Передпатологічні стани, захворювання та ушкодження, які виникають при нераціональних заняттях фізичною культурою та спортом
1. При частковому розриві скелетних м'язів перша допомога включає все перераховане:
1 футлярна новокаїнова блокада вище за місце пошкодження.
2 рентгенологічний знімок.
3 іммобілізація кінцівки гіпсовою лонгеткою або щільне бинтування у області пошкодження м'яза.
4 ізометрична гімнастика і теплі ванни.
2. Симптомами перелому кісток носа є:
1 деформація і болі у ділянці носа.
2 утруднене носове дихання.
3 рухливість і крепітація кісткових відламків.
4 гематоми у області вік, носа, крововилив в кон`юнктиву.
3. Для травматичного гемартрозу колінного суглоба характерне перераховане:
1 гострі болі в суглобі.
2 зміна контурів суглоба із збільшенням його кола.
3 вимушене напівзігнуте положення кінцівки.
4 повна рухливість колінного суглоба.
4. Найхарактерніша симптоматика пошкоджень внутрішнього меніску колінного суглоба не включає:
1 гострий біль у області внутрішнього відділу суглоба.
2 блокаду колінного суглоба.
3 симптом «розгинання» гомілки.
4 ослаблення болю при зовнішній ротації суглоба.
5. Найхарактерніша симптоматика пошкоджень зовнішнього меніску колінного суглоба не включає:
1 гострий біль в задньо-зовнішній частині підколінної області.
2 біль при внутрішній ротації гомілки.
3 відсутність блокади колінного суглоба.
4 блокада колінного суглоба.
6. При реабілітації спортсменів з травмою використовуються:
1 електрофорез з лідазою.
2 електрофорез з хімотрипсином.
3 фонофорез з гідрокортизоном.
4 лікувальна гімнастика з дозованими спортивними вправами.
7. Найхарактернішими симптомами неповного розгинання м'язів задньої поверхні стегна є:
1 гострий біль по задній поверхні стегна.
2 поява ділянки западання в пошкодженій області.
3 гострий біль при спробі напруження м'язів ноги.
4 гематома підколінної області і задньої поверхні стегна.
8. Характерним синдромом розриву сухожиль двоголового м'яза плеча, є перераховані ознаки:
1 різкий біль і тріск в момент розриву сухожиль.
2 поява припухлості в місці пошкодження.
3 поява гематоми через декілька днів після травми.
4 різке ослаблення сили м'язів кисті.
5 наявність западання в місці обриву сухожилля.
9. До симптомів розриву ахилова сухожилля відносять:
1 болі в місці пошкодження.
2 слабкість литкового м'яза.
3 кульгавість при ходьбі.
4 неможливість піднятися на пальці стопи.
10. Після операції з приводу розриву ахилова сухожилля тренувальні навантаження дозволяються не раніше ніж через:
1 1-2 місяці.
2 3-4 місяці.
3 5 місяців.
4 6-8 місяців.
5 10-12 місяців.
11. Перша стадія кардіоміопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження характеризується наявністю наступних ознак на ЕКГ:
1 збільшення тривалості атріовентрикулярної провідності.
2 двохфазного зубця Т з патологічним зсувом сегменту ST вниз.
3 повною інверсією зубця Т більш ніж в 2-х відведеннях з вираженою зміною сегменту PQ.
4 згладженим або двогорбим зубцем Т в 2-х або декількох відведеннях без змін сегменту ST.
12. Електрокардіографічні ознаки кардіоміопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження 2 ступеня включають:
1 наявність згладжених або двогорбих зубців Т в 2-х або декількох відведеннях без зміни сегменту ST.
2 збільшення тривалості атріовентрикулярної провідності.
3 повна інверсія зубця Т більш ніж в 2-х відведеннях з вираженими змінами сегменту ST.
4 двохфазність зубця Т з патологічним зсувом сегменту ST вниз.
13. Електрографічні ознаки кардіоміопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження 3 ступеня характеризується наявністю наступних ознак:
1 згладженим або двогорбим зубцем Т в 2-х або декількох відведеннях без змін сегменту ST.
2 двофазного зубця Т з патологічним зсувом сегменту ST вниз.
3 збільшення тривалості атріовентрикулярної провідності.
4 повною інверсією зубця Т більш ніж в 2-х відведеннях з вираженою зміною сегменту PQ.
14. Фармакологічні проби, що характеризують патогенетичні механізми дистрофічного процесу в міокарді:
1 з штучною гіпокаліємією.
2 з блокадою адренергичних рецепторів.
3 з блокадою кальцієвих каналів.
4 з нітрогліцерином.
15. До препаратів, які використовуються для виявлення початкового збільшення катехоламінів в міокарді, відносяться:
1 анаприлін.
2 обзідан.
3 індерал.
4 хлористий калій та ізоптін.
16. Спортсмени, що мають позитивну динаміку ЕКГ на прийом блокаторів адренергічних рецепторів призначають все перераховане, окрім:
1 обзідану.
2 рібоксину.
3 індералу.
4 ізоптіну і панангину.
17. Спортсмену з дистрофією міокарду і гіперкальциемією слід призначити:
1 ізоптін.
2 оротат калію.
3 хлористий калій.
4 індерал.
18. Клініка печінково-больового синдрому спортсмена проявляється:
1 болями в правому підребер'ї у момент інтенсивних навантажень.
2 скаргами на «голодні» болі, підвищеним апетитом.
3 зниження фізичної працездатності.
4 збільшення печінки і кислотності шлункового соку.
19. До етіопатогенетичних чинників печінково-больового синдрому у спортсменів відноситься:
1 порушення гемодинаміки при фізичному навантаженні, невідповідному функціональним можливостям організму.
2 дискінезія жовчних шляхів.
3 гістамінова теорія Епштейна Н.Б.
4 запалення жовчного міхура.
20.. Тимчасове зниження працездатності, нормальний фізіологічний стан, це:
А. втома.
Б. перевтома.
В. порушення координації.
Г. різке зростання систолічного АТ.
Д. різке зростання ЧСС.
21. Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів
А. не реєструється.
Б. може призвести до ураження ЦНС та нирок.
В. може призвести до ураження нирок, печінки, серця.
Г. може призвести до ураження серця, ЦНС, нирок, системи крові.
Д. може призвести до ураження лише серцево-судинної системи.
22. Серед різних проявів патології у спортсменів найбільш часто зустрічається:
А. захворювання дихальної системи.
Б. захворювання ЛОР-органів.
В. патологія шлунково-кишкового тракту.
Г. захворювання опорно-рухового апарату.
Д. захворювання серцево-судинної системи.
23.Для середнього ступеня втоми під час занять фізичними вправами характерні такі зовнішні ознаки:
А. незначне почервоніння шкіри.
Б. значне почервоніння шкіри.
В. неточність виконання команд.
Г. дихання через рот.
Д. невпевнений крок.
23. Перевтома, це:
А. пошкодження опорно-рухового апарату.
Б. порушення обміну адреналіну.
В. перенапруження коркових процесів.
Г. тривалий спазм периферичних судин.
Д. гостра серцева недостатність.
24. При скаргах спортсмена на болі в ділянці серця перш за все необхідно провести:
А. фонокардіографію.
Б. полікардіографію.
В. ехокардіографію.
Г. реовазографію.
Д. електрокардіографію.
25. Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:
А. травми та ушкодження опорно-рухового апарату.
Б. неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень.
В. тренування та змагання у хворобливому стані.
Г. недолікі фізичного розвитку, слабкість м`язів.
Д. гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень
26. Печінковий больовий синдром у спортсменів є:
А. фізіологічною особливістю.
Б. перед патологічним станом.
В. патологічним станом.
Г. зустрічається у спортсменів-підлітків.
Д. зустрічається у спортсменів, які порушують режим харчування.
27. Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають:
А. при фізичних навантаженнях на витривалість.
Б. при фізичних навантаженнях динамічного характеру.
В. при фізичних навантаженнях статичного характеру.
Г. ніколи не виникають.
Д. незалежно від фізичних навантажень.
28. Гостра судинна недостатність при фізичному перенапруженні може проявитись:
А. підвищенням систолічного артеріального тиску.
Б. зменшенням пульсового тиску.
В. непритомністю, колапсом, шоком.
Г. збільшенням пульсового тиску.
Д. зниженням діастолічного артеріального тиску.
29. Ураження ЦНС при хронічному фізичному перенапруження проявляється:
А. різко вираженими вегетативними розладами.
Б. розвитком неврозу.
В. порушенням мозкового кровообігу.
Г. черепно-мозковими травмами.
Д. порушенням координації рухів.
30. Функціональні екстрасистоли після фізичного навантаження:
А. значно зменшуються або зникають.
Б. не змінюються.
В. значно збільшуються.
Г. зменшуються або збільшуються.
Д. не змінюються або збільшуються.
31. До безпосередньої причини виникнення гострої судинної недостатності під час занять спортом не відноситься:
А. різка зупинка після інтенсивного руху.
Б. удар у голову.
В. навантаження на фоні наявності вогнищ хронічної інфекції.
Г. гостра травма з больовим синдромом.
Д. натужування при підйомі великої ваги.
32. У нормі протеїнурія після інтенсивного фізичного навантаження повинна зникати не пізніше, ніж:
А. 6 годин.
Б. 12 годин.
В. 24 години.
Г. 48 годин.
Д. 72 години.
33. Найчастіше гостра кардіоміопатія розвивається у спортсменів, які тренерують переважно:
А. витривалість.
Б. силу.
В. швидкісно-силові якості.
Г. координацію.
Д. спритність.
35. Для диференційної діагностики дистрофічних процесів в міокарді ЕКГ реєструють:
А. під час проби Штанге.
Б. під час проби Генче.
В. дозоване фізичне навантаження.
Г. під час пневмотахометрії.
Д. після прийому спазмолітиків.
36. До етіопатогенетичних чинників печінково-больового синдрому у спортсменів відноситься:
А. порушення гемодинаміки при фізичному навантаженні, невідповідному функціональним можливостям організму.
Б. дискінезія жовчних шляхів.
В. гістамінова теорія Епштейна Н.Б.
Г. запалення жовчного міхура.
37. Фармакологічні проби, що характеризують патогенетичні механізми дистрофічного процесу в міокарді:
А. з штучною гіпокаліємією.
Б. з блокадою адренергичних рецепторів.
В. з блокадою кальцієвих каналів.
Г. з нітрогліцерином.
38. До препаратів, які використовуються для виявлення початкового збільшення катехоламінів в міокарді, відносяться:
А. анаприлін.
Б. обзідан.
В. індерал.
Г. хлористий калій та ізоптін.
39. Спортсмени, що мають позитивну динаміку ЕКГ на прийом блокаторів адренергічних рецепторів призначають все перераховане, окрім:
А. обзідану.
Б. рібоксину.
В. індералу.
Г. ізоптіну і панангину.
40. Спортсмену з дистрофією міокарду і гіперкальциемією слід призначити:
А .ізоптін.
Б. оротат калію.
В. хлористий калій.
Г. індерал.
41. Після операції з приводу розриву ахилова сухожилля тренувальні навантаження дозволяються не раніше ніж через:
А. 1-2 місяці.
Б. 3-4 місяці.
В. 5 місяців.
Г. 6-8 місяців.
Д. 10-12 місяців.