ГРОХОЧЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ. КОНСТРУКЦИИ ГРОХОТОВ

⇐ Предыдущая

Грохоченнямназивається процес розділення сипкої корисної копалини на класи крупності шляхом просівання через одне або декілька сит.

Грохочення широко застосовується при переробці корисних копалин на збагачувальних фабриках і сортуванні, при виробництві будівельних матеріалів, в хімічній і інших галузях промисловості.

Грохот — пристрій для механічного розділення (сортування) сипких (грудкуватих) матеріалів за крупністю частинок шляхом просівання їх через просіювальну поверхню (решітку, решето, сито) з заданою шириною щілини або отвору.

За принципом дії розрізняють такі типи грохоти:

• нерухомі (колосникові, гідрогрохоти, конусні та дугові),

• з рухомими елементами:

— коливаннями та вібраціями робочого органу (інерційні, резонансні, плоско-хитні, гіраційні);

— обертальним робочим органом (барабанні та грохоти-дробарки, відцентрові, конусні самоочисні, імовірнісні);

— рухомою просіювальною поверхнею (валкові, шнекові, з пружно-деформованим ситом, з безпосереднім збудженням сита).

За розташуванням просіюючої поверхні розрізняють: похилі та горизонтальні.

Відповідно до форми просіюючої поверхні грохоти поділяють на плоскі, зі змінним кутом нахилу, дугові, конічні, циліндричні (барабанні), а також призматичні та пірамідальні.

За призначенням грохоти розділяють на:

- попередньої класифікації (80…100 мм і більше);

- підготовчої класифікації (крупність матеріалу 3, 6, 10, 13, 25 мм);

- дешламаційні (для мокрого відокремлення дріб'язку до 0,5…1,0 мм);

- зневоднювальні; грохоти для розсортування (головним чином вугілля).

Найефективнішими є рухомі грохоти (вібраційні або інші) з одним-двома ситами, що мають максимальну ефективність, продуктивність і надійність. Грохоти для класифікації та розсортування виготовляють у односитному, двоситному або триситному виконанні. У спецвиконанні грохоти можуть мати більше ніж 3 сита. Грохотами сортують будь-які сипкі матеріали — руду, вугілля, сланці, аґломерати, шлаки, щебінь тощо; зневоднюють та знешламлюють деякі матеріали.

Залежно від густини матеріалів, які піддають розсіву, застосовують грохоти легкого (δ ≤ 1,4 т/м³), середнього (δ ≤ 1,8 т/м³) і важкого (δ ≤ 2,8 т/м³) типів.

21. ДРОБЛЕНИЕ И ИЗМЕЛЬЧЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ. НАЗНАЧЕНИЕ И ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРОЦЕССОВ. ФОРМУЛА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СТЕПЕНИ ДРОБЛЕНИЯ.

Дробленням і подрібненням називають процеси руйнування і зменшення розмірів грудок сировини під дією зовнішніх механічних, теплових, електричних сил, направлених на подолання внутрішніх сил зчеплення, що зв'язують між собою частинки твердого тіла. В практиці для дроблення і подрібнення корисних копалин застосовують переважно зовнішні механічні впливи.

Процеси дроблення і подрібнення застосовують головним чином для підготовки корисної копалини до подальшого збагачення. Основна мета цих процесів – доведення розмірів грудок корисної копалини до кінцевої крупності, обумовленої вкрапленням корисних мінералів і необхідною повнотою їхнього розкриття.

Між дробленням і подрібненням принципового розходження немає. Умовно вважають, що при дробленні одержують зерна крупністю більше 5 мм, а при подрібненні – менше 5 мм. Залежно від крупності вихідного і дробленого (подрібненого) продуктів розрізняють три стадії дроблення і чотири стадії подрібнення

Розрізняють дроблення:

Ø Крупне - операції, які дають дроблений продукт з верхньою межею крупності 100-150 мм та більше (щокові, конусні, валкові, відбійно-відцентрові дробарки);

Ø Середнє - операції зі зменшення крупності матеріалу від 100-150(200) мм до 10-12(25) мм і більше (валкові, молоткові, роторні дробарки);

Ø Дрібне - зменшення розмірів матеріалу до 5-6 мм (валкові та ін)

Розрізняють подрібнення:

Ø Крупне – до максимальної крупності продукту 3,3–0,83 мм;

Ø Середнє – до 0,6 мм (75% класу –0,074 мм);

Ø Тонке – при максимальному зерні 0,15 мм;

Ø Надтонке (наноподрібнення) – до крупності десятків нанометрів.

Кількісною характеристикою дроблення служить ступінь дроблення.

Ступенем дроблення називається відношення розмірів зерна вихідного матеріалу до розмірів зерна дробленого матеріалу.

У промислових умовах для орієнтовного визначення ступеня дроблення широко використовується формула:

де – ступінь дроблення; – розмір максимального зерна (грудки) у вихідному матеріалі, мм; – розмір максимального зерна в дробленому матеріалі, мм.

З більшою точністю ступінь дроблення визначають як відношення середніх діаметрів у продуктах до і після дроблення:

де – середній діаметр зерен (грудок) вихідного матеріалу, мм; – середній діаметр зерен дробленого матеріалу, мм.

На збагачувальних фабриках дроблення і подрібнення корисних копалин звичайно здійснюють за кілька стадій, тому що необхідний ступінь дроблення в одній машині одержати неможливо. Частина загального процесу дроблення або подрібнення, яка здійснена в одній машині, називається стадією дроблення (подрібнення). Ступінь дроблення (подрібнення), що досягається в окремій стадії, називається частковим, а у всіх стадіях – загальним. Загальний ступінь дроблення дорівнює добутку ступенів дроблення (подрібнення) в окремих стадіях:

22. ДРОБЛЕНИЕ И ИЗМЕЛЬЧЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ. НАЗНАЧЕНИЕ И ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРОЦЕССОВ. ФОРМУЛА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ДРОБИЛОК И МЕЛЬНИЦ.