Вимоги до сучасного уроку правознавства. Підготовка та проведення всіх видів занять. 2 страница

ності, до своєї власної поведінки виявляються в оцінних

судженнях учня.

Рівень правової обізнаності з питань кримінального за­

конодавства у правопорушника може бути вищим, ніж у

законослухняного підлітка. Пояснюється це тим, що пра­

вопорушник уже допустив порушення певних правових

норм, міг притягатися до відповідальності. Звідси можна

зробити висновок, що правова обізнаність сама по собі ще

не спонукає до виконання правових приписів.

171 Найістотніша відмінність правосвідомості законослух­

няних громадян і осіб із відхиленнями у поведінці вияв­

ляється на рівні оцінних ставлень до права і правових уста­

новок. Якщо для законослухняної особи таким мотивом

дотримання правових приписів є солідарність із ними, то

правопорушника це не стримує від порушень закону, бо

він упевнений у своїй безвідповідальності. Під час вирі­

шення завдань щодо вибору способів поведінки в кон­

фліктних ситуаціях правопорушник, як правило, надає

перевагу протиправним способам вирішення конфлікту.

Таким чином, посилення регулятивної функції права

пов'язане з підвищенням правової свідомості особистості

й особливо тих її компонентів, які визначають ставлення

до права і глибину його засвоєння, участь у формуванні

правової поведінки.

Важливо також, щоб правова інформація супроводжу­

валась і певними емоційними переживаннями. Емоційна

сфера правової самосвідомості як соціально-психологічне

явище, закономірно містить і короткочасні переживання,

викликані правовими явищами, і відносно стійкі стани

цих переживань, які називаються правовими почуттями.

За своєю суттю вони є однією з форм вираження емоційно­

го ставлення особистості до правових цінностей.

Одним із завдань правового виховання є формування в

учнів правових почуттів, які б регулювали їхню поведін­

ку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів

і засобів її реалізації, справедливості, нетерпимості до по­

рушників норм права, відповідальності тощо. Інакше ос­

новними регуляторами їхньої поведінки будуть прості

емоції (гнів, страх), які ведуть до ситуативної поведінки,

нерідко неправомірної. Наявність правових почуттів до­

поможе учневі долати різні труднощі, конфліктні ситуа­

ції, внутрішні суперечності, вибрати з різних шляхів тіль­

ки той, який відповідає нормам права і моралі.

Правові почуття виконують роль: по-перше, психоло­

гічних чинників, що сприяють правильному подоланню

172 внутрішніх суперечностей духовного світу особистості;

по-друге, психологічного ставлення особистості до право­

вих явищ і їх наслідків; по-третє, мотивів правомірної по­

ведінки; по-четверте, емоційних форм саморегуляції, са­

мооцінки вчинків і дій особистості; по-п'яте, емоційних

компонентів ціннісної орієнтації відповідно до норм пра­

ва, правил поведінки.

У процесі формування правових почуттів важливо пе­

редусім розкрити їх зміст. Так, школярі мають знати, що

почуття відповідальності виявляється:

— в усвідомленому ставленні до своєї громадської ді­

яльності та оцінці її з погляду власної вимогливості;

— здатності до самоаналізу, самооцінки;

— умінні своєчасно і точно виконувати доручення, до­

водити справу до кінця;

— виявленні ініціативи і самостійності у виконанні

будь-якої діяльності;

— здатності передбачати наслідки своїх дій і вчинків,

готовності визнати свою провину;

— емоційному переживанні виконаного завдання;

— умінні дати оцінку власній поведінці, зайняти прин­

ципову позицію в конкретній ситуації, непримиренності

до порушників дисципліни.

Правові почуття виховуються через сприймання, систе­

матизацію й узагальнення емоційно забарвлених правових

фактів і різних переживань, які виникають унаслідок тих

чи інших правових ситуацій. Підвищувати емоційну наси­

ченість правової інформації можна шляхом образного її

викладу, опису правових фактів, наведення цікавих при­

кладів для ілюстрування правового матеріалу, уявного вве­

дення учнів у правові події ("уявіть собі..."), використання

кінофрагментів, художніх творів тощо. Все це особливо

впливає на учнів молодшого і середнього шкільного віку.

Старшокласникам більш імпонує матеріал, коли доводить­

ся логічно мислити, аргументувати свою правоту, шукати

істину за допомогою інтелектуальних зусиль.

173 Правові почуття можуть виражатися у позитивному

ставленні до правових явищ чи негативному — до поруш­

ників вимог закону. Постають такі почуття не у "чистому"

вигляді, а поряд з іншими переживаннями, які мають мо­

ральний зміст. Моральні почуття формуються в особис­

тості раніше, ніж правові, як і її моральний досвід.

Виховання правових почуттів вимагає врахування ві­

кових особливостей учнів. Методика впливу на учнів стар­

ших класів має відрізнятися від впливу на молодших шко­

лярів. Якщо учень побив товариша у третьому класі, то

можна вести розмову з ним і його батьками про те, що він

не дотримується правил поведінки учнів. Якщо ж так вчи­

нив старшокласник, то розмова ведеться передусім із са­

мим учнем про те, що він вчинив по-хуліганськи, за що

повинен нести правову відповідальність.

Другим завданням правового виховання учнів є вироб­

лення у них навичок і звичок правомірної поведінки. Як і

навички, звички є автоматизованими діями — у цьому

їхня спільність. Різниця між ними полягає в тому, що на­

вичка — це тільки вміння, здатність виконати ту чи іншу

дію без особливого контролю свідомості, а звичка містить

потребу у виконанні відповідних дій.

Таким чином, учні повинні не тільки знати норми пра­

ва, а й відповідно поводитися, щоб їхні слова не розхо­

дились із вчинками. Потрібно вимагати усвідомлення

учнями того, що зовнішня поведінка людини має бути

виявленням її внутрішнього світу, високих морально-пра­

вових якостей.

Навички і звички дотримання норм законів і моралі

розглядаються як продукт і закономірний результат сві­

домого ставлення учнів до виконання своїх обов'язків, до­

тримання правових та інших соціальних норм. Разом з

тим вони не перетворюють учня на автомат, який діє ма­

шинально. Будь-які дії чи вчинки нормальної людини зав­

жди пов'язані з її свідомістю.

Для формування навичок і звичок правомірної поведін­

ки школярів інформують, яким чином поводитись у тій чи

174 іншій конкретній ситуації, як використовувати норми за­

кону в боротьбі з порушеннями правил поведінки, на які

правові норми при цьому слід спиратися. Водночас ство­

рюючи умови, в яких такі норми застосовуються, учні

"тренуються" у правомірній поведінці.

Оскільки в кінцевому підсумку вся виховна робота

спрямовується на формування соціальної активності осо­

бистості, третім завданням правового виховання є форму­

вання в учнів активної позиції у правовій сфері, тобто не­

гативного ставлення до правопорушень, прагнення взяти

участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на

жаль, ще є у нашому житті, вироблення уміння протисто­

яти негативним впливам.

Формування непримиренності до антисуспільної по­

ведінки передбачає передусім розуміння учнями ролі і суті

права, Конституції України в житті нашого суспільства,

суворого дотримання законності, принципу єдності прав,

свобод, обов'язків та відповідальності. Це буде "базою"

правомірної поведінки, основою активності особистості

школяра. Проте виховання нетерпимого ставлення до пра­

вопорушень не треба прирівнювати, а тим більше зводити

до виховання негативного ставлення до людини, яка скої­

ла правопорушення.

Рівень активності у правомірній поведінці може бути

різний. В юридичній літературі розглядають різні рівні

активності особистості щодо вимог закону. Так, при до­

триманні особистістю правових норм виявляється міні­

мальний ступінь активності, оскільки тут вимагається

тільки уникнення дій, заборонених правом. Коли ж осо­

бистість виконує правові норми, вона виявляє більше ак­

тивності в діяльності. Під час виконання правових норм

особистість виявляє найвищий ступінь ініціативи й актив­

ності.

Соціально-правову активність школяра можна вихова­

ти тільки правдою — правдою шкільного життя, правдою

навколишнього середовища за межами школи. На жаль,

175 учні ще нерідко спостерігають фальш відкритих уроків,

перед якими проходять спеціальні репетиції письмових

контрольних робіт, зміст яких знають наперед, несправед­

ливість щодо їхніх батьків на виробництві тощо. Все це

сприяє вихованню у молоді байдужості, цинізму, нещи­

рості.

Четвертим завданням правового виховання, яке прони­

зує всю правовиховну роботу, є подолання в системі пра­

вової свідомості окремих учнів помилкових поглядів і пе­

реконань, негативних навичок і звичок поведінки, які

сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.

Інколи учні є свідками того, що окремі норми закону

обходять, і під впливом цього у них формується впев­

неність у тому, що за порушення певних правових норм не

завжди настає правова відповідальність. Так, вивчення

200 особових справ вихованців спеціального профтехучи­

лища свідчить про те, що значна частина з них вчинила не

одне, а кілька правопорушень. Отже, школярі знали, що

направлення до спеціального закладу відбудеться не відра­

зу після першого негативного вчинку.

Специфічним недоліком правової свідомості окремих

школярів є помилкові уявлення про зміст правових норм.

Часто вони знають про заборони, але неправильно уявля­

ють їх суть, наслідки дотримання чи недотримання. Учні

не завжди переконані, що незнання закону не звільняє від

відповідальності тих, хто його порушив.

Для окремих учнів, зокрема тих, які вчиняють право­

порушення, характерним є невміння зіставляти свої дії і

вчинки з вимогами правових норм. Коли їм доводиться да­

вати правову оцінку конкретному правопорушенню, вони,

внаслідок незнання закону, спираються на власне уявлен­

ня про протиправне. При цьому їхні уявлення базуються

не на знаннях конкретних норм закону, а на відомих їм

нормах моралі. Наприклад, деякі учні вважають, що не

повідомляти органам міліції про правопорушення або зло­

чин, який стався чи про підготовку якого вони знають, не

176 карається законом, і пояснюють таку свою поведінку не­

бажанням "втручатися в чужі справи".

Такі недоліки правової свідомості є однією з причин

правопорушень неповнолітніх. Усунення цих дефектів у

свідомості окремих школярів неможливе без глибокого

вивчення наявних в учнів правових уявлень, поглядів і пе­

реконань, без знання того, як сприймається ними правова

інформація, без посилення цілеспрямованої діяльності

школи з формування правової свідомості учнівської мо­

лоді.

Наявність в окремих учнів неправильних правових по­

нять, поглядів і переконань вимагає спеціальної виховної

роботи з метою їх виправлення. Дослідження перекону­

ють, що такий учень неохоче розлучається зі своїми по­

милковими переконаннями. Коли руйнується система цих

поглядів, учневі потрібно запропонувати нову систему,

яка задовольняла б його потреби, стала б орієнтиром у

житті. Якщо учень усвідомив хибність своїх поглядів і пе­

реконань, він стає більш поступливим щодо пропонованої

йому програми життя і діяльності, починає керуватися

нею за власним бажанням.

У процесі переорієнтації помилкових правових погля­

дів і переконань враховують те, що учні живуть у конкрет­

них умовах, які мають на них певний вплив. Змінити їхні

погляди важко доти, доки вони піддаються впливу попе­

реднього оточення. Наприклад, якщо підліток є членом

негативної вуличної групи, то однією з умов причетності

до неї є дотримання ним тих самих поглядів, якими керу­

ються члени групи. Примусити члена групи змінити свої

погляди важко, оскільки він намагається поводитися так,

щоб це не вимагало ревізії його поглядів. Тому в процесі

правового виховання, коли йдеться про подолання помил­

кових поглядів, потрібно в ряді випадків подбати і про змі­

ну оточення.

Правове виховання школярів покликане також підви­

щити виховну і профілактичну роль школи у попереджен­

н і ні аморальних, антисуспільних проявів поведінки серед

учнів. Знання неповнолітніми певного обсягу правових

норм, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення

ними шкоди, відповідальності й покарання за порушення

закону сприяє виробленню у них правової свідомості,

зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від пору­

шення правил поведінки.

На жаль, окремі вчителі вважають, що проводити ви­

ховні заходи з правової тематики необхідно тільки з метою

уникнення учнями негативних вчинків, і тому правови-

ховну роботу організовують тільки з педагогічно занедба­

ними учнями, акцентують увагу тільки на кримінальній

тематиці. У таких випадках із поля зору педагогів випадає

формування правової культури таких учнів. Адже їм необ­

хідно мати знання і з інших галузей права, знати ті поло-

безпосередньо стосуються неповнолітніх і до­

помагають їм виконувати свої соціальні функції.

Постановка правового виховання в конкретній школі

чи класі залежить від багатьох умов: від рівня морально-

правової свідомості учнів, згуртованості учнівського ко­

лективу і його громадської думки, стану дисципліни і по­

рядку, наявності важковиховуваних учнів.

Розкриті нами завдання правового виховання учнів

слід розглядати не як послідовні етапи правовиховної ро­

боти школи. Вирішення таких завдань здійснюється в ор­

ганічній єдності та взаємозалежності у навчально-вихов­

ному процесі школи і за її межами шляхом реалізації

конкретного змісту правового виховання.

Зміст правового виховання учнів визначається особли­

востями права як регулятивного явища, його суспільними

функціями і зростаючим значенням в організації й управ­

лінні суспільством.

Юридичне регулювання охоплює господарські, цивіль­

ні, адміністративні, сімейно-шлюбні, природоохоронні та

інші суспільні відносини, які стосуються і неповнолітніх.

Проте школярам немає потреби знати особливості права,

178 яке виконує регулятивну функцію в усіх сферах суспіль­

них відносин, зокрема тих, які не мають істотного значен­

ня для їх виховання.

З огляду на це при визначенні змісту правового вихо­

вання доцільно керуватися тим, що школярам треба дати

знання таких правових положень, які допоможуть їм пра­

вильно обрати лінію поведінки в житті й діяльності, сфор­

мувати у них погляди і переконання в необхідності пово­

дитись належним чином. Тому зміст правового виховання

має передбачати ознайомлення школярів з основними по­

ложеннями, що стосуються державного, адміністративно­

го, цивільного, сімейного, трудового, кримінального пра­

ва, природоохоронної роботи.

У законодавстві державне право посідає провідне місце.

Його норми регулюють найважливіші суспільні відноси­

ни, які закріплюють основи організації суспільства і пра­

вового статусу особи, устрій держави. Ознайомлення учнів

із сутністю держави і права допоможе їм зрозуміти роль на­

шої держави в розвитку суспільства. При цьому важливо

розкрити ознаки і загальну характеристику правової дер­

жави, діяльність у ній правових інститутів, що спрямована

на забезпечення дотримання законності в державі.

Особливим питанням у правовому вихованні є вивчен­

ня основних положень конституційного законодавства

України. У процесі їх вивчення учні мають усвідомити, що

в Конституції України виражена воля українського наро­

ду, закріплені основи суспільного і державного ладу, ос­

новні права, свободи та обов'язки громадян України, ма­

теріальні та юридичні гарантії цих прав, принципи

виборчого права, функції законодавчої, виконавчої і судо­

вої влади. При цьому важливо спиратися на відповідні за­

кони України "Про громадянство України", "Про освіту",

"Про загальний військовий обов'язок і військову службу"

таін.

Важливу роль у нашому житті відіграє адміністративне

право, яке регулює організацію і діяльність апарату дер-

179 жавного управління та норми адміністративного права,

до яких належить низка правил: санітарних, протипо­

жежних, дорожнього руху, користування транспортом,

поведінки в громадських місцях, військового обліку та ба­

гатьох інших, що стосуються діяльності різних підпри­

ємств, установ, їхніх працівників, а також поведінку гро­

мадян.

У процесі засвоєння основних положень адміністратив­

ного права учні мають зрозуміти, що коли людина вчини­

ла порушення встановлених загальноприйнятих правил,

то на неї накладають адміністративне стягнення. До таких

порушень належать: порушення правил дорожнього руху,

правил охорони природи, дрібне хуліганство, незаконне

виготовлення радіопередавальних пристроїв і користуван­

ня ними тощо. Важливо наголосити, що адміністративна

відповідальність настає з 16 років, показати, які права у

цьому сенсі мають служби у справах неповнолітніх.

Під час вивчення окремих положень адміністративного

законодавства необхідно більше уваги звертати на дотри­

мання учнями правил поведінки у школі, вимог статуту

школи, правил поведінки в громадських місцях, адже

вони містять основні вимоги щодо поведінки школярів у

школі та за її межами. Ці вимоги охоплюють такі важливі

питання життя і діяльності учнів, як ставлення до навчан­

ня, праці, шкільного майна, товаришів, старших, дис­

циплінованість, охайність учнів і багато інших. Якщо

учень за роки навчання у школі навчиться дотримуватися

цих елементарних правил, сформує у себе відповідні на­

вички і звички, то це буде запорукою того, що він здатний

буде у майбутньому виконувати ті вимоги, які ставити­

муться до нього у подальшому житті та діяльності.

Кожній людині щоденно доводиться виконувати певні

дії: купувати тролейбусні квитки, продукти харчування,

відвідувати кінотеатри, брати в бібліотеці книжку тощо.

Цим самим вона вступає у відносини, що регулюються

нормами цивільного права.

180 Норми цивільного права визначаються взаємовідноси­

нами між конкретними громадянами, між громадянами і

організаціями, між самими організаціями. Цивільне пра­

во накладає певні права й обов'язки на громадян і органі­

зації. При цьому діти, як і дорослі, вважаються правоздат­

ними, тобто здатними володіти цивільними правами й

обов'язками. Вони можуть мати майно, яке їм дісталося в

спадщину, мають право користуватися житловим при­

міщенням, можуть бути авторами віршів чи оповідань.

Водночас неповнолітні мають знати, що не кожна особа,

яка має правоздатність, може самостійно втілювати свої

права. Оскільки здатність діяти розумно, правильно роз­

поряджатися своїм майном, брати на себе певні обов'язки

людина набуває у певному віці, закон передбачає поняття

цивільної дієздатності, тобто здатності особистості здій­

снювати потрібні дії для використання своїх прав та

обов'язків, і встановлює обсяг цієї дієздатності (повністю

дієздатними вважаються громадяни, які досягли 18-річ-

ного віку; відносна дієздатність громадян стосується не­

повнолітніх від 15 до 18 років; часткова дієздатність охоп­

лює дітей до 15 років; обмежену дієздатність суд визнає за

тими, хто зловживає алкоголем або наркотиками; повніс­

тю недієздатними визнаються судом ті громадяни, які є

душевно хворими або розумово відсталими).

Вивчення цивільного права вимагає розкриття таких

його положень: поняття різних видів власності та їх за­

хист, поняття приватизації та її форми, поняття і види

цивільно-правових договорів, спадкування за законом і за­

повітом, різні види відповідальності за вчинення шкоди.

У процесі правового виховання важливе місце посідає

підготовка учнів до трудової діяльності. Вивчення з цією

метою основних положень трудового права повинно

відігравати особливу роль у підвищенні рівня практичної

і морально-психологічної підготовки учнів до самостійно­

го життя, формуванні у них усвідомленої потреби в праці.

181 Адже нинішній учень завтра поповнить ряди працівників

підприємств і установ та зустрінеться з багатьма юридич­

ними проблемами, в яких потрібно вміти розбиратися.

Крім морально-психологічної готовності до праці, мо­

лода людина повинна знати умови прийняття на роботу і

звільнення з неї, про тривалість робочого дня і часу від­

починку, охорону й оплату праці, вимоги трудової дис­

ципліни і матеріальної відповідальності. Оскільки маємо

справу з неповнолітніми, то важливо при цьому всі ці пи­

тання розкривати з урахуванням тих пільг, які їм надає

держава.

У процесі вивчення трудового законодавства особливу

увагу слід звертати на усвідомлення учнями необхідності

наявності у людини таких якостей, як економічне мислен­

ня, ініціативність, підприємливість, відповідальність, твор­

чий підхід до справи, свідома трудова дисципліна, що є

необхідним для продуктивної праці.

У трудовому праві важливе місце посідає питання охо­

рони праці, під яким розуміють систему законодавчих ак­

тів і відповідних соціальних, економічних, гігієнічних та

організаційних заходів, що забезпечують збереження

здоров'я і працездатності людини у процесі праці, зокрема

це стосується неповнолітніх.

Враховуючи економічно-правові процеси, які відбува­

ються в нашій країні, учні мають засвоїти поняття про

підприємницьку діяльність, види організаційно-правових

форм підприємницької діяльності, форми господарських

товариств.

Важливим у правовому вихованні школярів є вивчення

ними основних положень кримінального права. Учні по­

винні чітко уявляти, що таке правопорушення і злочин,

відповідальність за підготовку і намір вчинення злочину,

співучасть у злочині, вік кримінальної відповідальності в

Україні. При цьому слід показати особливості криміналь­

ної відповідальності стосовно неповнолітніх, невідворот­

ність відповідальності за скоєний злочин.

182 Розкриваючи окремі положення кримінального зако­

нодавства, звертають особливу увагу на те, що криміналь­

на відповідальність неповнолітніх настає з 16 років. З по­

гляду психології це такий вік, коли людина повинна

володіти собою, контролювати свою поведінку і приводи­

ти її у відповідність до вимог життя, тому вона несе повну

відповідальність за свої вчинки. За особливо небезпечні

злочини неповнолітні підлягають кримінальній відпові­

дальності з 14 років. При цьому учні мають знати, що ви­

сокий науково-технічний рівень оснащення експертних

установ дає можливість розкрити будь-яке правопорушен­

ня і знайти злочинця. Притягнуті до кримінальної від­

повідальності неповнолітні злочинці відбувають покаран­

ня у виховно-трудових колоніях.

Варто зауважити, що направлення туди підлітків є не­

бажаним. Важко гарантувати, що звідти вони повернуть­

ся виправленими. Адже, засуджуючи неповнолітнього на

три роки позбавлення волі, судді повинні розуміти, що

відправляють його в надто негативне середовище, яке

дуже погано вплине на особу.

У такому середовищі підліток перебуває в стовідсотко­

вому закритому злочинному товаристві, яке має свої зви­

чаї, закони. У виховно-трудовій колонії підліток вивчить

закони кримінального світу і сам стане на нижчий щабель

його ієрархічної будови, матиме тісні зв'язки з цим світом

і з таким "багажем" увійде знову в нормальне життя.

Ускладнена ресоціалізація породжує підсвідомий потяг

до того, щоб знову "сісти", тобто потрапити до звичного

"простого" світу, в якому для життя досить еклекторних

рефлексів.

Оскільки значна частина злочинів неповнолітніх спря­

мована проти життя, здоров'я, свободи і гідності людини,

актуальним для правового виховання є формування у

школярів поваги до людини, гуманного ставлення до неї.

Гуманна людина ніколи не образить іншої, не завдасть їй

183 душевних чи фізичних травм, не допустить правопору­

шення чи злочину проти особистості. На жаль, понад 50 %

школярів не мають уявлень про якості, притаманні гуман­

ній людині. Деякі молоді люди мають тільки загальне уяв­

лення про гуманізм і його окремі компоненти, вибірково

виявляють їх у своїй поведінці. Інші мають життєве уяв­

лення про деякі гуманні якості, нерідко розуміють їх у пе­

рекрученому вигляді (наприклад, "товариськість" розу­

міють як одностайність у приховуванні винуватця

негативного вчинку). Треті свідомо заперечують необхід­

ність гуманного ставлення до людини, хоча інколи пра­

вильно розуміють окремі гуманні якості. Останнім влас­

тиві "усвідомлені" антигуманні прояви.

Під час розкриття поняття групового злочину важливо

показати учням справжню суть таких категорій моралі,

як товаришування і дружба. Дослідження криміналістів

переконують, що значна частина правопорушень скоюєть­

ся групами неповнолітніх.

Дуже важливо пропагувати ідею необхідності неприми­

ренної позиції до будь-яких правопорушень і злочинів.

Йдеться про формування громадянської зрілості учнів,

спонукання їх до активної участі захисту суспільства, його

багатства від злочинних посягань, про психологічну і

практичну підготовку учнів до виконання правозахисник

функцій у суспільстві, що покладаються на громадян Укра­

їни. При цьому підкреслюють, що закон не тільки заохо­

чує захист усіма громадянами правопорядку в країні, а й

захищає особистість правозаступника від злочинних пося­

гань.

Кримінальне законодавство не стоїть на місці. Розроб­

ляються нові його положення, які повніше відповідають

сучасним умовам розвитку нашого суспільства, більш

ефективно захищають інтереси і права громадян, сприя­

ють зміцненню дисципліни і правопорядку. Вживають за­

ходів щодо підвищення ролі й авторитету міліції, суду і

184 прокуратури, суворого дотримання незалежності суддів,

рішучого посилення прокурорського нагляду, вдоскона­

лення роботи слідчих органів.

Останнім часом посилилась кримінальна відповідаль­

ність за бандитизм, хуліганство, зґвалтування та інші зло­

чини. Водночас законодавство передбачає можливість від­

строчки виконання вироку для неповнолітніх, засуджених

до позбавлення волі на термін до трьох років, якщо ступінь

суспільної небезпеки вчиненого ними злочину невисокий.

Знання учнями таких відомостей позитивно впливає на

їхню поведінку.

Норми права і моралі регулюють сімейні відносини лю­

дей. Тому в процесі правового виховання слід ознайомлю­

вати учнів з основними положеннями шлюбно-сімейного

законодавства, до яких належать: умови і порядок укла­

дання шлюбу, розірвання шлюбу, шлюбний контракт,

особисті та майнові права й обов'язки подружжя, права та

обов'язки батьків і дітей, опіка і піклування.

Одним із напрямів виховної роботи в сім'ї є підготовка

дітей до сімейного життя. Така підготовка в правовому ас­

пекті передбачає виховання у них поваги до особи проти­

лежної статі, почуття власної гідності, почуття сорому й

совісті, почуття відповідальності за сімейні справи, за ви­

ховання дітей, розуміння необхідності піклування про