SWOT – аналіз групи споживачів.
SWOT – аналіз розглядає внутрішнє середовище організації (сильні та слабкі сторони), а також зовнішнє середовище, виявляючи можливості та загрози. SWOT – аналіз для електротехнічного машинобудування представлено у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – SWOT – аналіз електротехнічного машинобудування
| Потенційно сильні сторони організації | |
| Фактори (характеристики) | Пояснення |
| 1. Велика потреба в заміні зношених електротехнічних виробів в СЕП. | Основні фонди 60-х років ХХ століття вже відпрацювали нормативний термін роботи. |
| 2. Запровадження сучасних технологій в процес виготовлення та в саму продукцію надає конкурентну перевагу. | Стимулювання науково-технічних досліджень. |
| 3. Тяжіння галузі промисловості до ринків збуту. | Можливість безпосереднього зворотнього зв’язку. |
| 4. Рівномірне завантаження виробничих обладнання. | Надає змогу планувати сталий графік електропостачання. |
| 5. Багаторічний досвід в проектуванні і виробництві електротехнічної продукції. | Позитивна ділова репутація, напрацьовані клієнти та ринки збуту |
| Потенційно слабкі сторони організації | |
| Фактори (характеристики) | Пояснення |
| 1. Використання в складанні виробів в галузі ручної праці | Впровадження автоматизованих та роботизованих ліній дає економічну та технологічну перевагу. |
| 2. Асортимент продукції не змінювався протягом кількох десятиріч. | Доволі малий модельний ряд продукції, який не може задовольнити ринок повністю. |
| 3. Неповна завантаженість виробничих фондів. | Багато підприємств не можуть досягнути об’ємів виробництва доступних за часів СРСР. |
| 4. Старе виробниче обладнання. | Не відповідає сучасним вимогам по енергоефективності. |
| 5. Відтік кадрів на підприємства з кращими умовами. | Підприємства повинні забезпечувати гідну оплату праці, соціальну захищеність, і високу культуру виробництва. |
| Потенційні зовнішні загрози | |
| Фактори (характеристики) | Пояснення |
| 1. Використання застарілих технологій в виробництві | Мала конкурентоспроможність. |
| 2. Нестабільна економічна ситуація не дає змогу створити інвестиційну привабливість | Мале інвестування галузі |
| 3. Відсутність потужної бази торгових представників, сервісу подібної до світових концернів типу AEG, АВВ, Siemens, Alstom. | Не можливість повноцінно вийти на світовий ринок, обмежений ринок збуту. |
| 4. Недостатній досвід роботи в ринкових умовах | Багато підприємств працює по напрацьованим замовленням, з відсутністю стратегії |
5.  Дрібносерійне виробництво, залежність від іноземних комплектуючих.
| Новостворені підприємства електротехнічного машинобудування орієнтуються на іноземних постачальників. |
| Потенційні зовнішні можливості | |
| Фактори (характеристики) | Пояснення |
| 1. Забезпечення сервісу раніше виробленого устаткування. | Наявність безпосередньої близькості вітчизняного виробника до споживача надає переваги при довгострокових відносинах . |
| 2. Вихід на ринки країн що розвиваються | Можливість запропонувати конкурентну в ціні продукцію відповідному споживачу. |
| 3. Можливість тісної кооперації з вже наявними вітчизняними виробниками. | Наявність транспортного, космічного, приладобудування дає можливість в співпраці. |
| 4. Залучення іноземних компаній в виробництво. | Інтеграція в міжнародні стандарти, поступовий приріст продукції. |
| 5. Залучення в виробничий процес наявних наукових установ, передових технологій. | Наявне число профільних інститутів дозволяє більш наукоємко підходити до випуску продукції. |
| Потенційні зовнішні можливості | |
| Фактори (характеристики) | Пояснення |
| 1. Впровадження передових розробок в серійне виробництво. 2. Заміна обладнання на енергоеффективне. 3. Розвиток промисловості за рахунок збільшення інвестицій. 4. Впровадження додаткових сервісних послуг. |  Для подальшого розвитку електротехнічного машинобудування України необхідно забезпечити структурні, функціональні, енергетичні, сировинні та інвестиційні зміни. Щодо конкретних пропозицій до вирішення проблем я можу запропонувати наступні дії:
· Розробка програм реструктуризації та технічного переобладнання галузі.
· Вивчення і розповсюдження передового світового досвіду в галузі електротехнічного матеріалознавства.
· Організація міжнародного навчання спеціалістів, проведення міжнародних виставок, ярмарок аукціонів, відряджень українських фахівців за кордон та прийому іноземних партнерів.
· Створення інформаційно-технічної бази даних, що стосується виробництва та оптової торгівлі продукцією.
· Створення вітчизняних і спільних високопродуктивних виробів з високою якістю насіння та технологічними якостями сировини.
· Здійснення переоснащення технологічних ліній та забезпечення необхідною кількістю засобів сучасних засобів праці за рахунок виділення коштів по лізингу.
· Визначення на конкурсних засадах базових підприємств, які будуть працювати для забезпечення стратегічних галузей промисловості України.
|