Діяльність соціальних служб
Департаменти соціальних служб є частиною англійської урядової системи, яка фінансується сумісно центральним урядом і через систему місцевого оподаткування. Їх мета – надати населенню широкий спектр послуг, включаючи надання житла, освіти, послуги для відпочинку та бібліотечне обслуговування, а також особисті соціальні послуги. Створення департаментів соціальних служб привело до зміни структури професійної кар’єри соціального працівника у Великобританії. Професійно підготовлені соціальні працівники можуть швидко просунутися по службовій драбині та отримати посаду менеджера або адміністратора. Крім того, їх заробітна плата така, що ставить соціального працівника на рівень учителя.
Соціальна робота у Великобританії здійснюється державними і громадськими організаціями, а також приватними агенціями. Вся система фінансується та підтримується муніципальними радами, радами общин, відділеннями соціальної допомоги, регіональними комітетами охорони здоров’я та соціального забезпечення, громадськими та приватними агентствами. Організації соціального забезпечення субсидіюються цілком або частково місцевою владою, урядом або з благодійних джерел. Посади соціальних працівників по консультуванню та допомозі громадянам можуть фінансуватися і через спеціальні проекти – такі, як Комісія з трудових резервів, Фонд соціального розвитку, комунальні програми. Соціальні служби є практично у всіх сферах – охороні здоров’я, освіті, правоохоронних органах. З 1987 у всій Великобританії необхідною умовою для займання посади соціального працівника стала наявність відповідної кваліфікації
Більша частина соціальних працівників задіяні в організаціях, які утримуються та контролюються центральними та місцевою владою, тобто вони є статусними організаціями. Голова місцевої влади зобов’язаний забезпечувати ряд соціальний послуг точно позначеному колу громадян через відділ соцзабезпечення. Більшість соціальних працівників задіяно в общинах, тоді як інші працюють в закладах денного догляду або за місцем проживання. Частина зайнята у добровільно-приватних організаціях.
Розгалужена мережа соціальних служб. Функції полягають у соціальному захисті та допомозі різним категоріям громадян, які через вікові, етнічні, демографічні обставини, в силу порушення фізичного або психічного здоров'я потребують підтримки держави.
Є бюджетними організаціями та надають безкоштовну допомогу. Адміністративно підпорядковані місцевому уряду, який виділяє засоби для роботи.
Суттєвою обставиною є незалежність цих служб від навчальних, медичних та інших закладів, що відповідають за освіту, виховання та здоров'я дітей. Соціальний працівник вправі поставити перед місцевою владою питання про небезпеку для психічного або фізичного розвитку дитини з боку конкретного закладу, спеціаліста, батька або приватної особи. За заявою соціального працівника, при наявності необхідного матеріалу, місцеві судові органи притягують до відповідальності відповідне юридичну або приватну особу, влада визначає розмір фінансової допомоги сім'ї, сприяє працевлаштуванню молодої людини, покращують житлові умови. – так реалізуються функції соціального захисту дітей та підлітків.
Але основним завданням є безпосередній контакт з опікуваним та його сім'єю в цілях надання необхідної психологічної або педагогічної допомоги. Існують різні категорії соціальних працівників, що займаються проблемами дитинства. Вони відрізняються за характером професійної підготовки та за назвою спеціалізацій.
Ряд соціальних працівників діє безпосередньо в освітніх та медичних закладах, проводячи індивідуальну та групову роботу з неповнолітніми у контакті зі штатними психологами цих організацій, але адміністративно підпорядковуючись місцевим соціальним службам. Ця категорія соціальних працівників займається проблемами конкретного освітнього, медичного, сирітського, іншого закладі і добре знайома зі специфікою підшефної організації, працює тільки з її контингентом. За своїми функціями в навчальних закладах, вони нагадують організаторів виховних роботи, відповідальних за профілактику правопорушень, психологів сімейної консультації одночасно, і, крім того, координаторів сумісної діяльності даного закладу з зовнішніми службами з питань соціального захисту неповнолітніх.
З іншого боку, існують численні різнопрофільні центри, що знаходяться на балансі соціальних служб. Ці центри обслуговують певні категорії населення, що проживають на конкретній території. Зокрема, є спеціалізовані центри з обслуговування дітей, підлітків та їх сімей. Матеріально-технічна оснащеність центрів висока. Це двох- та трьохповерхові будинки з приміщеннями функціонального призначення. Подібні центри спеціалізуються на конкретних напрямах діяльності та є як би «лінійними» структурами соціальних служб. Так, є центри, орієнтовані тільки на допомогу сім'ям, на допомогу підліткам-алкоголікам та наркоманам тощо. «Лінійні» структури, на відміну від «об’єктових», мають соціальних працівників з достатньо вузькою спеціалізацією. Одні займаються психотерапевтичною практикою, інші діють аналогічно сімейним психологам та курирують невелику кількість сімей для вирішення конфліктних ситуацій в них, треті забезпечують соціальний захист відвідувачів центру та підтримують зв'язок з юридичними службами, організаціями охорони здоров'я. Службами соціального забезпечення, дозвіллєвими закладами.
Крім того, існують структури в системі соціальних служб, які нагадують за механізмом діяльність дільничних лікарів наших вітчизняних районних поліклінік: туди приходять жителі певної території, о мають якісь соціальні, психологічні, педагогічні проблеми, і працівники служби в залежності від характеру проблеми, направляють відвідувачів до спеціалістів – у вузькопрофільні центри.
Між структурами соціальних служб налагоджений зв'язок, в результаті чого різні спеціалісти «ведуть» дитину від народження до вступу у самостійне життя, забезпечуючи соціальний захист, дотримання юридичних норм, організацію психологічної та педагогічної допомоги. Соціальні працівники координують свої дії також зі службами департаменту освіти, що відповідають за організацію дозвілля молоді.
Гурткова мережа у сфері дозвілля розвинута мало, але існує мережа молодіжних клубів, що часто розташовуються в кафе та центрах, що займають значну територію та добре обладнані. Елемент обов’язковості відвідування яких-небудь дозвіллєвих закладів повністю відсутніх, але клуби грають велику роль у житті молоді. Організують дозвілля молоді в центрах і клубах спеціально підготовлені працівники освітнього департаменту, по технології роботи близькі до соціальних працівників, але використовують переважно методи групової роботи.