Кр. відп-сть за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, які складають комерц. або банк. таємницю. Розголошення комерц. або банківської таємниці
(ст.231). Безпосер. об’. - сфера охорони комерц. таємниці. Предмет зл. - комерц. таємниця. Це відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформ-єю, управлінням, фінансами та ін. д-стю підпр-ства, що не є держтаємницею, розголошення (передача, витік) яких м. завдати шкоду його інтересам. Об'єм інформ-ї, що становить комерц. таємницю, порядок її захисту встановлюється керівником підпр-ства (ст.30 З. «Про підпр-ства в У.»). Разом з тим, існує перелік відомостей, які не м. складати комерц. таємницю. Ними, напр., не м.б. установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи госп. д-стю та її окремими видами, інформ-я за всіма встановленими формами держзвітності, дані, необх. для перевірки обчислення і сплати податків та ін. обов'язкових платежів тощо. Водночас З. визначене коло органів, які мають доступ до комерц. таємниці. Це суди, госп. суд, органи прокуратури, слідства, служби безпеки, податкова служба, аудиторські орг-ї тощо. Об/с полягає у вчиненні дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять комерц. таємницю, або у незаконному використанні таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту госп. д-сті. З. встановлює відп-сть за б.-я. дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерц. таємницю, б.-я. протиправним способом (т.зв. комерційне шпигунство). Напр., викрадення, підкуп, різні погрози та шантаж щодо осіб, які володіють комерц. таємницею, або їх близьких, перехоплення інформ-ї у засобах зв'язку, незаконне ознайомлення з документами або їх копіювання різними способами, використання підслуховуючих приладів та ін. спец. технічних засобів, проникнення у комп'ютерні мережі тощо. Зл. визнається закінченим незалежно від того, чи отримав винний доступ до комерц. таємниці. Незаконне використання відомостей, що становлять комерц. таємницю, полягає у розпорядженні ними б.-я. способом - продаж, обмін на іншу інформ-ю або мат. цінності, застосування відомостей в інтересах виробництва, для коректування своїх дій при укладенні Д. з власником таємниці тощо. Обов'язковою ознакою об/с цього зл. є спричинення істотної шкоди суб'єкту госп. д-сті, суть якої визначається кожного разу залежно від обст-н справи. Зл. е закінченим з моменту спричинення істотної шкоди. Сб/с - прямий умисел при комерційному шпигунстві поєднаний зі спец. метою - розголошення чи ін. використання цих відомостей. При незаконному використанні відомостей, що становлять комерц. таємницю, щодо наслідків у вигляді істотної шкоди у винного м.б. умисел і необережність. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. Розголошення комерц. таємниці (ст.232). Безпосер. об’. - сфера охорони комерц. таємниці. Предмет - комерц. таємниця. Об/с виражається у розголошенні комерц. таємниці без згоди її власника, якщо це завдало істотну шкоду суб'єкту госп. д-сті. Під розголошенням відомостей слід розуміти передачу їх, без згоди власника, хоча б 1 особі, яка не володіла такою таємницею. Зл. вважається закінченим з моменту завдання істотної шкоди суб'єкту госп. д-сті. Сб/с - щодо діяння - прямий умисел, поєднаний з корисливими чи ін. особистими мотивами, щодо наслідків у вигляді істотної шкоди - м.б. умисел або необережність. Сбт - особа, яка досягла 16р., якій у зв'язку з професійною або службовою д-стю стали відомі відомості, що становлять комерц. таємницю. Це, напр., керівники і службовці комерційних орг-й, банкіри, працівники податкових, правоохор., митних та ін. органів.
51. Заг. х-ристика зл. проти довкілляПрирода утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання. Всі природні багатства нашої країни - «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та ін. природні ресурси, які знаходяться в межах тер-ї У., природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) екон. зони - згідно з К. (ст.13), є об’.ми права власності Укр. народу». Ст.66 К. зобов'язує кожного гр-на не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Охорона довкілля є важливою ф-цією нашої держави. КК встановлює відп-сть за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля. Зл. проти довкілля мають своїм родовим об’. сусп. відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове обгрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери. За своїм безпосер. об’. всі зл. проти довкілля м.б. поділені на: 1) зл. проти екологічної безпеки (ст.236, 237, 238 і 253), 2) зл. у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (ст.239, 240, 241 і 254), 3) зл. у сфері охорони водних ресурсів (ст.242, 243 і 244), 4) зл. у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (ст.245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252). Зл. проти екологічної безпекиПорушення правил екологічної безпеки (ст.236). Об/с проявляється в порушенні (дії або безд-сті) порядку проведення екологічної експ-зи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підпр-ств, споруд, пересувних засобів та ін. об’. Правила проведення такої експ-зи встановлені в постанові КМУ від 27 липня 95 Ознакою об/с зл. є наявність наслідків - загибелі людей, екологічного забруднення значних тер-й або ін. тяжких наслідків. Загибель людей - це смерть хоча б 1 людини. Екологічне забруднення значних тер-й м.б. пов'язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактив., хімічними та ін. речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей. Ін. тяжкі наслідки - це заподіяння шкоди здоров'ю людей або ін. збиток, напр., зруйнування або пошкодж. заповідних тер-й. Сб/с хар-ся складною (подвійною) формою вини: щодо дії (безд-сті) - умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність. Сбт - служб. особа, відповідальна за проведення екологічної експ-зи, а так само за порушення вказаних правил проектування, будівництва, експлуатації підпр-ств, споруд та ін. об’. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст.237). Об/с проявляється в ухиленні .від проведення або неналежному проведенні на тер-ї, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи ін. відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення. Під ухиленням тут слід розуміти безд-сть, тобто пряме невиконання особою дій, необх. для ліквідації або усунення екологічного забруднення. Неналежне проведення необх. дій для ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення на певній тер-ї означає, що особа, хоч і діє в межах своїх служб. обов'язків, але виконує їх неналежним чином, тобто всупереч правилам та інтересам роботи. Об/с передбачає наслідки у вигляді загибелі людей або ін. тяжкі наслідки. Ін. тяжкі наслідки - це істотне погіршення довкілля або стану рослинного і тваринного світу на визначеній забрудненій тер-ї, захв. або масова загибель тварин, птахів, рибних запасів тощо. Сб/с така сама, як і за ст.236. Сбт - служб. особа, на яку покладені обов'язки щодо ліквідації та усунення екологічного забруднення. Проектування чи експлуатація споруд без с-м захисту довкілля (ст.253). Об/с хар-ся розробкою і здачею проектів, ін. аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних с-м захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захв. населення, або ін. тяжких наслідків (напр., затоплення населеного пункту, зруйнування споруд, забруднення природного об’. тощо). Сб/с така сама, як і в зл., передбаченому ст.236. Сбт - служб. або спеціально уповноважена особа - розробник або здавальник проекту чи ін. аналогічної документації замовнику. Ч.2 ст.253 передбачає відп-сть за ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені ч.1 цієї ст.
52. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення(ст.238). Предметом виступають відомості про стан захворюваності населення; екологічний, в тому числі радіаційний, стан. Збирання і обробка цих відомостей покладена на екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів У. Об/с - в приховуванні або умис. перекрученні службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан у районах з підвищеною екологічною небезпекою, а також про стан захворюваності населення. Перекручення - це повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей такого х-ру. Відомості ці стосуються екологічного, в тому числі радіаційного, стану, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також стану захворюваності населення. Зл. вважається закінченим при вчиненні хоча б 1 з указаних дій. Сб/с - прямий умисел. Сбт - служб. особа, відповідальна за відомості про екологічний стан та захворюваність населення. Ч.2 ст.238 передбачає відп-сть за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи ін. тяжкі наслідки.
53. Створення зл-ної орг-ї(ст.255). Об/с виражається в таких формах: 1) створенні зл-ної орг-ї для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого зл.; 2) керівництві такою орг-єю; 3) участі у ній; 4) участі у зл., вчинюваних такою орг-єю; 5) орг-ї зустрічі (сходок) представників зл-них орг-й або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення зл., мат. забезп. зл-ної д-сті чи координації дій об'єднань зл-них орг-й або організованих груп; 6) керівництві цією зустріччю (сходкою); 7) сприянні такій зустрічі (сходці). Створення зл-ної орг-ї для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого зл. полягає в різних діях зі створення (заснування, формування) зл-ної орг-ї: у підшукуванні зброї або співуч-ків, вербуванні їх до зл-ної орг-ї, розподілі ф-цій між уч-ками тощо. Зл. вважається закінченим з моменту фактичного створення зл-ної орг-ї з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого зл. Поняття зл-ної орг-ї дається у ч.4 ст.28. Керівництво зл-ною орг-єю - це напрям д-сті зл-ної орг-ї, дій її уч-ків, давання вказівок, розпоряджень, завдань співуч-кам, виконання ф-цій ватажка або одного з ватажків зл-ної орг-ї, управління нею, її уч-ками. Участь у зл-ній орг-ї передбачає існування вже створеної зл-ної орг-ї. Тут йдеться про випадки, коли особа не брала участі у створенні зл-ної орг-ї, але вступила (увійшла) до зл-ної орг-ї, створеної ін. особами. З моменту давання згоди на вступ (входження) до зл-ної орг-ї дії винного розцінюються як закінч. зл. - участь у зл-ній орг-ї, хоч би той, хто вступив до зл-ної орг-ї і не брав участі у вчинених нею зл. Вступ до зл-ної орг-ї, членство в ній є закінченим зл. з тих підстав, що сам по собі цей факт означає надання зл-ній орг-ї можливості використання її уч-ка згідно з планами зл-ної орг-ї. Участь у зл-ній орг-ї, поряд з вступом до неї, м. виразитися в різних діях. Участь у зл., вчинюваних зл-ною орг-єю, має місце тоді, коли особа не брала участі у створенні зл-ної орг-ї, не вступала до цієї орг-ї, не була її уч-ком, але брала безпосередню участь у зл., вчиненому зл-ною орг-єю. Орг-я зустрічі (сходки) представників зл-них орг-й або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення зл., мат. забезп. зл-ної д-сті чи координації дій об'єднань зл-них орг-й або організованих груп - це залучення до зустрічі (сходки), розробка плану її підготовлення і проведення, об'єднання вказаних осіб, їх мобілізація, спрямованість на зустріч (сходку), налагодження, упорядкування зустрічі (сходки) для успішної і ефективної зл-ної д-сті. Поняття орг. групи дається у ч.3 ст.28. Керівництво вказаною зустріччю (сходкою) - це управління зустріччю (сходкою) для розроблення планів і умов спільного вчинення зл., мат. забезп. зл-ної д-сті чи координації дій об'єднань зл-них орг-й або організованих Сприяння вказаній зустрічі (сходці) - це створення відповідних умов для її здійсн., надання допомоги тощо. Сб/с хар-ся прямим умислом. Обов'язковою ознакою сб/с створення зл-ної орг-ї є мета вчинення тяжкого чи особливо тяжкого зл., а орг-ї, керівництва чи сприяння зустрічі (сходці) представників зл-них орг-й або організованих груп - мета розроблення планів і умов спільного вчинення зл., мат. забезп. зл-ної д-сті чи координації дій об'єднань зл-них орг-й або організованих груп. Мотиви зл. м.б. різними. У більшості випадків це прагнення до наживи, мат. вигоди. Особа, яка створила зл-ну орг-ю з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого зл., або яка керувала такою орг-єю, підлягає кр. відп-сті не лише за ст.255, але відповідно до ч.1 ст.30 і за всі зл., вчинені зл-ною орг-єю, якщо вони охоплювалися його умислом. Ін. уч-ки зл-ної орг-ї підлягають кр. відп-сті за участь у ній, а також за вчинені зл-ною орг-єю зл., у підготовці або вчиненні яких вони брали участь. У разі вчинення окремими членами зл-ної орг-ї зл., які не передбачалися (не охоплювалися) цілями зл-ної орг-ї і не входили в плани її д-сті, відп-сті за ці зл. підлягають лише особи, які їх вчинили. Суб’. м.б. б.-я. фіз/о, яка досягла 16р.. Вчинення зл-ною орг-єю зл., санкції за які не перевищують 12р. позб. волі, охоплюється ст.255 і не вимагає додаткової кваліф-ї. Якщо ж зл-ною орг-єю вчинений зл., за який передбачене більш суворе покарання, ніж зазначене у ст.255, такі дії підлягають кваліф-ї за сукупністю зл. - за ст.255 і за ст. КК, яка передбачає відп-сть за більш тяжкий зл. Відповідно до ч.2 ст.255 звільняється від кр. відп-сті особа, крім організатора чи керівника зл-ної орг-ї, за вчинення зл., передбаченого ч.1 ст.255, якщо вона добровільно заявила про створення зл-ної орг-ї або участь у ній та активно сприяла її розкриттю. Добровільність заяви про створення зл-ної орг-ї або участь у ній означає вчинення цих дій з різних мотивів, але з власної волі і за усвідомлення об’. можливості і надалі брати участь у ній.
54. Кр. відп-сть за бандитизм(ст.257). Бандитизм це - орг-я озброєної банди з метою нападу на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі. Обов'язковими ознаками банди є: 1) наявність у ній декількох (трьох і >) суб’. зл.; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) заг. мета уч-ків угрупування - вчинення нападів на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення зл. - напад на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб. Стійкість як ознака банди має місце лише у разі, якщо вона створена для зайняття зл-ною д-стю, вчинення, як правило, не одного, а кількох нападів. В окремих випадках банда м.б. створена для одного, але особливо небезпечного нападу, що вимагає особ. підготовки. Напр., для нападу на банк, поштовий поїзд тощо. Про стійкість банди м. свідчити стабільність її складу та орг-йних стр-р, згуртованість її членів, постійність форм і м-дів зл-ної д-сті тощо. Озброєність банди означає наявність зброї хоча б у одного члена банди. Саме озброєність для нападів у поєднанні зі стійкістю та ін. ознаками і утворює ту міру сусп. небезпечності, яка х-ризує банду. Під зброєю розуміють пристрої, прилади та ін. предмети, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої чи ін. цілі, тобто зброя у вузькому, власному значенні слова. Зброя м.б. вогнепальною, холодною, вибуховою тощо. Напр., зброя, вражаюча сила якої засновується на використанні електричної енергії, радіоактивних випромінювань, біологічних та хімічних чинниках тощо. Якщо зброя є лише у одного члена банди, необх., щоб ін. уч-ки знали, що він має зброю і вона м.б. використана під час нападу. Для складу бандитизму не обов'язково, щоб зброя була застосована, пущена в хід при нападі. Тобто для відп-сті за бандитизм достатньо того, що зброя була у розпорядженні банди і могла б. використана. Банда створюється з метою нападу на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб. Нападом необх. вважати дії, поєднані із застосуванням насильства. Насильство м.б. як фіз. (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, нанесення ударів, побоїв, зв'язування, позб. волі, ін. насильницькі дії), так і психічним - реальна погроза негайного застосування фіз. насильства. Т.ч., під озброєною бандою необх. розуміти стійке, озброєне об'єднання 3 і > суб’. зл., які організувалися для вчинення нападів на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб. Об/с бандитизму м. виражатися в 3 формах: 1) орг-я озброєної банди з метою нападу на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб; 2) участь у такій банді; 3) участь у вчинюваному бандою нападі. Для складу бандитизму досить вчинення хоча б 1 з цих дій. Орг-я озброєної банди з метою нападу на підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб - це б.-я. дії, рез-том яких стало створення банди. Вони м. виражатися в підшукуванні та вербуванні співуч-ків, у змові, придбанні зброї, розробці планів створення банди або вчиненні зл-них нападів тощо. Саме з моменту створення банди бандитизм вважається закінченим зл., незалежно від того, чи вчинила банда хоча б 1 напад. Якщо дії винного не призвели до створення банди з причин, які не залежали від його волі, вони мають кваліфікуватися як незакінч. зл., тобто за ст.14 чи ст.15 і 257. Участь в озброєній банді - це членство в ній, входження, вступ до її складу, незалежно від того, чи вчинені винним б.-я. дії у складі банди чи ні. Участь у банді вважається закінченим зл. з моменту давання згоди на вступ у банду. Участю у банді поряд зі вступом у банду охоплюється як безпосередня участь членів банди у вчинюваних нею нападах, так і виконання ними ін. дій в інтересах банди: керівництво, фінансування, забезп. приміщеннями, сховищами, зброєю, транспортом, документами, інформ-єю, підшукування об’. для нападу тощо. Участь у вчинюваному озброєною бандою нападі матиме місце, якщо члени банди та ін. особи, не члени банди, спільно братимуть безпосередню участь у вчинюваному бандою нападі. Участь м. виявлятися у різних діях: придушенні опору потерпілого, забезпеченні безпеки нападаючих бандитів та ін. діях з надання допомоги банді під час вчинення нею нападу. Участь особи, яка не є членом банди, у вчинюваному бандою нападі, необх. відрізняти від пособництва бандитизму. Пособник не бере безпосер. участі у бандитському нападі. Пособники бандитизму, тобто особи які сприяли вчиненню зл. бандою, не вступаючи до її членів і не беручи безпосер. участі в її нападі, підлягають відп-сті за ч.5 ст.27 і ст.257. Вчинені під час бандитських нападів зл. не виходять за рамки складу бандитизму і не потребують додаткової кваліф-ї, за винятком випадків вчинення бандою умис. вбивства. У цих випадках кваліф-я настає за сукупністю зл. - бандитизму і вбивства. Сб/с складу бандитизму хар-ся виною у формі прямого умислу. Якщо особа, яка брала участь у нападі, не знала про те, що ін. уч-ки входять до складу банди, то вона не м. підлягати відп-сті за бандитизм. Дії такої особи необх. кваліфікувати залежно від х-ру вчиненого, напр., як розбій, вбивство тощо. Бандитизм м. вчинюватися з метою викрадення, вбивства, зґвалтування, звільнення винних з-під варти, вчинення хуліганства тощо. Сбт бандитизму - б.-я. особа, яка досягла 14р..
55. Терористичний акт(ст.258) є одним із найнебезпечніших зл. проти громадської безпеки. Об/с цього зл. виражається в 2 формах: 1) застосуванні зброї, вчиненні вибуху, підпалу чи ін. дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіянні значної майнової шкоди чи настанні ін. тяжких наслідків; 2) погроза вчинення зазначених дій. Під застосуванням зброї слід розуміти використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров'я, майна чи довкілля. Поняття вибуху, підпалу розглянуті при аналізі складу диВСії (ст.113). До ін. дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання ін. тяжких наслідків, м.б. віднесені застосування отруйних речовин, затоплення, обвали, каменепади, зруйнування будівель, споруд, доріг, засобів зв'язку, пошкодж. об’. довкілля, нафтових родовищ, с-м життєзабезп. тощо. Для складу закінченого зл. досить вчинення б.-я. із зазначених дій. Погроза вчинення зазначених загальнонебезпечних дій передбачає доведення до відома органів держвлади чи м/с, служб. осіб, об'єднань гр-н, юр. або фіз/о, умислу винного вчинити зазначені дії. З моменту такої погрози терористичний акт вважається закінченим зл. Погроза м.б. виражена як безпосер., так і опосередковано, як відкрито, публічно, так і анонімно, усно чи письм. тощо. З сб/с терористичний акт м.б. вчинений лише з прямим умислом. При погрозі не має значення, чи справді винний мав умисел привести її до виконання. Обов'язковою ознакою сб/с терористичного акту є наявність мети: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення; 3) провокація воєнного конфлікту, міжнар. ускладнення; 4) вплив на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами держвлади чи органами м/с, службовими особами цих органів, об'єднаннями гр-н, юр. особами; 5) привертання уваги громадськості до певних політ., реліг. чи ін. поглядів винного (терориста). Суб’. терористичного акту м.б. б.-я. особа, яка досягла 14р.. Ч.2 ст.258 передбачає відп-сть за терористичний акт, вчинений: 1) повторно (див. ч.1 ст.32); 2) за попередньою змовою групою осіб (див. ч.2 ст.28); 3) заподіяння значної майнової шкоди чи ін. тяжких наслідків. Якщо дії, передбачені ч.першою або другою цієї ст., призвели до загибелі людини, винний відповідає за ч.3 ст.258. У ч.4 ст.258 передбачена відп-сть за створення терор. групи чи терор. орг-ї, керівництво такою групою чи орг-єю або участь у ній, а так само мат-льне, орг-йне чи інше сприяння створенню або д-сті терор. групи чи терор. орг-ї. Ці поняття аналогічні тим, що розглянуті при аналізі складів зл., передбачених ч.1 ст.255, ст.256 і 257. У ч.5 ст.258 встановлено, що від кр. відп-сті за діяння, передбачене ч.4 цієї ст., звільняється особа, крім організатора і керівника, яка добровільно повідомила про нього правоохоронному органу і сприяла припиненню існування або д-сті терор. групи чи орг-ї чи розкриттю зл., вчинених у зв'язку зі створенням або д-стю такої групи чи орг-ї, якщо в її діях немає складу ін. зл. Добровільність повідомлення про існування терор. групи чи орг-ї означає здійсн. цих дій з власної волі, з різних мотивів, за усвідомлення об’. можливості і надалі брати участь у ній або сприяти її д-сті.
56. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці гр-н, знищення або пошкодж. об’. власності (ст.259). Об’. - громадська безпека в ч.надання населенню достовірної інформ-ї про загрозу зл-них посягань. Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, м. породити паніку, а тим самим порушує безпеку сусп-ва. Об/с хар-ся єдиною обов'язковою ознакою - сусп. небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідомленні про терористичний акт. Це повідомлення м.б. зроблене б.-я. способом і доведене до широкого кола осіб чи повідомлене хоча б 1 особі з тим, щоб воно набуло дальшого поширення. За своїм змістом воно стосується здійсн. в майбутньому загальнонебезпечних дій, які становлять об’. сторону терористичного акту, і є, безсумнівно, очевидно неправдивим. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. Сб/с зл. хар-ся умис. виною. При цьому особа точно, достовірно знає, що поширена нею інформ-я є неправдивою, розуміє, що такі повідомлення викликають обстановку страху в населення, порушують громадську безпеку. Тим самим винний усвідомлює сусп. небезпечний х-р своїх дій, передбачає їх сусп. небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці. Бажаючи настання таких наслідків - а це має місце тоді, коли винний прагне дезорганізувати д-сть підпр-ства, установи, орг-ї, викликати паніку, він діє з прямим умислом. Кваліфікований вид зл. має місце тоді, коли він: 1) спричинив тяжкі наслідки; 2) вчинений повторно. Наявність тяжких наслідків визначається з урахуванням кількості осіб, спокій яких було порушено, мат. витрат на відвернення можливої загрози, майнової та ін. шкоди від перерви в роботі підпр-ств, установ, орг-й та ін. аналогічних обст.
57. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних мат-лів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем(ст.262). Предметом є вогнепальна зброя, бойові припаси, вибух. речовини, вибух. пристрої і радіоактивні мат-ли. Вони мають б. придатними для використання за своїм цільовим призначенням. До вогнепальної зброї відносяться всі види бойової, спортивної, нарізної, мисливської (крім гладкоствольної мисливської зброї), у якій для проведення пострілу використовується сила тиску газів, що утворилися при згорянні вибухової речовини (пороху або ін. спец. горючої суміші). Бойові припаси - це патрони, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові ч.ракет і торпед та ін. вироби у зібраному виді, споряджені вибуховою речовиною. До вибухових речовин відносяться порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та ін. хімічні речовини, їх склади або суміші, здатні вибухати без доступу кисню. Вибух. пристрої - це пристрої, споряджені вибуховою речовиною і призначені для вчинення вибуху. Поняття радіоактивних мат-лів дається при аналізі зл., передбаченого ст.261. З об/с цей зл. м. виражатися в таких формах: 1) викрадення; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння зазначеними предметами шляхом шахрайства. Поняття викрадення, привласнення, вимагання, шахрайства, розбою або зловживання службовим становищем аналогічні відповідним поняттям зл. проти власності (ст.185, 186, 187, 189-191). Але, на відміну від зл. проти власності, заподіяння мат. шкоди власності не є обов'язковою ознакою цього зл. Сб/с хар-ся прямим умислом. На відміну від аналогічних посягань на власність, корисливий мотив і корислива мета не є обов'язковими ознаками цього зл., його мотив і мета м.б. різними. Суб'єкт: за умови викрадення, вимагання і розбою - б.-я. особа, яка досягла 14р., за умови привласнення і заволодіння шляхом шахрайства - особа, яка досягла 16р.. Сбт привласнення спец., а саме - особа, у правомірному віданні якої знаходилися зазначені вище предмети. У ч.2 ст.262 передбачена відп-сть за вчинення цього зл. повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також заволодіння зброєю та ін. предметами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем. У ч.3 ст.262 встановлена відп-сть за дії, передбачені ч.1 чи 2 цієї ст., якщо вони вчинені організованою групою, шляхом розбою, вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.
58. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів(ст.264). Основним безпосер. об’. зл. є громадська безпека в ч.дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів. У зв'язку із загальнонебезпечними властивостями цих предметів встановлюються спец. правила їх зберігання особами, які володіють зброєю та бойовими припасами на зак. підставах. Недотримання цих правил загрожує тим, що такі предмети потраплять до рук сторонніх осіб, б. неправомірно використані ними. Хоча відповідні правила адресовані тим, хто володіє відповідними предметами на зак. підставах, видається, що відп-сть за ст.264 повинні нести й особи, які зберігають їх незаконно, вчиняючи ще й зл., передбачений ст.263. Додатковим обов'язковим об’. альтернативно виступають життя, здоров'я, власність або ін. блага. Предметом зл. є: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси. На відміну від розглянутих зл. (ст.262 і 263), у даному складі зл. предметом є б.-я. вогнепальна зброя, включаючи і гладкоствольну мисливську та боєприпаси до такої зброї. Така зброя і боєприпаси виступають предметом даного зл. тоді, коли вони зберігаються як законно, так і незаконно. Не є предметом цього зл. вибух. речовини і вибух. пристрої. З об/с зл. хар-ся недбалим зберіганням вказаних предметів зл. Воно має місце тоді, коли не виконані передбачені N-тивним актами умови зберігання зброї або бойових припасів, насамперед ті, які спрямовані на убезпечення їх від сторонніх осіб. Обов'язковою ознакою зл. є сусп. небезпечні наслідки у вигляді загибелі людей або ін. тяжких наслідків. Загибель людей означає заподіяння смерті двом або > особам. До ін. тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння 1 потерпілому смерті чи хоча б 1 - тяжкого тілесного ушкодж. Ці наслідки повністю охоплюються ст.264 і додаткової кваліф-ї за ч.1 або ч.2 ст.119, ст.128 не потребують. Сбт загальний. Сб/с хар-ся необережною виною у вигляді зл-ної самовпевненості. Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що викл. зл-ну недбалість. Тобто, недбало зберігаючи зброю або бойові припаси, винний передбачає можливість настання наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення. При цьому особа необгрунтовано розраховує на обачність ін. осіб, на те, що вони не використають зброю чи боєприпаси, які зберігаються з порушенням встановлених правил.
59. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибух. речовинами(ст.263). Предметом зл., передбаченого ч.1 ст.263, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибух. речовини і вибух. пристрої. Він тотожний предмету зл., передбаченого ч.1 ст.262. Предмет зл., передбаченого ч.2 ст.263, - кинджали, фінські ножі, кастети чи ін. холодна зброя. Об/с полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого З. дозволу, а зл., передбаченого ч.2 цієї ст., у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи ін. холодної зброї без вказаного дозволу. Носіння - це дія з переміщення зазначених предметів, їх транспортування особою безпосер. при собі (в руках, в одежі, сумках, спец. футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості їх швидкого використання. Зберігання - це володіння б.-я. із зазначених предметів, які знаходяться не при винній особі, а у іншому відомому їй місці. Придбання - це отримання від ін. осіб шляхом купівлі, обміну, одержання в подарунок, винагороди за послугу, відшкодування боргу тощо. Виготовлення - це дії зі створення, перероблення б.-я. предметів, завдяки чому вони набувають властивостей холодної або вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв. Ремонт цих предметів полягає у налагодженні, виправленні пошкоджень або усуненні дефектів, поломок. Передача - це надання (вручення) їх ін.й особі особисто (напр., для зберігання, тимчасового використання) або ч-з посередника, а також дії посередника з їх надання (вручення). Збут - це продаж, обмін, дарування, оплата боргу тощо. Зл. має місце лише за умови, що зазначені дії вчинюються без передбаченого З. дозволу, тобто є незак. З сб/с ці зл. м.б. вчинені лише з прямим умислом, їх мета і мотив м.б. різними. Суб’. м.б. б.-я. особа, яка досягла 16р.. У ч.3 ст.263 встановлено, що звільняється від кр. відп-сті особа, яка вчинила зл., передбачений ч.1 або 2 цієї ст., якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибух. речовини або вибух. пристрої. Під добровільною здачею слід розуміти повну, за власною волею, незалежно від мотивів, здачу цих предметів органам влади, при усвідомленні особою фактичної можливості подальшого безкарного продовження вчинення зл.
60. Незаконне поводження з радіоактив. речовинами(ст.265). Радіоактивні мат-ли - це об’. та речовини, активність радіонуклідів яких перевищує межі, встановлені N і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. До радіоактивних мат-лів належать спец. розщеплювальні мат-ли, радіоактивні відходи, радіоізотопні джерела іонізуючого випромінювання. Предметом цього зл. є радіоактивні мат-ли, їх поняття дано при аналізі зл., передбаченого ст.261. Об/с полягає у незаконному (без передбаченого З. дозволу) придбанні, носінні, зберіганні, використанні, передачі, видозміненні, знищенні, розпиленні, руйнуванні радіоактивних мат-лів. Для відп-сті досить вчинення 1 з цих дій. Поняття придбання, носіння і зберігання дано при аналізі зл., передбаченого ст.263. Під використанням радіоактивних мат-лів слід розуміти їх застосування або користування ними. Передача радіоактивних мат-лів аналогічна за своїм змістом цьому поняттю у ст.263. Видозмінення радіоактивних мат-лів - це внесення в них б.-я. змін. Знищення радіоактивних мат-лів - це приведення їх до непридатного стану. Розпилення - це дії, які розсіюють (розносять) радіоактивні мат-ли у повітрі найдрібнішими ч.ками. Руйнування означає пошкодж. предметів, в яких знаходяться радіоактивні речовини або ядерні мат-ли. Обов'язковою ознакою об/с зл. є поводження з радіоактив. мат-лами без передбаченого З. дозволу. Сб/с хар-ся прямим умислом. Мотив і мета м.б. різними. Суб’. м.б. б.-я. особа, яка досягла 16р.. У ч.2 ст.265 передбачена відп-сть за незаконне поводження з радіоактив. мат-лами, якщо воно спричинило загибель людей або ін. тяжкі наслідки. До незаконного поводження з радіоактив. мат-лами можливий тільки прямий умисел, а щодо загибелі людей або ін. тяжких наслідків - необережність (зл-на самовпевненість або зл-на недбалість).
61. Заг. х-ристика зл. проти безпеки виробництваРодовим об’. їх є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Виробництво - це складна соц.-екон. і технічна відносно замкнута с-ма, в основі ф-ціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання сусп. корисного рез-ту. Складовим ел-том такої с-ми є технічні та правові норми. У ході виробничої д-сті або використання її рез-тів людина зазнає або м.б. піддана небезпечним чи шкідливим впливам виробничих факторів самого різного х-ру і ступеня: механічним, хімічним, тепловим, електричним, електромагнітним тощо. Наявність на виробництві небезпечних та шкідливих факторів зумовлює потребу в станах (умовах), що необх. для охорони життя, здоров'я, збереження майна, довкілля. Таким станом на виробництві є його безпека. Безпека виробництва - це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість вражаючого впливу на людей, майно і довкілля небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Для забезп. безпеки виробництва використовуються З. та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (тр., природоохоронного, цив., господарського, адм., кр. та ін.), а також технічні норми. В цій с-мі N кр. права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань. Безпосередні об’. окремих зл. проти безпеки виробництва входять в с-му відносин родового об’., хоч і мають свої особл-сті. Вони залежать від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, х-ру можливої шкоди та сфер її поширення. Необх. складовою безпеки б.-я. виробництва є безпека праці, яка поділяється на технічну і санітарну, а за рівнями - на безпеку звичайних і підвищено небезпечних робіт. Деякі виробництва (як технічне ціле), окремі речовини (що є предметами праці) мають виняткову небезп., що вимагає особливих орг-технічних режимів їх ф-ціонування (використання), включаючи правове забезп. Такими є: вибухонебезпечні виробництва, а також виробництва, в яких використовуються ядерні та радіоактивні мат-ли. Нарешті, ряд виробництв здатний заподіяти шкоду позавиробничим інтересам, у зв'язку з використанням готової промислової продукції, її напівфабрикатів, а також експлуатацією збудованих будівель та споруд. Основним безпосер. об’. цих зл. є безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов'язковими об’.ми всіх зл., що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров'я людини, а додатковими факультативними об’.ми зл., передбачених ст.272-275, - власність і довкілля (екологічна безпека). Потерпілими від цих зл. м.б. або тільки працівники виробництва (ст.271 і 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (ст.273 і 274), або тільки сторонні особи (ст.275). З об/с зл. проти безпеки виробництва сконструйовані однотипно. Всі вони описані в З. як зл. з мат. складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку. Сусп. небезп. діяння як ознака об/с проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або безд-сті вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. При цьому порушення звичайно виглядає не як одиничний акт дії (безд-сті), а представляє сукупність таких актів, с-му, де порушується не одна, а різні вимоги безпеки. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійсн. в ході виробничої д-сті дій, прямо заборонених правилами. Зл. проти безпеки виробництва являють собою порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції ст., що розглядаються є бланкетними, у зв'язку з чим для їх застосування слід звернутися до ін. N-тивних актів (правил, інструкцій, стандартів тощо). Обов'язковою ознакою цих зл. є наслідки. Вони м.б. 2 видів. Перший вид наслідків З. пов'язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання ін. тяжких наслідків (ч.перші ст.272-275). Другий вид наслідків складають ті, настання яких пов'язане з спричиненням реальної шкоди. Це: «шкода здоров'ю потерпілого» (ч.перші ст.271-275); «загибель людей» (ч.другі ст.271-275) та «ін. тяжкі наслідки» (ч.другі ст.271-275). Створення загрози загибелі людей чи настання ін. тяжких наслідків має б. реальним, свідчити про появу в конкретному виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (погрози), коли із необх-стю м. настати вказані в З. наслідки. Шкода здоров'ю потерпілого охоплює види виробничого травматизму або нещасних випадків із сторонніми виробництву, пов'язані із заподіянням 1 особі середньої тяжкості тілесного ушкодж. або заподіянням 1 чи кільком особам легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездат. Загибель людей - це випадки смерті 1 або кількох осіб. Під ін. тяжкими наслідками слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоч би 1 людині або середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більш особам. Зл., передбачені ст.272-275, охоплюють також випадки заподіяння значної мат. шкоди підпр-ствам, установам, орг-ям, незалежно від форми власності та видів їх д-сті, окремим гр-нам, а також довкіллю. Однак саме по собі заподіяння значної мат. шкоди недостатнє для визнання його наслідком зл., що розглядаються. Необх., щоб такий наслідок був рез-том порушення вимог безпеки на виробництві та супроводжувався створенням загрози для життя або здоров'я людей чи заподіянням ним різного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова м. йти про зл. проти власності, у сфері госп. або службової д-сті. Обов'язковою ознакою об/с зл., що розглядаються, є причинний зв'язок між допущеними порушеннями правил безпеки і реальною шкодою, що наступила, або можливістю її настання. Причинний зв'язок у цих зл. має ряд особл-стей. Так, у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв'язку. Крім того, настання наслідку м.б. зумовлено порушенням кількох вимог безпеки. Такі порушення м.б. допущені одним або кількома суб’. Тому, у справах такої категорії для встановлення причинного зв'язку призначаються експ-зи. Сб/с визначається їх об’. стороною. Щодо порушення правил безпеки м. мати місце умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді). Відношення суб’. до наслідків є визначальним, тому загалом зл. проти безпеки виробництва є необережними. Сбт зл. проти безпеки виробництва - спец. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони м. поділятися на 3 групи: службові особи і гр-ни - суб'єкти підприємницької д-сті, що прямо вказується в ст.271, в ін. випадках це випливає із З. (ст.272-275); робітники і службовці (ст.272-275); сторонні для виробництва особи (ст.273 і 274). Виходячи з виняткової небезпеки вибухонебезпечних підпр-ств (цехів), виробництв, де використовуються ядерні та радіаційні мат-ли, сторонні особи, які знаходилися з дозволу на таких підпр-ствах (екскурсанти, працівники ін. підпр-ств, установ, орг-й та ін.) зобов'язані у встановленому N-тивними актами порядку дотримуватися правил безпеки, зм. яких можна сприйняти без спец. підготовки. Напр., на вибухонебезпечному виробництві - «курити заборонено». Виходячи з викладеного, під зл. проти безпеки виробництва потрібно розуміти сусп. небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та ін. N-тивно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кр. З. сусп. небезпечних наслідків, вчинені суб’. зл. Виходячи із подібності безпосередніх об’., х-ру виробництва та сусп. небезпечних наслідків, потрібно розрізняти: - зл. у сфері безпеки праці (ст.271 і 272); - ін. зл. у сфері безпеки виробництва (ст.273-275).
62. Зл. проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Заг. х-ристикаГоловною ознакою, за якою транспортні зл. об'єднані в 1 групу, є родовий об’.: відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту. Безпосередні об’. окремих транспортних зл. лежать у площині родового об’., хоч і мають свої особл-сті. Вони залежать від видів транспорту, якими м. вчинятися ці зл., а також від х-ру об/с та кваліфікуючих обст. Предметом цих зл. є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху транспортних засобів. З об/с ці зл. побудовані по-різному. Більша ч.цих посягань описана в З., як зл. з мат. складом, менша ч.- з формальним. У зл. з мат. складом об/с містить у собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними. Діяння в цих зл. виражається в дії або безд-сті особи. Деякі зл. (напр., пошкодж. шляхів сполучення і транспортних засобів) м.б. вчинені лише шляхом дії. У багатьох зл. діяння виражається в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких ст.є бланкетними, тому для встановлення факту порушення цих правил, необх. звертатися до відомчих N-тивних актів, що регламентують поведінку працівника транспорту чи ін. уч-ка дорожнього руху. Важливо точно визначити, які ст., пункти, параграфи N-тивних актів порушені та у чому це порушення виразилося. Обов'язковою ознакою зл. з мат. складом є наслідки. Наслідками, у ст.цього розділу КК названі: загибель 1 чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодж., а також велика мат-льна шкода, ін. тяжкі наслідки. Відп-сть за транспортні зл. диференційована залежно від тяжкості наслідків, що наступили. Тому тяжкі тілесні ушкодж., загибель 1 чи кількох осіб, в деяких ст.вказуються як кваліфікуючі обст-ни. До ін. тяжких наслідків відносяться: заподіяння потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також велика мат-льна шкода. При встановленні мат. шкоди, яка заподіюється трансп. зл., необх. враховувати вартість знищених або пошкоджених транспортних засобів, вантажів, шляхів сполучення, споруд на них тощо. Своєрідними наслідками, вказаними в деяких ст., є створення небезпеки для життя людей або настання ін. тяжких наслідків. Обов'язковою ознакою об/с зл. з мат. складом є причинний зв'язок між діянням і наслідками, що наступили. За справами цієї категорії для його встановлення призначаються експ-зи. Сб/с хар-ся залежно від складності її об/с. Зл. з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У зл. з мат. складом необх. встановлювати псих. ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліф-ї та призначення покарання. Суб’. є особа, яка досягла 16-річно-го віку. Лише за пошкодж. шляхів сполучення та транспортних засобів (ст.277 КК), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст.278 КК), а також за незаконне заволодіння трансп. засобом (ч.2 і З ст.289 КК) відп-сть настає з 14р.. Деякі транспортні зл. м. вчиняти лише працівник транспорту, тобто спец. суб'єкт. Т.ч., під трансп. зл. слід розуміти передбачені кр. З. сусп. небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації всіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту. В розділі XI Особ. ч.КК ці зл. розташовані в певній послідовності. При цьому враховується тяжкість зл., а також вид транспорту, яким він вчинюється. На 1-му місці стоять зл., які вчинюються на залізничному, водному чи повітряному транспорті (ст.276-285 КК), на другому - на автомобільному і міському електротранспорті (ст.286-290 КК). Завершують главу зл., що виражаються в порушенні чинних на транспорті правил та в пошкодженні магістральних трубопроводів (ст.291 і 292 КК). Безпосер. об’. 1-ї групи зл. є відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту; другої групи - безпеку руху та експлуатації автомобільного і міського електротранспорту; 3-ї групи - безпечне ф-ціонування всіх видів механічного та магістрального трубопровідного транспорту. Відп-сть за більшість транспортних зл. диференційована залежно від тяжкості наслідків, що наступили. Враховуються при цьому тяжкість тілесного ушкодж., загибель 1 чи кількох осіб, а також розмір мат. шкоди. Крім того, законодавець передбачає ін. кваліфікуючі обст-ни, такі як: вчинення зл.: за попередньою змовою групою осіб; організованою групою; поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; вчинення зл. повторно. Поняття групи, яка вчинила ці зл. за попередньою змовою або організованою групою, дається в ст.28 КК. Якщо така орг. група озброєна вогнепальною чи холодною зброєю і має за мету напад на транспортні підпр-ства, установи, орг-ї чи на окремих осіб, то відп-сть наступає за бандитизм (ст.257 КК). Під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого слід розуміти нанесення ударів, побоїв, викручування рук, утримання, зв'язування або позб. волі ін. способом, заподіяння легкого тілесного ушкодж., яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездат. Псих. насильство проявляється в погрозі застосування зазначеного фіз. насильства. Небезпечним для життя і здоров'я насильством визнається заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодж., яке спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездат., середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодж., а також ін. насильницькі дії, які не заподіяли вказаних наслідків, але були небезпечними в момент застосування такого насильства. Це насильство, що викликало втрату свідомості, здавлювання шиї, скидання з транспортного засобу, що рухається, застосування спец. засобів, зброї тощо. Псих. насильство проявляється в погрозі застосування такого ж фіз. насильства. Повторністю зл. відповідно до ст.32 КК визнається вчинення 2 або > зл., передбачених тією самою ст. або ч.ст.Особ. ч.КК. Напр., повторним вважається заволодіння трансп. засобом якщо йому передувало таке ж заволодіння. До групи зл. відносяться: порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст.276); пошкодж. шляхів сполучення і транспортних засобів (ст.277); порушення правил повітряних польотів (ст.281); самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (ст.283); порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують трансп. засобами (ст.286); випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів (ст.287); незаконне заволодіння трансп. засобом (ст.289); знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу (ст.290); пошкодж. об’. магістральних нафто-, газо- та нафтопродукте проводі в (ст.292) та ін.
63. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського або річкового судна (ст.278). Предметом зл. є пасажирський чи вантажний потяг, локомотив, дрезина тощо. Повітряним судном вважається літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям (літаки, вертольоти, дирижаблі та ін.). До морських і річкових суден відносяться пасажирські, вантажні, рибальські, допоміжні (буксири), рятувальні та ін. Для кваліф-ї не має значення відомча приналежність вказаних транспортних засобів. Об/с полягає в угоні або захопленні зазначених транспортних засобів. Під угоном слід розуміти протиправне заволодіння трансп. засобом для здійсн. поїздки на ньому або самовільне використання транспортного засобу. Угон м. здійснюватися як з місця стоянки транспортного засобу, так і під час руху. Інколи угон м. здійснювати машиністи, льотчики, капітани, члени екіпажу, які управляють трансп. засобом. Захоплення - це протиправне заволодіння трансп. засобом будь-якою особою із застосуванням насильства чи погроз для здійсн. поїздки на ньому, зміни напрямку руху тощо. Закінченим цей зл. визнається з урахуванням виду транспорту. Так, угон повітряного судна буде закінченим після заволодіння ним, запуску двигунів і початку руху. Якщо угон здійснюють члени екіпажу під час польоту, то закінченим зл. буде з моменту відхилення від маршруту, або відмови виконувати вказівки осіб, що керують польотом. Аналогічно слід вирішувати це ? на залізничному і водному транспорті. Сб/с хар-ся прямим умислом. Винна особа усвідомлює фактичні ознаки вчиненого діяння, розуміє їхній сусп. небезпечний і протиправний х-р та бажає вчинити такі дії. Суб’. є особа, яка досягла 14р.. Ч.2 ст.278 КК встановлює відп-сть за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; а ч.3 - дії, передбачені ч.1 або 2 цієї ст., вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи ін. тяжкі наслідки. Якщо угон чи захоплення транспортного засобу поєднаний із вчиненням ін. більш тяжких зл., то вчинене кваліф-ся за сукупністю зл.
64. Масові заворушення та їх відмінність від групового порушення громад. порядку(ст.294). Масовими заворушеннями визнаються орг-я таких заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням гр-н, опором представникам влади із застосуванням зброї або ін. предметів, що використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях. Основним безпосер. об’. зл. є громад. порядок, тобто ті сусп. відносини, що забезпечують умови нормального ф-ціонування держ. і громад. стр-р, нормальний ритм сусп. життя, роботи і спокою людей. Крім цього об’. при здійсн. масових заворушень часто шкода заподіюється і додатковим об’.м - авторитету представників влади, інтересам особи, власності. Об/с виражається в орг-ї масових заворушень чи активній участі в них. Орг-я масових заворушень полягає в підбурюванні тих людей, які стихійно зібралися, для масових виступів, насильства над людьми, погромів, підпалів, захоплення будівель, споруд, насильницького виселення гр-н, знищення майна, збройного опору представникам влади. Як орг-йну д-сть треба розглядати і керівництво діями натовпу при вчинені названих дій, поширення серед натовпу неправдивої інформ-ї тощо. Активна участь у цьому зл. означає особисту участь у вчиненні насильства над особою, погромах, підпалах, захопленні будівель, насильницькому виселенні гр-н, збройному опорі представникам влади та ін. діях. Насильством над особою слід вважати нанесення ударів, побоїв, катування, заподіяння б.-я. ін. тілесних ушкоджень. Вчинене під час масових заворушень умис. вбивство вимагає додаткової кваліф-ї за ст.115. Погроми - це дії, поєднані зі знищенням, ушкодж., руйнуванням громад. споруд, житл. та ін. будинків, транспортних засобів, ін. майна. Підпали - це дії, що спричинили займання будинків, споруд, транспортних засобів. Знищення майна означає його приведення в повну непридатність. Захоплення будівель або споруд - це самовільне захоплення їх натовпом або актив. уч-ками під час масових заворушень. Насильницьке виселення гр-н має місце у випадку вигнання людей з їхніх помешкань чи певної місцевості із застосуванням фіз. чи псих. насильства. Збройний опір має місце у разі перешкоджання представникові влади виконувати його обов'язки із застосуванням хоча б одним із уч-ків масових заворушень вогнепальної, холодної зброї чи ін. предметів, які використовувались як зброя. Для визнання зл. закінченим досить вчинення уч-ком масових заворушень б.-я. із зазначених у диспозиції ст.294 дій. Сб/с хар-ся тільки прямим умислом. Однак умисел щодо заподіяння шкоди в рез-ті масових заворушень м.б. і непрямим. Мотиви і мета масових заворушень м.б. різними, та на кваліф-ю вони не впливають, але м.б. враховані при призначенні покарання. Суб’. м.б. лише організатори масових заворушень та активні їх уч-ки, які досягли 16р.. Ч.2 ст.294 передбачає відп-сть за ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до ін. тяжких наслідків. Під загибеллю людей слід розуміти смерть одного чи кількох потерпілих. Під ін. тяжкими наслідками розуміють заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння значної мат. шкоди. Групове порушення громад. порядку (ст.293) - орг-я групових дій, що призвели до грубого порушення громад. порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підпр-ства, установи чи орг-ї, а також активна участь у таких діях. Об’. зл. є громад. порядок у тій його сфері, що пов'язана з сусп. відносинами, які забезпечують обстановку сусп. спокою і поведінку гр-н, що відповідає З., у різних сферах соц. спілкування. Особливість цього зл. полягає в тому, що він спричиняє суттєве порушення роботи транспорту, підпр-ств чи орг-й. Тому, крім громад. порядку, зл. посягає і на додатковий об’. - нормальну д-сть транспорту, підпр-ств, установ чи орг-й. Об/с полягає в орг-ї групових дій або в активній участі в таких діях. Під орг-єю групових дій слід розуміти як безпосереднє створення групи, так і орг-ю вчинення таких дій або керівництво ними. Під активною участю слід розуміти інтенсивну участь у групових діях. Прикладом активної участі є заклики до гр-н не виконувати вимоги представників влади, непокора їх розпорядженням, створення значних перешкод для нормальної роботи підпр-ств, орг-й, блокування руху транспорту тощо. Цей зл. вважається закінченим, якщо такі дії спричинили грубе порушення громад. порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підпр-ства, установи чи орг-ї. Грубим визнають таке порушення громад. порядку, що заподіює останньому істотну шкоду, значно порушує обстановку сусп. спокою чи нормальну роботу підпр-ств, установ чи орг-й. Сб/с хар-ся прямим умислом. Сбт - спец. Відп-сті підлягають тільки організатори й активні уч-ки, які досягли 16-річно-го віку. Склад цього зл. слід відмежовувати від масових заворушень (ст.294) і від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч.2 ст.296). Дії, передбачені ст.293, вчинюються не натовпом, а уч-ками окремої групи людей, і не супроводжуються погромами, підпалами, насильством над особою й ін. діями підвищеної небезпеки. Відсутність мотивів, що виражають явну неповагу до сусп-ва, відрізняє цей зл. від хуліганства, вчиненого групою осіб, для якого такі мотиви обов'язкові.
65. Хуліганство(ст.296) - 1 з небезпечних і дуже поширених зл. проти громад. порядку. КК визнає хуліганством грубе порушення громад. порядку з мотивів явної неповаги до сусп-ва, що супроводжується особ. зухвалістю чи винятк. цинізмом. Б.-я. ін. види хуліганських дій утворюють адм. делікт. Об’. хуліганства є громад. порядок, що включає комплекс сусп. відносин, які забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах сусп. корисної д-сті, моральність, нормальний відпочинок і дотримання правил поведінки в сусп. житті й у побуті. Це основний безпосер. об’. хуліганства. Як додаткові об’. часто виступають особистість, здоров'я, навколишнє середовище, власність. З об/с хуліганство являє собою сусп. небезпечну дію, що грубо порушує громад. порядок. Діями, що грубо порушують громад. порядок, новий З. визнає тільки ті, що відрізняються особ. зухвалістю або винятк. цинізмом. Особ. зухвалість - це нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, які спричинили тілесні ушкодж., чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкодж. майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою гр-н, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної д-сті установи, підпр-ства, орг-ї або громад. транспорту тощо. Винятковий цинізм - це демонстративна зневага N моральності, напр., груба непристойність, демонстративне оголення, знущання над хворими, немічними тощо. Хуліганство визнається закінченим з моменту вчинення дії, що грубо порушує громад. порядок. Форми хуліганських дій м.б. найрізноманітнішими: нахабне, зухвале, цинічне порушення громад. спокою, нормального ф-ціонування підпр-ств, орг-й, масових заходів, роботи транспорту. Це м.б. і б.-я. наруга, знущання над людьми, їх побиття, осквернення громад. та ін. місць роботи, відпочинку або побуту людей. Хуліганські дії м.б. вчинені в будь-якому місці, частіше це відбувається в парках, на вулицях, кінотеатрах, магазинах та ін. громад. місцях. Як правило, такі дії відбуваються в присутності потерпілих та ін. гр-н. Однак публ.сть не є обов'язковою ознакою хуліганства. Воно м. мати місце в квартирі, на безлюдній вулиці тощо. Можливе вчинення хуліганства і по телефону, коли винний, напр., у нічний час періодично дзвонить потерпілим, порушуючи їх сон і цинічно ображає їх. Із сб/с хуліганство - це зл., вчинений із прямим умислом. Однак умисел стосовно заподіяння шкоди в рез-ті хуліганських дій м.б. і непрямим. Не можна, напр., заперечувати наявність цього у випадку, коли п'яний хуліган зухвало почав лякати зброєю людей, а потім у гр. місці, зробив неприцільний постріл, заподіявши 1 з потерпілих тілесне ушкодж. У цьому випадку винний діяв нецілеспрямовано, він не бажав заподіяти шкоду здоров'ю будь-кому з оточуючих, але свідомо допускав такі наслідки. Хуліганство припускає наявність особливого мотиву, який називають хуліганським (хуліганські спонукання). Це м.б. бешкетництво, прагнення протиставити себе сусп-ву, виявити п'яну зухвалість, продемонструвати свою грубу силу, зневагу до оточуючих тощо. У деяких випадках зл-не посягання на особу з мотивів ревнощів, помсти тощо м. трансформуватися в мотив явної неповаги до сусп-ва й утворити склад хуліганства. Подібне, напр., має місце, коли ч-з ревнощі двоє в кінотеатрі обмінюються взаємними образами, ударами, виникає бійка, внаслідок чого порушується нормальна робота кінотеатру, спокій і відпочинок глядачів. Спрямованість умислу винного і особливий хуліганський мотив є основними критеріями відмежування хуліганства від зл. проти життя і здоров'я особи. Суб’. хуліганства м.б. особи, які досягли 14р.. Ч.2 ст.296 передбачає відп-сть за хуліганство, вчинене групою осіб, причому попередня змова уч-ків не є обов'язковою для кваліф-ї. Хуліганство, вчинене групою осіб, слід відрізняти від масових заворушень (ст.294) і від групового порушення громад. порядку (ст.293). При масових заворушеннях дії завжди вчинюються натовпом, причому ці дії супроводжуються погромами, підпалами, руйнуваннями, нерідко збройним опором представникам влади. При груповому хуліганстві ці ознаки відсутні, а винні грубо порушують громад. порядок винятково з мотивів явної неповаги до сусп-ва. Групове порушення громад. порядку (ст.293), поєднане із вчиненням дій, що грубо порушують громад. порядок, з мотивів явної неповаги до сусп-ва, становитиме сукупність зл. (ст.293 і 296). Ч.3 ст.296 передбачає відп-сть за хуліганство, визначене ч.1 або 2 цієї ст., якщо воно було вчинене особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громад. порядку, чи ін. гр-нам, які припиняли хуліганські дії. Хуліганство визнається злісним за ознакою його рецидиву, тобто це вчинення хуліганства особою, яка раніше була судима за будь-яке хуліганство, за умови, що судимість з неї не знята і не погашена. Хуліганські дії, поєднані з актив. опором - це протидія представникові влади або представникові громадськості, які виконують обов'язки з охорони громад. порядку. Такі дії, у тому числі поєднані з насильством чи погрозою його застосування до цих осіб, не вимагають додаткової кваліф-ї за зл. проти авторитету органів держвлади, органів м/с та об'єднань гр-н. Винятком є лише опір, поєднаний з таким насильством, що містить ознаки ще й ін. більш тяжкого зл. (напр., ч.2 ст.121). У тих випадках, коли опір має місце після припинення хуліганства як протидія затриманню, він не м.б. ознакою злісного хуліганства і такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю зл. У ч.4 ст.296 передбачена відп-сть за дії, визначені ч.першою, другою або 3-ю цієї ст., якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи ін. предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Про вогнепальну і холодну зброю йшлося при аналізі ст.263. Однак до вогнепальної зброї, використання якої утворить склад такого хуліганства, відноситься не тільки стрілецька зброя військового і спортивного зразка, а й гладкоствольні мисливські рушниці тощо. Під ін. предметами, спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, слід розуміти не тільки предмети, заздалегідь спеціально оброблені, пристосовані для цих цілей, як, напр., заточена велосипедна спиця, а й ел-тарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій (напр., відламана і використана ч.антени радіоприймача). Ними м.б. і б.-я. предмети, що не піддавалися ніякій обробці, але були заздалегідь підготовлені винним для використання (столовий ніж, молоток, викрутка, шило, газовий пістолет тощо). Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій, не утворить передбаченого ч.4 ст.296 хуліганства. Під застосуванням зброї та ін. предметів розуміють не тільки їхнє реальне застосування, а й погрозу такого застосування. 1 з обов'язкових ознак такого хуліганства є використання зброї та ін. зазначених предметів для заподіяння шкоди здоров'ю людей. Вчинення хуліганських дій з використанням цих предметів, напр., для пошкодж. майна, лісових насаджень, проти тварин не утворить складу цього виду хуліганства. Кваліф-я вчиненого в цих випадках має наставати за ч.1, 2 чи 3 ст.296, а якщо ці дії містять ознаки ін. більш тяжких зл., то додатково і за ці зл. Нанесення при хуліганстві тяжкого тілесного ушкодж. тягне за собою відп-сть за сукупністю цих зл.
66. Орг-я притонів та їх види
67. Створення або утримування місць розпусти і звідництво(ст.302). Об’. є сусп. відносини, що забезпечують осн. пр-пи сусп. моральності у сфері статевих стосунків. Місцем розпусти визнається будь-яке приміщення або інше місце, спеціально підготовлене чи пристосоване для постійного або періодичного вчинення розпусних дій (притон розпусти). Ці місця призначені для заняття проституцією, для безладних сексуальних стосунків між особами різної або 1 статі, для задоволення сексуальної пристрасті протиприродним способом і тому подібних дій. Це м.б. будинок, квартира, кімната в гуртожитку, номер у готелі, офіс чи інше службове приміщення, підсобні приміщення (підвал, сауна, сарай, гараж та ін., де відбуваються розпусні дії). З об/с цей зл. полягає в створенні або утриманні місць розпусти, а також у звідництві для розпусти. Створенням місця розпусти буде, напр., пошук приміщення, облаштування такого місця, підбір обслуги, забезп. засобами зв'язку і транспорту тощо. Утримання місця розпусти припускає, напр., пошук клієнтів, оплату оренди приміщення, транспорту, ін. фінансові розрахунки, придбання і реалізацію для клієнтів напоїв, продуктів тощо. Звідництво - це своєрідне посередництво, що виражається в сприянні добровільним сексуальним стосункам незнайомих осіб між собою. Воно м. полягати в знайомстві або орг-ї зустрічей таких осіб, у пошуку осіб, які погоджуються займатися розпустою тощо. Сб/с хар-ся прямим умислом. Мотиви і мета вчинення зл. м.б. різними, однак за наявності мети наживи дії винного підлягають кваліф-ї за ч.2 ст.302. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. Ч.2 ст.302 передбачає відп-сть за ті самі дії, вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за такий зл., або вчинені організованою групою. Для кваліф-ї дій за ч.2 досить вчинити будь-яку дію, зазначену у ній. Ч.3 ст.302 посилює відп-сть за дії, передбачені ч.1 або 2 цієї ст., вчинені із залученням неповнолітнього. Наявність цієї ознаки припускає залучення неповнолітнього до участі у вчиненні б.-я. із зазначених у перших 2 ч. дій чи безпосереднє залучення такої особи для вчинення розпусних дій у місцях розпусти. Додаткової кваліф-ї за втягнення неповнолітніх у зл-ну д-сть (ст.304) чи за розбещення неповнолітніх (ст.156) не потрібно.
68. Сутенерство або втягнення особи у заняття проституцією(ст.303). КК передбачає відп-сть лише за с-матичне заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг з метою отримання доходу. Проституцією вважається вступ жінки чи чоловіка в сексуальні стосунки з 1 чи кількома особами за плату. Об’. зл. є сусп. в