Залежність смолопродуктивності від екологічних факторів
Температура повітря, ґрунту та деревини – один із головних метеорологічних факторів смолоутворення та смоловиділення. Так як вони в основному визначають інтенсивність проходження біохімічних процесів, які мають вплив на смолоутворення та смоловиділення. Промисловий вихід живиці у сосни розпочинається при середньодобовій t-+7-8 °С, а закінчується - +2-5 °С
На початку сезону підсочки, коли температура повітря і особливо грунту ще не висока, смоловиділення буває відносно низьким. Влітку, із зростанням температури, вихід живиці істотно підвищується, в липні, також припиняється ріст пагонів і хвої, починається закладання пізньої деревини з великою кількістю смоляних ходів, це також сприяє збільшенню смоловиділення.
Досліджено, що вихід живиці на початку і в кінці підсочного сезону, тобто в травні-червні і вересні, за характером зміни дуже близький до зміни температури повітря і заболоні дерева (рис).
Рис. Сезонна динаміка виходу живиці сосни звичайної (1), температури повітря (2), температури заболоні (3), температури повітря на поверхні грунту (4) та глибині 20 см (5).
Підвищена температура повітря діє на процес смоловиділення чисто фізично, при нагріванні смола розріджується та розширюється і легше витікає зі смоляних ходів, а також фізіологічно, пришвидчуючи процеси обміну речовин у клітинах. Проте, виявлено деякі відмінності, так в середині підсочного сезону починаючи з першої декади липня інтенсивність виділення живиці починає поступово знижуватись в той час як температура повітря і заболоні до кінця липня продовжували зростати. Максимальне смоловиділення у сосни відбувається з першої декади червня до кінця серпня і має два максимуми - в червні та серпні
Оптимальною для смоловиділення є температура повітря 20-30 °С. Максимальне смоловиділення в умовах Малого Полісся спостерігали коли температура повітря становила - 27°С, заболоні стовбура - 24°С, на поверхні ґрунту - 18°С, на глибині 10 і 20 см відповідно - 16 і 13.5°С.
Однак, надто висока температура підвищує інтенсивність транспірації вологи, зменшує вологість деревини, що призводить до зменшення тривалості витікання живиці. Так влітку смоловиділення триває 1-2 доби, а 80% всієї живиці, що виділяється, витікає у перші 8 год. Навесні та восени, коли температура повітря не висока, витікання живиці спостерігається впродовж 3-5 діб.
Впродовж доби кліматичні фактори не залишаються постійними, що спричинює нерівномірність виходу живиці. Максимальний смоляний тиск становить у дереві у ранкові години, мінімальний у вечірній час, а в похмурі дні він є однаковим впродовж доби.
Від температурних умов залежить тривалість вегетаційного періоду та сезону смоловиділення. Внаслідок чого тривалість підсочного сезону для різних регіонів України не однакова, так у Київській області –160 днів, Житомирській 158, Хмельницькій – 200, Рівненській 203, Львівській –205 і Волинській – 206.
Стовбурна частина дерева неоднаково прогрівається по висоті в різні періоди сезону. Так, відземкова частини стовбура визначається температурою грунту, яка весною є нижчою від температура повітря, а восени, навпаки, вищою. Верхня ж частина стовбура краще прогрівається весною, так як в основному залежить від інтенсивності сонячного промінням. На основі вище сказаного, доцільним є нанесення підновок весною у верхній частині стовбура, а восени - у нижній.
Сприятливий водний режим ґрунту в поєднанні з високою відносною вологістю та температурою повітря позитивно впливає на смолопродуктивність та виділення живиці при підсочці. Тому перед дощем в теплу і вологу погоду виділення живиці є інтенсивним.
Вологість повітря також має вплив на транспірацію рослин, яка в свою чергу впливає на процес поглинання води видільними клітинами, що є визначальним у процесі смоловиділення. При високій транспірації умови забезпечення водою видільних клітин погіршуються.
Вітер має деякий вплив на смолопродуктивність: розхитує стовбур дерев і сприяє швидшому просуванню живиці по смоляних ходах; посилює транспірацію в рослин, прискорює процес барасування живиці. Вітер також підвищує засміченість живиці механічними домішками (хвоя, кора, тощо).
Світло має лише побічний вплив на смоловиділення дерев, оскільки позначається на роботі асиміляційного апарату, випаровуванні терпенів із живиці. Сонячне проміння.