Пластмаси на основі природних полімерів
Целулоїд. Целулоїд є найстаршою пластмасою (відомий з 70-х років XIX століття) і уявляє собою твердий розчин нітрату целюлози в камфорі.
Целюлоза [-С Н О (ОН) -] — головна основа кліток рослин.
При обробці целюлози (бавовняної чи деревинної) азотною кислотою в присутності сірчаної одержують нітрат целюлози [- C H O (ONO ) -] , який уявляє собою білу волокнисту речовину, схоже на целюлозу, але вибуховий Для одержання шаруватого целулоїду нітрат целюлози обробляють перемішуванням зі спиртовим розчином камфори при температурі (80...90) °С. Отриману масу фільтрують на фільтрпресах для вилучення домішок, потім масу знову поміщають у мешатіль і роблять відкачку спирту. Далі, масу пропускають через гарячі вальці, куди подаються також барвники (чи освітлювані — для одержання прозорого целулоїду) і наповнювачі (якщо потрібно). Пластини провальцьованої маси накладають одну на одну, пресують на блоках-пресах при температурі до 90 °С і тиску до 15 МПа. Отримані блоки на стругальних верстатах стругають в листи ножем шириною у весь блок. Листи містять ще близько 12% спирту, тому недостатньо тверді. Для вилучення спирту їх сушать гарячим
повітрям, а потім правлять у поверхових пресах для гладкості, перекладаючи латунними чи сталевими полірованими листами.
Целулоїд випускають таких основних сортів: технічний (прозорий, білий) і галантерейний. Технічний целулоїд застосовується для виготовлення шкал вимірювальних приладів, лінійок, косинців, кінострічок, тощо, галантерейний целулоїд — для галантереї й іграшок. Для цього листи з целулоїду штампують при температурі його розм'якшення — (80...90) °С.
Галаліт. Галаліт виготовляють на основі казеїну, що є продуктом споживання знежиреного молока спеціальними ферментами чи кислотами. Для одержання виробів з галаліту казеїн замішують на водяних розчинах чи фарб порошків із пластифікаторами, ретельно розминають на вальцях, потім пресують в аркуші чи пластини, затвердюють формаліном (дубленим) і сушать. Застосовуючи замість барвників спеціальні освітлювачі, одержують прозорий галаліт.
Галаліт відрізняється доброю обробляємістю, але тендітний і гігроскопічний; йде, на виготовлення ґудзиків і інших галантерейних виробів, у тому числі імітації виробів з коштовної природної сировини.
Асфальтопічні пластмаси. Ці пластмаси є найбільш дешевими. Сполучними при їхньому виробництві служать бітуми і кам'яновугільний пек, а наповнювачами — бавовняні очоси, інфузорна земля та ін. Асфальтопічні пластмаси стійки у воді і кислотах; з них роблять акумуляторні баки, кислототривкі труби і ємкості теплоізолятори та ін.