Тема 9. Загальна характеристика психогенних захворювань
РОБОЧА ПРОГРАМА
з ПСИХІАТРІЇ, НАРКОЛОГІЇ
для студентів медичного факультету
ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
| Структура навчальної дисципліни | Кількість годин, з них | Рік навчання | Вид контролю | |||
| Всього | Аудиторних | СРС | ||||
| Лекцій | Практичних занять | |||||
| Кредитів ЕСТS | 1,5 | |||||
| Модуль 1: Змістових модулів 2 | 45 год. /1,5 кредитів ЕСТS | Поточний та підсумковий (стандартизований) | ||||
| Модуль 2: Змістових модулів 3 | 90 год. /3,0 кредитів ЕСТS | -“- | ||||
| В тому числі, підсумковий контроль засвоєння 2-х модулів | 4 год./0,3 кредит ЕСТS | _”_ | ||||
| Тижневе навантаження | __. /___ кредитів ЕСТS |
Робочу програму склали: зав.кафедрою, д.м.н., професор І.Д.Спіріна, доцент, к.м.н. С. Ф. Леонов; асистент кафедри, к.м.н. Т.Й. Шустерман.
Програму обговорили на засіданні кафедри “__”____ 2014 р., протокол №__
Зав.кафедрою психіатрії. загальної та медичної психології
д.м.н., професор_____________/І.Д.Спіріна/
Програму ухвалено на засіданні предметної комісії «Внутрішні хвороби»
“___”____2014 р., протокол №___
Голова предметної методичної комісії д.м.н., професор__________/О.В.Курята/
Затверджено на засіданні ЦМК ДМА “___”_____2014 р., протокол №_____
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма з психіатрії, наркології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина” , бо вивчення психіатрії та наркології здійснюється впродовж VII-VIII семестрів 4-го року навчання, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з психіатрії для зазначених спеціальностей.
Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:
- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;
- експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактична справа”;
- рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;
- наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;
- інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005);
- наскрізною програмою МОЗ України підготовки студентів медичних факультетів ВМНЗ України ІV рівня акредитації та лікарів-інтернів для оволодіння практичними навичками та методиками, необхідними для роботи на посадах лікарів за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина».
Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.
Психіатрія та наркологія як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на вивченні студентами психології, медичної психології, анатомії людини, фізіології, патоморфології, патофізіології, біологічної та біоорганічної хімії, пропедевтики внутрішньої медицини, фармакології і медичної рецептури, радіаційної медицини, неврології й інтегрується з цими дисциплінами;
б) закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з психіатрії та наркології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;
в) закладає основи здорового способу життя та профілактики психічних порушень у процесі життєдіяльності.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Програма дисципліни структурована на 2 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:
Модуль 1. Загальні питання психіатрії та наркології та загальна психопатологія
Змістові модулі:
1. Загальні питання психіатрії.
2. Загальна психопатологія.
Модуль 2.Спеціальна (нозологічна) психіатрія:
Змістові модулі:
3. Органічні та симптоматичні психічні розлади та екологічна психіатрія.
4. Психічні розлади, пов'язані з зловживанням психоактивними речовинами.
5. Невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади, психіатрія катастроф
6. Поліетіологічні психічні розлади
7. Порушення психічного розвитку
Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).
Кредитно – модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.
Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів психіатрії та наркології.
Практичні заняття за методикою їх організації передбачають:
1) дослідження студентами порушень психічних функцій в клінічних бесідах з хворими або на підставі клінічних прикладів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях (оцінка і аналіз психічного стану, симптомів та синдромів психічних порушень, визначення етіологічних факторів, патогенетичних механізмів, типу перебігу захворювання);
2) обґрунтування попереднього діагнозу психічних та психосоматичних розладів, визначення тактики ведення хворих, призначення невідкладної медичної допомоги;
3) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз психічного стану, симптомів та синдромів психічних порушень, визначення тактики ведення хворих), що мають клінічне спрямування.
Психіатрія, наркологія як клінічна дисципліна вивчається за кредитно-модульною системою шляхом ротації модулів, студент на кафедрі щодня, практичні заняття по 4 години в день.
Кафедри психіатрії та наркології мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, етнокультуральних та екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.
Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення клініко-психопатологічного дослідження і трактування та оцінка його результатів, аналіз і оцінка результатів експериментально-психологічних та патопсихологічних досліджень; контроль практичних навичок, інші.
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення психіатрії та наркології - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо - наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі дисципліни
- Призначати невідкладну медичну допомогу при тяжких психічних розладах
- Визначати тактику ведення хворих з психічними розладами
- Визначати у комплексі етіологічні фактори, патогенетичні механізми, типи перебігу, та клінічних проявів психічних і психосоматичних розладів
- Використовувати методи профілактики психічних та психосоматичних розладів
- Ставити попередній діагноз психічних та психосоматичних розладів
Опис навчального плану з дисципліни “Психіатрія та наркологія”
для студентів медичних факультетів
| Структура навчальної дисципліни | Кількість годин, з них | Рік навчання | Вид контролю | |||
| Всього | Аудиторних | СРС | ||||
| Лекцій | Практичних занять | |||||
| Кредитів ЕСТS | 1,5 | |||||
| Модуль 1: Змістових модулів 2 | 45 год. /1,5 кредитів ЕСТS | Поточний та підсумковий модульний | ||||
| Модуль 2: Змістових модулів 3 | 90 год. /3,0 кредитів ЕСТS | -“- | ||||
| В тому числі, підсумковий контроль засвоєння 2-х модулів | 4 год./0,13 кредит ЕСТS | _”_ | ||||
| Тижневе навантаження | ___ год. /___ кредитів ЕСТS |
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Модуль 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХІАТРІЇ ТА ЗАГАЛЬНА ПСИХОПАТОЛОГІЯ
q Змістовий модуль 1. Загальні питання психіатрії
Конкретні цілі:
Ø Пояснювати предмет та основні завдання психіатрії та наркології
Ø Пояснювати значення психіатрії для окремих розділів медицини, її зв’язок з іншими медичними спеціальностями
Ø Аналізувати основні методи дослідження психічного стану людини
Ø Пояснювати принципи та методику проведення клініко-психопатологічного дослідження та інтерпретації його результатів
Ø Аналізувати особливості організації психіатричної допомоги та догляду за психічно хворими
Ø Пояснювати принципи профілактики, лікування та експертизи психічних розладів
Тема 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку. Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими.
Предмет і завдання психіатрії та наркології, їх місце серед інших розділів медичної науки. Логіка і психологія як необхідні складові елементи діагностичного та лікувально-реабілітаційного процесу в роботі лікаря будь-якої спеціальності. Найважливіші етапи розвитку психіатрії, роль психофізіологічних і психоаналітичних теорій у поясненні психічних і психопатологічних явищ.
Значення наукових праць І.М.Сєченова, І.П.Павлова, І.М.Балінського, С.С.Корсакова, В.Х.Кандинського, В.І.Яковенка, П.П.Кащенка, П.А.Бутковського, А.І.Геймановича, В.П.Протопопова, В.М.Гаккєбуша, І.А.Поліщука, Я.П.Фрумкіна, П.В.Бірюковича, І.М.Аптера, Є.А.Попова, К.І.Платонова, Н.П.Татаренко та інших вчених у розвитку вітчизняної психіатрії.
Вплив сучасного рівня розвитку загальної та спеціальної патології, загальної і медичної психології, соціально-економічного стану суспільства і масової свідомості на розуміння суті психічної патології та ставлення до хворих із психічними розладами. Запобігання поширенню псевдонаукових, містичних та магічних методів так званого "зцілення" хвороб.
Значення спадковості, соціально-економічних, екологічних і психологічних факторів у формуванні психічних розладів. Значення стану адаптаційних механізмів організму і ЦНС для збереження психічного здоров'я, його розлади під впливом несприятливої спадковості і набутої психопатологічної схильності, соматичних захворювань, інтоксикацій (екологічних, промислових, побутових, психоактивними речовинами, лікарських та ін.), фізичних, психічних травм, інших шкідливих впливів на головний мозок і психіку в етіології психічних розладів і захворювань.
Основні патогенетичні механізми психічної патології (біохімічні, імунологічні, нейрорефлекторні, нейродинамічні та ін.).
Принципи амбулаторної і стаціонарної допомоги хворим з психічними розладами в залежності від їх етіології, клінічних проявів і особливостей перебігу. Правові принципи психіатричної допомоги. Десять принципів ВООЗ стосовно захисту прав психічно хворих. Сучасна концепція охорони психічного здоров'я в Україні.
Роль лікаря соматичного профілю в наданні медичної допомоги хворим із симптоматичними (особливо граничними непсихотичними) психічними порушеннями. Сучасна структура організації психіатричної допомоги. Особливості структури стаціонарів для психічно хворих дорослих і дітей.
Перша і невідкладна допомога хворим із психічними порушеннями, основні показання до госпіталізації. Особливості транспортування психічно хворих, які знаходяться в стані збудження. Правила утримання хворого. Сучасні методи корекції збудження. Особливості догляду за психічно хворими (дорослими та дітьми). Принципи організації психіатричної допомоги на селі. Роль дільничного та родинного лікаря, лікарів різних спеціальностей у виявленні психічних захворювань і розладів, у наданні медичної допомоги хворим, організації лікування та вирішенні питань соціального забезпечення.
Організація амбулаторної психіатричної допомоги. Структура психіатричного диспансеру. Виявлення ранніх форм психічних захворювань. Облік груп хворих із непсихотичними психічними розладами та психозами. Особливості роботи лікаря з психічно хворими, які знаходяться вдома. Патронажна робота. Денні стаціонари. Послідовний зв'язок у роботі диспансерів і психіатричних стаціонарів. Амбулаторне лікування хворих із різними захворюваннями, підтримуюча терапія, особливості її організації, її значення для охорони здоров'я. Проблеми реадаптації і реабілітації психічно хворих.
Тема 2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
Клініко-психопатологічне дослідження. Метод спостереження і самоспостереження. Цілеспрямована психологічна бесіда: анамнез життя, анамнез захворювання (зі слів хворого та осіб, які знають хворого), описання психічного статусу. Етологічний метод. Поведінкові прояви психічних розладів. Поняття адекватності, адаптації та критики свого стану. Метод психоаналізу та психодинамічного спостереження.
Катамнестичний аналіз медичної документації. Особливості психіатричної документації (історія хвороби, оформлення рецептів та ін.).
Параклінічні методи: експериментально-психологічний, рентгенологічний та томографічний (КТ, ЯМР), електрофізіологічний, лабораторні, епідеміологічний, генетичний. Значення параклінічних методів у психіатричній діагностиці.
Поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання. Питання класифікації психічних розладів. Синдромологічна та нозологічна класифікація психічної патології (за клінічними формами, тяжкістю порушень психіки, перебігом, етіологією та патогенезом). Поняття про регістри психічних розладів як основу класичної психіатричної діагностики. Характеристика регістрів психічних розладів. Співвідношення регістрів, симптомів, синдромів та нозологічних одиниць. Поняття психотичного та непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки. Розділ психічних розладів Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду.
Тема 3. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів.
Принципи та підходи в терапії психічних захворювань та розладів. Методи активної біологічної терапії: шокові (інсулінокоматозна, атропінокоматозна, електросудомна терапія), пірогенна терапія (сульфозином, пірогеналом), краніоцеребральна гіпотермія. Основні показання та протипоказання. Психофармакотерапія: класифікація основних груп препаратів: нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропи, психостимулятори, антипароксизмальні, антипаркінсонічні (коректори). Особливості психофармакотерапії в дитячому віці, показання до її застосування, протипоказання, можливі ускладнення та способи їх лікування. Підтримуюча терапія. Препарати пролонгованої дії. Поняття про психохірургію, її відмінність від нейрохірургії. Методи психотерапії: сугестія, гіпносугестія, наркосугестія, психоаналіз, психодінамічна терапія. Аутогенна релаксація. Показання до застосування нетрадиційних методів лікування: голкорефлексотерапія, гірудотерапія. Трудотерапія. Соціотерапія, арттерапія. Принципи реабілітації психічно хворих.
Принципи трудової експертизи. Критерії працездатності психічно хворих. Тимчасова непрацездатність, стійка втрата працездатності. Iнвалідність дитинства. Принципи військової експертизи. Порядок направлення на військову експертизу. Визначення придатності до несення військової служби осіб із різними психічними порушеннями. Судово-психіатрична експертиза. Права і обов'язки експерта в судово-психіатричній експертизі. Критерії осудності та неосудності. Примусове лікування в судово-психіатричній практиці. Поняття дієздатності, опікунства й опіки.
q Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія.
Конкретні цілі:
Ø Пояснювати психофізіологічні та нейропсихологічні основи психопатологічних розладів
Ø Демонструвати вміння виявляти психопатологічні симптоми в різних психічних сферах
Ø Робити висновки про стан психічних функцій хворого та визначати наявність психопатологічних симптомів
Ø Визначати психопатологічні синдроми та пояснювати їх особливості при різних психічних захворюваннях
Тема 4. Порушення відчуттів та сприймання.
Порушення відчуттів: гіперестезії, гіпестезії, анестезії, сенестопатії. Порушення сприймань: ілюзії (афективні, інтерпретативні, парейдолічні). Психосенсорні розлади: метаморфопсії та порушення схеми тіла (аутометаморфопсії). Галюцинації: прості та складні; зорові, слухові, нюхові, тактильні та інших аналізаторів. Справжні галюцинації та псевдогалюцинації. Імперативні, коментуючи та нейтральні. Гіпногогічні та гіпнопомпічні галюцинації. Уявлення, фантазування нормальне та патологічне. Вікові особливості розладів відчуттів, сприймань та уявлень. Способи виявлення. Психофізіологічні та нейропсихологічні основи розладів відчуттів, сприймань та уявлень
Тема 5 . Порушення пам'яті.
Патологічне посилення пам'яті - гіпермнезія. Патологічне ослаблення пам'яті - гіпомнезія. Втрата пам'яті - амнезія (репродукційна, фіксаційна, ретроградна, антероградна, прогресуюча). Парамнезії: псевдоремінісценції, конфабуляції, криптомнезії. Особливості розладів пам'яті при різних захворюваннях. Психофізіологічні та нейропсихологічні основи розладів пам'яті. Способи виявлення розладів пам'яті.
Тема 6 . Порушення мислення та інтелекту.
Порушення мислення за темпом (сповільнення, зупинка, прискорення), за логічним зв'язком (деталізація, персеверація, паралогічне мислення, резонерство, аутичне, символічне, аморфне, розірваність, незв'язність (інкогерентність), ментизм). Нав'язливі ідеї (хворобливого міркування, нав'язливий рахунок, нав'язливі спогади та ін.). Надцінні ідеї (винаходу та відкриття, ревнощів, сутяжництва, іпохондричні та ін.). Маячні ідеї (відношення, переслідування, отруєння, впливу, шкоди, ревнощів, величності, самозневаги, самозвинувачення, іпохондричні, релігійні та ін.). Індуковані маячні ідеї. Первинні маячні ідеї (інтерпретативні), вторинні маячні ідеї (почуттеві). Порушення інтелекту: деменція (лакунарна, тотальна, епілептична, шизофренічна), олігофренія, межова розумова відсталість, інфантилізм. Вікові особливості розладів мислення та інтелекту. Способи виявлення. Психофізіологічні та нейропсихологічні основи розладів мислення та інтелекту.
Тема 7 . Порушення емоцій.
Порушення сили емоцій - патологічне посилення позитивних емоцій (гипертімія, ейфорія, манія, морія, екстаз); патологічне посилення негативних емоцій (гіпотімія, депресія, меланхолічний раптус, хвороблива анестезія психіки, страх, тривога). Патологічне послаблення емоцій (апатія, емоційна холодність, емоційна тупість). Порушення стійкості емоцій (емоційна лабільність, слабодухість, експлозивність, емоційна інертність (торпідність). Порушення адекватності емоцій (неадекватність емоцій, амбівалентність, фобії, дісфорії, патологічний афект). Сомато-вегетативні ознаки емоційних розладів. Вікові особливості афективних розладів. Способи визначення порушень емоцій.
Тема 8 . Порушення ефекторної сфери.
Вольові розлади: абулія, гіпобулія, гіпербулія, парабулії. Розлади уваги: підвищене відволікання, підвищена прикутість, підвищена виснажливість. Розлади потягів: посилення, послаблення, збочення інстинктів. Компульсивні потяги (дромоманія, діпсоманія, наркоманія, піроманія, міфоманія, ігрова (гемблінг), Інтернет-залежність та ін.). Обсесивні потяги. Амбітендентність. Психомоторні розлади: збудження, ступор, паракінезії (парамімії, манерність, стереотипії, ехо-симптоми). Порушення мовлення: прискорення, сповільнення, заїкання, шепелявість, картавість, логоклонія тощо. Вікові особливості ефекторних порушень.
Тема 9 . Порушення свідомості та самосвідомості.
Стан свідомості при стомленості, під час сну та сновидінь, афективне звуження свідомості. Синдроми пригнічення свідомості: непритомність, обнубіляція, сомнолетність, оглушення, сопор, кома. Синдроми потьмарення свідомості: астенічної сплутаності, деліріозний, онейроїдний, аментивний, синдром сутінкового стану свідомості. Синдроми дереалізації та деперсоналізації. Вікові особливості порушення свідомості та самосвідомості. Особливості догляду, спостереження, транспортування хворих із порушенням свідомості. Методи визначення стану свідомості та його порушень.
Тема 10 . Психопатологічні синдроми
Поняття та визначення психопатологічного синдрому та симптому. Анатомо-фізіологічна основа психопатологічних синдромів. Класифікація психопатологічних синдромів (за переважними порушеннями визначеної психічної сфери, за регістром). Межові непсихотичні синдроми: астенічний, невротичні (неврастенічний, обсесивно-фобічний, дисморфофобічний, істеричний), депресивні, іпохондричні, соматоформні. Психотичні синдроми: депресивні, маніакальні, параноїдні, паранойяльні, дісморфоманічні кататонічні, гебефренічні, деліріозні, онейроїдні, аментивні, астенічної сплутаності свідомості, сутінкового стану свідомості, галюциноза. Дефектно-органічні синдроми: психоорганічні, Корсаковській амнестичний, олігофренії, деменції, психічного маразма. Основні психопатологічні синдроми дитячого віку: невропатії, дитячого аутизму, гіпердинамічний, дитячих патологічних страхів, нервової анорексії, інфантилізму. Значення діагностики психопатологічного синдрому для вибору метода невідкладної терапії та наступного обстеження хворого.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ 1: Загальні питання психіатрії та загальна психопатологія
| Тема | Лекції | Практичні заняття | СРС | Індивідуальна СРС | |||
| Змістовий модуль I. Загальні питання психіатрії | |||||||
| 1. Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку. Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими. | 0,5 | - | |||||
| 2. Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів. | 0,5 | ||||||
| 3. Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів. | |||||||
| Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія | |||||||
| 4. Порушення відчуттів та сприйняття | 0,5 | - | |||||
| 5. Порушення пам'яті | 0,5 | ||||||
| 6. Порушення мислення та інтелекту | 0,5 | - | |||||
| 7. Порушення емоцій | 0,5 | ||||||
| 8. Порушення ефекторної сфери | - | - | |||||
| 9. Порушення свідомості та самосвідомості | |||||||
| 10. Психопатологічні синдроми | - | ||||||
| Підсумковий модульний контроль | - | ||||||
| Усього годин\кредитів ЕСТS – 45\ 1,5 | |||||||
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
| № з.п. | ТЕМА | Кількість годин |
| Змістовий модуль I. Загальні питання психіатрії | ||
| 1. | Предмет і завдання психіатрії та наркології, їх місце серед інших медичних дисциплін. Історія розвитку і сучасний стан психіатрії та наркології. Класифікація психічних розладів і захворювань. | |
| 2. | Принципи терапії, профілактики та реабілітації психічних розладів | |
| Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія | ||
| 1. | Патологія пізнавальних процесів. Порушення відчуття, сприймань, уявлень, їх вікові особливості. Порушення пам'яті, мислення та інтелекту | |
| 2. | Розлади рухово-вольової сфери, порушення потягів. Порушення емоційної сфери. Синдроми порушення свідомості | |
| РАЗОМ |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| № з.п. | ТЕМА | Кількість годин |
| Змістовий модуль I. Загальні питання психіатрії | ||
| 1. | Предмет та завдання психіатрії та наркології, історія розвитку. Організація допомоги хворим із психічними порушеннями. Особливості структури психіатричної лікарні й диспансеру. Принципи догляду за психічно хворими. | |
| 2. | Методи психіатричного дослідження. Класифікація психічних розладів, поняття психопатологічного симптому, синдрому та захворювання, регістри психічних розладів. | |
| 3. | Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів. | |
| Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія | ||
| 4. 1 | Порушення відчуттів та сприйняття | |
| 5. 2 | Порушення пам'яті | |
| 6. 3 | Порушення мислення та інтелекту | |
| 7. 4 | Порушення емоцій | |
| 8. 5 | Порушення ефекторної сфери | |
| 9. 6 | Порушення свідомості та самосвідомості | |
| 10. | Психопатологічні синдроми | |
| 11. 7 | Підсумковий модульний контроль | |
| РАЗОМ |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС) ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ
| № з.п. | ТЕМА | Кількість годин | Вид контролю | ||||
| Змістовий модуль I. Загальні питання психіатрії | |||||||
| 1. | Підготовка до практичних занять –теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок | Поточний контроль на практичних заняттях | |||||
| Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія | |||||||
| 1. | Підготовка до практичних занять –теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок | Поточний контроль на практичних заняттях | |||||
| Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля | Підсумковий модульний контроль | ||||||
| РАЗОМ СРС | |||||||
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ
| № за порядком | Модуль 1 (поточна навчальна діяльність) | Кількість балів |
| 1. | Змістовий модуль 1 | |
| Тема 1 | ||
| Тема 2 | ||
| Тема 3 | ||
| 2. | Змістовий модуль 2 | |
| Тема 4 | ||
| Тема 5 | ||
| Тема 6 | ||
| Тема 7 | ||
| Тема 8 | ||
| Тема 9 | ||
| Тема 10 | ||
| Разом змістові модулі | ||
| Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 | ||
| РАЗОМ сума балів |
Модуль 2. СПЕЦІАЛЬНА (НОЗОЛОГІЧНА) ПСИХІАТРІЯ
· Змістовий модуль 3: Органічні (в тому числі симптоматичні) психічні розлади. Екологічна психіатрія.
Конкретні цілі:
q Виявляти психічні порушення у хворих з органічними захворюваннями головного мозку.
q Визначати етиологічні і патогенетичні фактори психічних порушень при органічних захворювань головного мозку.
q Визначати найбільш поширенні психічні клінічні симптоми і синдроми при органічних ураженнях головного мозку.
q Аналізувати результати обстеження хворих с органічними захворюваннями головного мозку.
q Визначати характер та принципи лікування хворих с психічними порушеннями при органічних ураженнях головного мозку.
q Діагностувати невідкладні стани і надавати екстрену медичну допомогу хворим з психічними порушеннями при органічних ураженнях головного мозку.
Тема 1: Загальна характеристика органічних (включаючи симптоматичні) психічних розладів
Основні патогенетичні механізми органічних психічних порушень. Класифікація психічних порушень органічної природи. Особливості психічних порушень у різні періоди захворювання. Клінічні прояви психічних порушень при органічних захворюваннях. Принципи диференціальної діагностики психічних порушень органічної природи. Принципи терапії психічних порушень органічної природи.
Тема 2: Соматогенні психічні розлади
2.1. Психічні порушення у хворих при соматичних та ендокринних захворюваннях
Основні клінічні форми соматогенних психічних розладів. Особливості психоорганічного синдрому. Ендокринний психосиндром Манфреда Блейлера. Психічні порушення при вагітності, у післяпологовому та лактаціонному періоді. Вікові особливості, перебіг, прогноз, принципи лікування, профілактики та експертизи.
2.2. Психічні порушення при ушкодженні судин головного мозку
Непсихотичні, психотичні, дефектно органічні психічні порушення. Діагностичні критерії судинних психозів. Особливості судинної деменції. Принципи профілактики, лікування, експертизи та соціально трудової реабілітації хворих.
Тема 3: Екзогенії
3.1. Психічні порушення при інфекційних порушеннях
Етіопатогенетичні механізми ураження головного мозку при загальних та внутрішньомозкових інфекціях. Екзогенні типи реакцій (К. Бонгоффера). Психічні порушення при гострих інфекціях. Психічні порушення при хронічних інфекціях. Психічні розлади у ВІЛ-інфікованих. Вікові особливості, перебіг, прогноз, принципи лікування, профілактика, експертиза та соціально-трудова реабілітація.
3.2. Психічні порушення при черепно-мозкових травмах
Особливості психічних порушеннях в найгостріший, гострий та пізній стадіях травматичної хвороби. Резідуально-органічні наслідки черепно-мозкових травм. Вікові особливості, перебіг, принципи лікування, профілактики, експертизи та соціально трудової реабілітації
3.3. Психічні порушення при інтоксикаціях та внаслідок екологічно несприятливих впливів
Клінічні особливості психічних розладів при гострих та хронічних отруєннях лікарськими засобами, при харчових отруєннях, при інтоксикаціях промисловими та побутовими отрутами. Психопатологічні особливості людей, що мешкають в екологічно несприятливих зонах, особливості психічних порушень, які викликані екологічно несприятливими факторами. Психопатологічні проблеми, пов’язані із урбанізацією. Профілактика і лікування психічних порушень в разі промислових, лікарських інтоксикацій та внаслідок екологічно несприятливих впливів.
3.4. Пострадіаційні психічні порушення
Гостра та хронічна променева хвороба, клінічні (соматоневрологічних та психопатологічні) прояви променевих уражень. Психічні розлади під впливом НВЧ та електромагнітного поля. Пострадіаційні психічні розлади: реактивні під впливом ситуації радіаційної катастрофи та органічні під впливом опромінювання та інкорпорації радіонуклідів. Особливості профілактики, терапії, соціальної реабілітації та експертизи пострадіаційних психічних порушень, медикаментозна та психотерапевтична корекція.
Тема 4: Психічні порушення у похилому та старечому віці
Загальна характеристика та класифікація психічної патології похилого та старечого віку. Етіологія, патогенез психічних порушень похилого та старечого віку. Функціональні психічні порушення: клімактеричні, неврозоподібні стани, пресенільні психози (депресія, параноя, функціональні психози старечого віку – клінічні варіанти перебіг, кінцевий стан, лікування та профілактика). Сенільні та пресенільні деменції – хвороба Альцгеймера, Піка, стареча деменція, деменція при хворобі Паркінсона. Клінічні особливості, перебіг, кінець, лікування, профілактика.
· Змістовий модуль 4: Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та залежності від них
Конкретні цілі:
q Визначати етіологічні і патогенетичні фактори залежності при зловживанні психоактивними речовинами.
q Аналізувати вплив психоактивних речовин на людину.
q Визначати діагностичні критерії наркологічних захворювань.
q Діагностувати невідкладні стани при зловживанні психоактивними речовинами.
q Надавати екстрену медичну допомогу хворим при невідкладних станах.
q Визначати профілактику наркологічних захворювань.
q Визначати характер та принципи лікування хворих з залежністю від психоактивних речовин.
Тема 5: Медичні та соціальні проблеми вживання психоактивних речовин
Поняття психоактивних речовин, феноменів вживання та залежності. Причини, які приводять до зловживання психоактивними речовинами та поширеність цього явища. Класичне поняття великого наркоманічного синдрому. Особливості перебігу наркологічних захворювань: гостра інтоксикація, зловживання, синдром залежності, стан абстиненції, делірії, психотичні розлади у стані сп’яніння, резидуальні та відстрочені розлади.
Тема 6: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю
Просте алкогольне сп’яніння, його ступені, індивідуальні особливості, діагностика, надання медичної допомоги при гострих алкогольних отруєннях. Патологічне сп’яніння: діагностика, судово-психіатрична експертиза. Побутове пияцтво.
Алкоголізм (залежність від алкоголю), його критерії, наркоманічний синдром при алкоголізмі. Діагностика абстинентного стану, медична допомога. Стадії алкоголізму, особливості деградації особистості. Особливості алкоголізму підлітків, жінок. Соматоневрологічна симптоматика при алкоголізмі.
Гострі металкогольні психози. Затяжні металкогольні психози. Алкогольні енцефалопатії. Алкогольна депресія. Лікування металкогольних психозів.
Організація наркологічної допомоги, наркологічні диспансери, наркологічні кабінети, організація анонімного лікування хворих на алкоголізм. Методи лікування алкоголізму, профілактика алкоголізму та його рецидивів. Питання реабілітації.
Експертиза хворих (трудова, судово – психіатрична, військова). Добровільне та примусове лікування хворих.
Тема 7: Психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання наркотичних речовин
Залежність від опіатів, канабіоідів, психостимуляторів (амфетаміну, ефедрону, кокаїну), галюциногенів, барбітуратів. Стадії наркоманій, перебіг, кінцевий стан. Лікування і профілактика наркоманій. Особливості наркоманій підлітків, жінок.
Тема 8: Психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання речовин, які не внесені в державний перелік наркотиків
Залежність від транквілізаторів, снодійних, холінолітичних препаратів, кофеїну, летучих розчинників. Тютюнова залежність (стадії, перебіг, кінцевий стан). Особливості токсикоманії підлітків жінок. Лікування і профілактика токсикоманій.
· Змістовий модуль 5: Психогенні психічні захворювання
Конкретні цілі:
q Визначати етіологічні та патогенетичні фактори психогенних розладів
q Аналізувати вплив психічних факторів на хворого
q Визначати клінічні симптоми та синдроми при психогеніях
q Діагностувати невідкладні стани у ситуаціях катастроф та стихійних лих та надавати екстрену медичну допомогу хворим
q Визначати характер та принципи лікування хворих на соматоформні розлади
q Визначати профілактику посттравматичного стресового розладу
Тема 9. Загальна характеристика психогенних захворювань
Визначення поняття. Класичне вчення про психогенії. Емоційний стрес та психічна травма. Загальна характеристика захворювань, що пов’язані з емоційно-стресовим та психотравмуючим впливом на людину, їх поширеність, медичне та соціальне значення. Етіологія та патогенез, роль спадковості, набутих факторів, особливостей характеру людини. Класифікація психогеній.
Тема 10. Невротичні розлади.
Визначення понять емоційно-стресова, адаптаційна реакції, неврози, їх поширеність. Етіологія та патогенез неврозів, їх класифікації, розподіл за клінічною картиною і перебігом (короткочасні гострі, пролонговані, хронічні, невротичний розвиток). Клінічні особливості, загальні для всіх неврозів і характерні для окремих форм: неврастенії, істерії, неврозу нав’язливих станів, депресивного, іпохондричного, дисморфофобічного, страху, нервової анорексії, невротичних порушень органів відчуття (глухонімота, анестезії та ін.) та деяких інших органів і систем організму, моносимптомні неврози у дітей.
Неврастенія.
Фобічні розлади (агорафобія, соціальні фобії, основні специфічні ізольовані фобії). Тривожні розлади (епізодична пароксизмальна тривожність, генералізований тривожний розлад, змішаний тривожно-депресивний розлад).
Обсесивно-компульсивний (ананкастичний) розлад: переважно нав’язливі думки та роздуми, переважно компульсивні дії (нав’язливі ритуали), інші обсесивно-компульсивні розлади (нав’язливі емоції, рухи, спогади та ін.).
Дисоціативні (конверсійні, істеричні) розлади: дисоціативні амнезія, фуга, ступор, транс та одержимість, дисоціативні рухові розлади („істеричні паралічі”), дисоціативні конвульсії, анестезія або втрата чуттєвого сприйняття („істеричні сліпота, глухота” та ін.).
Депресивні невротичні розлади.
Моносимптомні неврози у дітей.
Лікування та профілактика неврозів.
Тема 11: Соматоформні розлади.
Визначення поняття. Соматизований розлад, соматоформна вегетативна дисфункція, іпохондричний розлад, психалгія. Лікування та профілактика.
Тема 12: Реактивні психози.
Загальна характеристика. Гострі реактивні психози: фугіформна реакція, гострі істеричні психози, паморочний стан, реактивна сплутаність, реактивний ступор, параноїдна реакція. Затяжні реактивні психози, загальні клінічні ознаки, критерії Ясперса. Реактивна депресія, реактивний параноїд, індукований параноїдний психоз, марення глухуватих, затяжний реактивний ступор. Вікові особливості, наслідки. Терапія реактивних психозів, їх експертиза, профілактика, реабілітація.
Тема 13: Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Визначення поняття. Причини ПТСР. Клінічні особливості: емоційна відчудженість, заціпеніння почуттів і уникнення стимулів, що могли б викликати спогади про травму. Вегетативні розлади. Порушення соціального функціонування. Тенденції суїцидальні, до зловживання психоактивними речовинами. Профілактика та лікування.
· Змістовий модуль 6: Поліетіологічні психічні захворювання.
Конкретні цілі:
q Визначати вплив основних чинників розвитку поліетіологічних психічних захворювань
q Аналізувати значення психотравмуючих факторів у виникненні маніфестних проявів та рецидивів захворювання
q Визначати основні клінічні симптоми та синдроми при поліетіологічних психічних розладах
q Діагностувати невідкладні стани та вміти надавати екстрену медичну допомогу хворим на поліетіологічні психічні розлади
q Пояснювати принципи лікування хворих на поліетіологічні психічні захворювання
q Визначати особливості проведення підтримуючої терапії хворих на поліетіологічні психічні розлади та профілактики рецидивів.
Тема 14: Шизофренія, шизотипні та маревні розлади
Визначення поняття. Шизофренія як нозологічна форма в історичному аспекті. Епідеміологія. Основні гіпотези патогенетичних механізмів при шизофренії (нейрохімічна, психоаналітична, соціокультуральна). Премобрідні особливості. Клінічні прояви: розщеплення, основні („негативні”) симптоми (аутизм, емоційне збідніння, розлад асоціативного процесу, ефекторно-вольові порушення), продуктивні симптоми. Основні клінічні форми: параноїдна, проста, гебефренічна, кататонічна, недиференційована форма, постшизофренічна депресія, резидуальна шизофренія.
Типи перебігу хвороби: безперервно-прогредієнтний, приступоподібно-прогредієнтний, періодичний. Кінцевий стан шизофренії. Поняття дефекту, типи дефектів. Діагностика шизофренії: психопатологічний та експериментально-психологічний методи. Диференційна діагностика. Особливості дитячої шизофренії.
Лікування шизофренії: інсуліно-коматозна, пірогенна, електросудомна, фармакотерапія: показання та протипоказання. Застосування нейролептиків, антидепресантів, транквілізаторів. Психотерапевтична допомога. Підтримуюча терапія, трудотерапія, соціотерапія. Профілактика рецидивів, соціально-реабілітаційні заходи. Експертиза: трудова, військова, судово-психіатрична.
Шизотипні та маревні розлади. Умови виникнення, сприятливі фактори, клінічні симптоми, лікування, кінцевий стан. Індукований маревний розлад. Шизоафективні розлади. Сучасні уявлення про генезис, розповсюдженість. Клінічна симптоматика. Лікування шизоафективних розладів.
Тема 15: Афективні розлади
Визначення поняття, поширеність. Маніакально-депресивний психоз. Клінічні прояви маніакальної та депресивної фаз. Інтермісія. Типи перебігу. Соматичні еквіваленти ендогенної депресії, тріада Протопопова. Маскована депресія, її соматовегетативні та психопатологічні ознаки. Гіпоманії. Субдепресії. Циклотимія. Особливості афективних захворювань у дітей. Особливості нагляду за хворими у стані депресії. Принципи профілактики й терапії афективних психозів. Протирецидивна терапія при маніакально-депресивних психозах. Немедикаментозні методи лікування депресивних розладів. Проблеми експертизи та медико-соціальної реабілітації хворих на афективні психічні порушення.
Тема 16: Епілепсія.
Визначення епілепсії, її поширеність. Етіологія та патогенез епілепсії. Поняття про епілептичний очаг. Пароксизм, його клінічна характеристика. Первинна (генуїнна) та вторинна (симтоматична) епілепсія, особливості її виникнення та перебіг. Поняття про епілептичні реакції та епілептиформний синдром. Класифікація епілепсії: генералізована та фокальна (локальна, парціальна). Класифікація епілептичних пароксизмів. Прості парціальні припадки (без порушення свідомості): моторні, сенсорні, із вегето-вісцеральними проявами, із порушенням психічних функцій (дисфазичні, дисмнезичні, із порушенням мислення, афективні, з ілюзіями, із складними галюцинаціями). Комплексні парціальні припадки (із порушенням свідомості). Генералізовані припадки (абсанси, міоклонічні, клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, атонічні). Вторинно-генералізовані припадки. Епілептичний статус. Епілептичні психози. Зміни особистості у хворих на епілепсію. Особливості епілепсії у дітей. Диференціальна діагностика епілепсії. Діагностичне значення клініко-анамнестичного обстеження, електрофізіологічних методик.
Принципи лікування епілепсії (комплексність, аналіз етіологічних та провокуючих факторів, особливостей клінічної картини). Антипароксизмальні препарати, методика їх застосування. Невідкладна допомога при епілептичному статусі. Методи лікування дисфорій, запаморочення свідомості та інших епілептичних психозів. Принципи медико-соціальної реабілітації. Трудова, військова та судово-психіатрична експертиза.
· Змістовий модуль 7. Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих. Розумова відсталість. Порушення психологічного розвитку. Поведінкові розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці.
Конкретні цілі:
q Демонструвати вміння виявити клінічні прояви розладів психологічного розвитку та патології формування особистості у хворих.
q Визначати етіологічні фактори та патогенетичні механізми у хворих з порушенням психологічного розвитку та патологією формування особистості.
q Визначати клінічні симптоми у хворих з порушенням психологічного розвитку та патологією формування особистості.
q Аналізувати клінічні прояви у хворих з порушенням психологічного розвитку і патологією формування особистості та визначати відомі синдроми.
q Визначати методи лікувально-корекційного впливу у хворих з порушенням психологічного розвитку та патологією формування особистості.
q Робити висновки з експертизи хворих з порушенням психологічного розвитку і патологією формування особистості та визначати реабілітаційні заходи.
Тема 17. Розумова відсталість.
Визначення поняття олігофренія. Розповсюдженність, соціо-культуральні особливості. Етіологія та патогенетичні механізми формування розумової відсталості. Класифікація олігофренії. Ступені та клінічні форми олігофренії: легка розумова відсталість (дебільність), помірна та важка розумова відсталість (імбецільність) , глибока розумова відсталість (ідіотія). Сомато-неврологічні симптоми. Діференційна діагностика із дефектними станами іншої етіології. Динаміка олігофреній. Принципи лікування, медико - педагогічна корекція. Соціально - трудова реабіліітація. Профілактичні заходи. Експертиза розумової відсталості. Межова розумова відсталість та психофізичний інфантілізм. Принципи корекції, реабілітації та експертизи.
Тема 18. Психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості.
Визначення поняття. Історичний огляд. Роль вітчизняних та іноземних вчених у вивченні цієї патології. Розповсюдженість. Етіологичні фактори та патогенетичні механізми формування психопатії. Основні ознаки психопатії. Клінічні форми психопатії, їх динаміка, вікові особливості. Діференційна діагностика. Принципи лікування, профілактики, експертизи та соціально – трудової реабілітації. Патохарактерологічний розвиток особистості, його відмінність від психопатії. Клінічні прояви, діагностика та діференційна діагностика. Перебіг та прогноз. Лікувально – корекційні заходи. Питання експертизи та реабілітації.
Тема 19. Порушення психологічного розвитку.
Визначення поняття “дитячий аутизм”. Історичний огляд. Роль вітчізняних та світових вчених у вивченні цієї проблеми. Поширення.
Етіологія та патогенетичні механізми. Клінічні прояви дитячого аутизму. Діагностика та діференційний діагноз. Перебіг та прогноз. Лікування. Реабілітація. Профілактика. Питання експертизи.
Тема 20. Поведінкові розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці.
Визначення поняття “синдром дефіциту уваги з гіперактивністю”.
Історичний огляд. Роль вітчизняних та світових вчених у вивченні цієї проблеми. Поширення. Етіологічні фактори та патогенетичні механізми виникнення гіперкінетичних розладів. Клінічні прояви. Розлади соціальної поведінки. Роль соціо-культуральних факторів в формуванні розладів поведінки. Діагностика та діференційна діагностика. Дінаміка. Прогноз. Питання дитячої та підліткової злочинності. Лікування гіперкінетичних та поведінкових розладів. Медико-педагогічна корекція. Соціальна реабілітація. Питання профілактики та експертизи.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЮ 2
Спеціальна (нозологічна) психіатрія
| Тема | Лекції | Практичні заняття | СРС | Індивідуальна СРС | |||
| Змістовий модуль 3. Екзогенні психічні захворювання | |||||||
| 1.Загальна характеристика органічних (включаючи симптоматичні) психічних розладів | 1 | - | |||||
| 2.Соматогенні психічні розлади 2.1. Психічні порушення у хворих при соматичних та ендокринних захворюваннях 2.2. Психічні порушення при ушкодженні судин головного мозку | 2 | 2 | 2 | ||||
| 3. Екзогенії 3.1. Психічні порушення при інфекційних порушеннях 3.2. Психічні порушення при черепно-мозкових травмах 3.3. Психічні порушення при інтоксикаціях 3.4. Психічні порушення внаслідок екологічно несприятливих впливів | 2 | 4 | 3 | ||||
| 4.Психічні порушення у похилому та старечому віці | 1 | 1 | |||||
| Змістовий модуль 4. Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та залежності від них | |||||||
| 5. Медичні та соціальні проблеми вживання психоактивних речовин. Правові питання наркології | 2 | 2 | |||||
| 6. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю | 4 | 2 | |||||
| 7. Психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання психоактивних речовин | 2 | 1 | |||||
| 8. Психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання речовин, які не внесені в державний перелік наркотиків | 2 | 1 | |||||
| Змістовий модуль 5. Психогенні психічні захворювання | |||||||
| 9. Загальна характеристика психогенних захворювань | 1 | 1 | |||||
| 10. Невротичні розлади | 1 | 2 | 2 | ||||
| 11. Соматоформні розлади | 1 | 2 | |||||
| 12. Реактивні психози | 1 | 2 | 1 | ||||
| 13. Посттравматичний стресовий розлад | 1 | 2 | 1 | ||||
| Змістовий модуль 6. Поліетіологічні психічні захворювання | |||||||
| 14. Шизофренія, шизотипні та маревні розлади | 2 | 4 | 2 | ||||
| 15. Афективні розлади | 1 | 2 | 2 | ||||
| 16. Епілепсія | 1 | 2 | 2 | ||||
| Змістовий модуль 7. Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих. Розумова відсталість. Порушення психологічного розвітку. Поведінкові розлади, що лочинаються у дитячому та підлітковому віці. | |||||||
| 17. Розумова відсталість. | 2 | 1 | 2 | ||||
| 18. Психопатії та патохарактерологічний розвиток особистості. | 1 | 2 | |||||
| 19. Порушення психологічного розвитку. | 1 | 1 | |||||
| 20. Поведінкові розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці. | 1 | 1 | |||||
| Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 2 | |||||||
| Усього годин – 90 | |||||||
| Кредитів ЕСТS – 3,0 | |||||||
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
| № з.п. | ТЕМА | Кількість годин |
| Змістовий модуль 3. Органічні (в тому числі симптоматичні) психічні розлади. Екологічна психіатрія. | ||
| 1. | Загальна характеристика органічних, включаючи симптоматичні, психічних розладів. Психічні порушення у хворих при соматичних, ендокринних та судинних захворюваннях. | |
| 2. | Психічні порушення при екзогенних ураженнях головного мозку. Проблеми екологічної психіатрії. | |
| Змістовий модуль 4. Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та залежності від них | ||
| 1. | Медичні та соціальні проблеми вживання психоактивних речовин | 2 |
| Змістовий модуль 5. Психогенні психічні захворювання | ||
| 1. | Емоційний стрес і психічна травма. Загальна характеристика психогеннних розладів та їх класифікація. Загальна характеристика невротичних розладів | |
| 2. | Посттравматичний стресовий розлад. Гострі та затяжні реактивні психози. Психіатрія катастроф та стихійних лих. | |
| Змістовий модуль 6. Поліетіологічні психічні захворювання | ||
| 1. | Шизофренія. Основні гіпотези патогенезу. Клінічні форми та типи перебігу. Загальні принципи лікування шизофренії. | |
| 2. | Афективні розлади. Маскована депресія | |
| 3. | Епілепсія. Етіологія та патогенез. Класифікація. Епілептичні психози. Зміни особистості у хворих на епілепсію. | |
| Змістовий модуль 7. Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих. Розумова відсталість. Порушення психологічного розвітку. Поведінкові розлади, що лочинаються у дитячому та підлітковому віці. | ||
| 1. | Патологія формування особистості. Олігофренія та затримка розвитку. Психопатія. Патохарактерологічний розвиток особистості. | 2 |
| РАЗОМ |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ