ВТРЬОХ (УТРЬОХ) - В (У) ТРЬОХ
Втрьох (утрьох),присл. У складі трьох осіб. Ідуть втрьох: півник, ведмідь і вовк (казка); Ми втрьох жили на чорнім сухарі (А.Малишко); Я забіжу та разом утрьох і підемо (Панас Мирний).
В (у) трьох, числ. з прийм. Польські полки кинулись до річки трьома лавами в трьох місцях (І.Нечуй-Левицький); Овес у трьох кожухах, та й то холоду боїться (приказка).
ВУТЛЕ...Перша частина складних слів, що відповідає слову вугілля; пишеться разом: вуглевидобувний, вугленосний.
ВУГЛЕВОДИ - ВУГЛЕВОДНІ
Вуглеводи,-ів, мн. Дуже поширена в природі група органічних сполук, що складаються головним чином з вуглецю, водню й кисню.
Вуглеводні,мн. Органічні сполуки, які складаються тільки з атомів вуглецю й водню.
ВУЗОЛ,вузла. Швидкість, яка дорівнює одній морській милі (1852 км на годину).
ВЧВАЛ (УЧВАЛ),присл. Галопом, великими стрибками (про кінський біг). Кінь з місця рвонув учвал (А.Діма-ров); Нахилившись до гриви коня, на галявину вимчав учвал вершник (Н.Рибак).
ВЧЕТВЕРО (УЧЕТВЕРО) - В (У) ЧЕТВЕРО
Вчетверо (учетверо),присл. У чотири рази: вчетверо згорнутий папірець, учетверо нижчий.
В (у) четверо, числ. з прийм. Велика хата, аж у четверо вікон (Панас Мирний).
вчительдив. педагог.
вчо
ВЧОТИРЬОХ (УЧОТИРЬбХ) -В (У) ЧОТИРЬбХ
Вчотирьох (учотирьох),присл. У складі чотирьох осіб. їдьмо, друзі, вчотирьох (П.Усенко); Ми домовились учотирьох — готуватись до втечі (Ю.Збанацький).
В (у) чотирьох,числ. з прийм. П'ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки (І.Котляревський); Вона мусила сидіти в чотирьох стінах (Панас Мирний).
ВШЕСТЕРО (УШЕСТЕРО) - В (У) ШЕСТЕРО
Вшестеро (ушестеро),присл. У шість разів: вшестеро більший, згорнена вшестеро газета, ушестеро плетений нагай.
В (у) шестеро,числ. з прийм. В шестеро очей вони спостерігали за протилежним берегом.
ВШІСТЬОХ (УШІСТЬОХ) - В (У) ШІСТЬОХ
Вшістьох (ушістьох),присл. У складі шести осіб. Три валізи ми ледве несли вшістьох (Ю.Збанацький).
В (у) шістьох,числ. з прийм.
В'ЯЗ- В'ЯЗЬ - ЯЗ - В'ЯЗИ
В'яз,-а, ч. Листяне дерево.
В'язь1,-я, ор. -ем, ч. Прісноводна риба родини коропових. — Пам ята-єш, якого ти в 'язя вранці підсік на вудочку? — "Пам'ятаю... Ти зловив, а я лишень до берега підвів, до підсаки" (Є.Гуцало).
В'язь2,-і, ор. -ззю, ж. Спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі; зав'язь; вид старовинного декоративного письма.
Яз,язу. Пліт, частокіл впоперек річки, затоки, в які вставляють вершу чи ятір.
В'язи,-ів, мн. розм. Шия: скрутити (зламати) в 'язи. Голова у неї, наче в п'яної, хиталася, не держалася на в'язах (Панас Мирний); Глянула на нього: такий повний, червоний, в 'язи товсті (А.Тесленко).
Г (ге). Як назва літери вживається в с. р.: велике г\ як назва звука вживається в ч. р.: пом'якшений г, приголосний г.
гадюка див. змія.
ГАЗ- ГАС
Газ,-у. Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі.
Гас,-у. Горюча речовина, продукт перегонки нафти. Кожну деталь, густо криту іржею, треба було вимочити в гасові (А.Дімаров).
ГАЙ- ДІБРОВА
Гай,гаю, ор. гаєм. Невеликий, переважно листяний ліс. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба (Т.Шевченко); На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільх та верб (І.Нечуй-Левицький); Троянди тоді не квітли, Не співали в гаях солов'ї (Є.Маланюк); Затихли чомусь стривожено і чуло В передчутті березові гаї (Л.Забашта).
ГАМ
Діброва.Листяний ліс, звичайно з переважанням дуба. За Ташанню діброви стоять у весняних розливах, а від чорного дуб'я і тінь у воді чорна, і сама вода чорна, і брижі там ходять від вітру дрібненькі, але вороні(Григорій Тютюнник); Лист в діброві пожовк і сипався додолу. Липи й кленки ще були вкриті жовтим золотистим листом (І.Нечуй-Левицький).
гайворондив. грак.
ГАЙ-ГАЙ,виг. розм. Вживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності тощо. Гай-гай, чи все ж ви ще такі, Які були степовики? (М.Костомаров); Гай-гай, скільки вона того діла чужого своїми пучками переробила! (Г.Косинка); Гай-гай, — як же багато води збігло! (С.Скля-ренко).
ГАЛИ - ГАЛЛИ
Гали,-ів, мн. (одн. гал, -а). Нарости на рослині, утворені паразитами.
Галли,-ів, мн. (одн. галл, -а). Римська назва кельтського племені, яке населяло в IV—І ст. до н. є. частину сучасної Франції, Бельгії та Північної Італії.
ГАЛИЦЙЗМ - ГАЛЛІЦИЗМ
Галицйзм,-у. Західноукраїнський діалектизм — слово, вислів, граматична форма тощо (від Галичина).
Галліцизм,-у. Слово, зворот, запозичені з французької мови, або зворот, складений на зразок французького.
ГАЛІСІЯ - ГАЛЛІЯ
Галісія,-ї, ор. -єю. Історична область на північному заході Іспанії. Пох. галісійський.
Галлія.Історична область Європи, яка включала територію сучасних північної Італії, Франції, Люксембур-
гу, Бельгії, частини Нідерландів іШвейцарії. Пох. галльський.
галкадив. ворона.
галлидив. гали.
галліцизмдив. галицйзм.
Галліядив. Галісія.
ГАЛО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "сіль"; пишеться разом: галогенез, галофлавін.
галошадив. калоша.
галтельдив. гантель.
ГАЛЬВАНО...Перша частина складних слів, що відповідає слову гальванічний;пишеться разом: гальванометр, гальванотерапія.
ГАМА - ГАММА, ГАММА-...
Гама.Ряд звуків у межах октави, який послідовно зростає або спадає; ряд гармонійно взаємозв'язаних відтінків кольору тощо.
Гамма, гамма-...Третя літера грецького алфавіту. У складних словах означає стан речовини або зв'язок з гамма-промінням; пишеться через дефіс: гамма-залізо, гамма-камера, гамма-спалах (але: гаммаграма, гам-маграфія).
...ГАМІЯ.Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "шлюбність": моногамія, полігамія.
гамма, гамма-...див. гама.
ГАМУВАТИ - ТАМУВАТИ
Гамувати,-ую, -уєш. Не давати виявлятися; стримувати; заспокоювати, втихомирювати. Мася чуть тільки гамує сміх (А.Свидницький); Радісно здивований, гамуючи в грудях шалений стук серця, оглядаю кімнату Гані(М.Гуреїв).
Тамувати.Зупиняти, стримувати плин, рух чогось; не давати чому-не-будь виявлятися повною мірою. Анд-
ГАН
рій розстебнув на грудях френч і підніс високо вгору поранену руку, ..це він тамував кров (Ю.Яновський); Навіть поранені тамували стогін у собі(О. Гончар); Нізчимний суп майже не тамував голоду (Ю.Збанацький).
ГАНТЕЛЬ - ГАНТЕЛЬ
Гантель,-і, ор. -ллю. Гімнастичний прилад у вигляді двох куль, з'єднаних ручкою.
Галтель,-і. Профільована рейка, столярний інструмент тощо.
ГАРАЗД.1. част. Вживається для вираження згоди; добре. — Гаразд, гаразд, мовчатиму, коли так(Леся Українка); — Отже, не хочете казати правду?.. Ну гаразд, перейдемо до іншого (А.Дімаров).
2. присл. Добре, як слід, належним чином. Було досить погано чути, і я не все розібрав гаразд (О.Довженко); — Ну і гаразд зробили, що прийшли до мене, тату, — став до нього говорити Миколка (Т.Бордуляк); Всякий вірив, що старий сотник гаразд діло обдумав (Б.Лепкий); Уже й дружина, помічаю, стурбована. Допитується, чи гаразд у мене зі здоров 'ям (В.Дрозд); На другий день, ще гаразд і на світ не благословилось, уся юрба прочан рушила у дорогу (Д.Мордовець).
3. ім., р. -у. Щастя, благополуччя; достатки. —Дай вам, Боже, в добрі та в гаразді проживати (М.Грушев-ський); — А ви ж гадаєте, — говорила Проциха, — що в нас гаразди... Ой кум-ко, кумко! Таж бідно діється, так бідно, що прийдеться з голоду вмирати (Лесь Мартович); Вранці Гаврило зібрався в дорогу. Взяв на плечі тайст-ру і пішов шукати гараздів(казка).
ГАРАНТІЙНИЙ - ГАРАНТОВАНИЙ
Гарантійний. Прикм.від гарантія;
який гарантується кимсь, чимсь. Вж. зі сл.: ремонт, лист, паспорт, талон, договір, угода, зобов'язання, кредит, мінімум, строк, термін, майстерня, марка.
Гарантований.Дієприкм. від гарантувати;у знач, прикм. — сталий; підтримуваний законом. Вж. зі сл.: заробіток, збут, прибуток, дохід, урожай, успіх, можливість, оплата, праця, робота, свобода, постачання, право.
ГАРМОНІЗУВАТИ - ГАРМОНІЮВАТИ, ГАРМОНУВАТИ
Гармонізувати,-ую, -уєш. Створювати акордове супроводження якоїсь мелодії: гармонізувати мелодії пісень.
Гармоніювати, -юю, -юєш, гармонувати. 1.Те саме, що гармонізувати.
2. Бути у відповідності з кимсь, чимсь. Ширми повинні служити архітектурним продовженням залу для глядачів і гармоніювати, зливатися з ним (К.Станіславський); Малиновий колір гармоніював з Мару синим загорілим личком, і вона виглядала в тій сукенці,ніби суничка (Ірина Вільде); Це був тип людини, в якої зовнішність повністю гармоніювала з її внутрішнімдуховним змістом (С.Воскресенко); / море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою, заспокоювало душу (О.Гончар).
ГАРМОНІЙНИЙ - ГАРМОНІЧНИЙ
Гармонійний. 1.Приємний для слуху; милозвучний: гармонійний голос.
2. Який перебуває в чіткій відповідності з чимсь; злагоджений: гармонійний розвиток людини, гармонійні стосунки, гармонійні пропорції. Тіло було гарне гармонійною красою(Б.Лепкий).
ГЕМ
Гармонічний.Заснований на принципах гармонії; співзвучний: гармонічний слух, гармонічна структура твору, гармонічний стиль.
гармонувати, гармоніюватидив. гармонізувати.
ГАРНІТУР - ГАРНІТУРА
Гарнітур,-у. Комплект, набір од-нохарактерних предметів певного призначення.
Гарнітура.Певний комплект друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але однакового за характером малюнка.
гарячийдив. палкий.
гасдив. газ.
гастеро...див. гастро...
гастритдив. катар.
ГАСТРО..., ГАСТЕРО...Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "шлунок" або "черевна частина тіла"; пишуться разом: гастроентерит, гастероміцети.
ГАЯТИ, ЗГАЯТИ. 1.Затримувати когось довше, ніж треба. — Іди, я тебе не гаятиму (С.Метлинський); Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряджай мене (Словник Б.Грін-ченка).
2. Витрачати даремно (час). [Василько:] Не будем гаяти часу! Ходім!.. (Є.Кротевич); На нараді полковники вирішили не гаять більше часу, а завтра ж робити через Пляшеву й через болото три мости або греблі (А.Кащенко); Обидва зрозуміли, що не можна гаяти жодної хвилини (М.Трублаїні); — Тільки не гаймо ані часинки! (А.Головко); Більше як три місяці згаяв [Зінько], у тюрмі сидячи (Б.Грінченко).
ГАЯТИСЯ, ЗАГАЯТИСЯ.Затримуватися, бути десь довго; зволікати з чимсь тощо. — Не гайся ж, жени корову напувати! (Панас Мирний); [Єфрем:]
Ви ж там не гайтесь (М.Кропивни-цький); А тут мала дитина. Звісно, коло його загаєшся (Ганна Барвінок).
ГВОЗДИКОВИЙ - ГВОЗДИЧНИЙ
Гвоздиковий.Прикм. від гвоздика— трав'яниста декоративна рослина із запашними квітками.
Гвоздичний. Прикм. від гвоздика— висушені бруньки дерева, що вживаються як прянощі.
ГЕЄНА - ПЙНА
Геєна,книжн. Пекло, а також переносно: геєна вогненна. Тату, тут тісно! Дух мій в задумі, В грудях жевріє вічна геєна (П.Карманський).
Гієна.Хижа південна тварина, що живиться переважно падаллю.
...ГЕЙ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "земля": апогей, перигей.
ГЕКСА...Перша частина складних слів, що означає "шести..."; пишеться разом: гексагональний, гексахлоран.
ГЕКТО...Перша частина складних слів, що означає "сто", "в сто разів"; пишеться разом: гектограм, гектолітр.
ГЕЛЮ...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "сонце", "сонячний"; пишеться разом: геліогравюра, геліоенергетика.
ГЕМ- ГЕМА
Гем,-у. Небілкова залізовмісна частина гемоглобіну.
Гема.Коштовний чи напівкоштовний камінь звирізьбленим зображенням, що використовується як печатка, амулет, прикраса тощо.
ГЕМ..., ГЕМАТО..., ГЕМО... -ГЕМІ...
Гем..., гемато..., гемо...Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "кров"; пишуться разом: гемаглютинація, гематоген, гемометр.
ГЕН
Гемі...Префікс, що означає "на-пів", "наполовину": геміанестезія.
ГЕН1,-а. Елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої ознаки івластивості передаються нащадкам: зчеплення генів, дрейф генів.
ГЕН2,присл. Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; далеко, отам. — Дивився, як там Лев здиха, Аж ген у тій діброві!(Л.Глібов); Аж ген за північ, коли пожежа стихла і зарево згасло, змогла тільки трохи заспокоїтися Христя і лягла спати (Панас Мирний). У скл. сл. ген-ген,підсил. Далеко-далеко. Ген-ген мріють дві гори в тумані (С.Васильченко).
...ГЕН, ...ГЕНІЯ, ...ГЕННИЙ.Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "походження", "утворення": антропоген, лізоге-нія, кріогенний.
...ГЕНЕЗ.Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "походження", "виникнення": етногенез, органогенез.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ - ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ
Генеральний.Найважливіший, головний, вирішальний, остаточний. Вж. зі сл.: директор, конструктор, бій, наступ, план, заняття, реконструкція, реорганізація, репетиція, огляд, проба.
Генеральський. Який стосується генерала, належний, властивий йому. Вж. зі сл.: син, одяг, погони, форма, автомобіль, вдача, звання.
ГЕНОЦИД,-у. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами. Пор. расизм.
ГЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "зем-
ля", "земна кора"; пишеться разом: геоенергетика, геокосмос.
ГЕбЛОГО-..., ГЕОЛОГО...Перша частина складних слів, що відповідає слову геологічний;пишеться: а) через дефіс, коли обидві складові частини сурядні: геолого-географічний, геолого-промисловий; б) разом,коли вони означають одне поняття: геологорозвідувальний, геологорозвідник.
ГЕРКУЛЕСІВСЬКИЙ - ГЕРКУЛЕСІВ - ГЕРКУЛЕСОВИЙ
Геркулесівський.Властивий Геркулесові, схожий на нього; дуже сильний, міцний: геркулесівська будова тіла, геркулесівська праця.
Геркулесів,-сова, -сове. Вживається переважно в сталих словосполученнях: геркулесові стовпи, геркулесові кроки (але й геркулесова будова тіла).
Геркулесовий.Приготовлений з крупи геркулес: геркулесова каша.
ГЕРМАНЦІ - НІМЦІ
Германці,-ів, мн. (одн. германець, -нця). Загальна назва стародавніх племен, що населяли центральну, західну та південно-західну Європу. Пох.: германський (про мови, племена), германізм, германіст, германістика.
Німці,-ів, мн. (одн. німець, -мця). Основне населення Німеччини. Пох.: німецький, німкеня, німка.
ГЕРМО...Перша частина складних слів, що відповідає слову герметичний;пишеться разом: гермокабіна, гермоцентричний.
ГЕРОЇЧНИЙ - ГЕРбЙСЬ-КИЙ - ЗВИТЯЖНИЙ
Героїчний. 1.Сповнений героїзму, доблесті; здатний до подвигів; бага-
Гш
тий на подвиги тощо: героїчний вчинок, героїчний подвиг, героїчний захисник, героїчний час, героїчні зусилля.
2. В якому розповідається про подвиги героїв: героїчний епос, героїчний літопис, героїчна поема.
Геройський.Те саме, що героїчний1, але вживається рідше: геройський дід, геройська рота, геройський вчинок, геройський тон.
Звитяжний.Те саме, що героїчний 1. У Любечі і навкруг у землях були брані, що забирали багато сміливих, звитяжних людей (С.Скляренко); Це його полки звитяжні 3 ворогами бились (М.Шпак).
ГЕРЦ - ГЕРЦЬ
Герц,-а, ор. -ом. Одиниця виміру частоти коливань.
Герць,-ю, ор. -ем. Поєдинок, сутичка, двобій. Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш? (О.Олесь).
ГЕТЕРО...Перша частина складних слів, що означає різнорідність; пишеться разом: гетерогенез, гетерополярний.
ГЕТО,невідм., с. У деяких країнах — особливі міські квартали, за межами яких не мають права селитися представники дискримінованих расових чи релігійних груп: єврейські гето, негритянські гето, католицькі гето.
гичкадив. гічка.
ГІГІЄНА - ГІГІЄНІЧНІСТЬ
Гігієна.Вчення про умови збереження здоров'я, а також заходи, які сприяють цьому: правила гігієни, гігієна праці.
Гігієнічність,-ності, ор. -ністю. Властивість гігієнічного: гігієнічність виробу.
ГІГРО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "воло-
га"; пишеться разом: гігрометрія, гігротермограф.
ГІДРАНТ - ГІДРАТ
Гідрант,-а. Водорозбірний пристрій.
Гідрат,-у. Хімічна сполука, що містить молекули води.
ГІДРО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вода", "водний простір"; пишеться разом: гідроавтоматика, гідрогеотермічний.
гідробіонікадив. біоніка.
гієнадив. геєна.
гіндив. гони.
...ГІНЇЯ.Кінцева частина складних слів, що означає належність до жіночої статі: полігінія, протерогінія.
ГІПЕР... - ГІПО...
Гіпер...Перша частина складних слів, що означає підвищення, надмірність; пишеться разом: гіпердактиліч-ний, гіперінфляція, гіперплазія, гіперсе-креція.
Гіпо...Перша частина складних слів, що означає зниження, нестачу; пишеться разом: гіподермальний, гіпотактичний.
ГІПЕРТОНІЯ - ГІПОТОНІЯ
Гіпертонія,-ї, ор. -єю. Підвищення кров'яного тиску; гіпертонічна хвороба.
Гіпотонія.Зниження кров'яного тиску.
гіпо...див. гіпер...
гіпопотамдив. бегемот.
ГШбТЕЗА- ГІПОТЕТИЧНІСТЬ
Гіпотеза.Науково обґрунтоване положення, вірогідність якого ще не доведена дослідним шляхом; здогад, припущення: наукова гіпотеза, заперечити гіпотезу.
Гіпотетичність,-ності, ор. -ністю. Здогадність: гіпотетичність суджен-
Гш
ня, гіпотетичність твердження, гіпотетичність теорії.
гіпотоніядив. гіпертонія.
ГІПСО...1Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "висота"; пишеться разом: гіпсометрія, гіпсохромний.
ГІПСО...2Перша частина складних слів, що відповідає слову гіпс;пишеться разом: гіпсовапняний, гіпсовипалювальний.
гірникдив. горець.
ПРО... - ЖИРО...
Про...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "обертовий рух"; пишеться разом: гіроазимут, гірогоризонт, гіроскоп.
Іноді паралельно з гіро...вживається жиро...:гірокомпас і жирокомпас.
ГІРСЬКИЙ - ГІРНИЧИЙ - ГІРНИЦЬКИЙ - ГОРИСТИЙ
Гірський.Пов'язаний з горами, який знаходиться, водиться або росте в горах. Вж. зі сл.: кряж, масив, схил, хребет, шпиль, місцевість, ущелина, кришталь, порода, вітер, хвороба, край, країна, район, село, селище, пасовисько, дорога, стежка, водоспад, потік, річка, озеро, житель, орел, птах, дуб, трава. У скл. сл.: гірськокліматичний, гірськолижний, гірсько-степовий, гірськострілецький.
Гірничий.Який стосується розробки надр землі — вивчення, видобутку й використання корисних копалин. Вж. зі сл.: інженер, майстер, інститут, школа, справа, спеціальність, комбайн, виробка, механіка, техніка, обладнання, устаткування, виробництво, підприємство, комбінат, фах, промисловість, порода. У скл. сл.: гір-ничобуровий, гірничодобувний, гірничо-металургійний, гірничорудний, гірничорятувальний.
Гірницький.Який стосується гірника, пов'язаний зним. Вж. зі сл.: колектив, край, селище, родина, сім'я, вдача, характер.
Гористий.Покритий горами; підвищений: гориста місцевість. За п 'ять-шість миль від пароплава з'явився гористий берег (М.Трублаїні).
ГІСТО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тканина тіла"; пишеться разом: гістопатологія, гістофізіологія.
ГІЧКА - ГИЧКА
Гічка.Швидкохідна шлюпка знизьким бортом.
Гичка.Стебло та листя переважно коренеплодів та бульбоплодів. Пор. бадилля.
ГЛАДІНЬ - ГЛАДЬ
Гладінь,-і, ор. -нню. Рівна, гладка поверхня.
Гладь,-і, ор. -ддю. 1. Те саме, що гладінь.
2. Вид вишивки: вишивати гладдю.
ГЛАЗУР - ЛАЗУР
Глазур,-і, ор. -р'ю. Полива; густий солодкий сироп тощо.
Лазур,-і. Фарба блакитного кольору; яскраво-синій колір; блакить.
ГЛЕВКИЙ - ГЛЕЙКИЙ
Глевкий. 1.Схожий на мокру глину, в'язкий, липкий, недопечений (про хліб). Глевкий, чорний, як земля, хліб давив у горлі й тріщав у зубах (І.Нечуй-Левицький); — Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю.Смолич).
2. перен. розм. Повільний у рухах, незграбний, неповороткий (про людину). Другий помічник був добродушний, глевкий (Ю.Збанацький).
ГНІ
Глейкий.Який липне, не розсипається (про землю). На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І.Кириленко).
глейдив. ґлей.
глейкийдив. глевкий.