А. ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРУЖИ­ННОГО СФІГМОМАНОМЕТРА (ТОНОМЕТРА)

палата стаціонару, операційний блок, домашні умови, на виробництві, ма-

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ

шина швидкої допомоги. //. Оснащення робочого місця:

1. Тонометр.

2. Стетофонендоскоп.

3. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта паціед

4. Температурний лист.

///. Попередня підготовка до виконання навику:.

· запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжку на спину;|

· підняти рукав, оголити руку до верхньої третини плеча;

· розмістити руку пацієнта на рівні серця долонею догори, а для ._,_
розгинання руки під лікоть підкласти валик або запропонувати пг
підкласти під лікоть кулак вільної руки;

· накласти манжетку тонометра на нижню частину плеча вище лікть
згину на 3-5 см так, щоб під нею легко проходив палець. Мак.
накладається на плече, як бинт, робляться кругові оберти. М'язи
повинні бути розслабленими;

- перевірити положення стрілки манометра відносно нульової поділки шк
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Знайти пульс в ліктьовій ямці на ліктьовій артерії (його знаходять
медіальніше ліктьової ямки, тобто ближче до тулуба).

2. На це місце встановити діафрагму стетофонендоскопу, у вуха
навушники стетофонендоскопу.

3. Манометр встановити на одному рівні з плечем.

4. Закрити вентиль гумового балону і почати нагнітати повітря у ман
Вона поступово заповнюється повітрям, стискає плече і плечову
Нагнітати повітря слід до тих пір, поки не перестане визначатися nyj|
ція плечової артерії Потім підвищити тиск ще на 20-30 мм рт. ст.

5. Вентиль гумового балону повільно відкривати. Це забезпечить
повітря із манжетки. Слідкувати за тим, щоб стрілка манометра on
лася повільно.

6. Весь час уважно, за допомогою стетофонендоскопу, прислуха™
тонів на ліктьовій артерії.

7. Поява перших пульсових хвиль відповідає величині максимального
столічного) тиску в артерії. Цей показник на шкалі манометра слід;
м'ятати.

8. Деякий час ці тони будуть прослуховуватися, потім зникнуть,
зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксувати на шкалі ман
Цей показник відповідає мінімальному (діастолічному) тиску. _я

9. Вимірювати артеріальний тиск слід тричі підряд з інтервалами в-
хвилини. В інтервалах між вимірюваннями манжетку не знімають, 1
повітря з неї випускають повністю. Беруть до уваги найнижчий з отрН|
них показників. Це роблять для того, щоб уникнути негативного
білого халата на пацієнта: хвилювання під час вимірювання артеріаЛ*
го тиску викликає його підвищення. Поступово пацієнт заспокоюють
цифри артеріального тиску стають нижчими (якщо він не хворіє гіг
нічною хворобою).

10. Після вимірювання артеріального тиску випустити повітря з манжет

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯАРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ"

довести показник стрілки манометра до нульової поділки, зняти манжетку. 11. Отримані дані зареєструвати у відповідній документації (навик "Ґ").

^ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ЗА ДОПОМОГОЮ РТУТНО­ГО СФІГМОМАНОМЕТРА (АПАРАТА РІВА-РОЧЧІ). /. Місце проведення:

палата стаціонару, операційний блок, домашні умови, на виробництві, ма­шина швидкої допомоги. /. Оснащення робочого місця:

1. Ртутний сфігмоманометр Ріва-Роччі.

2. Стетофонендоскоп.

3. Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.

4. Температурний лист.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжку на спину;

· підняти рукав, оголити руку до верхньої третини плеча;

· розмістити руку пацієнта на рівні серця, долонею догори, а для кращого

розгинання руки під лікоть підкласти валик або запропонувати пацієнту підкласти під лікоть кулак вільної руки;

· накласти манжетку ртутного сфігмоманометра на нижню третину плеча,
вище ліктьового згину на 3-5 см так, щоб під нею легко проходив па­
лець. Манжетка накладається на плече, як бинт, робляться кругові обер­
ти. М'язи плеча повинні бути розслабленими;

· з'єднати манжетку з ртутним сфігмоманометром. Рівень ртуті в резерву­
арі повинен розміщуватися на нульовій позначці.

IV, Основні етапи виконання навику:

1.Знайти пульс в ліктьовій ямці на ліктьовій артерії.

2.На це місце встановити діафрагму стетофонендоскопу, у вуха вставити
навушники стетофонендоскопу.

3.Апарат Ріва-Роччі встановити на одному рівні з плечем.

— Нагнітати повітря гумовим балоном із закритим вентелем. Це піднімає
тиск у манжетці, і ртуть піднімається по скляній трубці із резервуару.
Нагнітати повітря слід до тих пір, поки не перестане визначатися пульса­
ція плечової артерії. Потім підвищити тиск ще на 20-30 мм рт. ст.

— Вентиль гумового балону повільно відкривати. Це забезпечить опускан­
ня ртуті в скляній трубці апарата Ріва-Роччі. Слідкувати за тим, щоб
ртуть опускалася повільно.

— Весь час уважно, за допомогою стетофонендоскопу, прислухатися до
тонів на ліктьовій артерії.

— Поява перших пульсових хвиль відповідає величині максимального (си­
столічного) тиску в артерії. Цей показник на шкалі апарата Ріва-Роччі
слід запам'ятати.

— Деякий час ці тони будуть прослуховуватися, потім зникнуть. Момент
зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксувати на шкалі апарата Ріва-
Роччі. Цей показник відповідає мінімальному (діастолічному) тиску.

— Вимірювати артеріальний тиск слід тричі підряд, з інтервалами в 2-3
хвилини. В інтервалах між вимірюваннями манжетку не знімають, але

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧЕННЯ
_____________ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ"

~ ' ^: ' '" ' ' і—-—¹-—-"¹ „,.,—.. ... _Іш

повітря з неї випускають повністю. Беруть до уваги найнижчий з отри* них показників.

— Після вимірювання артеріального тиску, випустити повітря з ман
довести рівень ртуті до нульової поділки шкали апарата Ріва-Роччі,
ти манжетку.

— Отримані дані зареєструвати у відповідній документації (навик "Ґ")|

В. ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ЗА

ЕЛЕКТРОННОГО СФІГМОМАНОМЕТРА. І. Місце проведення:

палата стаціонару, операційний блок, домашні умови, на виробництві,

шина швидкої допомоги. //, Оснащення робочого місця:

Електронний сфігмоманометр.

Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієн

Температурний лист.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· перевірити наявність елементу живлення в гнізді апарата;

· запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжку на спину;,\

· підняти рукав, оголити руку до верхньої третини плеча;

· розмістити руку пацієнта на рівні серця долонею догори, а для кра
розгинання руки під лікоть підкласти валик або запропонувати
підкласти під лікоть кулак вільної руки;

· на плече накласти манжетку за загальними правилами так, щоб
розмістився на 1 см медіальніше від ліктьової ямки (на ліктьовій|
терії);

- з'єднати манжетку з блоком живлення.
IV. Основні етапи виконання навику:

В манжетку нагнітати повітря до зникнення звукового і світлового си

Повільно випускати повітря із манжетки, відкриваючи вентиль
балону.

Поява перших звукового і світлового сигналів відповідає на мано*
величині систолічного тиску. Останні звуковий і світловий сигнали ві|
відають на манометрі величині діастолічного тиску.

Цей метод дозволяє легко вимірювати артеріальний тиск самим
том, не потребує вислуховування стетофонендоскопом.

5. Прилад працює тільки у тому випадку, коли датчик точно буде раз*
ватися на плечовій артерії в ліктьовій ямці.

Г. ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ОСІ1ИЛЯТОРНИМ ME

При вимірюванні артеріального тиску пружинним манометром, вели артеріального тиску визначається коливанням стрілки на циферблаті, рухи : викликаються пульсовими хвилями. Коливання стрілки, що з'являються часно з тонами першої фази Короткова, відповідають максимальному тий| При подальшому зниженні тиску в манжетці коливання стрілки стають ще біль ми, а далі коливання значно зменшуються і зникають. Це відповідає мінії* ному тиску.

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ"

Дані осциляторного методу співпадають з результатами аускультативного, але останній є більш точний, надійний. /, Місце проведення:

палата стаціонару, операційний блок, домашні умови, на виробництві, ма­шина швидкої допомоги. //. Оснащення робочого місця:

1. Тонометр.

///. Попередня підготовка до виконання навику: (навик "А"). IV. Основні етапи виконання навику:

1. В манжетку нагнітати повітря за допомогою гумового балону до повного
стискання плечової артерії.

Відкрити вентиль і поступово випускати повітря.

Уважно слідкувати за коливаннями стрілки пружинного манометра. По­
ява перших осциляцій (коливань) стрілки манометра відповідає величині
максимально (систолічного) тиску.

Зникнення коливань стрілки відповідає мінімальному (діастолічному)
тиску.

Г. РЕЄСТРАЦІЯ ДАНИХ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ. І. Місце проведення:

робоче місце медичної сестри в стаціонарі, ординаторська, кабінет полі­клініки. //. Оснащення робочого місця:

Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пацієнта.

Температурний лист.

Олівці синій та червоний.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

не передбачена. IV. Основні етапи виконання навику:

1. Результати вимірювання артеріального тиску можна записати двома спо­
собами: цифровим та графічним.

2. Цифровий метод передбачає запис результатів у вигляді дробу, в чи­
сельнику якого записують величину максимально тиску, а в знаменнику
— мінімального.

Наприклад: AT 120/80 мм рт. ст., AT 210/100 мм рт. ст.

3. Графічний метод передбачає зображення величини тиску на темпера­
турному листку у вигляді стовпчика. Максимальний тиск зображують чер­
воним олівцем, а мінімальний — синім. Для цього слід пам'ятати, що на
вертикальній шкалі температурного листа є пункт "AT" — що означає
артеріальний тиск. Ціна однієї поділки на ньому дорівнює 5 мм рт. ст.
Зображення артеріального тиску слід помічати в температурному листі в
день його вимірювання.

^^ДОСЛІДЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ПУЛЬСУ.

Пульс — це періодичні коливання стінок артерії внаслідок руху крові і зміни ^тис_Ку в судинах при кожному скороченні серця. В практичній діяльності визна-^чають 4 основних параметри пульсу: частоту, ритм, напруження, наповнення.

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ"

Частота пульсу - це кількість пульсових хвиль за 1 хвилину. У _иро людини частота пульсу коливається в межах від 60 до 80 ударів за 1 хвилин відповідає частоті серцевих скорочень. Частоту серцевих скорочень понад і за 1 хвилину називають тахікардією, а частоту серцевих скорочень менше; за 1 хвилину — брадикардією.

Ритм пульсу оцінюють по інтервалах між пульсовими хвилями: якщо І однакові і сила хвиль однакова — це ритмічний пульс. Якщо інтервали р пульсовими хвилями різні — це аритмічний пульс. Коли між двома чергові) пульсовими хвилями виникає додаткова, цей вид аритмії називається екстр столічною. Якщо великі і малі пульсові хвилі виникають хаотично, відс закономірність ритму, то це миготлива аритмія.

Напруження пульсу — це ступінь опору артерії натиску пальців.

Наповнення пульсу — це ступінь наповнення артерії кров'ю під час систс

Медична сестра повинна вміти визначати основні параметри пульсу і оціні вати їх. За характером пульсу можна робити висновок про стан серцево-суд)| мої системи і скласти враження про загальний стан пацієнта. /. Місце проведення:

палата стаціонару, домашні умови, вулиця, машина швидкої допомог //. Оснащення робочого місця:

Годинник із секундною стрілкою або секундомір.

Стетофонендоскоп.

Медична карта стаціонарного пацієнта або амбулаторна карта пац

Температурний лист.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

- запропонувати пацієнту сісти на стілець або зручно лягти у ліжку;

· вимити руки з милом під проточною водою, витерти рушником;

· для дослідження пульсу на променевій артерії руку пацієнта розміс
на столі або у ліжку в положенні середньому між супінацією і прон
(ребром). Медичній сестрі розташувати другий, третій і четвертий
правої руки біля основи великого пальця на долонній поверхні пер
ччя пацієнта;

· для дослідження пульсу на сонній артерії, медичній сестрі необхід
другий, третій та четвертий пальці руки покласти приблизно на сер«
по передньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м'язу. Не
сильно натискувати на артерію, тому що може виникнути зниження <
ріального тиску, сповільнення роботи серця аж до його зупинки;

· з метою дослідження пульсу на висковій артерії слід прикласти Д
третій та четвертий пальці правої руки на рівні брів пацієнта, відс
ши від зовнішнього кута ока на 1-1,5 см до вушної раковини;

· для дослідження пульсу на стегновій артерії пацієнту запропонувати
ти у ліжку в положенні з випрямленим стегном. Другим, третім та
вертим пальцями провести пальпацію ділянки нижче пахової склад*
приблизно на її середині; <:

· для дослідження пульсу на ліктьовій артерії, слід розмістити ДРУ^ГИ''
третій та четвертий пальці правої руки на 1 см медіальніше від лікть

го згину;

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧЕННЯ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ

· для дослідження пульсу на підколінній артерії пацієнту запропонувати
лягти у ліжку на живіт. Другий, третій та четвертий пальці розмістити в
підколінній ямці;

· для дослідження пульсу на тильній артерії ступні слід розташувати дру-

гий, третій та четвертий пальці правої руки в проксимальній частині пер­шого міжплюсневого простору. /V, Основні етапи виконання навику:

Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Пульс можна дослід­жувати на будь-якій артерії, але найчастіше його досліджують на променевій артерії, яка легко доступна для цього.

1. Пульс на правій руці досліджують лівою рукою, а на лівій — правою.
Необхідно розпочати досліджувати пульс одночасно на двох руках.

Взяти руку пацієнта в ділянці променево-зап'ясткового суглоба так: пер­
шим пальцем ззовні та знизу, а пучками четвертого, третього та другого
пальців — зверху. Відчувши пульсуючу артерію в зазначеному місці, з
помірною силою притиснути її до внутрішньої поверхні променевої кістки.

Пальпуючи пульс одночасно на правій та лівій руках, порівняти величину
пульсових хвиль на обох руках. В нормі вона має бути однаковою. В
такому разі дослідження пульсу проводять на одній руці. Якщо є різниця
в наповненні пульсу на двох руках (це буває при аномалії розвитку про­
меневої артерії або її здавлені чи здавлені плечової, підключичної ар­
терій), то дослідження проводять на тій руці, де пульсові хвилі краще
відчуваються.

Відчувши пульсову хвилю, слід визначити чотири основних параметри
пульсу: частоту, ритм, напруження і наповнення.

Рахувати пульс слід по секундній стрілці протягом однієї хвилини. При
наявності досвіду можна підраховувати протягом ЗО секунд і результат
дослідження помножити на 2. При аритмічному пульсі слід рахувати тільки
протягом однієї хвилини, тому що кількість пульсових ударів протягом
перших та других ЗО секунд не буде однаковою.

Якщо пульс неритмічний, крім підрахунку його частоти, необхідно виз­
начити, чи відповідає число пульсових хвиль числу серцевих скорочень.
При частих неритмічних скороченнях серця окремі систоли лівого шлу­
ночка можуть бути настільки слабкими, що вихід в аорту крові не відбу­
вається, або її поступає так мало, що пульсова хвиля не досягає перифе­
ричних артерій, тобто частота серцевих скорочень за 1 хвилину буде
перевищувати число пульсових хвиль. Різниця між цими показниками
називається дефіцитом пульсу, а сам пульс — дефіцитним.

Напруження пульсу визначають натискуванням на судинну стінку до зник­
нення пульсових хвиль. Для цього другий, третій та четвертий пальці
покласти на променеву артерію, пальцем, який ближче до серця, натис­
нути на артерію. Якщо перетискання артерії не вимагає великих зусиль,
то пульс є ненапруженим. Якщо ж при пальпації судина здавлюється
важко, то такий пульс називається напруженим або твердим.

8. Наповнення пульсу визначають по висоті пульсової хвилі: при доброму
наповненні під пальцями відчуваються високі пульсові хвилі, при погано-

БЛОК "ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ, ВИЗНАЧ
_______________ ДОБОВОГО ДІУРЕЗУ ТА ВОДНОГО БАЛАНСУ"

му — малі пульсові хвилі. Частий, ледь відчутний пульс називаеть коподібним.

9. В медичну карту стаціонарного пацієнта або амбулаторну карту _>Ів1
записати результати дослідження пульсу цифрою і вказати його
метри. Наприклад:

а) пульс 76 ударів за 1 хвилину, ритмічний, доброго наповненії
напружений;

б) пульс 93 ударів за 1 хвилину, аритмічний, слабкого наповнен
напружений;

в) пульс 86 ударів за 1 хвилину, ритмічний, слабкого наповнени
пружений.

10. Результати дослідження пульсу можна зобразити графічно у те,
турному листі. Для цього слід звернути увагу на вертикальну шкалу^
позначка "Р" (пульс). Слід мати на увазі ціну поділки, яка від 50 „
дорівнює двом пульсовим ударам, а вище за 100 — чотирьом уд
Зображують пульс червоним олівцем 1 раз на день, ставлячи краг
поділку, яка відповідає частоті пульсу. Поставивши крапки за 2 та І
днів, їх з'єднують і отримують пульсову криву. Останні роки у sif
нях реанімації, операційних, в палатах інтенсивної терапії викори
ють спеціальні автоматичні прилади — кардіомонітори, які дозв„
протягом тривалого часу спостерігати за багатьма фізіологічними
метрами: рівнем артеріального тиску, числом серцевих скорочень,]
тотою пульсу, ЕКГ. Моніторне спостереження дозволяє рано ви.
можливі серйозні ускладнення інфаркту міокарда та розпочати їх
часне лікування.

• ⇐ Назад
35
36
37
38
39
40
414243
44
45
46
47
48
49
50
Далее ⇒