ЗЕМЕЛЬНИЙ - ЗЕМЛЯНИЙ -ЗЕМНИЙ

Земельний.Який стосується землі як грунту, що обробляється і викори­стовується для вирощування рослин тощо. Вж. зі сл.: власник, власність, володіння, масив, наділ, простір, фонд, ділянка, багатства, ресурси, угіддя, банк, відділ, кредит, рента, реформа, комісія, кодекс, законодавство.

Земляний.1. Який стосується верх­нього шару земної кори — землі; зро­блений із землі: земляний рів, земляні роботи, земляна долівка.

2. Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, жи­вуть і т. ін. на землі: земляна жаба, зе­мляна груша.

Земний.Який стосується планети Земля, верхнього шару земної кори, суші (на відміну від водяного просто­ру); переносно — життєвий, реаль­ний: земна куля, земна твердь, земна кора, земний материк, земний уклін, земне відчуття. Та ти — не виграшка природи, Не примха лиш земних сти­хій — Ти не загинеш, мій народе, Піс­няр, мудрець і гречкосій (Є.Маланюк); Помру — і не розгаданим лишиться, Чого приходив я на світ земний (М.Ру-денко).

земле...див. зем...

Земляний — земний див. земельний.

ЗЗОВНІ, ІЗЗбВНІ - ЗбВНІ -ЗОВНІШНЬО

Ззовні, іззовні,присл. Із зовнішньо­го боку (звідки?); з боку когось, чо­гось стороннього. Раптом двері з тріском розчиняються від удару ззовні(О.Довженко).

Зовні,присл. 1. Із зовнішнього боку (де?). Зовні маленька хата (С.Чорно-бривець); Разом — усередині й зовні —

11 — 4-2287 1

було в таборі понад десять тисяч лю­дей, стільки ж коней (О.Соколов-ський); На скрині зовні — бистрі олені І синє небо, і зозулі (А.М'ястківський); Він працював із складними приладами, частина яких була розміщена зовні (В.Владко).

2. Як здається, на перший погляд (як?). Орест тільки зовні здавався спо­кійним. Всередині у нього все кипіло (О.Досвітній); Зовні застава жила тихим, буденним життям (Ю.Зба-нацький); їхня учениця мало в чому змінилася зовні (М.Кравчук).

Зовнішньо,присл. Те саме, що зов­ні 2. Зовнішньо вона нагадувала., не­сміливу лань (Ю.Яновський); Зовніш­ньо він був задоволений(Г.Хоткевич).

ЗИМНИЙ,розм. Який має низьку температуру; дуже холодний; не утеп­лений, без опалення, а також перено­сно. Був дощ. Над умитим садом сто­їть туман і сірим порохом сідає на зим­ну, подекуди полинялу залізну покрівлю панського будинку (В.Винниченко); А осінь глуха і зимна Стіною туману йшла (Є.Маланюк); Андрія наче хто облив зимною водою (І.Багряний); Во­на звернула голову до нього, і страшний зимний усміх викривив їй уста (О.Ко-билянська). Пох. зимно.Вчора було так гарно, Нині зимно і хмарно(Б.Лепкий).

ЗИЧИТИ.Бажати кому-небудь чо­гось (переважно приємного). — Кла­няйся дуже отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра зичу і блага(Марко Вовчок); — Та я ж хіба що?.. Лихого тобі зичу чи що?(М.Олійник).

зідив. з2.

зібраннядив. збірка.

ЗІЗНАВАТИСЯ,-наюся, -наєшся, ЗІЗНАТИСЯ.Говорити відверто про свій стан, свої вчинки тощо; призна­ватися в чомусь; свідчити під час до-

ЗІР

питів або на суді. — Не міг більше в со­бі носити, то прийшов правду розказа­ти, зізнатись у всьому (Є.Гуцало); — Коли допитуватимуть — не зізна­ватись. Він один, а нас повна камера (Ю.Збанацький). Пор. дізнаватися.

ЗІРКА - ЗОРЯ

Зірка,-и, д. і м. -ці. Основне зна­чення — самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів, а також переносно. Полярна зір­ка. Кажуть, що скільки зірок на небі, стільки людей на землі (О.Воропай).

Зоря,-і, ор. -ею. 1.Те саме, що зір­ка.Що за благодатна ніч! Немає, ма­буть, ніде такої ночі, такого неба, та­ких зір на небі, як на Україні (Д.Мор­ловець); На небі гасли світові зорі, кресала білий вогонь зірниця (Г.Косин­ка); За це все його й повісили. Мав з ним висіти й Максим, але тоді його зо­ря ще, мабуть, не закотилася (І.Баг­ряний).

2. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. Над очеретами війнув вітерець, у без­вісті неба засіріла смужка, — передвіс­ник зорі (О.Досвітній); Над горою зе­ленувато-білим вогнем горіла зоря ве­чорова (В.Винниченко).

ЗІРНИЦЯ - ЗОРЯНИЦЯ

Зірниця,-і, ор. -ею. 1.Самосвітне небесне тіло; зірка, а також перенос­но. Зірниця палахкотить на небі, тре­мтлива і ясна, мов жарина (В.Кучер); Вдень мені щебечуть птиці І шумить діброва, А вночі німі зірниці Кличуть на розмову (П.Карманський); В Ганьки очі, як зірниці (С.Воскрекасенко).

2. Яскраве освітлення горизонту перед сходом іпісля заходу сонця. Коли наблизилась [Ганна] до свого бу­динку, вечірня зірниця засвітила вікно в її квартирі (Д.Бедзик); Палають в

серці відблиски зірниці, — Ранкової й вечірньої зорі (Л.Дмитерко).

3. Короткий світловий спалах без грому вночі або ввечері; спалах без звуку. Іноді спалахує по той бік хмари зірниця, просвічує хмару, що робиться від того зеленою (С.Скляренко); На­ближався фронт. Темними ночами уже видно було, як проблискували на заході зірниці (П.Панч).

Зоряниця. І.Ранкова зоря, світа­нок, а також переносно. Лія спершу уважно слухала його, далі швидко од-хилила од його лице, і воно одразу спа­лахнуло, як досвітня зоряниця (С.Ва-сильченко); Занадто ми в буденнім за­копались, Не можем обійтися без дріб­ниць, Як мало на вершини піднімались, Як мало зустрічали зоряниць! (М.Ше-ремет); І коли думка-жалібниця Коли­шні пориви згада,— Юнацьких років зо­ряниця Встає журливая, бліда (Олена Пчілка).

2. Те саме, що зірниця 1, 3. Вже світало. Зоряниці Гасли білі (П.Во­ронько); А в криниці тій водиця, Наче вмита зоряниця (А.Малишко); Ніч бу­ла гаряча. Грози не було, але далекі зо­ряниці аж до ранку палахкотіли по всіх кінцях повітового містечка. Чути було короткі постріли (М.Хвильовий).

ЗІСПОДУ,присл. 1. З нижнього боку; знизу. Старшина і писар вору­шились у снігу, сопли, кректали, вивер­тались зісподу то один, то другий (С.Васильченко).

2. У нижній частині чогось; наспо­ді. Череватий човен залатаний зісподу кількома голубими штакетинами (Є. Гу­цало).

зіткненнядив. сутичка.

З'ЇЖА, розм. 1. їжа. На з'їжу чима­ло дечого купили (Словник Б.Грін-ченка); Корисна в городі з "їжа, он які

зли

гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний).

2. Витрата їжі. — Грошей треба. З їжа велика. Нехай їде заробляти (І.Нечуй-Левицький); [Герасим:] Та­ка з' їжа, така з' їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш огля­нуться — вже з'їли (І.Карпенко-Карий).

з краюдив. скраю.

ЗЛАЗИТИ,злажу, злазиш. Крім значення "спускатися вниз", вжива­ється з протилежним значенням — "вилазити, підніматися на щось". Хтось біг під стіною, злазив на сходи (М.Коцюбинський); Повагом зліз на воза (М.Лазорський).

ЗЛЕДЕНІТИ - ОБЛЕДЕНІТИ

Зледеніти.Покритися льодом, пе­ретворитися на лід. Вж. зі сл.: сніг, білизна, дерево, обличчя.

Обледеніти.Покритися льодом, обмерзнути з усіх боків, по всій по­верхні. Вж. зі сл.: асфальт, дріт, жу­равель, камінь, колодязь, літак, дорога, земля, колода, людина, віти.

ЗЛЕТ,-у. Навідміну від слова зліт (зльоту), вживаного у багатьох зна­ченнях (зліт літака, зліт творчої ак­тивності мас, зліт думки), слово злет уживається переважно в переносному значенні "розвиток чогось по висхід­ній, рух уперед, поривання" і нале­жить до поетичного стилю мови. Мо­жливо, у нього не буде більше такого злету мрій й повноти щастя (Т.Ма-сенко); У законів є свої прикмети, Як в схід сонця подихи світань, Як в людини боротьба і злети На дорозі світлих сподівань (А.Малишко); Поет поета може дивувати, Захоплювать, якщо там вищий злет. Поет поета — може

■!• 1

не приймати, Якщо ж він заздрить — то вже не поет! (Л.Забашта); Але з чим порівняти оту заобрійну далеч, що має в собі таку звабу і викликає такий злет душі! (О.Гончар); Повірите чи ні: я тільки нині знаю Життя щасливу мить, душі високий злет (М.Руденко). ЗЛИГОДНІ,-ів. Великі життєві труднощі; тяжке життя. Сумною чере­дою тяглись роки злигоднів і наполегли­вої праці (О.Довженко); УДолинській сів [брат] не на той поїзд, опинився у Кривому Розі, а вже звідтіля дві доби добирався сюди, перетерпівши всі зли­годні заблуканого пасажира (В.Зем­ляк).

ЗЛИЙ - ЗЛОБНИЙ - ЗЛІСНИЙ Злий. 1.Сповнений зла, ворожне­чі, який виражає злість; викликаний злістю, злорадством тощо: злий ворог, зла людина, зле серце, зла гадюка, злий погляд, злі губи, зле обличчя, злий за­дум, злий намір, зле слово, злий сміх.

2. Який завдає надзвичайно важ­ких страждань: зла кара, зла журба, злі муки.

3. Поганий, несприятливий, силь­ний, лютий: злі часи, зла година, зле безталання, зла доля, злий мороз, злий вітер, зла боротьба, злі сили.

У словосп.: злий геній, злий дух, злі язики.

Злобний. Сповнений злоби: злобна людина, злобний характер, злобний погляд.

Злісний. 1. Сповнений злості; дуже злий: злісний ворог, злісний сміх, злісна гримаса, злісний наклеп, злісне хуліган­ство.

2. Свідомо несумлінний; небезпеч­ний; шкідливий: злісний банкрут, злісний бандит, злісні бур 'яни.

Пор. зло.

зло

ЗЛО- ЗЛОБА - ЗЛІСТЬ

Зло. 1.Щось погане, недобре. Без­божний царю! Творче зла (Т.Шевчен­ко); Він не такий чоловік, щоб комусь зло заподіяв (Ганна Барвінок). У сло-восп.: корінь зла, як на зло.

2. Почуття роздратування, гніву, досади на когось, щось; розлюче­ність. — Тройку коней! — грізно крик­нув писар на його та так, аж почерво­нів зі зла (О.Стороженко); Зло мене взяло (Ю.Яновський). У словосп.: зга­няти зло, зривати зло.

Злоба.1. Почуття недоброзичли­вості, ворожнечі до когось; бажання заподіяти зло. Кожен сантиметр про­стору відчайна злоба ворога пронизува­ла кулями (Я.Качура); — Яка підлота, яка злоба! Як ви можете вважати ме­не здібним до такої гидоти? (Г.Хот-кевич).

2. Велике роздратування; розлюче­ність. Темні очі блиснули лютою зло­бою (М.Стельмах); Санька підбігла до Кузя, тягла його за рукав і аж клеко­тіла від злоби (Григорій Тютюнник). У словосп. на злобу дня.

Злість,злості, ор. злістю. Те саме, що злоба. Кайдашиха помила по лікті руки і кинулась з злістю на діжу, як на свого ворога (І.Нечуй-Левицький); Соломія горіла од сорому й злості (М.Коцюбинський). У словосп.: зга­няти злість, зривати злість, накипіла в серці злість, на злість.

злобнийдив. злий.

ЗЛОЧИННИЙ - ЗЛОЧИННИ­ЦЬКИЙ

Злочинний.Який є злочином, міс­тить у собі злочин; який чинить зло­чин; який заслуговує на осуд, непри­пустимий: злочинна війна, злочинне вбивство, злочинна діяльність, злочин-

на людина, злочинне ставлення. Пох. злочинність.

Злочинницький.Який стосується злочину, злочинця: злочинницькі на­міри, злочинницька сутність.

ЗЛУКА. 1.розм. З'єднання, союз. Мила була злука, а гірка розлука (при­казка); — Маємо на Вас надії, але Ви злукою проти начальника все нищите (У.Кравченко).

2. Назва єднання всіх демократич­них національних сил України.

ЗМЕНШУВАНИЙ - ЗМЕНШУ­ВАЛЬНИЙ

Зменшуваний.Дієприкм. від змен­шувати— якого зменшували, змен­шують; також у значенні прикметни­ка: зменшувана доза, зменшувані вида­тки, зменшувані ціни.

Зменшувальний,прикм. Який вико­ристовують для зменшування зобра­ження; який указує на меншу вели­чину предмета, менший ступінь якос­ті чогось тощо: зменшувальне скло, зменшувальні суфікси (в граматиці).

змійдив. змія.

ЗМІСТОВИЙ - ЗМІСТОВНИЙ

Змістовий.Пов'язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами чогось. Вж. зі сл.: багатство, наван­таження, спрямування, точність, від­мінність.

Змістовний.Багатий змістом, з ве­ликим внутрішнім змістом. Вж. зі сл.: доповідь, лекція, виступ, праця, стат­тя, відповідь, концерт, життя, відпо­чинок.

ЗМІЯ - ЗМІЙ - ГАДЮКА

Змія,-ї, ор. -єю. 1.Плазун з видов­женим тілом: гримуча змія.

2. перен. розм. Про злу, підступну людину.

ЗНА

Змій,-я, ор. -єм. 1. Дракон, біблій­ний образ диявола.

2. Дитяча іграшка, яку запускають у повітря.

3. Те саме, що змія(в прямому зна­ченні — зрідка).

Гадюка. 1.Рід отруйної змії з плес­катою головою у вигляді трикутника.

2. перен. розм. Те саме, що змія2.

змовлятисядив. домовлятися.

ЗМОГТИ - ЗУМІТИ

Змогти1,зможу, зможеш, неперех. Мати змогу, бути спроможним зро­бити щось; дістати можливість зроби­ти щось за певних обставин. А ти ос­талася] одна. Одна-однісінька надво­рі. І що ти зможеш? Горе! Горе!(Т.Шевченко); Яків хотів свиснути, та не зміг (Панас Мирний); Мов кни­га ти, моє кохання, але на книзі цій пе­чать. Я до останнього дихання її не зможу прочитать (В.Сосюра); Коли поставлять залізну грубку або куплять переносний камін, я зможу тут жити (М. Коцюбинський).

Змогти2,перех. Перемогти когось, щось, подолати щось; оволодіти всім єством. Ми всі дороги пройшли. Днів розірвали туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворога стан (П.Усенко); Я не­зчулась, як впала на лаву, як і сон мене зміг (І.Нечуй-Левицький).

Зуміти.Виявити здатність, уміння, виявитися спроможним зробити щось (значення близьке до "змог­ти"). Викувати троянду не кожен зу­міє (Ю.Яновський); Якщо не зумію тебе захистити— Карай мене, мати, Карай (М. Нагни біда); — Затягати по судах він зможе. Зумів дістати брех­ливих свідків, суддів перетягнути насвій бік (М.Стельмах).

змушенийдив. вимушений.

ЗМУШУВАТИ - ПРИМУШУ­ВАТИ

Змушувати,-ую, -уєш. 1.Спонука­ти когось робити, виконувати що-не-будь. Не знаю, що змушувало лаборан­тів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що во­ни прогають поверх своїх годин (Ю.Яновський); Рідні пісні навіювали на нього багато споминів, змушували задуматись над своїм життям (О.Гон­чар).

2. Те саме, що примушувати 1.Вона змушувала його цілими вечорами слуха­ти музику, переважно класичну(М.Ко­цюбинський); Як не змушувала себе Даша слухати уважно, все було дарма (С.Журахович).

Примушувати. 1.Переважно вима­гати в когось виконання чогось неза­лежно від його волі, бажання. Шість годин на день примушують вони змуче­ну ревматизмом та цингою хвору лю­дину марширувати з незагоєними рана­ми та синяками(3.Тулуб); Іванко на­віть трішечки заздрив, що Мартинко живе як сам хоче: ніхто його не бу­дить, ніхто не примушує щось робити (А.М'ястківський).

2. Те саме, що змушувати 1.

ЗНАМЕНИТИЙ - ЗНАМЕН­НИЙ

Знаменитий.Славетний, популяр­ний; надзвичайний. Я ж не така зна­менита, як Байрон та інші боги літе­ратури (Леся Українка); Сам Яків, знаменитий на всю околицю швець, жив раніше далеко від партизанського табору в селі(Ю.Збанацькмй); — Хо­рошу, знамениту новину ти принесла, дочко (А.Хижняк). Пох.: знаменитість, знаменито.

Знаменний.Надзвичайний, дуже важливий з певного погляду; видат-

ЗНА

ний: знаменний день, знаменні події, знаменні слова, знаменна доба, знамен­не свято. Пох.: знаменність, знаменно.

ЗНАТИСЯ. 1.(з ким-чим). Бути знайомим, дружити, приятелювати з кимсь; стикатися з чимсь, зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати щось: знатися з добрими людьми, зна­тися з відвагою.

2. (на чому). Бути обізнаним з чимсь, розумітися на чомусь, мати досвід у чому-небудь: знатися на тех­ніці.

ЗНАЧЕННЯ - ЗНАЧІННЯ

Значення,р. мн. -ень. 1.Суть чо­го-небудь; те, що це явище, поняття, предмет означає: значення слова. Віт­ри такі, що в буквальному значенні сьо­го виразу — стріхи зривало (ЛесяУкраїнка).

2. Важливість, вага, роль когось, чогось: надавати значення чомусь, не має значення щось, практичне зна­чення.

Значіння.Дія за знач, значити.

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. Трапляютьсявипадки, коли мовці надають словам непритаманних або маловластивих їм значень (здебільшого під впливом ін­шої мови). Ось типові зразки таких помилок, взяті з перекладів: "Низькі хмари сірими баранами нависли над лісом" (треба вівцями); "Хлопець під­повз до куща вільшаника" (вільша-ник — це зарості вільхи; треба вільши­ни); "Жевріло вишневе вугілля" (тре­ба жар); "Він узяв жердину і забив її сокирою в землю" (жердини в землю не заб'єш, бо вона дуже довга; треба кілок); "Він через мокру шкіру чобота обмацує пальцями зап ястя" (зап'яс­тя на руці, на нозі щиколотка); "хімічне з'єднання'9 (треба сполука); "відрізати клаптик хліба" (треба

шматок); "наче бив ковадлом" (б'ютьне ковадлом, а молотом по ковадлу); "минули кут депо", "наче тебе хтось мішком прибив з-за кутка", Іікутик паперу" (треба ріг, ріжок); "Мчать потужні пароплави" (у пароплавів не така швидкість, щоб характеризувати її цим словом); "тематичний показ­ник", "показникімен" (треба покаж­чик); "Було, як звичайно, як двадцять років попереду" (треба до того, перед тим); "рухлива група" (треба рухома); "Екскаватор копав фундамент" (тре­ба котлован, яму під фундамент); "У кухні був кран з мушлею" тощо. По­дібні помилки є або звичайним недо­глядом, незнанням мови, або нама­ганням авторів, не зважаючи ні на що, висловлюватися якнайоригіналь-ніше.

значіннядив. значення.

ЗНЕ...Префікс, який вживається для творення дієслів зі значенням "позбавити чого-небудь, звільнити або звільнитися від чогось, позбутися чогось" тощо: знеболювати, зневодню­вати, знежирювати, знезаражувати, знесилювати.

знегодадив. негода.

ЗНИЗУ - З НИЗУ

Знизу,присл. З місця, яке розташо­ване внизу, нижче чогось; з пониззя, зісподу; внизу тощо; переносно — з низів. Знизу, від ріки, тягне прісною весняною свіжістю (О.Гочар); А тут світом і пароплав знизу прийшов (А.Головко); Над ставком носилися густі пари, мов хто підогрів знизу воду і вона несамовито парувала (Панас Мирний); Я прийшов із мас, із поля, знизу (В.Сосюра).

З низу, ім. з прийм. Прадід при­мічав, звідки в цей день вітер, коли з Дніпра — риба ловитиметься, коли із

ЗРА

степу — добре на бджоли, коли з ни­зу — буде врожай (Ю.ЯновсьшРі); Чо­рною хмарою татарсько-турецьке вій­сько суне з низу (С.Божко); Всі поверхи готелю з низу й до верху їжачились ку­леметами та гніздами автоматників (О.Гончар).

ЗНІЧЕВ'Я,присл. розм. 1. Від нічого робити; з дурного розуму. Під тином Півень, біля хати, Знічев'я смітник розгрібав (Л.Глібов); [Руфін:] Ну дарма, не варто нам про теє гово­рити, що там вигадують знічев я люди (Леся Українка); Семен Іванович не спав і не відпочивав по праці, він прос­то собі лежав знічев'я (Б.Антонен-ко-Давидович); Париж заснув. Марія не спить. Знічев'я дивиться у вікно (М.Слабошпицький).

2. Несподівано, раптом. Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О.Досвітній); Хома., знічев'я побачив панну (М.Кропивницький).

3. Ні з сього ні зтого, без причи­ни. Як угнівається [пан], то знічев'я людину не те що упосліднить, а й зана­пастить навіки (Марко Вовчок); Дів­чата, обмиті піснею та сльозами, сміються знічев'я, хоч їм не до сміху самим (Л.Дмитерко).

ЗОВНІ — ЗОВНІШНЬО ДИВ. ЗЗОВНІ.

ЗОВНІШНЬО...Перша частина складних слів, що відповідає слову зовнішній;пишеться разом: зовніш­ньополітичний.

...ЗОЙ. Кінцева частина складних слів, що вказує на зв'язок зпоняттям "життя": мезозой, протерозой.

ЗОЛОТИТИ - ЗОЛОТІТИ

Золотити,-очу, -бтиш, позолотити,перех. Покривати золотом або позо­лотою; надавати чому-небудь золоти­стого відтінку: золотити хрести на

церкві. Кінчилось літо. Вечірнє сонечко гай золотило (Т.Шевченко); Осінь не­помітно золотила сади (П.Кочура).

Золотіти, позолотіти,не перех. На­бувати золотистого відтінку, ставати золотистим; виділятися золотистим кольором. Місяць схиляється на захід, золотіє, втрачає чітку металевість контурів (3.Тулуб); По грядках мак і квіти, І сонях золотіє (А.Малишко); Золотіють каштани навколо (І.Му-ратов).

300...Перша частина складних слів, що відповідає слову зоологічний;пишеться разом: зообаза, зооветери­нарний.

зорядив. зірка.

зоряницядив. зірниця.

з половинидив. споловини.

з початкудив. спочатку.

ЗРДДА - ЗРАДНИЦТВО -ЗРАДЛИВІСТЬ

Зрада.Перехід на бік ворога; пору­шення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, погля­дів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді.

Зрадництво.Поведінка, вчинки зрадника. В тиші клацали затвори. Здавалося, ще мить — і вчиниться та­ка ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (О.Дов­женко).

Зрадливість, -вості, ор. -вістю. Вла­стивість зрадливого. Думка про зрад­ливість похвали від ворога стає най-блискучішою з його думок (В.Собко).

ЗРАНКУ - З РАНКУ

Зранку,присл. У ранковий час, уранці; з ранкового часу, з самого ранку. День зранку був ясний, соняч­ний, жовто-золотий (І.Нечуй-Ле-вицький); Виїздили ми зранку на ма-

ЗРЕ

шині (Ю.Яновський); Гетьман любив зранку погуляти по великому парку в добру годину (МЛазорський).

З ранку,ім. з прийм. З ранку до пів­дня стоїть військо й не ворухнеться (І.Нечуй-Левицький); Один з своєю журбою ходив він на домовину своєї дружини і сидів там з ранку до ноні (А.Кащенко).

ЗРЕШТОЮ - З РЕШТОЮ

Зрештою,присл. Після всього; на­решті; у знач. спол. — проте; у знач, вст. сл. Зрештою Андрій не витерпів (С.Васильченко); Дарина з другої світлиці прислухається, як пересварю­ються брати, й сумно радіє, що зреш­тою поміж ними не буде щоденної во­рожнечі (М.Стельмах); Кожен з нас, зрештою, вірив, що на міських рату­шах і на бані Верховної Ради України доконче будуть колись майоріти наші національні прапори (Р.Іваничук).

З рештою,ім. з прийм. Врізався він з рештою своїх незамайківців у середину поляків (О.Довженко); 3 рештою чле­нів бригади Герасим Петрович обходив­ся так само просто, по-товариському (О.Гуреїв).

ЗРІДНИТИСЯ - ПОРІДНИТИ­СЯ

Зріднитися.Стати близькими, до­рогими одне одному; звикати до чо­го-небудь. Це там у осені пороші, не­наче в золоті, сади і земляки мої хоро­ші, з ким я зріднився назавжди (В.Со-сюра); Дуже я зріднився з Києвом (В.Кучер); Відчуй в пориві тісноту простору І з тим чуттям зріднися на­завжди (А.Малишко).

Поріднитися. 1.Стати рідними; породичатися. — Ми хочемо порідни­тись з вами, — сказав сват. — У вас дочка на виданні, а в нас жених (І.Не-

чуй-Левицький); [Харько (сам):] Кра­ще було б, коли б я при моїх достатках та поріднився з якою простою сім 'єю (М.Кропивницький).

2. Те саме, що зріднитися.Він ходив до Варі часто, давно поріднився з Васи­лем Гнатовичем (Ї.Сенченко); Порід­нились вони серцем, душею (Панас Мирний); [Річард:] Ні, певне, щоб до душі душею промовляти, то треба, щоб ті душі поріднились (Леся Україн­ка).

зрікатисядив. відрікатися.

ЗРІСТ - РІСТ.У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст,зросту; ріст— рідше: високий на зріст, на весь зріст, у люд­ський зріст.

ЗРОШУВАЛЬНИЙ - ЗРОШУ­ВАНИЙ

Зрошувальний.Призначений для зрошування, який здійснює зрошу­вання: зрошувальний канал, зрошу­вальна мережа, зрошувальна система, зрошувальні роботи.

Зрошуваний.Якого зрошують: зро­шувані землі, зрошувані площі, зрошу­вані пасовища.

ЗСЕРЕДИНИ - З СЕРЕДИНИ

Зсередини,присл. З внутрішньої частини чогось; увнутрішній части­ні, всередині чогось; у знач, прийм. Стали [жінки] разом та в два сліди й побілили і зсередини, і знадвору (І.Ря-бокляч); Зсередини стодоли вихопи­лось раптом полум'я (М.Коцюбин­ський); Солодкий плин думок ніби зо­грів Явтушка зсередини (В.Земляк).

З середини,ім. з прийм. З місця, од­наково віддаленого від кінців чогось; з часу, однаково віддаленого від по­чатку і кінця чогось. З середини тої громадки лунала Журливая, чула музи-

І

ка (Леся Українка); Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М.Коцюбинсь­кий).

зумітидив. змогти.

ЗУМОВЛЮВАТИ - ОБУМОВ­ЛЮВАТИ

Зумовлювати,-юю, -юєш. Бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось, викликати щось, спричиняти; будучи умовою іс­нування або формування чогось, ви­значати його якість, характер, специ­фіку. Долю книги зумовлюють в одна­ковій мірі і якості книги, і якості чи­тача — його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич).

Обумовлювати. 1.Обмежувати якоюсь умовою, застереженням; ста­вити в залежність від певних умов: обумовлювати чимсь свою участь у ро­боті, обумовлювати угоду певним тер­міном.

2. Те саме, що зумовлювати.

ЗУХВАЛИЙ. 1.Який не виявляє належної поваги, пошани до когось, чогось; який виражає неповагу; дуже грубий, нахабний: зухвалий парубок,

зухвалий погляд, зухвалий вчинок, зу­хвалий ворог, зухвалий напад.

2. Відчайдушно сміливий: зухвалий мисливець, зухвалий маневр.

Пох.: зухвалість, зухвало(зухвало триматися, зухвало дивитися).

ЗЦІЛЕНИЙ - ЗЦІЛЕННИЙ

Зцілений.Якого зцілили: зцілений від ран.

Зціленний. Який піддається ліку­ванню, може бути зцілений; зціли­мий.

З'ЯСОВУВАТИ - ВИЯСНЯТИ

З'ясовувати, -ую,-уєш, з'ясувати,-ую, -уєш. Крім іншого, вживаються в значеннях "досліджуючи, робити ясним, зрозумілим щось; визначати, встановлювати щось; дізнаватися про щось". Брат взявся одразу з'ясовувати справу (Л.Первомайський); За що ж ця ласка короля ? Мені з 'ясуйте, прошу (В.Еллан); Огей байдуже, поволі ков­тав чай, намагаючись з 'ясувати, який вплив мають на нервову систему хворі бронхи (О.Досвітній); Щоб щось з 'ясу­вати, Дьяконову знов і знов доводиться звертатись до Оленчука (О.Гончар).

Виясняти, вияснитив цих значен­нях вживаються рідше.

Iі. Як назва літери вживається в с. р.: мале і; як назва звука вживається в ч. р.: голосний і.

І2 — Й, спол. Уживаються для по­єднання двох рівноправних синтак­сичних одиниць (однорідних членів речення, цілих речень), для поєднан­ня членів речення і речень. — Я ще й

вчора вам говорив, що все те, що було вашим: і земля, і худоба, й хати, і на­віть ви самі — тепер князівські/(А.Ка-щенко).

І в українській мові чергується з й.

І вживається переважно для того, щоб уникнути збігу приголосних, на початку речень та після паузи, що на

письмі позначається крапкою, крап­кою з комою, комою, двома крапка­ми та крапками.

Й уживається переважно, щоб уникнути збігу голосних (між голос­ними та після голосного).

За цими ж правилами чергуються звуки і— йу словах імення — ймення, імовірний — ймовірний, іти — йти.

Чергування і— йне буває: при зіставленні понять (батьки і діти, дні і ноні, життя і смерть) та в іншомов­них словах.

...ІАДА - ...ІАНА

...Іада.Вживається для творення слів, що означають масові змагання з різних видів спорту, самодіяльного мистецтва, навчальних завдань тощо: альпініада, олімпіада, спартакіада, універсіада.

..Лана.Вживається для творення книжних слів із значенням "зібран­ня, сукупність творів літератури та мистецтва, пов'язаних з життям, дія­льністю і творчістю визначного гро­мадського діяча, письменника": шев­ченкіана.

...ІАТРЇЯ.Кінцева частина склад­них слів, що означає певну галузь ме­дицини: педіатрія, фтизіатрія.

ІБЕРИ - ІБЕРІЙЦІ

Ібери,-ів, мн. 1.Стародавні гру­зинські племена, що населяли Іберію задовго до нашої ери.

2. Те саме, що іберійці.

Іберійці,-ів, мн. (одн. іберієць, -їй-ця). Назва корінного населення Піре­нейського півострова до нашої ери.

ІГРОВИЙ - ГРАЛЬНИЙ

Ігровий.Який стосується гри; при­значений для гри: ігрова перевага, іг­ровий майданчик, ігрові автомати.

Гральний.Призначений для гри: гральні карти.

ІДІО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "свій", "особливий" тощо; пишеться разом: ідіоадаптація, ідіоплазма.

ІДІОТИЗМ - ІДІОТСТВО -ІДІОТІЯ

Ідіотизм,-у. 1.Те саме, що ідіотія:впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький).

2. розм. Дурість, безглуздя. "Зви­чайно, це ідіотизм, це казна-що, — по­думав [Андрій] в ту ж мить. — Пока­зувати перед Марією свою владу" (Ю.Бедзик).

Ідіотство,розм. Те саме, що ідіо­тизм2.

Ідіотія,-ї, ор. -єю. Психічна хворо­ба; недоумство.

ІЗ...1,130...Перші частини склад­них слів, що означають рівність, по­дібність за формою або призначен­ням; пишуться разом: ізалотерми, ізаномали, ізоанемони, ізобутилен.

із...2див. з...

іззовнідив. ззовні.

ізо...див. із...1

ізолюваннядив. ізоляція.

ІЗОЛЯЦІЙНИЙ - ІЗОЛЯТОР­НИЙ

Ізоляційний.Призначений для ізо­ляції: ізоляційні матеріали, ізоляційна стрічка, ізоляційна трубка.

Ізоляторний.Який стосується ізо­лятора, пов'язаний з виробництвом ізоляторів: ізоляторний цех.

ІЗОЛЯЦІЯ - ІЗОЛЮВАННЯ -ІЗОЛЬОВАНІСТЬ

Ізоляція,-ї, ор. -єю. 1.Відокрем­лення від навколишнього середови-

їм

ща: ізоляція заразних хворих, ізоляція небезпечних злочинців.

2. Захист провідника якоїсь енергії оболонкою, покриттям: ізоляція дро­ту, теплова ізоляція.

3. Ізолююча речовина: гумова ізоляція, поліетиленова ізоляція, по­шкодження ізоляції.

Ізолювання.Те саме, що ізоляція 1-2.

Ізольованість,-ності, ор. -ністю. 1. Стан ізоляції: моральна ізольова­ність, ізольованість дротів.

2. Відокремленість, одиничність: ізольованість від життя, ізольова­ність факту.

ІЗОМЕРІЯ - ІЗОМЕТРІЯ

Ізомерія,-ї, ор. -єю. Існування кількох речовин однакового складу та молекулярної маси, але різної хіміч­ної будови. Пох. ізомерний.

Ізометрія.Збереження пропорцій органів і частин тіла в період росту організму. Пох. ізометричний.

ІКЛО - БИВЕНЬ - КЛИК

Ікло,р. мн. -ів. 1.Зуб між різцями й передкореневими зубами в щелепах людини й ссавців: ікла вівчарки.

2. Великих розмірів зуб, що висту­пає з рота назовні в деяких ссавців; бивень: кабанячі ікла, ікла мамонта.

Бивень,-вня, ор. -внем. Дуже роз­винений різець у хоботних — у сло­нів, мамонтів.

Клик,-а, діал. Те саме, що ікло.

ІКРЯНИЙ - ІКРИСТИЙ

Ікряний.Який містить у собі ікру; виготовлений з ікри; призначений для ікри: ікряна білуга, ікряна бочечка.

Ікристий.Який містить багато ік­ри: ікриста риба.

ілювійдив. елювій.

ІЛЮЗІЯ - АЛЮЗІЯ

Ілюзія,-ї, ор. -єю. Оманливе, хиб­не сприймання дійсності, неправиль­не уявлення про що-небудь, а також переносно — нездійсненна надія, мрія. — Не треба ілюзій, не треба омани, — сердилась на себе Раїса (М.Коцюбинський); Гранітні обеліс­ки, як медузи, Повзли, повзли і вибили­ся з сил — На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил (В.Симоненко).

Алюзія.Художньо-стилістичний прийом — натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побуто­вий факт у розрахунку на обізнаність і кмітливість читача, який має витлу­мачити цей натяк, наприклад: піррова перемога — перемога, здобута ціною величезних жертв.

ІЛЮМІНАЦІЯ - ЕЛІМІНАЦІЯ, ЕЛІМІНУВАННЯ

Ілюмінація,-ї, ор. -єю. Яскраве різ­нобарвне освітлення вулиць, будин­ків тощо; розфарбування контурів на картах, планах.

Елімінація, елімінування,книжн. Виключення невідомих із системи рівнянь.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ, ІЛЮСТРА-ЦЇЙНИЙ - ІЛЮСТРОВАНИЙ

Ілюстративний,рідше ілюстрацій-ний.Який є ілюстрацією, призначе­ний для ілюстрування: ілюстратив­ний матеріал, ілюстративна графіка.

Ілюстрований.1. Дієприкм. від ілю­струвати:книжка ілюстрована малюн­ками, розкішно ілюстроване видання.

2. Який має ілюстрації: ілюстрова­ні журнали, ілюстровані казки.

ЇМ..., ІН... Префікси, що означа­ють заперечення, відсутність чогось

ІМА

або проникнення в щось: імматеріа­лізм, імморалізм, інадаптація, інакти­вація.

ІМАЖИЗМ - ІМАЖИНІЗМ

Імажизм,-у. Декадентська течія в англійській та американській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов'язаних між собою словесних образів.

Імажинізм,-у. Формалістична те­чія в російській поезії початку XX ст., яка заперечувала ідейність творчості і зводила її до створення химерних і не пов'язаних між собою словесних об­разів.

іміграціядив. еміграція.

імігруватидив. емігрувати.

ІМІДЖ,-у, ор. -ем. Цілеспрямова­но сформований образ особи, фірми, товару, послуг, який має зробити емоційно-психологічний вплив на кого-небудь з метою популяризації, реклами тощо.

ІМІТУВАТИ - ЕМІТУВАТИ

Імітувати,-ую, -уєш. Точно на­слідувати когось, відтворювати щось, підробляти під щось: імітувати голо­си тварин.

Емітувати.Випускати цінні папе­ри, банкноти або паперові гроші; ви­даляти електрони (іони) з поверхні твердих ірідких тіл опроміненням, іонізацією тощо.

ІМПЕРАТОРСЬКИЙ - ІМПЕР­СЬКИЙ

Імператорський.Який стосується імператора, належний йому: імпера­торський герб, імператорський палац, імператорський двір.

Імперський. 1.Який стосується ім­перії: імперська армія, імперські зако­ни.

2. перен. Великодержавний: імпер­ські амбіції, імперські зазіхання.

ІМПІЧМЕНТ,-у. Особливий по­рядок притягнення до відповідально­сті вищих посадових осіб в разі пору­шення ними законів країни.

ІМПОРТ - ЕКСПОРТ

Імпорт,-у. Ввезення в країну това­рів з-за кордону; кількість івартість цих товарів.

Експорт,-у. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних паперів для реалізації їх на зовнішньому ринку; кількість і вартість цих товарів.

ІМПУЛЬСИВНИЙ, ІМПУЛЬ-СІЙНИЙ - ІМПУЛЬСНИЙ

Імпульсивний,рідше імпульсійний.Схильний діяти під впливом випад­кового спонукання, імпульсу; зумов­лений імпульсом: надто імпульсивна людина, імпульсивна дія.

Імпульсний.Пов'язаний з електри­чними імпульсами: імпульсний генера­тор.

ІМУНО...Перша частина склад­них слів, що вказує на відношення до імунітету; пишеться разом: імуногене­тика, імунодефіцит.

ін...див. ім...

ІНАВГУРАЦІЯ,-ї, ор. -єю. Урочи­ста процедура введення на посаду ке­рівника держави (зокрема, президен­та) офіційними представниками вла­ди.

інакомовнийдив. іноземний.

ІНВЕСТОР, ІНВЕСТИТОР,-а. Особа, організація чи держава, яка вкладає капітал в яке-небудь підпри­ємство, якусь справу.

ІНВЕСТУВАННЯ - ІНВЕСТИ­ЦІЯ

Інвестування,р. мн. -ань. Довго­термінове вкладання капіталу в якесь

інд

підприємство з метою одержання прибутків: інвестування за кордоном, інвестування капіталу.

Інвестиція,-ї, ор. -єю. 1.Те саме, що інвестування: гарант інвестицій.

2. Вкладений капітал: прямі інвес­тиції.

ІНДЕКСАЦІЯ - ІНДЕКСУВАН­НЯ

Індексація,-ї, ор. -єю. Спосіб збе­реження реальної величини грошо­вих вимог та доходів у період інф­ляції.

Індексування.Вираження змісту тексту якогось документа в термінах інформаційно-пошукової системи для полегшення його відшукання серед багатьох інших.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ - ІНДИВІ­ДУАЛІСТИЧНИЙ - ІНДИВІДУ­АЛІСТСЬКИЙ

Індивідуальний.Властивий, належ­ний певній особі, не колективний то­що: індивідуальний пакет, індивідуаль­ні риси.

Індивідуалістичний.Який стосуєть­ся індивідуалізму, пройнятий інди­відуалізмом: індивідуалістична теорія, індивідуалістичні настрої, індивідуа­лістична поведінка.

Індивідуалістський.Властивий ін­дивідуалістові: індивідуалістська пове­дінка.

ІНДІЙЦІ - ІНДІАНЦІ - ІН­ДУСИ

Індійці,-ів, мн. (одн. індієць, -їйця). Загальна назва корінного на­селення Індії та Пакистану. Амери­канські індійці— те саме, що сучасне індіанці. Пох.: індійка, індійський.

Індіанці,-ів, мн. (одн. індіанець, -нця). У сучасному вжитку — загаль-

на назва корінного населення Амери­ки (за винятком ескімосів); заст. — те саме, що індійці.Пох.: індіанка, ін­діанський.

Індуси1,-ів, мн. (одн. індус, -а), заст. Індійці.

Індуси2. Послідовники індуїзму.

ІНДО-... (ІНДО...) - ІНДІЙСЬ­КО-...

Індо-... (індо...).Перша частина складних слів, що означає "який сто­сується Індії, індійців"; пишеться че­рез дефіс: індо-африканський, індоки­тайські відносини, індо-малайський. Але: індогерманський, індоєвропейські мови, індокитайський (від Індокитай).

Індійсько-... Тесаме, що індо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: індійсько-українська дру­жба.

ІНДОСАМЕНТ,-а. Передаваль­ний напис на звороті цінного паперу, векселя, чека, який посвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

ІНДОСАНТ - ІНДОСАТ

Індосант,-а. Особа, яка робить пе­редатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.

Індосат, -а. Особа, на яку перево­дять чек, вексель та інші цінні па­пери.

ІНДУКТИВНИЙ - ІНДУКЦІЙ­НИЙ - ІНДУКТОРНИЙ

Індуктивний. 1.У логіці — який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід.

2. У фізиці — який виник унас­лідок індукції; який створюється шляхом індукції: індуктивний струм, індуктивний зв 'язок.

Індукційний.Те саме, що індуктив­ний 2: індукційний струм.

інд

Індукторний.Пов'язаний з індук­тором: індукторний телефонний апа­рат.

індусидив. індійці.

ІНЕРЦІЯ - ІНЕРТНІСТЬ

Інерція,-ї, ор. -єю. 1.Властивість тіла зберігати стан спокою або пря­молінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції).

2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички.

Інертність,-ності, ор. -ністю. Те саме, що інерція2: розумова інерт­ність.

ІНЖЕНЕРНИЙ - ІНЖЕНЕР­СЬКИЙ

Інженерний.Пов'язаний з діяль­ністю інженера; технічний: інженер­ний задум, інженерні війська, інженер­ні кадри, інженерна справа.

Інженерський.Який стосується ін­женера: інженерський диплом, інже­нерський досвід, інженерська етика, інженерська думка.

ІНКРУСТУВАННЯ - ІНКРУ­СТАЦІЯ

Інкрустування.Прикрашення візе­рунками, малюнками із врізаних у поверхню платівок кістки, перламут­ру, металу тощо: художнє інкрусту­вання металом.

Інкрустація, -ї, ор. -єю. 1. Те саме, що інкрустування:матеріал для інкру­стації, техніка інкрустації, володіти інкрустацією.

2. Візерунки, малюнки, виконані способом інкрустування: срібна інкру­стація, інкрустація з кістки, перламу­трова інкрустація, прикрашати ін­крустацією.

ІНКУБАЦІЙНИЙ - ІНКУБА­ТОРНИЙ

Інкубаційний.Який стосується ін­кубації: інкубаційний період, інкубацій­ні яйця.

Інкубаторний. Пов'язаний з інку­батором: інкубаторна станція.

ІНОЗЕМНИЙ - ІНШОМОВ­НИЙ - ІНОМОВНИЙ - ІНАКО-

мовний

Іноземний.Який належить іншій країні, державі, чужому краєві: іно­земний матрос, іноземні загарбники, інститут іноземних мов (але міністер­ство закордонних справ).

Іншомовний.Про певні мовні (пе­реважно лексичні) елементи — слова, терміни, назви тощо: словник іншомо­вних слів, іншомовні запозичення, іншо­мовне видання.

Іномовний.Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населен­ня, іномовна культура.

Інакомбвний, зрідка. Алегоричний.

ІНСАЙД - ІНСАЙТ

Інсайд,-а. Гравець у футбольній або хокейній команді, який займає влінії нападу місце між крайнім і цент­ральним гравцями.

Інсайт,-у. Вінтуїтивістській теорії пізнання — акт безпосереднього зро­зуміння, "осяяння" тощо.

інспектордив. контролер.

інструктаждив. інструктування.

ІНСТРУКТИВНИЙ - ІНСТРУК­ЦІЙНИЙ

Інструктивний.Який містить у собі керівні вказівки, настанови: інструк­тивна доповідь, інструктивна розмо­ва, інструктивний лист.

ІНТ

Інструкційний.Який стосується ін­струкції, міститься в ній: інструкційні вимоги.

ІНСТРУКТУВАННЯ - ІНСТ­РУКТАЖ

Інструктування.Дія за значенням інструктувати— давати комусь керів­ні вказівки, інструкції: проводити ін­структування.

Інструктаж,-у, ор. -ем. 1.Те саме, що інструктування:проводити інстру­ктаж.

2. Керівні вказівки, інструкції: діс­тавати інструктаж.

ІНСТРУМЕНТАЛІСТ - ІНСТРУ­МЕНТАЛЬНИК

Інструменталіст,-а. Музикант, що грає на якомусь музичному інстру­менті; композитор, який створює ін­струментальну музику. Пох.: інстру­менталістка, інструменталістський.

Інструментальник,-а. Слюсар, який виготовляє інструменти.

ІНСЦЕНУВАННЯ - ІНСЦЕНІ­ЗАЦІЯ

Інсценування.Пристосування літе­ратурного твору для постановки його в театрі або в кіно: виконувати інсце­нування творів.

Інсценізація,-ї, ор. -єю. 1.Те саме, що інсценування:здійснювати інсце­нізацію.

2. Інсценований твір, вистава: ди­витися інсценізацію, ставити інсце­нізацію.

ІНТЕГРУВАННЯ - ІНТЕГРАЦІЯ

Інтегрування. 1.Знаходження інте­грала даної функції.

2. книжн. Те саме, що інтеграція.

Інтеграція,-ї, ор. -єю, книжн. Об'­єднання чогось у єдине ціле: еконо­мічна інтеграція, інтеграція діалектів, інтеграція мов.

ІНТЕЛІГЕНТНИЙ - ІНТЕЛІ­ГЕНТСЬКИЙ

Інтелігентний.Розумово розвине­ний; освічений, культурний; власти­вий інтелігентові, інтелігентам: інте­лігентна людина, інтелігентний ви­гляд, інтелігентна поведінка. Пох. інтелігентність.

Інтелігентський.Який стосується інтелігента, інтелігентів: інтелігент­ські кола, інтелігентська розмова.

інтенсивнийдив. екстенсивний.

ІНТЕР...Префікс, що означає пе­ребування поміж ким-, чим-небудь, періодичність дії, скасування, зни­щення: інтернаціоналізація.

інтервентдив. інтервенціоніст.

інтервенційний — інтервентськийдив. інтервенціоністський.

ІНТЕРВЕНЦІОНІСТ - ІНТЕР­ВЕНТ

Інтервенціоніст,-а. Прихильник інтервенції.

Інтервент,-а. Організатор, учас­ник інтервенції.

ІНТЕРВЕНЦІОНІСТСЬКИЙ -ІНТЕРВЕНЦІЙНИЙ - ІНТЕР­ВЕНТСЬКИЙ

Інтервенціоністський.Який стосу­ється інтервенціоніста, прихильника інтервенції: інтервенціоністська про­паганда.

Інтервенційний.Який стосується інтервенції, служить для інтервенції: інтервенційні війська.

Інтервентський.Який стосується інтервентів: рештки інтервентських частин.

ІНТЕР'ЄР - ЕКСТЕР'ЄР

Інтер'єр. 1. р. -у. Архітектурно і ху­дожньо оформлений внутрішній про­стір будівлі.

ІНТ

2. р. -у. Внутрішня будова органів і тканин тварин.

3. р. -а. Картина, малюнок, на яких зображено внутрішній простір при­міщення.

Екстер'єр, -у. Зовнішній вигляд і будова тіла тварини.

ІНТЕРМЕДІЯ - ІНТЕРЛЮДІЯ

Інтермедія,-ї, ор. -єю. 1.Невелика драматична п'єса, переважно коме­дійного характеру, яку виконують між актами спектаклю.

2. У музиці — проміжний епізод у фузі.

Інтерлюдія. 1.Невелика музична п'єса, виконувана між частинами му­зичного твору.

2. Те саме, що інтермедія 1.

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ - ІН­ТЕРНАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ - ІН­ТЕРНАЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Інтернаціональний. 1.Міжнарод­ний. Вж. зі сл.: бригада, екіпаж, клуб, дружба, єдність, співробітництво, зв'язки, солідарність, обов'язок, будів­ництво, підтримка, лексика.

2. Який проводять у дусі інтерна­ціоналізму: інтернаціональне вихован­ня, інтернаціональне вчення.

Інтернаціоналістичний. Який сто­сується інтернаціоналізму: інтерна­ціоналістичний світогляд.

Інтернаціоналістський.Який стосу­ється інтернаціоналістів: інтернаціо­налістська організація, інтернаціона­лістські переконання.

ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ - ІНТЕРПО­ЛЯЦІЯ

Інтерпеляція,-ї, ор. -єю. Особли­вий вид запиту депутата парламенту до уряду: вносити інтерпеляцію, роби­ти інтерпеляцію, відповідати на ін­терпеляцію.

Інтерполяція. 1.Текстова вставка пізнішого походження (неавторська), якої не було в оригіналі: робити ін­терполяцію.

2. У математиці — знаходження проміжних значень функції на під­ставі деяких відомих її значень: ліній­на інтерполяція, застосовувати інтер­поляцію.

ІНФІНІТИВ. Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за до­помогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної україн­ської літературної мови (бігати, носи­ти, стукати, хитати).Скороченийваріант суфікса -ть уживається поряд з повним варіантом -ти тільки в ус­ному мовленні й художньо-белетрис­тичному стилі мови (здебільшого в поетичних творах для збереження ри­тму або рими).

ІНФОРМАТИВНИЙ - ІНФОР­МАЦІЙНИЙ

Інформативний.Наповнений ін­формацією, відомостями: інформати­вний виклад, інформативний харак­тер, інформативна функція, інформа­тивна перевантаженість.

Інформаційний.Який містить, опрацьовує, видає інформацію; до­відковий. Вж. зі сл.: бюлетень, мате­ріал, доповідь, передача, вісті, новини, агентство, бюро, відділ, служба, мі­німум.

ІНФОРМАТИВНІСТЬ - ІНФОР-МОВАНІСТЬ

Інформативність,-ності, ор. -ніс-тю. Певна кількість відомостей, знань про якість події, чиюсь діяль­ність тощо; поінформованість: гло­бальна інформативність, обсяг інфор­мативності.

Інформбваність. Кількість і якісні показники, що характеризують про-

ІСТ

цес засвоєння інформації; поінфор­мованість: інформованість населення.

інформаційнийдив. інформативний.

інформаціядив. інформування.

інформованістьдив. інформатив­ність.

ІНФОРМУВАННЯ - ІНФОР­МАЦІЯ

Інформування.Повідомлення про щось: інформування про роботу, інфор­мування про хід переговорів.

Інформація,-ї, ор. -єю. 1.Те саме, що інформування: інформація про хід переговорів, для інформації.

2. Відомості про щось: давати ін­формацію, газетна інформація, обсяг інформації.

ІНФРАСТРУКТУРА.Комплекс галузей економічного і соціального життя, які мають підпорядкований і допоміжний характер, обслуговують виробництво й забезпечують умови життєдіяльності суспільства: виробни­ча інфраструктура, соціальна інфра­структура.

іншомовний див. іноземний.

ібЛ- ЮЛА

Ібл, -а. Невелике судно, оснащене двома щоглами з косими вітрилами.

Ібла. Норвезька промислова легка шлюпка.

ІОНІЙСЬКИЙ - ІОНІЧНИЙ

Значення збігаються: іонійський (іонічний) ордер, іонійський (іонічний)діалект. Іноді різниться сполучність: іонійський вірш, іонійська філософія, іонійська школа, але іонічна колона.

і подібнедив. і такдалі.

ІРЖАВИТИ, РЖАВИТИ - ІР­ЖАВІТИ, РЖАВІТИ - ІРЖАВІ-ШАТИ, РЖАВІШАТИ

Іржавити,-влю, -виш, ржавити,-влю, -виш, перех. Робити іржавим.

12 — 4-2287 1

Іржавіти, -іє, -іють, ржавіти,-іє, -Гють, неперех. Ставати іржавим, ір­жавішим; покриватися іржею.

Іржавшіати, ржавшіати.Ставати іржавішим.

ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ. 1.(у філосо­фії). Якого не можна збагнути розу­мом; незбагненний: ірраціональна суть мистецтва, ірраціональна психіка.

2. (у математиці). Несумірні зодиницею числа, які не можуть бути точно виражені ні цілими числами, ні дробом: ірраціональне число.

ІСПАНО-... (ІСПАНО...) - ІС­ПАНСЬКО-...

Іспано-... (іспано...).Перша части­на складних слів, що означає "який стосується Іспанії, іспанців". Коли ця частина сурядна з другою части­ною складного слова, вона пишеться через дефіс: іспано-американські від­носини, іспано-португальський кордон. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пише­ться разом: іспаномовний.

Іспансько-...Те саме, що іспано-..., але переважно стосовно іспанської мови; пишеться через дефіс: іспансь­ко-італійський словник.

ІСТ...Перша частина складних слів, що відповідає слову історичний;пишеться разом: істфак.

ІСТЕРІЯ - ІСТЕРИКА

Істерія,-ї, ор. -єю. Нервово-пси­хічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно — посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в яко­мусь напрямі: воєнна істерія.

Істерика.Напад істерії. Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика

І ТА

(Ю.Яновський); Коляда впав на ліжко і забився в істериці (М.Зарудний).

і сяк і такдив. так-сяк.

І ТАК ДАЛІ - І ТАКЕ ІНШЕ, І ПОДІБНЕ - ТОЩО- ТО ЩО

І такдалі (і т.д.). Вживається на­прикінці переліку для вказування на те, що перелік міг би бути продовже­ний. — О, в мене тема особлива: про кохання, "Любовь — не вздохи на ска-мейке... " Чули? Ну і так далі (О.Гон­чар); Маємо замір зараз же скласти другий такий альманах, а за ним тре-тій і т. д. (М.Коцюбинський).

І таке інше (і т. ін.), і подібне (і под.).Вживаються наприкінці пе­реліку для вказування на те, що далі могли б бути й інші подібні предме­ти, явища. Його [жеребчика] Йонька годував окремо і не шкодував вівса, бо думалося викохати для парадних виїз­дів — десь у гості, на базари і таке ін­ше (Григорій Тютюнник); В кімнаті., скрізь розставлені й розкидані прилади для жіночих робіт: кросна, п'яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Леся Україн­ка).

Тощо.Вживається у значенні "і та­ке інше" та "і так далі". Класна кімна­та в сільській школі: по стінах геогра­фічні карти, малюнки. На вікні глобус, арифметична скринька тощо (С.Ва-сильченко); Стара почала поратися по господарству, догодовувати курей,

ї. Вживається в с. р.: велике ї. ЇДА- ЇЖА- СТРАВА їда.Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди.

виганяти гусей та вутят до річки, ро­бити місиво для свині тощо (Г.Хот-кевич).

То що, част. із займ. — А то що за нахаба? (І.Нечуй-Левицький); — А в мене ні коп я. Як не зласкавиться Де­нис, не відсуне строку, то що я роби­тиму? (Б.Грінченко); — А то що за замок? — спитала Галина (А.Кащен-ко); — А чого ти так переймаєшся? Нам то що з того? (Г.Костюк).

і так і сякдив. так-сяк.

ІТАЛІКИ,-ів, мн. (одн. італік, -а). Група індоєвропейських племен дав­ньої Італії, а також спільна назва всіх племен, що населяли Апеннінський півострів до Іст. н. є.

ІХТІО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "риба", "риб'ячий"; пишеться разом: іхтіо­фауна.

ІЩЕ- І ЩЕ

Іще,присл. Ще. — Ти думаєш, ми тобі гроші винні? Іще з тебе треба б узяти (Марко Вовчок); Але зробилось іще сумніше (М.Коцюбинський).

І ще,спол. з присл. Іспеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум яни-лась (Г.Квітка-Основ'яненко); — Ди­вися, скільки панства зібралося... Ого!.. А онде ще їдуть, і ще, і ще!.. А онде яки­ми юрбами йдуть (О.Соколовський); Він ще, і ще тиснув руки гетьману (М.Лазорський).

їжа,їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу.

Страва. Приготовлені для їди про­дукти харчування — варені, смажені,

і

печені тощо, а також узагалі їжа, го­това для споживання. Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви.., знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані тавсяких пундиків (І.Нечуй-Левицький); Прийшов він раз обідать до Дем 'яна. А уДем'яна страва добрая була: І масле­чко, і сало, і сметана (Л.Глібов).

ЇХНІЙ- ЇХ

їхній,-я, -є, займ. присв. Належ­ний їм. Вона нагадала йому всі їхні ди­тячі забави (М.Коцюбинський); І по­їзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь?(В.Сосюра).

їх. Родовий відмінок від займен­ника 3-ї особи множини вони.Загін-

Й (йот). Як назва літери вживаєть­ся в с. р.: велике й; як назва звука вживається в ч. р.: середньоязиковий й.

й2див. і2.

ЙОГА - ЙОГ

Йога.У давній Індії — вчення і ме­тод управління психікою і психо­фізіологією людини з метою звіль­нення її від пут матеріального існу-

К (ка). Як назва літери вживаєть­ся в с. р.: мале к; як назва звука вжи­вається в ч. р.: глухий к, задньоязико­вий к.