Залежність смолопродуктивності від лісівничо-таксаційних факторів
Тип лісу як комплексний показник умов зростання певним чином впливає на смолопродуктивність деревостанів. Так, насадження в багатих лісорослинних умовах відзначаються підвищеною смолопродуктивністю, проте достовірна різниця між смолопродуктивністю відмічена лише при порівнянні крайніх типів лісу. Тому судити про смолопродуктивність за типом лісу дуже важко, їх слід розглядати як орієнтовний показник, а не класифікаційну одиницю.
Високобонітетні насадження характеризуються підвищеною смолопродуктивністю, що пов’язано із ґрунтовими умовами проростання та зволоження. Згідно правил заготівлі живиці в лісах України у підсочку включають насадження І-ІV бонітетів.
З віком дерева смолопродуктивність дерев зростає. Дерева старшого віку мають більший діаметр й висоту дерева, відповідно, зростає об’єм їх смолоносної системи. В старшому віці з послабленням росту процеси метаболізму дерева переключаються на смолоутворення, однак, у надто старшому віці, коли життєві функції в дерева різко ослаблюються, смолопродуктивність також знижується. Сосна у віці 45-55 років виділяє в два рази менше живиці ніж в 90-95 років. Промислові та дослідні дослідження показали, що мінімальний вік придатний для підсочки в умовах України становить 70-80 років.
В змішаних деревостанах сосна має краще розвинену крону й вищу смолопродуктивність порівняно з чистими сосняками. Однак у змішаних насадженнях частка дерев сосни зменшується, а величина переходів між деревами зростає, що негативно впливає на продуктивність праці здимника. Тому діючими правилами заготівлі живиці в лісах України основу сировинної бази підсочки становлять насадження в складі яких налічується 40 % і більше придатних для підсочки дерев.
У низькоповнотних насадженнях дерева мають добре розвинені крони і характеризуються високою смолопродуктивністю. Проте у високоповнотних деревостанах об’єм заготівлі живиці з 1 га вищий, що пов’язано із більшою кількістю дерев на одиницю площі.
Діаметр дерева характеризує ряд показників: вік, повноту, бонітет, ступінь розвитку крони та кореневої системи, об’єм смолоносної системи. Тому із збільшенням діаметра дерева його смолопродуктивність зростає. Проте через високу індивідуальну мінливість смолопродуктивності окремих дерев, чіткої залежності між діаметром та смолопродуктивністю не відмічено.
Одиницею виміру біологічної смолопродуктивності дерев сосни є коефіцієнт смолопродуктивності (КС), що є відношенням кількості живиці, що виділилася з одиниці поранення, до діаметру стовбура на висоті 1,3 м (Д) при середньому для даного насадження навантаженні:
де: А - кількість живиці, що виділилася з каропідновки при ширині кари 10см в г чи см3.
Д - діаметр стовбура на висоті 1,3 м, см.
Нсер. - середнє для насадження навантаження дерев пораненнями, в %.
Нфакт. - фактичне навантаження дерева, в %.
Залежно від поєднання декількох важливих ознак смолопродуктивності соснові насадження можна поділити на групи за коефіцієнтом смолопродуктивності. Інтереси науки і виробництва гостро потребують розробки класифікаційної схеми соснових деревостанів для умов України.
Дослідження свідчать, що показник смолопродуктивності є не постійним із-за сильної індивідуальної, популяційної та географічної мінливості. Очевидно, даний показник має генетичну обумовленність, тому розподіл дерев по даному признаку в різних географічних районах практично не змінюється і підпорядковується закону нормального розподілу. Будова соснового насадження за смолопродуктивністю наведена на рис.
Рис. Розподіл дерев в насадження за смолопродуктивністю.
Основна кількість дерев у сосновому насадженні із середньою та зниженою смолопродуктивністю відповідно 42,3 та 32,1%, дерева підвищеної смолопродуктивності становлять 16,7%, а високої смолопродуктивності – 6,4%, найменша кількість дерев дуже низької – 2,1% та дуже високої смолопродуктивності.