Теоретичні основи соціальної роботи. й індивідуальні можливості ЇЇ членів
й індивідуальні можливості ЇЇ членів. Якщо сім'я досягла запланованих цілей чи якщо подальша робота з нею безперспективна, ставиться питання про завершення співробітництва.
Це принципова позиція для українських соціальних працівників: допомога надається клієнту в тому випадку, якщо він усвідомлює її необхідність і робить усе, що потрібно від нього для досягнення результатів. У іншому випадку робота з клієнтом ( чи індивідуумом, сім'єю) припиняється.
Як правило, на соціально-педагогічну роботу з сім'єю приділяється два-три роки.
Соціально-педагогічна допомога сім'ям здійснюється головним чином удома. Крім того, з педагогічної точки зору доцільним є необхідність переносити роботу з окремими членами сім'ї, субсистемами чи з усією сім'єю в офісні приміщення служби. Це дає можливість зробити зовнішні рамки роботи досить гнучкими.
| Забезпечення якості послуг, що надаються |
Для забезпечення якості соціальної допомоги необхідне обговорення ходу і результатів соціальної допомоги членами сім'ї й оцінка роботи. Під час спільних обговорень із сім'єю перевіряються і встановлюються загальні і приватні цілі, а також необхідні кроки для їхнього досягнення.
Робота окремих фахівців із сім'ями вимагає регулярних обговорень у колективі з метою обміну професійними знаннями і безупинної су-нервізії. Це дає можливість критично сприймати власну роботу, а також оцінювати процеси, що відбуваються у сім'ї.
Через складність соціально-педагогічної роботи із сім'ями і постійними змінами умов роботи необхідно постійне підвищення кваліфікації співробітників.
Забезпеченню якості роботи служать:
— складання планів роботи із сім'єю (планів допомоги) кожні півроку;
— регулярні поточні і підсумкові звіти;
— щоквартальні координаційні й оцінні бесіди з працівниками відділів у справах сім'ї і молоді.
286 Соціальна робота
6. Вулична соціальна робота
Однією з форм профілактики виходу дітей на вулицю є вулична соціальна робота. В Україні вона вже отримала досить широке поширення, але не досить описана теоретично. Тому опис теорії і методики виробляється, в основному, за матеріалами німецьких партнерів, де так само описаний практичний досвід, напрацьований у ході реалізації проекту "Надання допомоги "дітям вулиці" і соціально незахищеним дітям та підліткам".
| Теоретичні основи вуличної соціальної роботи |
Вулична соціальна робота з'явилася у 20-х роках минулого століття у США. За допомогою цієї форми роботи фахівці хотіли попередити криміиалізацію підлітків з бідних кварталів великих міст, таких як Чикаго. Наприкінці шістдесятих-початку сімдесятих років минулого століття соціальні працівники у Німеччини усе більше стали цікавитися вуличною роботою. Причиною послугувало погіршення соціального стану багатьох категорій молоді, особливо підлітків із груп ризику, пов'язане з економічними проблемами країни.
У даний час вулична соціальна робота у ФРН є повноправною формою роботи, заснованою на спілкуванні соціального працівника з молоддю у неформальній обстановці. Спілкування дає можливість виявляти проблеми і надавати допомогу молодим людям.
Вуличні соціальні працівники працюють не тільки і не стільки у своїх кабінетах. їхніми робочими місцями є вокзали, парки, дискотеки, заклади для проведення вільного часу молоддю чи просто вулиця. Крім того, вони працюють з родичами, учителями, найближчим оточенням своїх клієнтів. Таким чином, створюються умови для молоді, що не має можливості чи бажання офіційно звернутися по допомогу, скористатися послугами компетентного фахівця.
Головною умовою вуличної соціальної роботиє створення для молодих людей, що мають різні проблеми, можливості користатися послугами фахівців,що професійно покликані їм допомагати. Допомога припускає не тільки підтримуючі бесіди і консультації, але і надання приміщення, у якому можна відпочити, пережити важкий час чи провести вільний.
Принципи вуличної роботифахівці Інтернаціонального Союзу формулюють у такий спосіб: