат завершення транзакції і передає електронний чек разом з специфікацією замовлення.
6. Інтернет-магазин повідомляє покупця про те, що сплата прийнята, і надає послугу (відпускає товар).
7. За встановленим регламентом проходить розвантаження інтернет- терміналу, при цьому кошти надходять до банку на рахунок інтернет- магазину.
8. У разі вичерпання коштів на платіжній картці, клієнт поповнює баланс картки шляхом завантаження коштів зі свого рахунку [27].
Для підключення інтернет-магазину до Інтерплат інтернет-торговцю необхідно укласти наступні угоди (рис. 4.4), [27]:
1. Із системою Інтерплат – на обслуговування (Провайдером інтернет-терміналів НВФ „ЮНІСІСТЕМ” – на технічне обслуговування інтернет-терміналу НСМЕП).
2. З банком - на відкриття карткового рахунку та отримання модуля безпеки (SAM) (інформаційне обслуговування інтернет-терміналу НСМЕП та інформаційно-розрахункове обслуговування інтернет-торговця) [27].
Після укладання угод Інтернет-магазин отримує пакет програмного забезпечення та документацію для організації взаємодії між інтернет- магазином та системою Інтерплат, разом з інструкціями по його встановленню. Для проведення операцій з Internet-терміналом системи Інтерплат адміністратор магазину повинен установити на своєму комп’ютері клієнтську частину Internet- терміналу (КЧІТ). За допомогою КЧІТ він матиме змогу переглядати статистику Internet-терміналу та проводити його розвантаження. Для роботи з КЧІТ необхідно мати картку адміністратора магазину та зчитувач smart-карток, під’єднаний до комп’ютера. На період пілотного проекту було встановлено такі орієнтовні тарифи на підключення Internet-магазинів до системи Інтерплат: реєстраційний внесок — 200 у. о., щомісячна абонентська плата — 59 у. о., комісія — 0,9 % від суми платежів, не включаючи комісію банку.
Рис. 4.4. Схема договірних стосунків
Сьогодні система Інтерплат працює в режимі реально діючого проекту, через що кількість сайтів, підключених до інтернет-проекту НСМЕП, постійно зростає. Маючи платіжну картку НСМЕП, можна переконатися, що процес сплати за послуги або товари через Інтернет є зручним та безпечним.
Участь банків у системі Інтерплат може, по-перше, збільшити кількість клієнтів. Запланована емісія 10 млн. карток НСМЕП приведе до появи великої кількості платників, для переважної частини яких це буде пов’язано з відкриттям банківського рахунку. З іншого боку, можна передбачити появу великої кількості Ітернет-торговців, кожен з яких потребує банківського обслуговування. Вони теж можуть бути клієнтами банку.
По-друге, зменшити витрати. Надання послуг, пов’язаних з електронною комерцією, потребує вкладання значних коштів в обладнання, організацію каналів зв’язку та створення служб технічної підтримки. Порівняння вартості підключення до системи Інтернет-платежів НСМЕП (постачання і налагодження програмних засобів, навчання персоналу та ін.) з вартістю підключення до інших карткових платіжних систем (VІSA, Master Card або ін.), дуже відрізняє НСМЕП. Значно менша вартість проведення трансакції робить НСМЕП дуже привабливою. Крім того, можливість дистанційного обслуговування клієнта через Інтернет, яка не вимагає безпосереднього контакту співробітника банку з клієнтом приводить до значної економії часу. Інтернет-платежі НСМЕП дуже відрізняються від платежів готівкою оперативністю та безпекою, вони зручніші при менших витратах. Участь у системі дозволяє банкам перекласти вирішення питань організаційного та технічного характеру на провайдера Інтернет-платежів, яким є система Інтерплат.
По-третє, на імідж банку позитивно впливає впровадження надійних і перспективних технологій. Участь НБУ та комерційних банків у НСМЕП підтверджує надійність та перспективність проекту. Партнерськими програмами розвитку банку можуть стати системи B2B- рішення, Інтернет-банкінг, а серед клієнтів банку з’являться власники нових торгових майданчиків в Інтернеті (Інтернет-магазини, Інтернет-аукціони, та ін.). Таке партнерство, безумовно, збільшить рейтинг будь-якого банку.
Нормативна база НСМЕП
Нормативна база НСМЕП - це документи, які визначають нормативні та технологічні вимоги, а також методичні положення щодо діяльності НСМЕП і функціонування АПК, до яких належать: нормативні та методичні документи щодо діяльності Платіжної організації, а також членів та учасників НСМЕП (інструкції, положення, правила, порядки, регламенти тощо); технологічні документи щодо функціонування АПК; Правила.
Перелік документів Платіжної організації, за допомогою яких забезпечується діяльність НСМЕП, наведено в реєстрі нормативних, методичних та технологічних документів НСМЕП, який ведеться Платіжною організацією.
На сьогодні робота НСМЕП регламентується такими документами:
1. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 № 367. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2001р. за № 954/6145 зі змінами та доповненнями.
2. Правила Національної системи масових електронних платежів, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 січня 2005р. за № 25/10305.
3. Про впровадження пілотного проекту Національної системи масових електронних платежів, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 07.09.2000 № 352.
4. Про завершення впровадження пілотного проекту і перехід Національної системи масових електронних платежів до промислової експлуатації, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.10.2004 за № 512.
5. Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 29.10.2004 за № 520 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2004р. за № 1438/10037.
6. Постанова Правління Національного банку України від
14.05.2002 № 177 „Про прискорення впровадження НСМЕП в банківських
установах України”. Банкам-членам НСМЕП надана можливість відстрочки на 1 рік платежів у частині вартості чіп-модулів для карток НСМЕП [27].
Окрім того, Рада НСМЕП на першому своєму засіданні, яке відбулося 28.09.2000, затвердила такі документи :
1. Ліміти платіжних карток та SAM.
2. Розміри міжбанківських комісійних в НСМЕП.
3. Бухгалтерську модель НСМЕП („Тимчасовий порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками НСМЕП у банках”).
Cтаном на 01.08.2005 року членами НСМЕП є такі банки: АБ “Експрес-Банк”, АКБ “Iмексбанк”, ВАТ “Мегабанк”, ВАТ Банк “Демарк”, АСУБ “Грант”, ВАТ “Кредитпромбанк”, ВАТ КБ“Хрещатик”, АКБ “Мрія”, “Брокбізнесбанк”, ВАТ Банк “БІГ Енергія”, ВАТ “Інпромбанк”, “Полікомбанк”, АБ “Експрес-Банк”, АБ “Муніципальний”, АКБ “Одеса- Банк”, АКБ “Інтербанк”, АКБ “Чорноморський банк розвитку та реконструкції”, АБ “Київська Русь”, АКБ “Меркурій”, ТОВ КБ“СоцКом Банк” і Національний банк України.
| |
| |
За час функціонування НСМЕП в банках-членах НСМЕП і їх філіях встановлено 29 автоматизованих карткових систем, 27 з яких працює в міжбанківському режимі, створено 3 процесингові центри. Мережа обслуговування карток НСМЕП на 10.05.06 р. налічує 2 680 одиниць термінального устаткування (рис. 4.6). В обороті НСМЕП – 1 262 093 карток (рис. 4.5). 18 липня 2005 року був зареєстрований випуск мільйонної платіжної картки НСМЕП.
|
У п’ятірку лідерів за кількістю емітованих карток НСМЕП входять АБ “Експрес-Банк”, “Імексбанк”, “Демарк”, Мегабанк, Банк ”Грант”.
 |
Рис. 4.6. Динаміка кількості введених в дію терміналів НСМЕП по роках (шт.)
Загальні обороти грошових коштів системи досягли
24 634 081 656 грн., у тому числі міжбанківські обороти – 283 242 395 грн.
(рис. 4.7, 4.8).
| млн. млн. 12 000 140 9 739,2 10000 115,6120 8 000 6 931,1100 77,680 6 000 3 912,8 54,060 4 000 3 582,2 35,540 2 000 42,0 426,80,520 0 0,00 2001р. 2002р. 2003р. 2004р. 2005р. 10.05.06р. | ||
| Річні обороти НСМЕП (грн.) Міжбанківські обороти НСМЕП (грн.) |
Рис. 4.7. Динаміка загальних та міжбанківських річних оборотів НСМЕП (млн. грн.)
З рисунків видно, наскільки динамічно розвивається цей бізнес- проект. Але говорити про їх розумну достатність, звичайно ж, не можна. Хоча великі можливості НСМЕП очевидні вже сьогодні.
100,0
90,0
80,0
70,0
60,0
50,0
40,0
30,0
20,0
10,0
0,0
Обороти за день (грн): Середнє значення денних оборотів
Рис. 4.8. Динаміка денних оборотів по картках НСМЕП за період
Рр. (млн. грн)
Про необхідність подальшого розвитку НСМЕП в нашій країні говориться у схваленій Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2005 року № 2426-IV Програмі діяльності уряду „Назустріч людям”. Там говориться про підтримку внутрішньодержавної системи масових електронних платежів і реалізації карткових соціальних проектів. Функціонування НСМЕП – одна з найважливіших стратегічних задач державного розвитку. А здійснений не так давно перехід до її промислової експлуатації слід розглядати як істотний крок на цьому шляху.
Враховуючи світовий досвід, для ефективного функціонування НСМЕП в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонуватиме щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів у банках), а впровадження системи “Інтерплат” дозволить кожному активному користувачеві Інтернет стати платником системи.
Більше ніж у 300 населених пунктах України відкрито точки обслуговування за картками НСМЕП.
Під час свого існування НСМЕП зарекомендувала себе не лише як досконалий програмно-технологічний комплекс, а й як успішний бізнес- проект, який здатний приносити користь як банку, так і власнику платіжної картки.
З точки зору розвитку власних систем автоматизації кредитно- фінансового ринку, захисту вітчизняних інновацій і новітніх технологій і,
відповідно, захисту національних інтересів, держава, за сприянням банківської системи України, повинна побудувати єдину, збалансовану політику, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і користувачів високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції, якою є Національна система масових електронних платежів.
Розвиток національних систем безготівкових розрахунків повною мірою відповідає державним інтересам України.
Україна - не єдина країна, де функціонує національна система розрахунків на основі банківських пластикових карток. Національні системи створені в багатьох країнах світу. У Франції діє система «СВ» (Cartes Bancaіres), у Бельгії - «Bancontact», у Португалії - «Dankort» і «Danmont», в Австрії - «Quіck» і «Bankomat», у Португалії - «Multіbanko», в Іспанії -
«Tarjeta 6000» і «Sіstema 4B», у Великобританії - «Swіtch», в Ірландії -
«Lazer», у Норвегії - «Bankort», у Фінляндії - «Avant» і т.д. Кожний з національних проектів має характерні риси, властиві тільки йому, але загальним є те, що національні картки випускаються в обіг для рішення внутрішніх проблем і за межами держави не обслуговуються.
Причин для створення власних незалежних платіжних систем національного масштабу є декілька. Основною все ж, мабуть, є бажання мати свій власний інструмент обігу та нарощування вартості, що працює з національною грошовою одиницею і спирається на внутрішню правову та методологічну бази. Національні системи будуються з урахуванням рівня розвитку економіки конкретної країни, специфіки грошово-кредитних відносин у суспільстві, платіжних традицій і звичаїв, що діють в країні, а також характеру розвитку внутрішнього споживчого ринку. У свою чергу, міжнародні карткові системи засновані на принципі «глобальної сумісності» учасників, не є настільки гнучкими, щоб задовольняти специфіці кожного конкретного національного ринку.
Ще одною з важливих причин створення національних систем є шахрайство по картках міжнародних систем, що росте щорічно. Ця проблема носить міжнародний характер і мало залежить від внутрішніх заходів безпеки, прийнятих кожною з країн окремо. Ще більші масштаби має шахрайство по міжнародних картках у зв’язку з інтенсивним розвитком нових видів електронної торгівлі за допомогою глобальної мережі Інтернет (Іnternet commerce).
Створення національних систем на основі банківських платіжних карток - це своєрідні заходи захисту грошово-кредитної системи та економіки держави залежно від приватних закордонних компаній. На думку фахівців, відмова від розвитку національних платіжних систем і, навпаки, поширення в широких масштабах у тій чи іншій країні тільки карток міжнародних систем призводить до втрати контролю за
функціонуванням платіжної системи держави, завдає шкоди економічній та політичній незалежності країни, а також ставить під загрозу її національну безпеку.
4.2. Платіжна система УкрКарт
4.2.1. Структура та функції платіжної системи УкрКарт
Для створення Національної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги за допомогою пластикових карток у вересні 1995 року було створене акціонерне товариство “Українська національна розрахункова картка” (скорочено “УкрКарт”). Фундаторами АТ ”УкрКарт” стали провідні комерційні банки України під егідою НБУ.
Платіжна система УкрКарт – це спільний проект національного масштабу, який створений зусиллями банків-учасників УкрКарт.
Цей проект дозволив банкам реалізувати себе у картковому бізнесі як повноправного учасника ринку. З першого ж дня роботи у платіжній системі банк починає працювати на себе, зникає потреба в реалізації агентських схем. Банк починає емісію власних (а не банка-спонсора) карток, які приймаються в усіх регіонах України на спільній інфраструктурі платіжної системи УкрКарт.
Основні напрямки діяльності компанії – проведення розрахунків у міжбанківській платіжній системі УкрКарт і процесингове обслуговування операцій з використанням карток платіжних систем УкрКарт, MasterCard Int., Visa Int. як на території України, так і за її межами.
Основним завданням АТ “УкрКарт” є розробка, впровадження і подальша експлуатація у ролі оператора загальнонаціональної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги, а також створення необхідної інфраструктури для обслуговування карток міжнародних платіжних систем (VISA, EUROPAY, Mastercard, AMERICAN EXPRESS і деяких інших). Проект реалізовувався товариством у співробітництві з Кабінетом Міністрів України, Національним банком, міжгалузевим НДІ “Ритм”, банками-акціонерами товариства та іншими зацікавленими організаціями, серед яких 75% – державні адміністрації, промислові і торговельні підприємства регіонів.
До складу платіжної системи входять платіжна організація, головний процесинговий центр УкрКарт, розрахунково-кліринговий центр, розрахунковий банк, банки-учасники, картодержателі, ретейлери та технологічні партнери (рис. 4.5), [33].
Функції учасників платіжної системи:
Платіжна організація УкрКарт виконує загальне управління платіжною системою, визначає порядок розрахунків за операції із застосуванням платіжних карток та відповідає за їх виконання,
контролює виконання зобов’язань учасниками, забезпечує норма-тивно- правове функціонування платіжної системи.
Процесинговий центр УкрКарт – Головний процесинго- вий центр платіжної системи – уповноважений платіжною органі- зацією центр, що надає проце- сингові послуги банкам-учасникам УкрКарт, здійснює маршрутизацію запитів/відповідей на авторизацію від/до інших процесингових центрів, проводить сертифікацію уповноважених процесингових центрів, веде бази даних банків- учасників та здійснює взаємодію з іншими учасниками за встановле- ним регламентом.
Розрахунково-кліринговий центр – підрозділ УкрКарт, який, відповідно до отриманої від процесингового центру інформації, виконує такі функції:
– формує клірингові звіти для проведення взаєморозрахунків
між учасниками платіжної системи;
– формує такі види звітів
(Fraud, НБУ, ЕМА та ін.);
– виконує управління емісією;
Рис. 4.5. Структура платіжної
системи УкрКарт
– веде електронний документообіг.
Розрахунковий банк – уповноважений платіжною системою УкрКарт банк, що здійснює розрахунки між учасниками УкрКарт,відкриває кореспондентські рахунки банкам-учасникам платіжної системи, здійснює взаєморозрахунки між банками за інформацією, яку надає розрахунково-кліринговий центр, формує ліміт авторизації за кореспондентськими рахунками банків-учасників.
Функції розрахункового банку в платіжній системі УкрКарт виконує Український Професійний Банк.
Банк–учасник платіжної системи –фінансова установа, що відповідно до договору з платіжною організацією виконує зобов’язання по проведенню розрахунків за операції з застосуванням платіжних карток цієї системи, отримує Ліцензії від платіжної організації, здійснює емісію та/або еквайринг карток платіжної системи, розвиває платіжну систему банку на базі карткових продуктів, сертифікованих у платіжній системі УкрКарт.
Картодержатель використовує картки для проведення безготівкових розрахунків у підприємствах торгівлі та для одержання готівки через банкомати та термінальні пристрої.
Ретейлер здійснює прийом карток платіжної системи для розрахунків за надані товари та послуги під забезпечення банка-еквайра.
Технологічні партнери – уповноважені платіжною системою постачальники обладнання, виробники пластикових карток, провайдери зв`язку тощо.
Відносини між учасниками платіжної системи регулюються договорами. Усі права, обов`язки та функції кожного з учасників визначено правилами платіжної системи. Правила платіжної системи УкрКарт відповідають вимогам законодавства України та Постановам НБУ, що регламентують роботу платіжних систем. “Положення про платіжну систему УкрКарт” узгоджене з Національним банком України у вересні 2000 року. При складанні Правил роботи Платіжної системи УкрКарт, був використаний досвід роботи міжнародних платіжних систем, що дозволило, по-перше, уникнути помилок при формуванні платіжної системи УкрКарт, по-друге, полегшило банкам-учасникам УкрКарт подальшу інтеграцію з міжнародними платіжними системами.
Відповідно з вимогами Visa, в березні 2003 року був завершений проект прямого підключення процесингового центру УкрКарт до мережі VisaNet. А 26 березня 2003 року платіжна система УкрКарт набула статусу міжнародної платіжної системи. Зміну статусу платіжної системи зроблено відповідно до закону “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні”. УкрКарт була внутрішньодержавною платіжною системою і її картками обслуговувалися тільки на території України, а надання статусу міжнародної платіжної системи значно розширили можливості банків- учасників УкрКарт у наданні послуг своїм клієнтам.
4.2.2. 
Процесинговий центр УкрКарт
Процесингове обслуговування банків-учасників в платіжній системі виконує Головний процесинговий центр УкрКарт (ГПЦ УкрКарт).
ГПЦ УкрКарт сертифікований у міжнародних платіжних системах:
· Member Service Provider (MSP) у MasterCard Int.
· Third Party Processor (TPP) у Visa Int.
Основні функції Головного процесингового центру УкрКарт:
· Функції авторизації по картках платіжних систем УкрКарт, MasterCard Int. і Visa Int.
· Функції управління терміналами (взаємодія з POS-терміналами і банкоматами, голосова авторизація).
· Функції керування безпекою.
· Маршрутизація запитів на авторизацію, ведення таблиць маршрутизації інших процесингових центрів системи.
Програмне забезпечення
Для обробки фінансових трансакцій по пластикових картках процесинговий центр УкрКарт використовує програмне забезпечення BASE24 компанії ACI Worldwide, яке складається з програмних модулів, призначених для on-line обробки електронних платіжних трансакцій.
Система BASE24 забезпечує збір, маршрутизацію, авторизацію, обробку і збереження трансакцій, отриманих від безпосередньо підключених до системи терміналів. У систему включені розвинуті засоби звітності, моніторингу і віддаленого завантаження параметрів.
Модульна і розширювана система BASE24 може підтримувати термінали, інтерфейси до систем і мережі передачі даних із множинним доступом, виконувати вимоги міжнародних платіжних систем по міграції на технологію видання CHIP-карток відповідно до стандарту EMV, обслуговувати CHIP-картки на термінальній мережі (POS-термінали і банкомати) [33].
Апаратна реалізація
Програмне забезпечення BASE24 функціонує на сервері NonStop Himalaya К200 фірми Tandem(COMPAQ). У серверах архітeктури NonStop Himalaya реалізовано ряд принципових функцій:
· Постійна готовність системи. Архітектура передбачає подвійне резервування всіх її вузлів, що забезпечує безперебійну цілодобову роботу сервера.
· Модульний принцип нарощування потужності системи. Апаратна платформа дозволяє нарощувати продуктивність системи до 1200-1500 тис. трансакцій у день за рахунок підключення додаткових процесорів без змін прикладного програмного забезпечення.
· Можливість роботи в мережах. Системи Tandem можуть працювати з найрізноманітнішим устаткуванням і системами, починаючи від найбільших MainFrame і комп’ютерів середнього класу до робочих станцій і персональних комп’ютерів, від локальних обчислювальних мереж до глобальних мереж. Для обміну інформацією з іншими серверами або клієнтами використовуються