Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння 7 страница

Діаметр труби, ми Довжина колони, м n3

114-168 До 3000 1,15

Більше 3000 1.30

178-245 До 1500 1.30

Більше 1500 1.45

273 - 324 До 1500 1,45

Більше 1500 1,60

Більше 324 До 1500 1.60

Більше 1500 1,75

 

Розрахунок на розтяг колони з нарізкою трапецеподібного профілю (ГОСТ 632-80) проводять за значенням руйнуючого навантаження, мінімального зі обчислених, виходячи з умов руйнування по тілу труби, виходу різьби і з спряження і руйнування по муфтовій частині з'єднання.

Руйнуюче навантаження по тілу труби в небезпечному перерізі

= 0,785 [(. - 0,022)2 - (4.25)

при виході різьби зі спряження -

 

(4.26)

по муфтовій частині з'єднання в небезпечному перерізі -

= 0,785 (4.27)

Для колон, які зібрані з труб ОГ з товщиною стінки до 10 мм включно, руйнуюче наванта­ження визначається, виходячи з міцності ніпельної частини:

= 0,785 [( - 0,09)2 - (- - 2<$)г] (4.28)

Для труб ОГ з товщиною стінки 11 мм і більше руйнуюче навантаження визначається, виходячи з міцності муфтової частини:

(4.29)

У формулах (4.20)—(4.29) прийняті такі умовні позначення: - зовнішній діаметр труби, мм; - товщина стінки, мм; - мінімальна межа міцності при розтягу, МПа; -висота профілю різі, - 1,6 мм; - мінімальна межа текучості при розтягу МПа; -середній діаметр тіла труби, мм.

- діаметральний натяг згвинчуваного з'єднання, мм; - модуль зміцнення, який дорівнює 4900 МПа для сталі групи міцності Д, 3430 МПа для сталей групи міцності К і Е і 2450 МПа-для сталей груп міцності Л і М; - коефіцієнт Пуассона, - 0,5; - робоча висота профілю різьби, Л = 1,2 мм; l - довжина різьби, яка перебуває в спряженні, - 14 мм; φ- кут тертя, = 11°; - кут нахилу сторони профілю, = 3°; - загальна довжина різі, мм; - зовнішній діаметр муфти, мм; - зовнішній діаметр різьби муфти в небез­печному перерізі, мм; - 0,0125 - /16, - довжина зовнішньої різьби з повним профілем, мм.

Допустиме розтягуюче навантаження [Р] визначається за формулою

де - руйнуюче навантаження, яке визначається за наведеними формулами, =1,75...1,8,

Особливості розрахунку проміжної обсадної колони для нафтових свердловин. Максимальний внутрішній тиск при закритому гирлі ( > 0) під час ліквідації відкритого фонтанування за формулою

при при = 0,

де - відстань від гирла до покрівлі пласта, в якому можливе нафтогазоводопроявлення, м; - середня густина пластових фаз, кг/м3.

Під час буріння під наступну за розрахунковою колоною з застосуванням обважненого розчину ( відсутні поглинання, проявлення, тиск = 0) максимальний внутрішній гідростатичний тиск дістають за формулою

при

 

 

Під час цементування наступної колони максимальний внутрішній тиск на розрахункову колону визначається в інтервалі від 0 до. за гідростатичним тиском складового стовпа бу­рового і тампонажного розчинів. За мінімальний внутрішній тиск в розрахунковій колоні (ведеться розрахунок на міцність при зовнішньому'тиску) під час буріння під наступну колону приймається мінімальний тиск, під час поглинання бурового розчину або газо-нафтоводопроявлення при відкритому усті.

При можливості поглинання внутрішній тиск знаходять з урахуванням часткового ви­порожнювання колони ( =0):

= 0 при

при

У випадку переливання при відкритому гирлі (. = 0)

при

При розрахунку проміжних колон на зовнішній надлишковий тиск приймають ко­ефіцієнт запису міцності n1 = 1,0.

Розрахунок експлуатаційних обсадних колон для газових сверд­ловин. Внутрішній тиск в період введення свердловини в експлуатацію (Н = L) при за­критому гирлі (див рис. 4,11 ,г)

при (4.30)

де

(4.31)

- густина газу відносно повітря, для перших двох-трьох свердловин - 0,6; т - ко­ефіцієнт стискання; - температури газу (середня, на гирлі, на вибої), К. Величина 5 визначається також за формулою

(4.32)

Розподіл тиску по довжині колони допустимо приймати лінійним (за даними тисків і ):

де тиски визначаються за формулою (4.26) відповідно при =0 і При 1000 м і 10 МПа, а також при 4,0 МПа і будь-якому можна допускати, що внутрішній тиск по всій глибині свердловини дорівнює пластовому. При закінченні експлуатації свердловини ( ) за внутрішній тиск Ртіп приймаютуь гирловий і вибійний тиски (див. рис. 4.11, е).

В розрахунках колон газонафтових і газових свердловин, в яких при закритому гирлі є одночасно стовп нафти і газу (рис. 4.11,д), на всіх стадіях експлуатації внутрішній тиск визначається за формулами

при

 

(4.33) при

де величина s визначається за формулою (4.31) або (4.32), підставляючи в них замість значення Н.

Величину Н при < (за наявності в пласті тільки нафти з розчиненим газом) шукають за формулою

(4.34)

де - тиск насичення, МПа.

Якщо за формулою (4.34) одержано від'ємне значення величини, то його приймають рівним нулю і розрахунок проводять за формулою (4.33).

В інтервалі від гирла до глибини Н розподілення тиску допустимо приймати лінійним:

де тиски визначають за формулою (4.33) відповідно при =0, = Н. При 1000м і 10 МПа, а також при 4 МПа і будь-яких значеннях глибини Н тиск в цьому інтервалі приймають постійним і рівним

При приймають (колона заповнена газом). Під час робіт, пов'язаних з нагнітанням рідини в свердловину (інтенсифікація, гідророзрив, ремонтні роботи та інші), внутрішній тиск в газових свердловинах визначається так, як для нафтових свердло­вин.

Зовнішній, надлишковий зовнішній і внутрішній тиски, а також осьове навантаження від власної маси для газових свердловин визначають так, як для нафтових.

Оснащення обсадних колон. Для спуску обсадних колон та цементування свердловин застосовується комплекс пристроїв: башмаки, зворотні клапани, упорні кільця, центрато-ри.

Башмаки з напрямною насадкою призначенні для обладнання низу обсадної колони з метою підвищення її прохідності по стовбуру свердловини та попередження пошкодження нижньої труби при посадках (табл.4.28).

Таблиця 4.28

 

 

 

 

Типорозмір башмака Умов­ний ді-аметр колони Зов-нішний діаметр Діаметр отвору насадки ба-шмака Висота Маса, кг, не більше Типорозмір башмака умов­ний діа-метр колони Зов-нішний ді-аметр Діаметр отвору насадки башмака Ви-сота Маса, кг, не більше
мм мм
БКМ-114 БКМ-299
БКМ-127 БКМ-324
БКМ-140 БКМ-340
БКМ-146 БКМ-351
БКМ-168 БКМ-377
БКМ-178 БКМ-406
БКМ-194 БКМ-426
БКМ-219 БКМ-473

Продовження табл. 4.28

 

  Типо-розмір Баш-мака     Умов- ний діаметр колони Зов- нішний діаметр   Діаметр отвору насадки баш-мака   Ви-сота     Маса, кг, не бі-льше   AM   Типо-розмір башмака     Умов- ний діаметр колони Зов- нішній діаметр   Діаметр отвору насадки башмака   Вис-ота     Маса, кг. не більше  
мм    
БКМ-245 БКМ-508
БКМ-273            

Таблиця 4.29

 

Тип клапана Умов- ний діаметр труби, мм Робо- чий "тиск, МПа Габаритний розмір, мм Маса, кг Тип клапана Умов- ний діаметр труби, мм Робо- чий тиск, МПа Габаритний розмір, мм Маса, кг
діаметр доржина діаметр Д08ЖИ-
02-127 6,4 Із 02-245 4,0
02-140 6,4 02-273 4,0
02-146 6,4 02-299 4,0 32,5
02-168 6,4 02-324 4,0
02-194 6,4 02-351 4,0
02-219 4,0 02-377 4,0

Таблиця 4.30

 

Типорозмір клапана Умовний діа-метр об-садноі колони, мм Робочий тиск, МПа     Діаметр кулі Зовнішній діаметр клапана Висота клапана Маса клапана, кг
мм
ЦКОД-114-1 15,0 11,0
ЦКОД- 127-1 15,0 14,0
ЦКОД- 140-1 15,0 16,4
ЦКОД- 146-1 15,0 19,4
ЦКОД- 168-1 15,0 25,0
ЦКОД-178-1 15,0 29,5
ЦКОД- 194-1 15,0 26,0
ЦКОД-219-1 10,0 39,0
ЦКОД-245-2 10,0 57,2
ЦКОД-273-2 7,5 58,6
ЦКОД-299-2 7,5 66,3
ЦКОД-324-2 7,5 76,5
ЦКОД-340-2 7,5 82,0
ЦКОД-351-2 5,0 86,4
ЦКОД-377-2 5,0 96,0

 

 

Продовження табл.4.30

 

 

 

Типорозмір клапана Умовний діаметр об­садної колони, мм Робочий тиск, МПа Діаметр кулі Зовнішній діаметр клапана Висота клапана Маса клапана, кг
мм
ЦКОД-426-2 5,0 115,0
ЦКОДМ-114 25,0 313-340 11,8-13,0
ЦКОДМ-127 25,0 318-352 13,7-15,2
ЦКОДМ-140 25,0 360-395 17,8-19,3
ЦКОДМ-146 25,0 360-395 19,4-21,0
ЦКОДМ-168 25,0 360-395 24,4-26,1
ЦКОДМ-178 25,0 375-388 31,1
ЦКОДМ-194 25,0 383-395 34,9-35,2
ЦКОДМ-219 15,0 390-400 46,9-48,4
ЦКОДМ-245 13,0 60,0-64,0
ЦКОДМ-273 10,0 405-415 90,5-93,4
ЦКОДМ-299 10,0 75,8
ЦКОДМ-324 10,0 92,0
ЦКОДМ-340 10,0 93,4
ЦКОДМ-351 7,5 96,0
ЦКОДМ-377 7,5 100,0
ЦКОДМ-406 7,5 103,0
ЦКОДМ-426 7.5 106,9
ЦКОДМ-473 7,5 130,3
ЦКОДМ-508 7,5 182,0

Таблиця 4.31

 

 

 

Діаметр обсадної Зовнішній діаметр Внутріш­ній Товщина кільця Маса кільця, Діаметр обсадної Зовнішній діаметр Внутріш­ній Товщина кільця Маса кільця.
колони кільця діаметр кільця   кг колони КІЛЬЦЯ діаметр кільця   кг
мм мм
0,70 3,25
0,83 3,40
0,96 3,00
1,00 4,30
1,58 3,30
1,66 5,30
1,88 5,00

 

Продовження табл.4.31

 

 

 

Діаметр обсадної колони Зовнішній діаметр кільця Внутріш­ній діаметр кільця Товщина кільця Маса кільця, кг Діаметр обсадної колони Зовнішній діаметр кільця Внутріш­ній діаметр кільця Товщина кільця Маса кільця, кг
мм мм
2,35 6,40
2,48 12,00

Таблиця 4.32

 

 

 

Типорозмір центратора Радіальне наван­таження, кН Внутріш­ній діаметр Зовнішній діаметр, Висота, Маса, кг
мм
ЦЦ-1 13/151-1 5,2 116,0 6,0
ЦЦ-127/165-1 5,2 129,0 7,0
ЦЦ-140/191-1 7,8 142,0 8,5
ЦЦ-140-216-1* 7,8 142,0 9,0
ЦЦ-146/216-1* 7,8 148,0 9,2
ЦЦ-1 68/2 16-1* 7,8 171,0 10,5
ЦЦ-1 78/245-1 7,8 181,0 11,0
ЦЦ-1 94/245-1 7,8 147,0 12,0
ЦЦ-21 9/270-1* 10,4 222,0 14,0
ЦЦ-245/295-1* 10,4 249,0 15,0
ЦЦ-273/320-1 10,4 278,0 18,0
ЦЦ-299/394-1 10,4 303,0 23,0
ЦЦ-324/394-1 13,1 329,0 26,0
ЦЦ-340/ 445-1 13,1 345,0 30,0
ЦЦ-2-114/151 8,0 116,0 6,0
ЦЦ-2-127/165 8,0 129,0 7,0
ЦЦ-2-140/216* 12,0 142,0 8,0
ЦЦ- 2- 146/21 6* 12,0 148,0 8,4
ЦЦ-2-168/216* 12,0 172,0 9,9
ЦЦ-4-178/245 12,0 181,0 11,0
ЦЦ-4- 194/245 12,0 197,0 11,5
ЦЦ-4-21 9/270 13,5 222,0 13,7
ЦЦ-4-245/295* 13,5 249,0 14,2
ЦЦ-4- 273/320 13,5 278,0 15,2
ЦЦ-4- 299/394 13,5 303,0 16,0
ЦЦ-4-324/394 18,0 329,0 17,0
ЦЦ-4-340/445 18,0 245,0 20,3

* Виготовляється серійно.