Теоретичні основи соціальної роботи. — цілеспрямований пошук контактів з молодими людьми;
— цілеспрямований пошук контактів з молодими людьми;
— простота і гнучкість пропонованих заходів;
— орієнтація на нестатки клієнтів;
— добровільність звернення клієнтів за допомогою;
— захист довіри й анонімності клієнтів;
— обов'язковість і сталість надання допомоги. Розрізняють три види вуличної соціальної роботи:
1) за місцем проживання, що припускає роботу з усіма категоріями підлітків і молоді водному місті, мікрорайоні;
2) робота спрямована на конкретну цільову групу — наркоманів, спортивних фанатів, бездомних тощо.;
3) соціально-педагогічний супровід під час професійного навчання (ПТУ, професійні курси, учнівство тощо)
Форми величної соціальної роботи:
— психосоціальна профілактика;
— соціально-правові та соціальпо-педагогічні консультації;
— надання допомоги у вирішенні проблеми місця проживання;
— кризова інтервенція — надання допомоги у розв'язанні конкретної кризової ситуації;
— інтенсивна підтримка, орієнтована па досягнення визначеної мети;
— індивідуальні та групові заходи (педагогіка вільного часу);
— соціальне посередництво (між клієнтом й членами його родини, клієнтом й представниками різних державних установ і т.д.);
— співробітництво зі школами, державними установами, службами з метою вирішення проблем клієнта.
| Методи вуличної соціальної роботи |
Встановлення контактів
Важливою складовою вуличної соціальної роботи є процес встановлення контакту з молодою людиною. Досвід показує, що через контакт з окремими особами соціальний працівник може встановити мережу контактів, що дозволить йому створити умови для індивідуальної і групової роботи, проведення заходів.
Тактика соціального працівника при встановленні контакту може бути наступаюча або очікувальна. Використання тієї чи іншої тактики визначається особистими якостями соціального працівника, специфікою оточення, поводженням клієнта тощо.
Індивідуальна допомога
288 Соціальна робота
Сутність індивідуальної роботи як класичної форми полягає в консультуванні і соціальному супроводі молодих людей відповідно до їхнього соціального стану, потреб, поглядів, інтересів і можливостей.
Дуже часто спостерігаються протиріччя між допомогою, яку треба отримати молодій людині і тим, що реально можна зробити — цілями, що ставить перед собою підліток; потенціалом особистісного розвитку (знання, уміння, компетенція); вимоги до підлітка з боку родини, школи, ровесників; реальними можливостями вирішення ситуації; стану на ринку праці, наявність потрібних навчальних закладів.
Непогодженість перерахованих вище позицій може привести до невдач у роботі з підлітками і молоддю, тому початок соціально-педагогічної підтримки полягає у визначенні й аналізі бажань, об'єктивних можливостей клієнта і навколишнього середовища, можливостей надання допомоги. Потім випливає розробка плану надання допомоги і самодопомога.
Очевидно, що індивідуальна робота вуличного соціального працівника з клієнтом є тривалою. Це принципово в тім аспекті, щоб зрозуміти, що вулична соціальна робота — це не "соціальна пожежна команда", а довгостроковий цілеспрямований соціальний супровід клієнта чи групи клієнтів.
Групова робота
Група є відмінним медіумом, за допомогою якого можна побачити не тільки проблеми кожного її члена, але і можливості їхнього вирішення.
Саме тому вуличному соціальному працівнику важливо мати можливість скористатися приміщенням для групової роботи.
Переваги групової роботи різнобічні. Однією з причин об'єднання у неформальні групи є потреба підлітків оточити себе людьми з подібними інтересами та захопленнями, такими, що шанобливо ставляться до позиції кожного члена групи. Приналежність до групи додає молодій людині відчуття захищеності й комфорту і дуже важлива для підлітків із неблагополучних сімей. У групі молода людина одержує визнання своїх умінь, переконань тощо, чого їй так не дістає у сім'ї. Приналежність до групи може позитивно позначитися на розвитку особистості, диктує новий стиль поводження, нові навички спілкування, що можуть позитивно позначитися на комунікативних здібностях молодої людини, зокрема, доповнити існуючий досвід спілкування в родині і школі у майбутньому.
Група дає додатковий досвід проведення вільного часу, участі у масових заходах, тобто формує додаткові соціальні навички.
Групову роботу можна організувати завдяки організації:
Теоретичні основи соціальної роботи
спортивних заходів, навчання корисним навичкам, неформальних зустрічей, позашкільної роботи, гуртків за інтересами, подорожей тощо.
| Робота з громадськістю за місцем проживання |
Вулична робота має більший ефект тоді, коли вона використовує існуючий соціальний потенціал мікрорайону, міста, села. При цьому як партнерів варто розглядати не тільки функціонуючі установи (школу, секції, підприємства, організації й ін.), але і найближче оточення молодих людей: батьків, ровесників, друзів.
Завдання вуличних соціальних працівників щодо партнерів за місцем проживання полягає у тому, щоб не тільки використовувати їхні ресурси, але й розвивати їх.
До роботи з громадськістю належить інформування про проблеми молоді в мікрорайоні, доповіді, виставки, робота із засобами масової інформації.
Нерідко саме вуличному соціальному працівнику доводиться ініціювати роботу для поєднання зусиль у мікрорайоні, щоб поліпшити становище дітей та молоді.
Партнерами вуличного соціального працівника можуть бути батьки і родичі, центри зайнятості, відділи у справах сім'ї та молоді, соцзабези, міліція, установи соціальної, культурної, освітньої сфери.
Можливості вуличного соціального працівника. Головним напрямком діяльності вуличного соціального працівника є превентивна робота з молоддю. Консультації та підтримка молодих людей, які цього потребують, при вуличній роботі стають більш інтенсивними і якісними, тому що соціальний працівник не тільки слухає про проблеми клієнта, але і сам бачить їхній прояв. Важливо, що вулична робота здійснюється на тій стадії, коли молода людина ще не усвідомила своїх проблем, або усвідомила, але соромиться до кого-иебудь звернутися. Тобто, вулична соціальна робота дозволяє розв'язувати проблеми молоді на ранніх стадіях їхнього існування.
292 Соціальна робота
ГЛАВА 6.