Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння 8 страница
Зворотні клапани призначені для запобігання перетікань бурового або там-понажного розчину з позаколонного простору в обсадну колону в процесі кріп-лення свердловини. За принципом дії розрізняють три групи зворотних клапанів: клапани, які виключають переміщення рідини з позаколонного простору в обсадну колону при її спуску в свердловину (клапани типу 02, табл.4.29); клапани, які забезпечують самозаповнення обсадної колони буровим розчином при певному (заданому) перепаді тисків над клапаном та в позаколон-ному просторі і виклю-чають зворотню циркуляцію розчину; клапани, які забезпечують постійне самоза-повнення обсадної колони розчином під час спуску в свердловину і дають змогу вести її промивку методом зворотної циркуляції (клапани типу ЦКОД табл. 4.30).
Упорні кільця (кільця "стоп") призначені для отримання чіткого сигналу про закінчення процесу протискування тампонажного розчину в процесі цементування свердловини (табл. 4.31). їх виготовляють зі сірого чавуну і встановлюють у муфті обсадної колони на відстані 10-30 м від башмака.
Центратори використовують для центрування обсадної колони в стовбурі свердловини з метою рівномірного заповнення кільцевого простору тампонажним розчином та якісного розмежування пластів (табл. 4.32).
Способи цементування обсадних колон. За технологією цементування свердловин розрізняють спосіб одноциклового (одноступінчастого) тампонування і спеціальні способи.
Спосіб одноступінчастого цементування передбачає закачування через це-ментувальну головку в обсадну колону цементного розчину з наступним протиску-ванням його в затрубний простір на задану висоту. Процес цементування вважає-ться закінченим після посадки цементувальної пробки на кільце "стоп". Тиск при цьому повинен перевищувати максимальний робочий тиск в кінці цементування на 2,5-3,0 МПа і становити не більше 80% від тиску обпресування обсадних труб.
Спеціальні способи спуску і цементування обсадних колон. Прине-можливості підняття тампонажного розчину за колоною на необхідну висоту через схильність гірських порід до гідророзриву, або недостптню потужність цементувальної техніки, а також в деяких інших випадках доцільно застосовувати ступінчасте цементування, секційний спуск і цементування, а також зворотнє цементування. З метою виключення негативної дії тампонажного розчину на продуктивні відклади і для максимального збереження природніх колекторських властивостей пластів застосовується манжетне цементування експлуатаційних колон. У випадках перекриття пластів з аномально високим пластовим тиском, які після цементування схильні до флюїдопроявлень, близько розташованих пластів з великим перепадом тисків, а також пластів з підошовними водами обсадну колону обладнують зовнішніми пакеруючими пристроями.
Особливості розмежування пластів з високим міжпластовим тиском. Для поліпшення якості розмежування пластів в багатопластових покладах з великими перепадами і відносно малими прошарками розмежовуючих порід застосовується комплексна технологія кріплення. Згідно з цією технологією для відмежування на-фтоносного пласта від водо- і газоносних застосовуються заколонні пакери (ППГ, ПГП, ПДМ, ПГБ, УРП). В складних гідрогеологічних умовах для розмежування багатопластових покладів на одній обсадній колоні встановлюється декілька зовнішніх пакерів одного типорозміру. При цьому інтервали розміщення пакерів слід вибрати на основі геофізичних досліджень, проведених перед спуском колони.
Для зменшення гідродинамічних навантажень на вибій і стінки свердловини і попередження поглинання бурового розчину необхідно обмежити швидкість спуску обсадної колони. Тампонажний розчин повинен бути седиментаційне стійким, мати зменшене во-довідділення при вибійних температурних умовах і бути приготовленим з цементу, що має розширюючі властивості. Крім цього, його необхідно обробити понижувачем во-
довідцілення (ПВС-ТР, КРТР). Як полегшувальна добавка може бути застосований природній цеоліт або бентонітовий глинопорошок, а як розширювальна - зола естонських сланців, невибухова руйнуюча суміш або алюмінієвий порошок.
Особливості зворотного цементування. Технологія зворотного цементування передбачає закачування тампонажного розчину, буферної і продавочної рідини в затрубний простір колони з гирла свердловини. Даний спосіб виключає застосування в оснастці обсадної колони зворотних клапанів і розділювальних пробок.
Для запобігання інтенсивного переливання бурового розчину під час спуску обсадної колони необхідно на 8-10 м вище її башмака встановити дроселюючу діафрагму з центральним отвором діаметром 50-80 мм. Вирівнювання параметрів бурового розчину після спуску колони слід здійснювати після зворотної циркуляції.
Перед початком цементування в заколонний простір необхідно закачати 4-5 м3 "сигнальної" буферної рідини (наприклад, бурового розчину з клаптиками целофанової плівки) і продавити її буровим розчином, об'єм якого відповідає внутрішньому об'єму обсадної колони, за винятком півтори об'ємів буферної рідини, що подається перед тампонажним розчином, і об'єму цементного стакану в колоні заданої висоти.
Особливості спуску і цементування хвостовиків і секцій обсадних колон. Секції обсадної колони і хвостовики спускаються в свердловину на бурильних трубах, які з'єднюються з обсадними трубами за допомогою роз'єднувачів. Одним із комплектів для спуску і цементування секцій колони є пристрій конструкції ЦНДЛ ВО "Укрнафта". Пристрій розроблено для спуску хвостовиків і секцій колон діаметром 146; 168; 245 і 324мм (табл.4.33).
Тампонажні матеріали. Згідно з ГОСТ 25597-83 тампонажні матеріали класифікуються залежно від типу клінкеру і складу основних компонентів, температури застосування, густини, стійкості до впливу агресивних середовищ, об'ємних деформацій під час твердіння. Типи цементів, що випускаються промисловістю, і їх головні фізико-ме-ханічні параметри наведені в табл. 4.34 і 4.35.
Методика розрахунку одноступінчастого цементування. Об'єм цементного розчину , який необхідно закачати в свердловину, визначається за формулою
(4.35)
де
де - площі кільцевого перерізу, м2 і висоти під'йому тампонажного розчину відповідно у відкритому стовбурі свердловини, у хвостовику і кондукторі, м; - площа перерізу (м2) і висота цементного стакану (м); - коефіцієнт кавернозності; - діаметр долота при бурінні під експлуотаційну колону, м; зовнішній і внутрішній діаметри екплуатаційної колони, м; - внутрішні діаметри хвостовика та кондуктора, м.
Необхідна кількість сухого цементу (кг)
Пристрій для спуску І цемен- колони | Вантажо- підйом- ність, мН | Тиск, МПа | Зусилля стиску- вання при з'єднанні секцій, мН | Густина гу- мової кулі з наповню- вачем, кг/м* | Довжина, мм | |||
вання колони | зрізанні штифта | роз'єднувача | КІЛЬЦЯ "стоп" | стискувального пристрою | ||||
ПСК- 146 | 0,9 | 30,0 | - | - | - | |||
ПСК- 168* | 1,0 | 25,0 | 0,08 | |||||
ПСК-245 | 1,2 | 18,5 | 0,12 | |||||
ПСК-324 | 1,4 | 14,0 | - | - | - |
*Діаметр стальної кулі становить 60, гумової з наповнювачем - 54 мм; діаметр осьового каналу кільця "стоп" - 45 мм.
де. - коефіцієнт, що враховує втрати цементу при вантажно-розвантажувальних роботах, - 1,03...1,05; - водоцементне відношення; - густина тампонажного розчину, кг/м3.
Кількість води, яка необхідна для замішування тампонажного розчину (м3)
де - густина води, кг/м3.
Об'єм продавлювальної рідини (м3) .
де - площа внутрішнього перерізу колони, м2;
- довжина відповідних секцій колони, м; - внутрішній діаметр окремих секцій колони, м; - коефіцієнт стиснення рідини, = 1,01... 1,05; - довжина колони, м.
Кінцевий робочий тиск на цементувальній головці
де - тиск, що виникає внаслідок різниці густини тампонажного і бурового розчинів в колоні та за колоною, МПа; - тиск, який витрачається на подолання гідравлічного опору при тампонуванні, МПа.
У випадку коли тампонажний розчин піднімається до устя свердловини, тиски
де А0 = 0,0051 В0= 0,0051 = ; - густина продавлювальної рідини, кг/м3; - загальна висота під'йомутампонажного розчину, м; і - швидкості руху розчину в колоні та кільцевому просторі, м/с;
Таблиця 4.33
Зовнішній діаметр, мм | Висота стиску- вальної частини муфти роз'єднувача, мм | Маса, кг, не більше | ||||
роз'єднувача | кільця "стоп" | стискувального пристрою | роз'єднува-ча | кільця "стоп" | стискувального пристрою | |
коефіцієнт гідравлічного опору при русі бурового і тампонажного розчинів у кільцевому просторі.
У випадку, коли тампонажний розчин не піднімається до гирла свердловини, тиски
де - густина бурового розчину, кг/м3.
Для спрощення підрахунку тиску Рг можна скористатися залежністю Рг=0,002 L. За тиском Рг вибирається тип цементувального агрегату.
Для неглибоких свердловин закачування тампонажного розчину може бути проведене на четвертій швидкості агрегата, якщо тиск Коли ж ця нерівність не дотри-
мується, то необхідно визначити висоту стовпа тампонажного розчину, який слід закачати на третій швидкості агрегата:
де - тиск, який розвиває цементувальний агрегат при роботі на четвертій швидкості, Па.
Об'єм тампонажного розчину, який закачується на третій і четвертій швидкостях агрегатів,
Константи тампонування
де - висота стовпа цементного розчину в момент вирівнювання його рівнів у трубному і затрубному просторах, м; а - коефіцієнт, що вказує на скільки метрів понижується рівень розчину в колоні при підвищенні тиску на цементувальній головці на ІМПа.
Висота А стовпа продавлювальної рідини, яка закачується на першій-четвертій швидкостях агрегатів, визначається відповідно за формулами
При цьому об'єм закачаної продавлювальної рідини становить відповідно
в
Таблиця 4.34 | * Тиск атмосферний |
Час тампонування за умови роботи одного цементувального агрегата
Тц. = T1V + ТЩ+ tП+ ТІ +Тп
де - час роботи агрегата на відповідній швидкості, хв,
і т.п.;
- продуктивність агрегатів на відповідних швидкостях, м3/хв; Тп - час на закладання або вивільнення пробок і промивання ліній, хв.
Необхідна кількість п цементувальних агрегатів визначається за часом початку тужавіння тампонажного розчину Ттуж:
+ 1.
Для забезпечення необхідної швидкості під'йому тампонажного розчину в затрубному просторі потрібно, щоб виконувалася умова
Загальний час за умови роботи декількох агрегатів
Необхідна кількість m змішувачів СМН-20 визначається за місткістю бункера і продуктивністю агрегатів:
де - сумарна продуктивність всіх агрегатів при роботі на вищій швидкості; - максимальна продуктивність одного змішувача.
Кількість агрегатів і змішувальних машин приймається більшою з одержаних за двома розрахунками.
Заключні роботи після цементування. Після закінчення процесу продавлювання тампонажного розчину в затрубний простір надлишковий тиск в цементувальній головці необхідно понизити до атмосферного. Під час очікування тужавіння цементу (ОТЦ) один із кранів цементувальної головки повинен бути відкритим. Винятки становлять порушення герметичності зворотних кранів, коли виникає необхідність повторного закачування в обсадну колону продавлювальної рідини в об'ємі, що вилився із свердловини при пониженні тиску. В цьому випадку під час ОТЦ необхідно контролювати і періодично знижувати тиск на цементувальній головці, не допускаючи його підвищення відносно початкового більш як на 1,5 МПа. Після припинення зростання тиску в період ОТЦ надлишковий тиск в цементувальній головці знижується до атмосферного. Час ОТЦ, як правило, приймається на основі вибійної геостатичної температури. Для кондукторів і проміжних колон при температурі менше 70 °С час ОТЦ становить 16, а для експлуатаційних колон - 24 год. При вибійній температурі понад 75 °С для всіх колон тривалість ОТЦ не менше 12 год.
Типові схеми обладнання гирла свердловин після цементування кож-ної колони для кондуктора повинні передбачати установлення головки на-ступної обсадної колони; монтаж противикидного обладнання для експлу-атаційних свердловин продуктивними пластами, схильними до флюїдо-проявлень, а також для всіх розвідувальних свердловин; установлення у випадку відкритого фонтанування спеціальних пристосувань для кермети-зації гирла свердловини; для проміжних і експлуатаційних колон–підвішу-вання колони; герметичне
е
Спеціальний цемент | Домішка сповільнювача, % від маси цементу | Водоцемен-тне відношення | РозтічнІсть, см | ||
ССБ | плану | хромпіку | |||
ШПЦС-120 | - | - | - | 0,45 | 18-20 |
0,05-0,10 | - | 0,05-0,10 | 0,45 | 18-22 | |
0,15-0,30 | - | 0,15-0,30 | 0,45 | 20-23 | |
0,4-0,5 | 1 | 0,4-0,6 | 0,45 | 22-24 | |
- | 0.15 | 0,15 | 0,45 | 20-22 | |
ШІЩС-200 | 0,1 | - | 0,1 | 0,45 | 18-21 |
0,3-0,5 | - | 0,3-0,5 | 0,45 | 22-24 | |
- | 0,2-0,3 | 0,1-0,3 | 0,45 | 20-24 | |
- | 0,5-0,6 | 0,3-0,5 | 0,45 | 20-22 | |
- | 0,5-1,0 | 0,5-1,0 | 0,45 | 20-22 | |
- | 0,6-1,0 | 0,5-1,0 | 0,45 | 20-22 | |
ОГЦ-1 | - | - | - | 0,35 | 20-21 |
0,1-0,3 | - | - | 0,35 | 21-23 | |
0,3-0,5 | - | 0,3-0,5 | 0,35 | 22-24 | |
ОГЦ-2 | - | - | • | 0,33 | 19-21 |
0,1-0,3 | - | - | 0,33 | 21-23 | |
0,3-0,4 | - | 0,3-0,4 | 0,33 | 22-24 | |
ОШЦ-1-120 | - | - | - | 0,34 | 19-20 |
0,5-0,1 | - | - | 0,34 | 20-21 | |
0,15-0,30 | - | 0,15-0,30 | 0,34 | 21-23 | |
0,4-0,5 | - | 0,4-0,8 | 0,34 | 22-24 | |
- | 0,15 | 0,15 | 0,34 | 20-22 | |
ОЩЦ-2-120 | - | - | - | 0,32 | 19-20 |
0,5-0,1 | - | - | 0,32 | 20-21 | |
0,1-0,3 | - | 0,1-0,3 | 0,32 | 21-23 | |
0,4-0,5 | - | 0,4-0,8 | 0,32 | 22-24 | |
- | 0,10-0,15 | 0,1 | 0,32 | 20-22 | |
ОШЦ- 1-200 | 0,1 | - | 0,1 | 0,34 | 20-21 |
0,3-0,5 | - | 0,3-0,5 | 0,34 | 22-24 | |
- | 0,10-0,25 | 0,10-0,15 | 0,34 | 20-22 | |
- | 0,5-0,6 | 0,5-0,6 | 0,34 | 20-22 | |
- | 0,6-1,0 | 0,6-1,0 | 0,34 | 20-22 | |
ОШЦ-2-200 | 0,1 | - ' | 0,1 | 0,32 | 20-21 |
0,3-0,5 | - | 0,3-0,5 | 0,32 | 22-24 | |
- | 0,2-0,3 | 0,1-0,3 | 0,32 | 20-22 | |
- | 0,6-1,0 | 0,6-1,0 | 0,32 | 20-22 | |
- | 0,6-1,0 | 0,6-1,0 | 0,32 | 20-22 |
Таблиця 4.35
Густина. кг/м3 | Умови випробування | Термін тужавіння, гол | Міцність через 2 доби. МПа | |||
Температу-ра. °С | Тиск, МПа | початок | кінець | на згин | на стиск | |
1800-1820 | - | 7-9 | 9-13 | 1,5-2,5 | 3-6 | |
1800-1820 | ЗО | 3-5 | 5-9 | 2,5-4,0 | 6-Ю | |
1780-1810 | 3-6 | 5-9 | 3,0-5,0 | 8-14 | ||
1780-1810 | 4-6 | 5-8 | 5,0-7,0 | 15-25 | ||
1800-1820 | 4-6 | 5-8 | 4,0-6,0 | 13-20 | ||
1810-1820 | ЗО | 3-5 | 5-8 | 2,0-3,0 | 4-6 | |
1780-1810 | 3-6 | 5-8 | 5,0-6,0 | 12-16 | ||
1800-1820 | 4-7 | 6-10 | 4,0-5,0 | 10-15 | ||
1800-1820 | 4-7 | 6-10 | 5,0-8,0 | 15-25 | ||
1800-1820 | 4-7 | 6-10 | 5,0-9,0 | 15-30 | ||
1800-1820 | 3-5 | 6-9 | 6,0-10,0 | 25-35 | ||
2100-2120 | - | 6-Ю | 9-13 | 1,5-2,0 | 3-5 | |
2100-2120 | 4-7 | 6-10 | 2,4-4,5 | 6-Ю | ||
2100-2120 | 3-5 | 5-8 | 4,0-5,0 | 10-12 | ||
2200-2230 | - | 6-Ю | 9-13 | 1,5-2,0 | 3-5 | |
2200-2230 | 4-7 | 6-10 | 2,5-4,5 | 6-11 | ||
2200-2230 | 3-5 | 5-8 | 4,0-5,0 | 10-12 | ||
2100-2130 | - | 6-8 | 9-12 | 1,5-2,5 | 3-5 | |
2100-2130 | 3-5 | 5-8 | 3,0-4,0 | 6-10 | ||
2100-2130 | 3-6 | 5-9 | 3,0-5,0 | 8-14 | ||
2100-2130 | 4-6 | 5-8 | 5,0-7,0 | 15-25 | ||
2100-2130 | 4-6 | 5-8 | 4,0-6,0 | 12-20 | ||
2200-2220 | - | 6-8 | 9-12 | 1,5-2,5 | 3-5 | |
2200-2220 | 3-5 | 5-8 | 2,0-4,0 | 6-Ю | ||
2200-2220 | 3-6 | 5-9 | 3,0-5,0 | . 8-14 | ||
2200-2220 | 4-6 | 5-8 | 5,0-7,0 | 15-25 | ||
2200-2220 | 4-6 | 5-8 | 4,0-6,0 | 12-20 | ||
2100-2120 | 3-5 | 5-8 | 2,0-3,0 | 4-6 | ||
2100-2120 | 3-6 | 5-8 | 5,0-6,0 | 12-16 | ||
2100-2120 | 4-7 | 6-Ю | 4,0-5,0 | 10-14 | ||
2100-2120 | 4-7 | 6-Ю | 5,0-6,0 | 13-20 | ||
2100-2120 | 3-5 | 6-9 | 6,0-8,0 | 18-25 | ||
2200-2220 | 3-5 | 5-8 | 2,0-3,0 | 4-6 | ||
2200-2220 | 3-5 | 5-8 | 5,0-6,0 | 12-16 | ||
2200-2220 | 4-7 | 6-Ю | 4,0-5,0 | 10-14 | ||
2200-2220 | 4-7 | 6-Ю | 5,0-6,0 | 13-25 | ||
2200-2220 | 3-5 | 6-9 | 6,0-8,0 | 13-25 |