Тема 16. Оцінювання ефективності управління

365. Створення ефективної системи і механізму управління організацією передбачає:

– правильне визначення цілей і пріоритетів у роботі;

– формування згуртованого колективу;

– вмілу організацію роботи персоналу, створення спонукальних мотивів, забезпечення розвитку працівників, зміцнення їх єдності, підтримання ентузіазму;

+ постійне вдосконалення способів, методів і прийомів виконання управлінських операцій.

366. Організаційна ефективність – це здатність економічного суб'єкта реалізувати задумане, досягти поставленої мети. Таке визначення характеризує ефективність організації з точки зору…

– системного підходу;

– підходу на основі стратегічних складових;

+ цільового підходу;

– вибіркового підходу.

367. Якщо компанія ставить перед собою завдання залучення додат­кового капіталу для реалізації цілей свого розвитку, то її головними стра­тегічними складовими будуть…

– виробничі робітники;

+ акціонери компанії;

– управлінський персонал;

– партнери по бізнесу.

368. Підхід, який оцінює організаційну ефективність за критеріями, що здатні забезпечити внутрішню єдність і гарантувати виживання орга­нізації у мінливому середовищі, – це:

+ системний підхід;

– підхід на основі виділення стратегічних складових;

– цільовий підхід;

– вибірковий підхід.

369. Ефективність, яка відображає економічність способів перетво­рення ресурсів у процесі виробничої діяльності підприємства, – це:

– стратегічна ефективність;

– цільова ефективність;

+ оперативна ефективність;

– ринкова ефективність.

370. Ефективність, яка показує, наскільки повно організація за­довольняє потреби споживачів порівняно з альтернативними способами їхнього задоволення, – це:

– стратегічна ефективність;

– оперативна ефективність;

+ ринкова ефективність;

– зовнішня ефективність.

371. До узагальнюючих критеріїв організаційної ефективності з перелічених нижче не належать:

– рівень загальної рентабельності;

– коефіцієнт фінансової стійкості;

+ темпи росту продуктивності праці;

– темпи зростання суми валового прибутку.

372. До показників ефективності використання матеріально-технічних ресурсів підприємства з перелічених нижче не відносять:

+ частку приросту обсягу виробництва в результаті росту продуктивності праці;

– фондовіддачу;

– коефіцієнт обігу оборотних коштів;

– матеріаломісткість продукції.

373. Чиста теперішня вартість є:

– різницею між майбутньою вартістю потоку майбутніх вигод та поточною вартістю теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу;

– майбутньою вартістю вигод від зроблених капіталовкладень;

– поточною вартістю вигод від зроблених капіталовкладень;

+ алгебраїчною дисконтованою сумою поточної вартості майбутніх вигод та поточної вартості теперішніх і майбутніх витрат проекту протягом усього його циклу.

374. Позитивне рішення щодо доцільності реалізації інноваційного проекту суб'єктом підприємницької діяльності приймається тоді, коли чиста теперішня вартість, що супроводжує реалізацію проекту…

– менша нуля;

+ більша нуля;

– дорівнює нулю;

– менша одиниці.

375. Відношення приведених доходів до приведених на цю саму дату витрат, що супроводжують реалізацію управлінського рішення, – це:

+ індекс рентабельності;

– внутрішня норма дохідності;

– чиста дисконтована вартість;

– поріг рентабельності інноваційного проекту.

376. Показником, що не береться до уваги для оцінювання ефективності роботи менеджера з маркетингу, є:

– просування на ринок нових видів продукції;

– збільшення частки ринку;

+ відсоток зростання продуктивності праці робітників фірми;

– впровадження нових способів стимулювання збуту.

377. Ефективність рекламної кампанії оцінюється за:

– відсотком зростання ціни на продукцію, запропонованої до продажу;

– відсотком зростання кількості проданої продукції;

– збільшенням частки ринку, яку займає фірма;

+ співвідношенням збільшення доходів від продажу продукції з витратами на рекламу.

378. До стратегій подолання опору організаційним змінам відносять:

+ стратегію примушування;

– стратегію кооперації;

– стратегію підкупу;

– стратегію реорганізації.

379. До якісних показників ефективності роботи організації не слід відносити:

– підвищення рівня якості продукції та послуг;

+ зростання частки ринку, яку займає організація;

– стабільність персоналу організації;

– поліпшення умов праці персоналу.

380. Ефективність інноваційного проекту не може визначатися таким показником:

– індекс рентабельності;

+ чиста внутрішня рентабельність;

– чиста теперішня вартість;

– термін окупності.

381. До кількісних критеріїв ефективності системи менеджменту ор­ганізації не належить:

– обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн витрат на управління;

– обсяг прибутку, що припадає на 1 грн витрат на управління;

– частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг);

+ обсяг відрахувань на соціальні заходи.

382. Показник, який не характеризує економію живої і уречевленої праці апарату управління, – це:

– частка працівників апарату управління у загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації і темп зміни цього показника;

– скорочення тривалості виконання управлінських процедур;

+ коефіцієнт поліпшення умов праці апарату управління;

– рівень продуктивності праці з розрахунку на одного працівника апарату управління і темп зміни цього показника.

383. Показник, що характеризує відношення кількості прийнятих рішень під час виконання цієї функції на вищих рівнях управління до загальної кількості прийнятих рішень та на всіх рівнях управління, – це:

– коефіцієнт раціональності структури управління;

– рівень раціональності структури прийняття рішень;

+ ступінь централізації управлінських функцій;

– ступінь формалізації праці менеджерів.

384. Ефективність роботи операційного менеджера не може оцінюватися показником:

– темпи зростання продуктивності праці;

+ коефіцієнт плинності кадрів;

– темпи зростання обсягу реалізованої продукції;

– коефіцієнт ритмічності роботи.

 

385. Підхід, який може бути застосований для визначення ефективності управління:

+ застосування якісного оцінювання ефективності за допомогою експертів;

– розрахунок показника темпів змін чисельності апарату управління;

– самофотографування робочого часу менеджера;

– підхід з позиції особистих якостей керівника.

386. Одним з чинників удосконалення системи менеджменту є:

+ зниження витрат на управління, яке досягається за рахунок скорочення чисельності працівників апарату управління та підвищення продуктивності їх праці;

– підвищення заробітної плати працівників апарату управління;

– зниження собівартості продукції;

– поліпшення показників платоспроможності підприємства.

387. Унаслідок вдосконалення системи управління підприємство досягає такого економічного та соціального ефекту:

– зростає кількість премій та доплат працівникам організації;

+ знижується плинність кадрів;

– зростає відсоток накладних витрат в структурі витрат на управління;

– зростає кількість задоволених споживачів.

388. Якщо заходи щодо удосконалення управління одночасно скорочують чисельність адміністративно-управлінського персоналу і збільшують обсяг виробництва, то ефект за обома напрямами:

– скорочується;

+ односпрямований;

– нівелюється;

– не спостерігається.

389. Оцінювання економічної ефективності управління на підприємстві проводять для:

– підвищення довіри до керівництва;

+ визначення шляхів удосконалення фінансово-господарської діяльності;

– для обґрунтування витрат на управлінський персонал;

– формування системи мотивації персоналу.

390. Об'єктами оцінювання ефективності управління є:

+ структурні підрозділи підприємства;

– характер взаємовідносин з контрагентами підприємства;

– керівники вищої ланки управління підприємством;

– керівники технічного рівня управління.

391. Висока надійність управлінської системи підприємства забезпечується:

– підвищенням рівня безпеки на виробництві;

+ раціональними технологіями процесів управління;

– зниженням ступеня формалізації праці менеджерів;

– високим рівнем кваліфікації управлінців.

392. У разі скорочення чисельності працівників апарату управління:

+ заощаджується фонд заробітної плати;

– зростає величина заробітної плати промислово-виробничого персоналу;

– показник ефективності управління не змінюється;

– зростає рівень задоволеності працівників.

393. Мета, за якою формується преміальний фонд керівника підрозділу:

– для преміювання керівника підрозділу;

+ для преміювання працівників, які забезпечують якісне виконання термінових і відповідальних завдань;

– преміювання до професійних свят;

– преміювання до корпоративних свят.

394. Результативність роботи окремих працівників організації оцінюють:

– з урахуванням зони відповідальності кожного менеджера щодо його посадових обов'язків;

– рівнем рентабельності активів і власного капіталу підприємства;

+ показниками, що визначають їх внесок у загальні результати діяльності організації;

– виснаженням фізичних сил працівників.

395. Обґрунтування ефективності реалізації управлінського рішення передбачає:

– розрахунок показників фінансової стійкості підприємства до і після реалізації цього рішення;

+ зіставлення отриманих внаслідок реалізації рішення резуль­татів із витратами, необхідними для його реалізації;

– визначення економії умовно-змінних витрат у собівартості продукції підприємства;

– розрахунок економічного ефекту від запровадження нових методів управління.

396. Ефективність, яка виражається загальною величиною ефекту, одержаного в результаті здійснення заходів удосконалення системи управління виробництвом, називається:

+ абсолютною;

– порівняльною;

– відносною;

– модульною.

397. До кількісних показників ефективності менеджменту належать:

– рівень керованості;

– співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу;

+ обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн витрат на управління;

– частка менеджерів у складі персоналу.

398. До витрат на управління включають:

– собівартість продукції;

+ витрати на оплату праці управлінського персоналу з урахуванням відрахувань на соціальне страхування;

– витрати на організацію та забезпечення виробничо-господарської діяльності, включаючи змінні витрати виробництва;

– сплата оренди приміщень.

399. Поняття "ефективність" у широкому розумінні – це:

– витрати виробництва;

– результат від виробництва (прибуток або збиток);

+ співвідношення між результатом від виробництва та витратами;

– продуктивність праці.

400. Під ефектом розуміють:

+ прибуток;

– рентабельність виробництва продукції;

– фондовіддачу;

– матеріаловіддачу.

401. За сферою застосування розрізняють:

– народногосподарську і госпрозрахункову ефективність;

– ефективність діючого виробництва, ефективність розвитку науки і техніки;

– ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, ефективність охорони навколишнього середовища;

+ ефективність загальну, локальну і часткову.

402. Рентабельність виробництва характеризується співвідношенням:

– основних виробничих фондів та прибутку;

– прибутку та обігових виробничих фондів;

+ прибутку та витрат;

– прибутку і собівартості реалізованої продукції.

403. Надійність системи управління визначається:

– мірою досягнення соціальних цілей підприємства;

– мірою досягнення цілей виробництва;

+ продовженням існування організації в майбутньому;

– умінням виживати в існуючій ситуації.