МІСЦЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

студентів факультету

ветеринарної медицини з дисципліни

«Епізоотологія та інфекційні хвороби»:

Програма та методичні вказівки

Спеціальність 110101 – ветеринарна медицина

БІЛА ЦЕРКВА

УДК 619:616.9-614.4 (075.8)Затверджено вченою радою

факультету ветеринарної медицини

(Протокол № 6 від 13.12.2011 року)

Укладачі: Л.Є. Корнієнко,д-р вет. наук, професор; Б.М. Ярчук,канд. вет. наук, професор; О.Б. Домбровський, Л.М. Корнієнко, П.Г. Шульга, Р.В. Тирсін, О.В. Довгаль, С.А. Білик, Т.М. Царенко,канд. вет. наук,доценти.

Програма до навчальної практики студентів факультету ветеринарної медицини з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби» (методичні вказівки) / Л.Є. Корнієнко, Б.М. Ярчук, О.Б. Домбровський та ін. – Біла Церква, 2015. – с.

Програма до навчальної практики студентів з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби» (методичні вказівки) є важливою частиною типової та робочої навчальної програм з дисципліни. Методична розробка допоможе студентам четвертого основного та третього курсів ступеневої підготовки виконати програму, оформити документацію з виконаної роботи, провести її критичний аналіз та скласти і захистити звіт.

Рецензенти: Букалова Н.В.,канд. вет. наук, доцент,

Соловйова Л.М.,канд. вет. наук, доцент.

Відповідальний за випуск – Корнієнко Л.Є., д-р вет. наук, професор.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З ЕПІЗООТОЛОГІЇ

ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ВСТУП

Навчально-клінічній практиці з епізоотології та інфекційних хвороб передує вивчення програми з дисципліни впродовж 7-го і 8-го семестрів основного потоку і 6-го семестру ступеневої підготовки.

Студенти засвоїли теми загальної епізоотології: «Особливості діагностики інфекційних захворювань», «Біологічні ветеринарні препарати», «Дезінфекція», «Дератизація», «Знешкодження трупів і відходів тваринництва», «Знезаражування гною», «Відбір та пересилка патологічного матеріалу для лабораторних досліджень» тощо, а також ряд інфекційних хвороб, а саме: сибірка, туберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз, некробактеріоз, правець, мікози та мікотоксикози, хламідіози, рикетсіози, ящур, лейкоз.

Під час проведення лабораторно-практичних та клінічних занять студенти набули основних навичок та правил роботи із заразнохворими тваринами (підхід до тварини, фіксація, особиста безпека), засвоїли основні методи діагностики інфекційних захворювань.

МЕТА ПРАКТИКИ

Метою практики є закріплення набутих теоретичних знань, засвоєння та відпрацювання практичних навиків під час виконання профілактичних протиепізоотичних заходів у виробничих умовах: відбір крові у різних видів тварин для дослідження на бруцельоз, лейкоз, алергічні дослідження на туберкульоз, сап, щеплення різних видів тварин (собак та котів проти сказу, свиней проти бешихи та класичної чуми, телят проти колібактеріозу, сальмонельозу, птиці проти ньюкаслської хвороби, кролів проти міксоматозу і вірусної геморагічної хвороби кролів тощо).

Крім того, у разі появи будь-якого інфекційного захворювання студенти досліджують тварин, ставлять діагноз, розробляють та реалізовують заходи профілактики та боротьби.

ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Основними завданнями практики з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби» є:

1) проведення епізоотологічного обстеження господарства і складання акту (методика проведення епізоотологічного обстеження наведена у додатку 1);

2) вивчення річного, квартального і місячного планів ветеринарно-профілактичних заходів в конкретному господарстві;

3) безпосередня участь у виконанні планів протиепізоотичних заходів (профілактичних вакцинацій, алергічних досліджень, відборі крові для серологічних досліджень та проведення клінічних обстежень тварин).

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

1. Студенти знайомляться та вивчають епізоотичну ситуацію в регіоні, де проходить навчальна практика (господарство, район, місто).

2. Проводиться епізоотологічне обстеження та складання акту епізоотологічного обстеження за схемою (додаток 1).

3. Студенти вивчають річні та квартальні плани ветеринарно-профілактичних заходів у конкретних господарствах, документи ветеринарного обліку і ветеринарної звітності.

4. Вивчається система організації і проведення масових профілактичних вакцинацій тварин проти інфекційних хвороб. Перед проведенням вакцинацій ґрунтовно вивчаються настанови щодо використання конкретних біопрепаратів (назва біопрепарату, дата і місце його виготовлення, спосіб і місце введення, доза, термін зберігання, цілісність упаковки, відсутність у флаконах плісняви тощо). Студенти самостійно стерилізують необхідні інструменти, готують місце для ін’єкції препарату (вистригають, дезінфікують), а потім вакцинують тварин. Як правило, для виконання кожного завдання академічна група поділяється на підгрупи по 4-6 чоловік і призначається старший групи.

5. Студенти набувають практичних навичок щодо відбору крові від тварин для гематологічних та одержання сироватки крові для серологічних діагностичних досліджень і складають списки досліджуваних тварин. Після відбору крові від запланованої кількості тварин оформляють супровідні документи, які разом з відібраними пробами крові направляють у лабораторію ветеринарної медицини.

6. Опановується техніка проведення масових алергічних досліджень (офтальмо- та внутрішньошкірної проб). Під керівництвом і контролем викладачів та спеціалістів ветеринарної медицини господарств досліджують коней на сап, а велику рогату худобу на туберкульоз, проводиться облік реакції на введення алергенів.

7. Вивчається дезінфекційна техніка, готуються дезрозчини і проводиться дезінфекція тваринницьких приміщень із дотриманням техніки безпеки та правил особистої гігієни.

8. Вивчається методика та проводяться дезінсекція та дератизація приміщень із врахуванням ефективності проведених заходів. За наявності заразнохворих тварин проводять їх ізоляцію від здорових тварин, лікування та поточну дезінфекцію. Студенти вивчають систему ветеринарно-санітарних заходів, які повинні проводитись у випадку виникнення інфекційної хвороби. Крім того, вони знайомляться з ветеринарно-санітарними об'єктами господарства (санпропускник, ізолятор, карантинне приміщення, дезбар’єри, дезковрики, місця збирання трупів тварин, наявність і стан біотермічних ям, наявність холодильників для тимчасового зберігання туш забитих тварин, спосіб зберігання біопрепаратів, стан дезінфекційної техніки, наявність дезінфектантів тощо).

Студент повинен знати:

1. Методику та мету проведення епізоотологічного обстеження.

2. Правила та особливості роботи із заразнохворими тваринами.

3. Методику складання річних, квартальних та місячних планів ветеринарно-профілактичних заходів.

4. Методику складання документів ветеринарного обліку та ветеринарної звітності.

5. Методику складання заявок на біопрепарати, медикаменти, інструментарій, дезінфектанти.

6. Нові методи діагностики та профілактики інфекційних хвороб.

Студент повинен вміти:

1. Проводити епізоотологічне обстеження господарства та складати акт обстеження.

2. Фіксувати тварин для проведення діагностичних досліджень і лікувально-профілактичних заходів.

3. Проводити алергічне дослідження тварин, відбирати проби крові від різних видів тварин і птиці для серологічних досліджень.

4. Відбирати матеріал від тварин з підозрою на інфекційне захворювання і патологічний матеріал від трупів тварин для проведення лабораторних діагностичних досліджень.

5. Складати супровідні документи на матеріал, який направляється в лабораторію ветеринарної медицини для досліджень.

6. Проводити лікувально-профілактичні заходи у разі виникнення інфекційних хвороб тварин та птиці.

7. Складати акти на проведену роботу: діагностичні дослідження; профілактичні та вимушені вакцинації тварин; дезінфекцію; дератизацію; дезінсекцію та інші протиепізоотичні заходи.

МІСЦЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

Навчальна практика проводиться в навчально-дослідному господарстві Білоцерківського НАУ, господарствах Білоцерківського, Володарського, Рокитнянського районів, на території м. Біла Церква (щеплення птиці проти ньюкаслської хвороби, котів та собак проти сказу, кролів проти вірусної геморагічної хвороби та міксоматозу).

База проведення навчальної практики готується заздалегідь, перед початком практики проводиться інструктаж студентів щодо мети, завдань і змісту навчально-клінічної практики. Також проводиться інструктаж з техніки безпеки та заходів особистої профілактики під час роботи із заразнохворими тваринами.

КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

Керівництво практикою проводять викладачі кафедри, ординатор кафедри.

До організації та керівництва навчальною практикою залучаються спеціалісти ветеринарної медицини районних лікарень, управлінь ветеринарної медицини в районах, дільничних лікарень і дільниць ветеринарної медицини міст, господарств.

Під час проведення навчальної практики студенти поділяються на підгрупи по 4–6 студентів. Керівники навчальної практики постійно слідкують за дотриманням техніки безпеки, надають студентам консультації і допомогу в засвоєнні техніки відбору крові, алергічних досліджень, щеплень тощо.

Студенти можуть виконувати індивідуальні завдання з тематики науково-дослідної роботи кафедри.

У кінці робочого дня викладач приймає звіт про виконану роботу.

ЗВІТНІСТЬ

По закінченні практики, згідно з календарним планом, студент подає викладачеві щоденник про виконання завдань, отриманих перед початком практики, акт епізоотологічного обстеження господарства, копії актів на проведені діагностичні дослідження, профілактичні щеплення, дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію тощо.

ЩОДЕННИК виконання програми навчальної практики з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби»

№ п/п	Дата	Назва виконаної роботи, місце її проведення, адреса власника	Анамнез, симптоми хвороби, результати досліджень, лікування та пропозиції	Діагноз	Примітки

Продовження

Продовження

Продовження

ДОДАТКИ

Додаток 1