Теоретичні основи соціальної роботи. дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан молодої людини, деякі особливості поведінки
дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан молодої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.
| Робота з допризовною молоддю |
Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦССМ проводять роботу з допризовною молоддю і призовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:
— правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і служба вЗбройних силах", "Права військовослужбовців у військовому статуті" тощо);
— підвищення ефективності військово-натріотичного виховання допризовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками бойових дій тощо);
— активізація особистіших інтересів (організація ігор КВК між командами шкіл і військових частин);
— висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбовцями у молодіжних радіопередачах пресі тощо.
Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослужбовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких залежать від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають її ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінностей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командуючому складу військових частин необхідний аналіз того, наскільки адекватно військовослужбовці переживають і усвідомлюють критичні моменти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.
Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військовослужбовців до умов армійського життя, що використовується спеціалістами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповнепня анкет [1]:
— для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення" (АМП - 1.95);
— для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);
— для солдатів та сержантів (БП-1.95);
— для солдатів та сержантів "Стан морально-психологічної підготовки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";
210 Соціальна робота
— для членів сімей військовослужбовців "Соціально-правова захи
щеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у з'єднанні (частині)
та заходи щодо її посилення".
Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні проблеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцерів до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.
Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов проходження військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етан передбачає проведення загальної діагностики особистості солдата на визначення готовності до проходження иим строкової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особистіших якостей, емоційио-вольової сфери, пізнавальних властивостей.
Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбовців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться індивідуальна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистішому росту тощо.
Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є надання соц-іальпо-исихологічної підтримки в адаптації до військової служби. Оптимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на етапі адаптації.
Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до військової служби мають вміщувати такі моменти:
— адаптація нового поповнення до військової служби;
— навички конструктивного спілкування;
— згуртування військового колективу.
Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соціально-психологічний клімат — стійкий психічний настрій, що виявляється у ставленні людей один до одного, до спільної справи [2]. До показників соціально-психологічного клімату відносять також самопочуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.