ТЕМА : АРТЕРІЇ КИСТІ. ПОВЕРХНЕВА ТА ГЛИБОКА АРТЕРІАЛЬНІ ДОЛОННІ ДУГИ. ПОВЕРХНЕВІ ТА ГЛИБОКІ ВЕНИ, ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ТА СУДИНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

3
Далее ⇒

ЗАНЯТТЯ № 93

ТЕМА: ПЛЕЧОВА, ЛІКТЬОВА І ПРОМЕНЕВА АРТЕРІЇ, ХІД, ТОПОГРАФІЯ, РОЗПОДІЛ ГІЛОК НА ПЛЕЧІ І ПЕРЕДПЛІЧЧІ. АРТЕРІАЛЬНА СІТКА ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

Актуальність теми: Вивчення топографії ходу розподілу гілок плечової ліктьової та променевої артерії має практичне значення. Розуміння варіантів розгалужень у світлі їх розвитку. Питання мінливості як результат взаємодії внутрішніх корелятивних відносин в онтогенезі. Варіанти і аномалії судин у зв’язку з філогенезом.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) початок, хід, топографію, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози плечової артерії;

б) хід, топографію, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози ліктьової артерії на передпліччі;

в) хід, топографію, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози променевої артерії на передпліччі;

г) артеріальну сітку ліктьового суглоба, формування, значення.

Вміти:

а)відпрепарувати і показати плечову артерію та її гілки;

б)відпрепарувати і показати ліктьову артерію та її гілки на передпліччі;

в) відпрепарувати і показати променеву артерію та її гілки напередпліччі;

г) промацати і порахувати пульс на променевій артерії на передпліччі;

д) намалювати схему артеріальної сітки ліктьового суглоба;

е) показати «анатомічну табакерку».

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

2. Вивчіть хід, топографію, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози плечової, променевої і ліктьової артерій;

3. Вивчіть формування артеріальної сітки ліктьового суглоба.

4. Дайте відповідь на контрольні питання.

Повторити:

а) скелет вільної частини верхньої кінцівки;

б) м’язи та топографію плеча;

в) м’язи та топографію передпліччя;

г) ліктьовий суглоб;

д) топографію, межі ліктьової ямки.

Контрольні питання:

Перелік питань для опитування:

1. Плечова артерія, початок, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

2. Глибока артерія плеча, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.

3. Верхня та нижня обхідні ліктьові артерії, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.

4. Ліктьова артерія, хід, топографія, гілки на передпліччі, ділянки кровопостачання, анастомози.

5. Загальна, передня та задня міжкісткові артерії, хід, топографія, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози.

6. Променева артерія, хід, топографія, гілки на передпліччі, ділянки кровопостачання, анастомози.

7. Артеріальна сітка ліктьового суглоба, формування, значення.

8. Схематичне зображення артеріальної сітки ліктьового суглоба.

9. Внутрішньосистемні анастомози гілок плечової, ліктьової і променевої артерій.

10. Міжсистемні анастомози гілок плечової, ліктьової і променевої артерій.

11. Ліктьовий суглоб, кровопостачання.

12. М’язи плеча, групи, кровопостачання.

13. М’язи передньої та бічної поверхонь передпліччя, кровопостачання.

14. М’язи задньої поверхні передпліччя, кровопостачання.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупним матеріалом. Самостійно досліджують хід, топографію, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози плечової артерії; на живому вчаться визначати місця проекції судин на передню поверхню плеча. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено A.profunda brachii ?

2. Яким номером позначено A.collateralis ulnaris superior ?

3. Яким номером позначено A.brachialis ?

4. Яким номером позначено A. collateralis ulnaris inferior ?

5. Яким номером позначено A. Recurrens radialis ?

6. Яким номером позначено A. Recurrens ulnaris ?

7. Яким номером позначено A. Interossea communis ?

8. Яким номером позначено A. Interossea anterior ?

9. Яким номером позначено A. Collateralis radialis ?

10. Яким номером позначено A. Collateralis media ?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. У пораненого перев’язали плечову артерію в нижній третині плеча. За рахунок яких артерій можливе відновлення кровопостачання передпліччя і кисті?

A. Глибокої артерії плеча, ліктьових колатеральних артерій

B. М’язових гілок плечової артерії

C. Передньої і задньої огинаючих артерій плеча

D. Підлопаткової, передньої міжкісткової артерій

Е. Грудонадплечової, задньої огинаючої артерій плеча

2. В приймальній покій поступив хворий з переломом кісток кисті та сильною кровотечею в ділянці анатомічної табакерки. Яка судина пошкоджена?

A. Променева артерія.

B. Ліктьова артерія.

C. Передня міжостиста артерія.

D. Задня міжостиста артерія.

E. Поверхнева долонна дуга.

3. У чоловіка 35 років під час травми задньої поверхні плеча був пошкоджений променевий нерв і артеріальна судина, яка проходить поруч з ним в canalis humeromuscularis .Яка артерія була пошкоджена?

A. A. profunda brachii

B. A. axillaris

C. A. radialis

D. A. ulnaris

E. A. brachialis

4. Після автомобільної катастрофи юнак 23 років звернувся у лікарню з різаною раною передньої поверхні плеча, з артеріальною кровотечею. Яка артерія кровопостачає цю ділянку?

A. A. brachialis

B. A. radialis

C. A. axillaris

D. A. subscapularis

E. A. profunda brachii

5. Після травматичногo ушкодження м’яких тканин передпліччя виникла артеріальна кровотеча. Для її тимчасової зупинки фельдшер бригади швидкої допомоги застосував пальцеве перетискання в ділянці sulcus bicipitalis medialis. Яку судину було перетиснуто?

A. A. brachyalis.

B. A. profunda brahii.

C. A. axillaris.

D. A. collateralis ulnaris superior.

E. A. radialis.

6. У пораненого перев’язали плечову артерію в нижній третині плеча. За рахунок яких артерій можливе відновлення кровопостачання передпліччя і кисті?

A. Глибокої артерії плеча, ліктьових обхідних артерій

B. Підлопаткової, передньої міжкісткової артерії

C. Грудно-надплечової, задньої огинальної артерії плеча

D. Передньої і задньої огинальної артерій плеча

E. М’язових гілок плечової артерії

7. В якому топографічному утворенні залягає плечова артерія ?

A. В медіальній двоголовій борозді

B. В латеральній двоголовій борозді

C. В плечем’язовому каналі

D. В ліктьовій ямці

E. Під плечовим м’язом

8. 53-річна хвора на гіпертонію звернулась до лікаря зі скаргою на біль нижньої третини внутрішньої поверхні плеча та в області ліктьового суглоба. При огляді лікар констатував зниження пульсації та температури, а також блідість шкіри цього відділу руки. Яка з артерій найімовірніше ушкоджена?

A. A. collateralis ulnaris inferior

B. Brachialis

C. Recurrens ulnaris

D. Collateralis radialis

E. Profunda brachii

9. Які гілки не відходять від променевої артерії?

A. Загальна міжкісткова, променева поворотна

B. Долонна та тильна зап’ясткові

C. Променева поворотна, поверхнева долонна

D. Головна артерія великого пальця кисті

E. Перша тильна п’ясткова

10. Які артерії анастамозують в ділянці задньої латеральної ліктьової борозни?

A. Середня бокова і поворотна міжкісткова

B. Нижня ліктьова бокова і поворотна міжкісткова

C. Променева бокова і поворотна міжкісткова

D. Нижня ліктьова бокова і передня поворотна ліктьова артерія

E. Верхня ліктьова бокова артерія і задня поворотна ліктьова артерія

ЛІТЕРАТУРА

Рекомендована література.

1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.

4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

1. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

2. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.

3. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

4. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах):Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.

5. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.

ЗАНЯТТЯ № 94

ТЕМА : АРТЕРІЇ КИСТІ. ПОВЕРХНЕВА ТА ГЛИБОКА АРТЕРІАЛЬНІ ДОЛОННІ ДУГИ. ПОВЕРХНЕВІ ТА ГЛИБОКІ ВЕНИ, ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ТА СУДИНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

Актуальність теми: визначення проекції на зовнішні покриви поверхневої та глиболої долонних дуг. Практичне значення розподілу судин і нервів у межах пальця. Проекція на зовнішні покриви великих судин і нервів передпліччя. Місця промацування пульсу променевої і ліктьової артерій. Значення підшкірних вен ліктьової ділянки в медичній практиці.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) хід, топографію, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози променевої артерії на кисті;

б) хід, топографію, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози ліктьової артерії на кисті;

в) формування, топографію, долонної артеріальної сітки зап’ястя;

г) формування, топографію, гілки тильної артеріальної сітки зап’ястя;

д) формування, топографію, гілки, значення поверхневої артеріальної дуги кисті;

г) формування, топографію, гілки, значення глибокої артеріальної дуги кисті;

д) формування, хід, топографію, притоки поверхневих вен верхньої кінцівки;

е) формування тильної зап’ясткової сітки;

є) формування, хід, топографію, притоки глибоких вен верхньої кінцівки;

ж) формування, хід, топографію поверхневих лімфатичних судин верхньої кінцівки;

з) формування, хід, топографію глибоких лімфатичних судин верхньої кінцівки;

и) лімфатичні вузли верхньої кінцівки, топографію;

і) пахвові лімфатичні вузли, принципи класифікації.

Вміти:

а) показати гілки ліктьової та променевої артерій на кисті;

б) показати поверхневу та глибоку артеріальні дуги кисті;

в) показати поверхневі вени верхньої кінцівки;

г) показати глибокі вени верхньої кінцівки;

д) намалювати схему поверхневої та глибокої долонних артеріальних дуг..

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

5. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

6. Вивчіть :

а) розподіл гілок ліктьової та променевої артерій на кисті;

б) поверхневу та глибоку артеріальні дуги кисті, формування, значення;

в) формування, хід, топографію поверхневих і глибоких вен кисті, передпліччя і плеча;

г) лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки;

д) пахвові лімфатичні вузли, принципи класифікації..

7. Дайте відповідь на контрольні питання.

Повторити:

а) скелет кисті;

б) м’язи кисті;

в) топографію кисті.

Контрольні питання:

Перелік питань для опитування:

1. Ліктьова артерія, хід, топографія, гілки на кисті, ділянки кровопостачання, анастомози.

2. Променева артерія, хід, топографія, гілки на кисті, ділянки кровопостачання, анастомози.

3. Долонна артеріальна сітка зап’ястя, формування, топографія, значення.

4. Тильна артеріальна сітка зап’ястя, формування, топографія, гілки, значення.

5. Поверхнева долонна артеріальна дуга, формування, значення, гілки, ділянки кровопостачання.

6. Глибока долонна артеріальна дуга, формування, значення, гілки, ділянки кровопостачання.

7. Кровопостачання тильної поверхні пальців кисті.

8. Кровопостачання долонної поверхні пальців кисті.

9. Поверхневі вени і венозні сітки кисті.

10. Поверхневі вени верхньої кінцівки, формування, хід, топографія, притоки.

11. Глибокі вени верхньої кінцівки, формування, хід, топографія, притоки.

12. Поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки, формування, хід, топографія, місце впадіння.

13. Глибокі лімфатичні судини верхньої кінцівки, формування, хід, топографія, місце впадіння.

14. Лімфатичні вузли верхньої кінцівки, топографічний розподіл.

15. Пахвові лімфатичні вузли, топографія, ділянки збору лімфи, відтік лімфи.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупним матеріалом. Самостійно досліджують хід, топографію, поділ, гілки, ділянки кровопостачання, анастомози променевої артерії на кисті, на живому вчаться визначати місця проекції судин на передню поверхню передпліччя і кисті . Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено ramus palmaris superficialis a.radialis ?

2. Яким номером позначено arcus palmaris superficialis ?

3. Яким номером позначено ramus palmaris profundus a.ulnaris?

4.Яким номером позначено Aa. digitales palmares communes?

5.Яким номером позначено Aa. digitales palmares propriae ?

6.Яким номером позначено arcus palmaris profundus?

7.Яким номером позначено V. Mediana cubiti ?

8.Яким номером позначено V. Basilica ?

9.Яким номером позначено V. Cephalica?

10.Яким номером позначено A. radialis indicis ?

Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. У хворої жінки 52-років після травми при огляді лікар констатував зниження пульсації, блідність шкіри і зниження температури в цій області великого пальця правої руки. Ушкодження якої з артерій верхньої кінцівки найімовірніше приводить до таких наслідків?

A. A. princeps pollicis

B. A. ulnris

C. A. radialis

D. A. digitalis communis

E. A. digitalis propria

2. Наслідком травми у паціента 44 років став розрив сухожилків м’язів на лівій долоні, поверхневих кровоносних судин. Після оперативного втручання і видалення більшої частини некротично зміненої м’язової тканини кровоток був відновлений. За рахунок яких судин?

A. Arcus palmaris profundus
B. Aa. metacarpeae palmares
C. Arcus palmaris superficialis
D. Aa. perforantes
E. Aa. digitales palmares communes

3. Хворий звернувся до поліклініки у зв’язку з запальним процесом поверхневих тканин великого пальця руки. При огляді виявлено лімфангіїт в ділянці передпліччя. Лімфатичні пахвові вузли збільшені і болючі. Вздовж якої вени поширилась інфекція?

A. Головної.

B. Ліктьової.

C. Променевої.

D. Основної.

E. Серединної.

4.В хірургічне відділення доставлено потерпілого з ножовим пораненням променевого боку передпліччя. З рани витікає венозна кров. Яка судина постраждала?

A. V. cephalica

B.V. basilica

C.V. intermedia cubiti

D.Vv. ulnares

E.Vv. brachialеs

5.При внутрішньовенному введенні препаратів, ін'єкцію, найчастіше, роблять в серединну ліктьову вену, оскільки вона малорухлива в результаті фіксації її м'якими тканинами. Чим вона фіксована в ліктьовій ямці?

A. апоневрозом двоголового м'язу плеча

B.сухожилком триголового м'язу плеча

C.плечовим м’язом

D.плечопроменевим м’язом

E.ліктьовим м’язом

6. При операції з приводу видалення пухлини молочної залози, хірург видалив лімфатичні вузли пахвової ямки, де могли поширитися метастази. При цьому виникло ускладнення у вигяді набряку верхньої кінцівки. Через які лімфатині вузли відтікає лімфа від верхньої кінцівки до піключичного стовбура?

A.Верхівкові.

B.Задні.

C.Передні.

D.Медіальні.

E.Нижні.

7. Які артерії не утворюють тильну сітку зап’ястка?

A.Поворотна міжкісткова

B. Тильні зап’ясткові гілки променевої артерії

C. Задня міжкісткова

D. Передня міжкісткова

E. Тильні зап’ясткові гілки ліктьової артерії

8. Скільки артерій одержують дистальні фаланги одного пальця кисті?

A.Чотири

B. Три

C. Дві

D. Одну

E. П’ять

9. За рахунок якої артерії формується глибока долонна дуга?

A. Променевої

B. Ліктьової

C. Загальної міжкісткової

D. Серединної

E. Глибокої артерії плеча

10. Гілками якої артерії кровопостачається великий палець кисті?

A.Променевої

B. Ліктьової

C. Плечової

D. Передньої міжкісткової

E. Задньої міжкісткової

ЛІТЕРАТУРА

Рекомендована література.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

6. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

7. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.

8. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

9. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах):Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.

10. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.

ЗАНЯТТЯ № 95

ТЕМА : «ПЛЕЧОВЕ СПЛЕТЕННЯ, ФОРМУВАННЯ, НАД- І ПІДКЛЮЧИЧНА ЧАСТИНИ, СТОВБУРИ ТА ПУЧКИ. РОЗПОДІЛ КОРОТКИХ ГІЛОК. ДОВГІ ГІЛКИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ, ТОПОГРАФІЯ, РОЗПОДІЛ НА ПЛЕЧІ. СУДИННО-НЕРВОВИЙ ПУЧОК ПАХВОВОЇ ЯМКИ ТА ВЕЛИКИЙ СУДИННО-НЕРВОВИЙ ПУЧОК ПЛЕЧА.».

Актуальність теми: знання будови та формування плечового сплетення має велике значення. Анатомічні ознаки невриту плечового сплетення (ділянки больових відчуттів, обмеженість рухів у плечовому поясі) приводить до значної втрати працездатності і навіть інвалідності.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) шийні спинномозкові нерви, формування, поділ на гілки;

б) формування, топографію плечового сплетення;

в) топографію надключичної частини плечового сплетення;

г) короткі гілки плечового сплетення, формування, хід, топографію, ділянки іннервації;

д) особливості анатомічної будови, топографію підключичної частини плечового сплетення;

е) склад, топографію судинно-нервового пучка пахвової порожнини;

є) склад, топографію судинно-нервового пучка плеча;

ж) ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на плечі.

Вміти:

а) показати надключичну частину плечового сплетення;

б) показати підключичну частину плечового сплетення;

в) показати короткі гілки плечового сплетення;

г) показати довгі гілки плечового сплетення;

д) намалювати схему формування та поділу на гілки спинномозкових нервів;

е) промацати надключичну частину плечового сплетення на живому.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

8. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

9. Вивчіть :

а) шийні спинномозкові нерви, формування, гілки;

б) плечове сплетення, формування, топографічні частини;

в) походження, хід, топографію, ділянки іннервації коротких гілок плечового сплетення; г) особливості анатомічної будови підключичної частини плечового сплетенн

д) склад, топографію, судинно-нервого пучка пахвової порожнини;

е) склад, топографію, судинно-нервого пучка плеча;

є) формування, хід, топографію довгих гілок плечового сплетення на плечі;

ж) ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на плечі.

10. Дайте відповідь на контрольні питання.

Повторити:

а) формування та поділ на гілки спинномозкових нервів;

б) скелет, м’язи, топографію плечового поясу та плеча.

Контрольні питання:

Перелік питань для опитування:

Шийні спинномозкові нерви, формування, поділ на гілки.

Плечове сплетення, формування, топографія.

Надключична частина плечового сплетення, топографія, гілки.

Дорсальний нерв лопатки, хід, топографія, ділянка іннервації.

Довгий грудний нерв, хід, топографія, ділянка іннервації.

Підключичний, бічний та присередній грудні нерви, хід, топографія, ділянка іннервації.

Підлопатковий та грудноспинний нерви, хід, топографія, ділянка іннервації.

Пахвовий нерв, хід, топографія, ділянка іннервації.

Підключична частина плечового сплетення, особливості анатомічної будови, топографія.

Судинно нервовий пучок пахвової порожнини, склад, топографія.

Судинно нервовий пучок плеча, склад, топографія.

Нерви присереднього пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації на плечі.

Нерви бічного пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації на плечі.

Нерви заднього пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації.

Плечовий суглоб, іннервація.

М’язи плечового пояса, іннервація.

М’язи передньої групи плеча, іннервація.

М’язи задньої групи плеча, іннервація

Шкіра плеча, іннервація.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупним матеріалом. Самостійно досліджують хід, топографію, гілки плечового сплетення визначають корінці і поділ цього сплетення на дві частини над- і підключичну,вивчають топографічне відношення даних пучків до пахової артерії. Паралельно з розглядом нового матеріалу пов’язують їх з уже відомими даними про будову м’язів плечового поясу і плеча. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

Яким номером позначено Truncus superior (plexus brachialis) ?

2.Яким номером позначено Truncus medius (plexus brachialis) ?

3.Яким номером позначено Truncus inferior (plexus brachialis) ?

4.Яким номером позначено N. Thoracicus longus?

5.Яким номером позначено Nn. Pectorales mediales et laterales?

6.Яким номером позначено Nn. Subscapulares ?

7.Яким номером позначено N. Thoracodorsalis ?

8.Яким номером позначено N. Axillaris ?

9.Яким номером позначено N. Suprascapularis?

10.Яким номером позначено N. Axillaris ?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Плечове сплетення утворене:

A. Передніми гілками спинномозкових нервів (С₅-С₇ і частиною Th₁)

B. Задніми гілками спинномозкових нервів (С₅-С₇ і частиною Th₁)

C. Передніми гілками спинномозкових нервів (С₁-С₄)

D. Задніми гілками спинномозкових нервів (С₁-С₄)

E. Передніми і задніми гілками спинномозкових нервів (С₅-С₇ і частиною Th₁)

2. У хворого наявна гіперестезія шкіри присередньої поверхні плеча. З патологією якого нерва це пов’язано?

A. N. cutaneus brachii medialis;

B. N. medianus.

C. N. ulnaris.

D. N. radialis.

E. N. axillaris.

3. У потерпілого - перелом тіла плечової кістки. Який нерв може бути пошкодженим?

A. N. radialis.

B. N. musculocutaneus

C. N. ulnaris.

D. N. cutaneus brachii medialis;

E. N. medianus.

4. У потерпілого виявлена рана верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?

A.N. musculocutaneus

B. N. radialis.

C. N. medianus.

D. N. ulnaris.

E. N. axillaris.

5. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на неможливість відведення правої руки після раніше перенесеної травми. При обстеженні виявлено, що пасивні рухи не обмежені. Виявлена атрофія дельтоподібного м’яза. Який нерв пошкоджено?

A. N. axillaris.

B. N. radialis

C. N. ulnaris.

D. N. medianus.

E. N. suprascapularis.

6. У хворого наявна гіперестезія шкіри присередньої поверхні плеча. З патологією якого нерва це пов’язано?

A. N. cutaneus brachii medialis

B. N. medianus.

C. N. ulnaris.

D. N. radialis

E. N. axillaris.

7. У потерпілого виявлена рана верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?

A. N. musculocutaneus.

B. N. radialis

C. N. medianus.

D. N. ulnaris.

E. N. axillaris.

8. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на неможливість заведення правої руки за спину після раніше перенесеної травми в ділянці бічного краю лопатки. При обстеженні виявлено, що пасивні рухи найширшого м’яза спини не обмежені, але наявна незначна його атрофія. Який нерв пошкоджено?

A. N. thoracodorsalis;

B. N. dorsalis scapulae;

C. N. thoracicus longus;

D. N. suprascapularis;

E. N. axillaris.

9. Довгий грудний нерв інервує:

A.M. serratus anterior;

B. M. latissimus dorsi;

C. M. subclavius;

D. M. levator scapulae, m. rhomboideus major;

E. M. pectoralis major et m. pectoralis minor.

10. Надлопатковий нерв інервує:

A. M. supraspinatuus et m. infraspinatus;

B. M. latissimus dorsi;

C. M. serratus posterior superior;

D. M. subscapularis et m. teres majoor;

E. M. deltoideus et m. teres minor.

ЛІТЕРАТУРА

Рекомендована література.

1. Анатомія людини у трьох томах А.С.Головацький, В.Г.Черкасова, М.Р.Сапін, Я.І.Федонюк / Вінниця: Нова книга, 2006,2007,2008 рр.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Гипократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720с.

4. Анатомия человека под редакцией Сапина М.Р К.А.Дюбенко, А.К.Коломійцев, Ю.Б.Чайковський. Анатомія людини в двох частинах. – К., 2004.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

11. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

12. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.

13. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

14. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах):Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.

15. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.

ЗАНЯТТЯ № 96

ТЕМА: ДОВГІ ГІЛКИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ, ТОПОГРАФІЯ, РОЗПОДІЛ НА ПЕРЕДПЛІЧЧІ ТА КИСТІ. ІННЕРВАЦІЯ ШКІРИ ТА МЯЗІВ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

Актуальність теми: знання будови та формування плечового сплетення має велике значення в клінічній медицині. Клінічні ознаки ураження серидинного , ліктьового і променевого нервів є частими у неврологічній практиці. Вміння промацування ліктьового нерва в задньоприсередній ліктьовій борозні має практичне значення.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) хід, топографію, гілки, ділянки іннервації серединного нерва на передпліччі і кисті;

б) хід, топографію, гілки, ділянки іннервації ліктьового нерва на передпліччі і кисті;

в) хід, топографію, гілки, ділянки іннервації променевого нерва на передпліччі і кисті;

г) хід, топографію, ділянки іннервації медіального шкірного нерва передпліччя на передпліччі;

д) ділянки іннервації м’язово-шкірного нерва на передпліччі;

е) склад, топографію судинно-нервових пучків передпліччя.

Вміти:

а) показати над- і підключичну частини плечового сплетення;

б) показати ліктьовий нерв та його гілки;

в)показати серединний нерв та його гілки;

г) показати променевий нерв та його гілки;

д) показати медіальні шкірні нерви плеча та передпліччя;

е) намалювати схему іннервації шкіри тильної та долонної поверхонь кисті.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
Вивчіть :

а) хід, топографію, ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на передпліччі та кисті;

б)особливості іннервації м’язів передпліччя;

в) особливості іннервації м’язів кисті;

г) особливості іннервації шкіри передпліччя;

д) особливості іннервації шкіри кисті;

е) склад, топографію судинно-нервових пучків передпліччя.

3. Дайте відповідь на контрольні питання.

Повторити:

а) шийні спинномозкові нерви, формування, гілки;

б) шийне сплетення, формування, топографію;

в) особливості анатомічної будови та топографію підключичної частини плечового сплетення;

г) довгі гілки плечового сплетення;

д) скелет передпліччя і кисті;

е) м’язи, топографію передпліччя;

є) м’язи, топографію кисті.

Контрольні питання:

Перелік питань для опитування:

1. Анатомічна будова, топографія, пучки, гілки підключичної частини плечового сплетення.

2. Серединний нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на передпліччі.

3. Серединний нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на кисті.

4. Ліктьовий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на передпліччі.

5. Ліктьовий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на кисті.

6. Променевий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на передпліччі.

7. Променевий нерв, формування, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації на кисті.

8. Судинно-нервові пучки передпліччя, склад, топографія.

9. Присередній та бічний шкірні нерви передпліччя, походження, хід, топографія, ділянки іннервації.

10. М’язи передньої групи передпліччя, іннервація.

11. М’язи задньої і бічної груп передпліччя, іннервація.

12. М’язи кисті, класифікація, особливості іннервації.

13. Шкіра передпліччя, іннервація.

14. Шкіра тильної поверхні кисті, іннервація.

15. Шкіра долонної поверхні кисті, іннервація.

16. Ліктьовий суглоб, іннервація.

17. Променево-зап’ястковий суглоб, іннервація.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з трупним матеріалом. Самостійно визначають хі довгих гілок плечового сплетення на передпліччі та кисті. Демонструють ліктьовий нерв і дві головні гілки променевого нерва. Звертають увагу на розподіл судинно-нервових пучків на передпліччі. Окремо розглядають іннервацію м’язів передпліччя м’язів та шкіри кисті Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено Fasciculus medialis (plexus brachialis) ?

2. Яким номером позначено Fasciculus lateralis (plexus brachialis)?

3. Яким номером позначено N. Ulnaris ?

4. Яким номером позначено N. Medianus ?

5. Яким номером позначено N. Cutaneus brachii medialis ?

6. Яким номером позначено N. Cutaneus antebrachii medialis?

7. Яким номером позначено N. Musculocutaneus ?

8. Яким номером позначено N. Cutaneus antebrachii lateralis ?

9. Яким номером позначено N. Radialis ?

10. Яким номером позначено N. Interosseus antebrachii posterior ?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Після перенесеного запального процесу хворий став помічати слабкість при згинанні кисті в ділянці 1,2,3 і 4 пальців, зменшення об'єму м'язів підвищення великого пальця. При обстеженні виявлено порушення больової і температурної чутливості на долонній поверхні 1, 2, 3пальців і променевій поверхні четвертого пальця. Який нерв уражений?

А. N. medianus.

В. N. radialis.

С. N. ulnaris.

D. N. musculocutaneus

Е. N. cutaneus brachii medialis;

2. У хворого після травми в ділянці ліктьового суглоба з'явилось утруднення при згинанні 4 і 5 пальців кисті, зменшився в розмірах виступ мізинця. При огляді помічено також зниження больової і температурної чутливості в ділянці 1,5 пальців на долонній поверхні і 2,5 пальців на тильній поверхні зі сторони мізинця. Який нерв пошкоджений внаслідок травми?

А.Ліктьовий

B. N. radialis.

C. N. medianus.

D. N. musculocutaneus

Е. N. cutaneus antebrachii medialis;

3. Після травми м'яких тканин в ділянці задньої поверхні медіального виростку плеча у потерпілого виникло відчуття поколювання шкіри медіальної поверхні передпліччя. Який з названих нервів знаходиться в зоні ушкодження?

A. N.ulnaris.

B. N. musculocutaneus.

C. N. dorsalis scapularis.

D. N. subscapularis.

E. N.radialis

4. У хворого 30 років з різаною раною передпліччя з’явились порушення розгинання пальців кисті. Це свідчить про пошкодження:

A. N. radialis.

B. N. medianus.

C. N. musculocutaneus

D. N. ulnaris

E. N. cutaneus antebrachii medialis;

5. У хворого спостерігається порушення чутливості на латеральній поверхні передпліччя. Який нерв пошкоджений?

A. N. musculocutaneus

B. N. radialis

C. N. ulnaris

D. N. medianus

E. N. axillaris

6. У хворого після травми передпліччя спостерігається порушення функції м`язів-згиначів латеральної групи. Який нерв пошкоджений?

A. N. medianus

B. N. ulnaris

C. N. radialis

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii

7. При запаленні глибоких лімфатичних вузлів пахвової ділянки хірург повинен був розкрити глибоко розміщений гнійник. Після операції хворий втратив здатність згинати передпліччя в ліктьовому суглобі та порушилася шкірна чутливість передньо-бічної поверхні передпліччя. Який нерв було ушкоджено при оперативному втручанні?

A.N.musculocutaneus.

B. N.radialis.

C. N.ulnaris.

D. N.medianus.

E. N.axillaris.

8. Випадково вдарившись ліктем до столу, хворий відчув печію і поколювання на внутрішній поверхні передпліччя. Який нерв був травмований в цьому випадку?

A.N. ulnaris.

B. N. radialis.

C. N. medianus.

D. N. axillaris.

E. N. musculocutaneus.

9. Хворий скаржиться на порушення чутливості шкіри в медіальній частині тильної та долонної поверхні кисті. Який з нервів ушкоджений?

A.N. ulnaris

B. N. radialis

C. N. medianus

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii medialis

10. У постраждалого з глибокою травмою м’яких структур присередньої поверхні дистальної половини плеча при обстеженні виявлена втрата чутливості 5-го і 4-го пальців. Який нерв пошкоджено?

A.N. ulnaris

B. N. radialis

C. N. medianus

D. N. cutaneus antebrachii medialis

E. N. musculocutaneus

11. При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки виявлена втрата чутливості шкіри бічної половини спинки кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?

A. Ramus superficialis n. radialis.

B. N. medianus.

C. N. ulnaris.

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii medialis;

12. У травматологічне відділення лікарні доставлено хворого 40 років з переломом дистальної частини плечової кістки і відривом медіального надвиростка. При об’єктивному обстеженні виявлено: наявність кисті у вигляді “пташинної лапки”, слабкість згинання кисті і відведення її в медіальну сторону (затруднене приведення І пальця).

A.N. ulnaris.

B. N. medianus.

C. N. radialis.

D. N. musculocutaneus

E. N. axillaris.

13. Після перенесеної травми в ділянці плеча хворий не може розігнути кисть. При огляді відмічено також зниження больової і температурної чутливості в ділянці 2,5 пальців тильної сторони кисті з боку великого пальця. Який нерв пошкоджено внаслідок травми?

A.N. radialis.

B. N. medianus.

C. N. ulnaris.

D. N. axillaris.

E. Всі вищезгадані

14. У хворого після перелому верхньої третини плечової кістки розвинувся параліч задньої групи м’язів плеча і передпліччя. Який нерв пошкоджено?

A. N. radialis.

B. N. ulnaris.

C. N. medianus.

D. N. musculocutaneus

E. N. axillaris.

ЛІТЕРАТУРА

Рекомендована література.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

16. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

17. Анатомія людини: Посібник / Під. ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Б.В.Шутки. – Івано-Франківськ, 2004.

18. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

19. Анатомія людини у запитаннях і відповідях (у двох томах):Посібник / За ред. заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Я.І.Федонюка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002, 2004.

20. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.

ЗАНЯТТЯ № 97

ТЕМА: ГРУДНА ЧАСТИНА АОРТИ: ТОПОГРАФІЯ, ПРИСТІНКОВІ ТА НУТРОЩЕВІ ГІЛКИ, ЇХ РОЗПОДІЛ, АНАСТОМОЗИ.

Актуальність теми: Розуміння варіантів і аномалій гілок дуги аорти, анастомозів вен грудної клітки в світло філо- і онтогенезу, а також знання топографії судин грудної порожнини має велике значення у клінічній хірургії.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) хід, топографію грудного відділу аорти;

б) хід, топографію пристінкових гілок грудного відділу аорти, ділянки кровопостачання;

в) хід, топографію нутряних гілок грудного відділу аорти, ділянки їх кровопостачання;

г) внутрішньосистемні та міжсистемні анастомози гілок грудного відділу аорти.

Вміти:

а) показати грудну аорту;

б)показати нутряні гілки грудної аорти;

в) показати пристінкові гілки грудної аорти;

г) відпрепарувати міжреберний судинно-нервовий пучок.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

а) хід, топографію грудного відділу аорти;

б) пристінкові гілки грудного відділу аорти, хід, топографію, ділянки кровопостачання, анастомози;

в) нутряні гілки грудного відділу аорти, хід, топографію, ділянки кровопостачання, анастомози.

Повторити:

а) скелет грудної клітки;

б) м’язи грудної клітки;

в) діафрагму;

г) трахею, бронхіальне дерево, легені;

д) органи середостіння.

Контрольні питання:

Перелік питань для опитування:

1. Грудна аорта, хід, топографія.

2. Пристінкові гілки грудного відділу аорти, загальна характеристика.

3. Задні міжреберні артерії, кількість, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози.

4. Верхня діафрагмальна артерія, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози.

5. Нутряні гілки грудної аорти, загальна характеристика.

6. Стравохідні гілки, хід, топографія, анастомози.

7. Трахеальні та бронхіальні гілки, хід, топографія, анастомози.

8. Середостінні та перикардіальні гілки, хід, топографія, анастомози.

9. Внутрішньо- та міжсистемні анастомози пристінкових гілок грудного відділу аорти.

10. Внутрішньо- та міжсистемні анастомози нутряних гілок грудного відділу аорти.

11. Стравохід, кровопостачання.

12. Легені, кровопостачання.

13. Діафрагма, кровопостачання.

14. Перикард, кровопостачання.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно розглядають топографічні відношення судин малого кола кровообігу. Далі демонструють висхідну аорту, дугу аорти і грудну аорту. Коротко зупиняються на її гілках. Визначають топографію, хід нутрощевих і пристінкових гілок грудної аорти. Звертають увагу на топографію задньої міжребрової артерії та ділянку її васкуляризації. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1.Яким номером позначено Aorta thoracica ?

2. Яким номером позначено Rr. bronchiales ?

3. Яким номером позначено Rr. esophageales ?

4. Яким номером позначено Rr. pericardiaci ?

5. Яким номером позначено Aa. Intercostales posteriores ?

6. Яким номером позначено Rr. mediastinales ?

7. Яким номером позначено R. dorsalis (a. intercostalis post.. ?

8. Яким номером позначено R. spinalis (a. intercostalis post..?

9. Яким номером позначено R. collateralis (a. intercostalis post.. ?

10. Яким номером позначено Rr. Cutanei laterals (a. intercostales post.)?

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1. Звуження крупної судини спричинило погіршення відтоку крові з лівого шлуночка. Яка судина зазнала патологічних змін?

A. Аорта;

B. Легеневий стовбур;

C. Легенева вена;

D. Верхня порожниста вена;

E. Нижня порожниста вена.

2. Як поділяється нисхідна аорта?

A. Грудну і черевну;

B. Шийну і грудну;

C. Черевну і тазову;

D. Мозкову і шийну;

E. Праву і ліву загальноклубові.

3. Грудна аорта закінчується на рівні:

A. ХІІ грудного хребця;

B. Х грудного хребця;

C. Крижово-клубового з’єднання;

D. ХІ грудного хребця;

E. Мису крижової кістки.

4. До грудної аорти прилягає все, крім:

A. Верхньої порожнистої вени;

B. Півнепарної вени;

C. Грудного лімфатичного протоку;

D. Лівого головного бронха;

E. Стравоходу.

5. Як поділяються гілки грудної аорти?

A. Парієтальні і вісцеральні;

B. Поверхневі і глибокі;

C. Зовнішні і внутрішні;

D. Зовнішні і внутрішні пристінкові;

E. Зовнішні і внутрішні вісцеральні.

6.Парієтальні гілки грудної аорти всі, крім:

A. Нижніх діафрагмальних;

B. Верхніх діафрагмальних;

C. Задніх міжребрових;

D. Підребрових.

7.Вісцеральні гілки грудної аорти всі, крім:

A. Діафрагмальних;

B. Бронхіальних;

C. Стравохідних;

D. Перікардіальних;

E. Медіастінальних.

8.Задні міжреброві артерії поділяються на гілки, крім:

A. Передніх міжребрових;

B. Спинних

C. Спинно-мозкових

D. Шкірних

E. Молочної залози

9. Грудна частина аорти починається на рівні:

А.IV Грудного хребця;

В. V Грудного хребця;

С. VI Грудного хребця;

D. VII Грудного хребця;

E. III Грудного хребця;

10. У хворого 68 р. після закритої травми грудної клітки з’явилися скарги на біль у грудній клітці з іррадіацією у спину. При рентгенологічному дослідженні у прямій проекції виявлено зміщення лівого легеневого поля за рахунок розширення серцево-судинної тіні, яка має рівні і чіткі контури. Аневризма якої судини утворилася?

A. Грудної частини аорти

B. Верхньої порожнистої вени

C. Нижньої порожнистої вени

D. Непарної вени

E. Висхідної частини аорти

ЛІТЕРАТУРА

Рекомендована література.

2. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000.- 399с.

5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.І, т.ІІ, т.ІІІ, т.IV.

Додаткова:

1. П.П.Шапаренко, Л.П.Смольський. Анатомія людини в двох томах. – К.: Здоров’я, 2003.

3. Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Кавешнікова. – К., 2001.

5. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова ВГ.- Київ: Здоров’я, 2001. – 328с.

Методична вказівка затверджена на засіданні кафедри

від ________ протокол № ____

Зав. кафедрою проф., д.м.н. Попович Ю.І.

ЗАНЯТТЯ № 98

ТЕМА: Система верхньої порожнистої вени: формування, топографія, притоки. Непарна, півнепарна міжреброві вени. Хребтові венозні сплетення. Плечоголовна вена. Лімфатичні вузли грудної клітки. Грудна і права лімфатичні протоки.

Актуальність теми: Розуміння анастомозів вен грудної клітки в світлі філо- і онтогенезу, а також знання топографії судин грудної порожнини має велике значення у клінічній хірургії.

Навчальні цілі заняття:

Знати:

а) формування, хід, топографію, притоки верхньої порожнистої вени;

б) формування, хід, топографію, притоки плечо-головних вен;

- формування, хід, топографію, притоки непарної вени;

в) формування, хід, топографію, притоки напівнепарної вени;

г) формування, хід, топографію, притоки додаткової напівнепарної вени;

д) формування, хід, топографію задніх міжреберних вен;

е) хребтові венозні сплетення, класифікацію, формування, притоки, відтік крові;

є) парієтальні лімфатичні вузли та лімфатичні судини стінок грудної клітки;

ж) вісцеральні лімфатичні вузли та лімфатичні судини органів грудної клітки;

з) грудну протоку, формування, хід, топографічні частини, місце впадіння;

и) праву лімфатичну протоку, формування, хід, топографію, місце впадіння.

Вміти:

а) показати верхню порожнисту вену, її формування;

б) показати плечо-головну, непарну та напівнепарну вени;

в) показати зовнішні та внутрішні хребтові венозні сплетення;

г) знайти і відпрепарувати грудну та праву лімфатичну протоки;

д) намалювати схему верхньої порожнистої вени з її притоками.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

а) хід, топографію, утворення верхньої порожнистої вени;

б) хід, топографію, утворення плечо-головної, непарної та напівнепарної вен;

в) будову, топографію хребтових венозних сплетень;

г) топографію та розподіл лімфатичних судин та вузлів органів і стінок грудної порожнини;

д) формування, топографію грудної і правої лімфатичних проток.

Повторити:

а) хребет у цілому:

б) стінки та органи грудної клітки.

Контрольні питання:

Перелік питань для опитування:

1. Верхня порожниста вена, формування, хід, топографія, місце впадіння.

2. Плечо-головні вени, формування, хід, топографія, притоки.

3. Непарна вена, формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння.

4. Напівнепарна вена, формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння.

5. Додаткова напівнепарна вена, формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння.

6. Міжреберні вени, формування, хід, топографія, притоки, відтік крові.

7. Зовнішні хребтові венозні сплетення, загальна характеристика, топографічні особливості, притоки.

8. Внутрішні хребтові венозні сплетення, загальна характеристика, топографічні особливості, притоки.

9. Відтік крові від різних топографічних частин хребтових венозних сплеттень.

10. Венозні анастомози грудної клітки.

11. Пристінкові лімфатичні вузли та лімфатичні судини стінок грудної клітки.

12. Нутрощеві лімфатичні вузли та лімфатичні судини органів грудної клітки.

13. Грудна протока, формування, хід, топографія, місце впадіння.

14. Притоки грудної протоки, загальна характеристика.

15. Права лімфатична протока, формування, хід, топографія, притоки, місце впадіння.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На трупі студенти знаходять справа від грудної аорти непарну вену. Тут же, на скелеті і таблицях вивчають її корені, хід топографію. Ззаду і зліва від аорти знаходять пів непарну вену, показують її корені, хід і положення. На таблицях демонструють хребтові венозні сплетення. На трупі знаходять у верхньому середостінні верхню порожнисту вену та її корені – плечоголовні вени. Користуючись таблицями вивчають лімфатичні вузли і вузли грудної клітки. На трупі ззаду і справа від грудної аорти знаходять грудну протоку. Визначають її корені хід топографію. На таблицях вивчають корені правої лімфатичної протоки визначають ділянки відпливу до двох головних лімфатичних проток. Викладач консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1. Яким номером позначено V. cava superior ?

2. Яким номером позначено V. azygos ?

3. Яким номером позначено V. hemiazygos ?

4. Яким номером позначено V. hemiazygos accessoria ?

5. Яким номером позначено V. brachiocephalica ?

6. Яким номером позначено V. intercostalis superior dextra ?

7. Яким номером позначено V. thyroidea inferior ?

8. Яким номером позначено Vv. intercostales posteriores ?

9. Яким номером позначено Plexus

3
Далее ⇒