Склад, к-ція і х-стика грошових надходжень під-ва

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкоду­вання витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами госпо­дарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою сто­роною діяльності підприємств.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами мо­жна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з
будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до
внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобі­лізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зо­внішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить
від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприєм­ства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фі­нансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внут­рішніх джерел.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають:

— Доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

— Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних кур­сових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кре­диторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

— Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інве­стицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

— Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необо­ротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних кур­сових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

— Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробни­цтво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створю­ють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

11.Доходи від реалізації продукції та методи їх планування

Дохід(виручка)від реалізації продукції – сума грошових коштів,яка надійшла за реалізовану продукцію на рахунки під-ва в банках або в касу під-ва.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним дже­-
релом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продук­-
ції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За рин­-
кової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива
увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовироб­-
ниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчас­-
ність і повнота податкових платежів, погашення банківських кре­дитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кін­-
цевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності
підприємства.

Розмір виручки від реалізації продукції, залежить від:

1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних цін.

При плануванні виручки під-во може викор. такі методи:

1. метод прямого рахунку

2. укрупнений метод

3. комбінований метод

Метод прямого рахунку

В = ∑ р*Ц 1п

Викор. коли під-во виробляє незначну к-сть продукції.

Укрупнений метод викор. коли під-во займається виробництвом значної к-сті продукції і визначається у оптових цінах.

В = З пр + Qp – Зкр

Комбінований метод – при значному асортименті продукції , коли під-во поряд із основними видами продукції виявляє значну к-сть похідної продукції для визначення планової виручки за основними видами продукції викор. метод прямого рахунку, а за похідною продукцією – укрупнений метод.

На практиці викор. 2 методи визначення моменту реалізації продукції:

1. Касовий метод згідно якого реалізованою є продукція за яку одержано кошти на рахунок або в касу.

2. Метод нарахування, згідно якого реалізованою є продукція відвантажена або відпущена споживачу.