Сполуки і властивості миючих засобів
Сполуки миючих засобів. Миючи засоби уявляють склад композиції, основною частиною яких є миючі речовини. Миючий ефект засобу залежить від здатності миючої речовини змочувати, диспергувати (подрібшовати) і емульгувати забруднення. Мила господарські мають порівняно невисокий миючий ефект. Вони містять переважно тільки миючі речовини (натрієві чи калієві солі жирних кислот). У зв'язку з тим що синтетичні миючі речовини в чистому виді не мають високої миючої здатності, їх застосовують у суміші з корисними добавками: нейтральними і лужними солями (електролітами), відбілювачами, стабілізаторами піни й ін.
Лужні солі (сода кальцинована, триполійфосфат, тринатрій-фосфат, гексаметафосфат, силікат натрію) поліпшують емульгу-
ючу здатність і колоїдну структуру миючих розчинів, сприяють одержанню більш міцних плівок миючої речовини навколо часток забруднення, пом'якшують воду і утворюють сприятливе (слабко-, помірковано- чи сильновапняне) середовище для прання виробів з різних волокон.
Наприклад, для прання бавовняних і лляних тканин ефективно вводять в засоби сильновапняні добавки — соду, три-натрійфосфат. Гексаметафосфат утворить у миючому розчині слабокисле середовище, сприятливе для прання вовняних тканин. Нейтральні солі (сульфат натрію) є наповнювачами і поліпшують структуру колоїдних розчинів миючих засобів.
При введені відбілювачів до складу синтетичних миючих засобів не потрібно підсинювання білизну. Стабілізатори піни (алко-лоламіди) поліпшують і стабілізують ціноутворення миючих засобів. Для усунення повторного осадження забруднень до складу синтетичних миючих засобів уводять карбоксиметилцелюлозу (КМЦ).
Властивості миючих засобів. Споживчими властивостями миючих засобів є миюча, піноутворююча й антидесорбійна здатність, рН середовища миючої речовини. Миюча здатність — комплексний показник оцінки споживчих властивостей миючих засобів. її визначають за ступенем відновлення білизни забрудненої тканини після однієї чи декількох прань у миючому розчині визначеної консистенції. Миюча здатність може бути виражена відношенням білизни (коефіцієнта відображення) випраної тканини до білизни (коефіцієнту відображення) більш незабрудненої тканини (у процентах). Миюча здатність залежить від поверхневої активності миючої речовини, його здатність емульгувати жирові і масляні забруднення, жорткості води, температури, рН середовища й ін.
У м'якій (не утримуючих солей Са, Mg, Fe) воді найбільш високу миючу здатність виявляє жирове мило. Гарну миючу здатність мають первинні алкільсульфати й алкіларільсульфона-ти. Більш низьку миючу здатність мають вторинні алкільсульфати, алкільсульфонати, катіоноактивні, неогенні синтетичні миючі речовини. Зі збільшенням жорсткості води миюча здатність мила може бути втрачена цілком, у той час як у синтетичних миючих речовин вона зменшується лише наполовину, а в присутності електролітів майже не змінюється.
Піностворююча здатність миючих розчинів характеризується висотою стовпа піни, а також піно стійкістю, тобто відношенням висоти чи об'єму стовпа піни через визначений проміжок часу
після її утворення до первісної висоти стовпа піни. У воді мило утворює більш рясну і стійку піну, ніж синтетичні миючі речовини. Кальцієві і магнієві солі, що обумовлюють жорсткість води, помітно знижують піностворюючу здатність. З появою електролітів і алкілоламідів підвищується здатність миючих речовин утворювати рясну і стійку піну у жорсткій воді.
Миючі речовини повинні не тільки видаляти забруднення з поверхні, але й утримувати їх у розчині, перешкоджати повторному їх осадженню, тоюто виявляти стабілізуючий ефект. Мила мають високу стабілізуючу дію. Синтетичні миючі речовини виявляють порівняно слабку здатність утримувати в миючому розчині забруднення. Дрібні частки забруднення повторно осаджуються на поверхні, що очищається, і тканини після багаторазових прань здобувають сірий відтінок. Для підвищення антиресорбційної здатності миючих речовин вводять різні добавки (КМЦ).
В залежності від виду і кількості нейтральних і лужних солей миючий розчин має різне середовище (рН) — кислу, нейтральну, слабко і сильновапняну. Кисле і нейтральне середовища сприятливі для прання виробів з волокон тваринного походження, лужна — для прання виробів з волокон рослинного походження. Помірне лужне середовище (при додаванні триполофосфата) — для прання тканин зі штучних і синтетичних волокон. У залежності від рН середовища змінюється також миюча здатність миючих речовин. Наприклад, аніоноактивні миючі речовини (мило, алкільсульфати і сульфонати) виявляють миючий ефект лише в лужному і нейтральному середовищі, у кислому середовищі вони самі закріплюються на тканині. Катіоноактивні миючі речовини виявляють миючі дії в нейтральній і слабокислій середовищах. Таке розходження властивостей залежить від характеру заряду розчинених у воді активних частин молекул миючої речовини. Тому характер заряду миючих речовин варто враховувати при виборі миючого засобу для визначених умов прання.