Прогнозування оптимальної структури капіталу
За критерієм мінімізації його вартості
(тис. грн.)
| № ряд-ка | Джерела капіталу | Вартість капіталу, % | Варіанти структур капіталу | |||||
| I | II | III | ||||||
| Питома вага, % | Сума | Питома вага, % | Сума | Питома вага, % | Сума | |||
| Звичайні акції | ||||||||
| Привілейовані акції | ||||||||
| Облігації підприємства | ||||||||
| Довгострокові кредити | ||||||||
| Короткострокові кредити | ||||||||
| Разом | - |
У другому і третьому варіантах спостерігається зростання вартості капіталу при збільшенні у структурі частки власного капіталу. У другому варіанті власний капітал становить 56 % (середньозважена вартість капіталу – 11,73 %), у третьму – 67 % (середньозважена вартість капіталу – 12,24 %). Таким чином, можна зробити висновок про те, що структура капіталу впливає на загальну середньозважену його вартість.
Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівню фінансового ризику та термінів залучення капіталу пов’язана з вибором більш дешевих джерел фінансування активів підприємства. Відповідно до призначення активи підприємства з урахуванням часу поділяють на три групи:
- необоротні активи – це активи, що не є оборотними;
- постійна частина оборотних активів – це незмінна їх частина, яка не
залежить від змін обсягу діяльності і не пов’язана з формуванням запасів сезонного накопичення, довгострокового завезення та розглядається як мінімальний їх розмір, який підприємству потрібно мати для здійснення поточної операційної діяльності;
- змінна частина оборотних активів пов’язана із збільшенням обсягу випуску продукції відповідно до сезону, необхідністю формуванням запасів сезонного накопичення, дострокового завезення і цільового призначення. Її поділяють на максимальну і середню частини відповідно до потреби.
Підприємства можуть застосовувати три різних підхода до фінансування різних груп активів за рахунок капіталу, а саме:
- консервативний, який передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов’язань для формування необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів. Перевагою цього підходу є забезпечення мінімального ризику, так як короткострокові зобов’язання використовуються в незначних обсягах для формування змінної частини оборотних активів. У той же час така політика фінансування дуже обтяжлива для підприємства у зв’язку з високою вартістю капіталу, що використовується. Крім того, вона передбачає витрати, пов’язані з неповним використанням залученого довгострокового капіталу в періоди зменшення змінної частини оборотних активів;
- агресивний підхід спрямованийна використання власного капіталу та довгострокових зобов’язань лише для фінансування необоротних активів. Оборотні активи у повному обсязі формуються за рахунок короткострокових зобов’язань. Ця політика фінансування активів забезпечує найнижчу вартість капіталу підприємства, проте вона обмежена занадто високим ризиком можливості втрати або недостатності капіталу;
- компроміснийпідхідпередбачає фінансування необоротних активів та постійної частини оборотних активів за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов’язань. При цьому змінна частина оборотних активів фінансується короткостроковими зобов’язаннями. Така політика залучення джерел дає змогу досягти компромісу між вартістю капіталу та ризиком його втрати.
Однак у сучасних умовах банки досить рідко надають вітчизняним підприємствам довгострокові кредити. Тому обрана модель може враховувати тільки величину власного капіталу і короткострокових зобов’язань в якості джерел фінансування.
Питання для самоконтролю знань
1. У чому полягає сутність політики стратегії структури капіталу ?
2. Яка залежність існує між структурою капіталу та фінансовим ризиком?
3. Які фактори впливають на структуру капіталу підприємства ?
4. Назвіть основні методичні підходи щодо визначення оптимальної структури капіталу підприємства.
5. Назвіть основні етапи оптимізації структури капіталу відповідно до стратегії розвитку підприємства.
6. Дайте визначення поняття “фінансовий леверидж”.
7. Наведіть формулу розрахунку фінансового левериджу за умов стабільних цін.
8. Наведіть формулу розрахунку фінансового левериджу за умов інфляції.
9. Що характеризує диференціал фінансового левериджу ?
10. Розкрийте сутність поняття “податковий коректор фінансового левериджу”.
11. Який існує взаємозв’язок між показниками “плече фінансового важеля” та “рентабельність власного капіталу” ?
12. Назвіть основні підходи до оцінки оптимальної структури капіталу.
13. У чому полягає сутність концепції вартості капіталу підприємства та її роль у аналізі структури капіталу?
14. Наведіть основні принципи формування ринкової вартості капіталу.
15. Які методи аналізу застосовують для визначення ринкової вартості капіталу ?
Тести для перевірки знань
1. Структура капіталу – це співвідношення між:
а) окремими джерелами формування позикового капіталу;
б) власним і позиковим капіталом;
в) окремими статтями власного капіталу.
2. Мета оптимізації структури капіталу – це:
а) мінімізація витрат;
б) максимізація ринкової вартості підприємства;
в) максимізація прибутку.
3. Коефіцієнт структури капіталу показує:
а) величину залученого капіталу, яка припадає на одну гривню власного капіталу;
б) ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку;
в) різницю між рівнем дохідності активів і рівнем відсотків за залучений капітал.
4. Мінімізація ризику при формуванні структури капіталу притаманна:
а) консервативній політиці фінансування активів;
б) компромісній політиці фінансування активів;
в) агресивній політиці фінансування активів.
5. Консервативна політика фінансування передбачає використання власного капіталу та довгострокових зобов’язань для формування:
а) необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів;
б) тільки необоротних активів;
в) необоротних активів та постійної частини оборотних активів.