Страхові послуги щодо захисту будівель фізичних осіб
За умовами договору страхування будівель страхувальниками можуть бути фізичні особи, власники будівель або повнолітні члени їх родин, а також фізичні особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах (придбані у кредит, отримані за договором оренди, лізингу або ті, що знаходяться у заставі). Якщо укладається договір страхування будівель, то рухоме майно не підлягає страхуванню.
Страхувальник може застрахувати:
усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;
окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);
окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);
будівлі, побудову яких не закінчено.
Страхуються: житлові, садові й дачні будинки, додатково господарські та зовнішні будівлі, зведені на постійному місці, тощо.
Договір страхування будівель укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника у більшості випадків строком на 1 рік. Також може укладатися договір на кілька місяців чи на більший строк.
При укладенні договору страхування будівель насамперед:
— з'ясовують факт належності будівель особі, з якою укладається договір;
вивчають, які природні катаклізми (обвал, повені, інші стихійні лиха) можуть відбутися на території, де знаходиться будівля чи оголошено про їх загрозу;
оглядають будівлі у присутності страхувальника;
здійснюють страхову оцінку будівель для визначення розміру страхової суми.
За домовленістю страхувальника зі страховиком страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, і не може перевищувати дійсної вартості будівлі (страхової оцінки).
У страховій практиці застосовують такі варіанти визначення страхової оцінки будівель [14, с. 359]:
страховою оцінкою може бути дійсна вартість будівель на день укладення або поновлення договору;
страховою оцінкою є відповідна ринкова ціна в цьому регіоні.
Страхові платежі визначаються з урахуванням розміру страхової суми, строку страхування, ступеня ризику та інших чинників з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок: на будівлі в сільській місцевості — від 0,2 до 0,45 % страхової суми; на будівлі в міській місцевості — від 0,18 до 0,4 % страхової суми, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри страхових тарифів з добровільного страхування майна громадян" № 1122 від 17 вересня 1996 р. [11].
За договором страхування будівель може бути передбачена повна або часткова відповідальність страхової компанії. Повна відповідальність охоплює всі страхові випадки, тобто пожежі, стихійні лиха, незаконні дії третіх осіб, аварії; часткова — може обмежуватися лише кількома або конкретним ризиком.
Договір страхування будівель набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено цим договором. Такий порядок набуття чинності стосується й додаткових договорів, укладених у зв'язку із збільшенням страхової суми (наприклад, у зв'язку з прибудовою). Додатковий договір укладається на строк, що залишився до кінця чинності основного договору. При цьому загальна страхова сума за основним та додатковим договорами не повинна перевищувати дійсної вартості будівель.
У разі укладання договору на новий строк до закінчення дії попереднього договору він набирає чинності з наступного дня після закінчення дії попереднього договору.
Якщо страхувальник не сплатив чергової частини страхового платежу, дія договору страхування будівель припиняється. Але дія такого договору може бути поновлена, якщо протягом певного строку страхувальник звернувся із заявою про поновлення договору, страховик оглянув будівлі та за цей час не сталося страхового випадку.
Якщо шкода завдана будівлі до початку дії договору страхування, то договір вважається таким, що не відбувся, а одержані страхові платежі повертаються страхувальнику.
У разі зміни страхувальником будівель укладається новий договір. Страхова премія розраховується вже на підставі характеристики нових будівель з урахуванням невикористаної частки платежу за попереднім договором.
Щоб заохотити страхувальників до подальшої співпраці, страхові компанії надають різні пільги постійним страхувальникам-клієнтам;
1. Пільговий строк для укладення нового договору. У цей строк укладається договір, який набирає чинності з дня закінчення дії попереднього договору незалежно від дня сплати страхових платежів. Якщо в такий пільговий строк станеться страховий випадок, то страхове відшкодування виплачується згідно з умовами, встановленими попереднім договором. Наприклад, страхувальнику, який протягом трьох років (кожна страхова компанія встановлює свій строк) поспіль укладав договори страхування будівель, надається пільговий строк (наприклад, місяць), протягом якого страховик несе відповідальність за будівлі страхувальника на умовах останнього договору. Якщо у цьому місяці станеться страховий випадок, а договір страхування не поновлено, то страхове відшкодування виплачується, виходячи із страхової суми, встановленої останнім договором. Із суми страхового відшкодування утримуються страхові платежі для укладання договору на наступний строк. При цьому новий договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника на страхову суму не нижчу, ніж за останнім договором. Новий договір набирає чинності з моменту закінчення попереднього договору.
2. Знижки в певному розмірі від страхової премії для страхувальників, які не отримували страхового відшкодування. Наприклад, для страхувальників, які укладали договори страхування будівель три роки поспіль і за цей період не отримували страхового відшкодування, починаючи з четвертого, страховий тариф зменшується на певний відсоток.
Усі страхові компанії залишають за собою право в будь-який момент оглянути майно. Якщо страхова компанія вважатиме умови зберігання майна незадовільними, вона вправі розірвати договір страхування. Наприклад, якщо представник страхової компанії виявить, що застрахована квартира здається в оренду, про що в заяві на страхування не повідомлялося, він може розірвати договір страхування.
При настанні страхового випадку страховик діє таким чином:
приймає та реєструє заяву страхувальника про знищення або пошкодження будівель;
складає страховий акт;
при потребі робить запит до компетентних органів або самостійно з'ясовує причини та обставини страхового випадку;
обчислює суму збитку та страхового відшкодування;
виплачує страхувальнику страхове відшкодування;
на суму виплаченого страхового відшкодування пред'являє винній особі (якщо така є) регресний позов.
На кожен страховий випадок, унаслідок якого було знищено або пошкоджено будівлі, страховик складає акт певної форми. Страховий акт складається на місці страхового випадку, у результаті ретельного огляду пошкодженої чи знищеної будівлі, де наводяться відомості про розмір знищених або пошкоджених будівель, перераховуються роботи з рятування будівель, визначається наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання. Зазначені дані у страховому акті є основою для розрахунку суми збитку.
При здійсненні оцінки рівня знищення або пошкодження будівлі розрізняють тотальний та частковий збиток. Тотальним збитком (знищення будівлі) вважається такий збиток, коли вартість відновлювальних робіт з урахуванням вартості залишків та витрат, понесених страхувальником з метою запобігання збиткам (або їх зменшення), перевищує дійсну вартість будівлі.
Тоді розмір тотального збитку визначається:
при повному знищенні будівлі без залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, — сума вартості будівлі з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будівлі;
якщо будівлю знищено, але є залишки будівельних матеріалів, придатних для будівництва, — розмір збитку визначається як різниця між сумою вартості будівлі (з урахуванням суми зносу) та витрат з її рятування і сумою вартості залишків матеріалів (із сумою зносу) з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку.
При частковому збитку (пошкодження будівель) основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуванням суми зносу та вартість залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів. Вартістю відновлення будівлі є витрати, необхідні для того, щоб привести будівлю до стану, коли вона буде придатною для експлуатації, аналогічного тому, в якому будівля перебувала до настання страхового випадку.
Розмір суми збитку є вихідним показником для розрахунку суми страхового відшкодування. У більшості випадків будівлі страхують за пропорційною системою. Тому розмір страхового відшкодування визначатиметься як:
Страхове відшкодування виплачується страхувальнику протягом обумовленого договором строку після одержання всіх необхідних документів. У разі смерті страхувальника страхове відшкодування виплачується його спадкоємцям або одному із членів сім'ї за письмовою згодою всіх інших членів сім'ї.
У разі виплати страхового відшкодування в повній страховій сумі дія договору припиняється, а якщо виплачено лише частину страхової суми — дія договору продовжується до кінця строку, у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування.
Отже, знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власнику збитків, які у разі їх виникнення можна компенсувати, звернувшись у страхову компанію та уклавши відповідний договір страхування.