МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА КРЕДИТНО – МОДУЛНОЮ СИСТЕМОЮ 8 страница
Після проголошення незалежності правова система країни перебуває у стадії перехідного періоду, позбуваючись рис соціалістичної системи.
Зараз в країні закладено правовий фундамент, що дозволяє стверджувати, що вона входить до романо-германського типу правової системи на правах особливого європейського різновиду.
Література
1)Конституція України – Київ, Юрінком, 1996.
2)Лисенков С.Л. Теорія держави і права. Птуруник ,К, Юрінком інтер, 2006
3)Санзов А.Х. Сравнительное правовидение.-М.,2000
4)Скакун О.Ф. Теорія держави і права: - навч. пос.- Харків «Консум», Університет внутрішніх справ., 2000
Тема 21. Основні сучасні концепції теорії держави і права.
Ключові терміни: правова держава, соціальна держава, теорія національної держави, теорія конвергенції, концепція нормативного право розуміння, психологічна шкала права, концепція широкого право розуміння та ін.
Сучасна державно-правова думка характеризується різноманітністю теорій держави. Особливість сучасних концепцій держави полягає в тому, що держава розглядається як механізм забезпечення цілісності суспільства і досягнення соціального компромісу, а не як знаряддя класового панування.
До сучасних концепцій держави відносять: теорію держави , теорію держави загального благоденства, теорію еліт, теорію національної держави, теорію конвергенції, теорію соціальної держави та деякі інші.
Будучи надзвичайно складним соціальним явищем право розглядається з різних позицій, кожна з яких характеризується лише їй властивою системою характерних ознак. Багатогранність поглядів щодо розуміння права дає можливість вділити такі властиві його концепції:
1) теорія природного права;
2) нормативний підхід;
3) соціологічний підхід;
4) психологічна школа права;
5) марксистська концепція права;
6) концепція широкого право розуміння.
Концепція природного права виникла в XVII-XVIII ст. в період становлення в країнах Західної Європи буржуазних суспільних відносин. Дана концепція право розуміння виходить із дуалізма права, тобто вважається, що поряд з позитивним правом, яке створене державою, існує вище – природне право, яке властиве сім людям від природи. Представники даної школи вважали, що право виникло з природи людини та існує незалежно від держави. Так, наприклад, Гуго Грацій писав: «мати природного права є сама природа людини».
Природне право розглядається як таке, що властиве всім людям, як вічне і незмінне. Саме природне право є критерієм оцінки права позитивного. Все, що в позитивному праві суперечить природному праву не повинно вважатися правом.
Сутність нормативного підходу до визначення поняття «права» полягає в тому, що право розглядається як сукупність норм, встановлених та санкціонованих державою, які знайшли своє відображення в системі нормативно-правових актів.
Засновником соціологічної концепції був Є. Ерліх, який вважав, що на противагу позитивізму право корениться не в законах, а в самому суспільстві. Представники цієї концепції звертаються до умов функціонування, дії права. Тому цей напрямок іноді називається функціоналізмом. Висуваючи ідею «живого права», яка створюється «союзами» Ерліх стверджує, що кожна організація, фабрика, банк, профсоюз, об’єднання підприємств створюють своє право.
Засновником психологічної школи права, вважається Л.І. Петражицький (Україна та Росія), Г. Тарт, Л. Кнепп та ін. (Західна Європа). Дана теорія виникає в 19 ст., а своє найбільше розповсюдження одержала на початку 20 ст. Представники психологічної теорії первинним в праві вважають правові переживання та правові емоції людини. Норма права представляє собою результат такого переживання.
Характерною ознакою марксистської теорії права є те, що вона визнає зв'язок права з державою. Держава створює і забезпечує дотримання права. В праві виражена державна воля. За цією ознакою марксистську теорію пава іноді розглядають як різновид позитивізма. Однак, вольовий характер права зазначили ще римські юристи. Особливістю марксистської теорії є те, що державна воля, виражена в праві, має класовий характер. Це воля економічного і політичного пануючого класу.
Плюралізм поглядів щодо розуміння поняття «право» є характерним і для сьогодення. Багато авторів не задовольняються розумінням права як системи норм, яка пов’язана з державою. Таке розуміння розглядається як «вузько нормативне» і недостатня з їх точки зору. Тому робляться спроби знайти більш широке розуміння права, яке б не зводилося до його розуміння як системи норм. Концепція широкого право розуміння фактично зводиться до того, що поняттям право охоплюється різноманітні соціальні фактори, а саме: природне право, ідеї, норми, суспільні відносини, правосвідомість та дії. Прихильниками широкого інтегративного підходу до право розуміння є П.С. Явіч, Л.С. Мамут, В.А. Туманов, М.І. Козюбра та ін.
Література
1. Алексеев И.С. Начало верховенства права в современном государстве.- М., 1910.
2. Кистяновський Б. Рельность обьективного права.- М., 1910.
3. Копейчиков В.В. Народовластие и личность.- К., 1991.
4. Палиенко Н.И. Правовое государство и конституциализм// Вестник право.- 1906.- Кн..1.
5. Петражицкий Л.И. Теорія права и государства в святи с теорией нравственности.- Т.1.-СПб., 1907.
6. Соколов А.. Правовое государство. Идея, теория, практика.- Курск, 1994.