Завдання 3. Вивчення процесу створення дерева папок.

Вступ

Формування знань про принципи побудови та функціонування обчислювальних машин, організацію обчислювальних процесів на персональних комп’ютерах та їх алгоритмізацію, програмне забезпечення персональних комп‘ютерів і комп’ютерних мереж, а також ефективне використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності має надзвичайно важливе значення для майбутнього фахівця. В сучасний час майже не одне професійне спрямування людської діяльності не обходиться без комп’ютера чи комп’ютерних програмних систем. При вивченні курсу програмне забезпечення базується в цілому на програмних засобах MS Office.

Програма курсу передбачає навчання в формі лекцій і лабораторних робіт. Розподіл часу на вивчення дисципліни: лекції – 12 годин, лабораторні роботи – 92 години з загальної кількості 216 годин. Для практичного засвоєння основних тем дисципліни лабораторні роботи проводяться з застосуванням ПК, локальних мереж та мережі Internet в комп’ютерних класах ХІФУДУФМТ.

Зміст дисципліни розкривається в загальних темах:

1. Предмет, методи і завдання дисципліни.

2. Теоретичні основи інформатики.

3. Системне забезпечення інформаційних процесів.

4. Програмні засоби роботи зі структурованими документами.

5. Мережні технології.

6. Застосування Інтернету в економіці.

7. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації.

8. Основи ВЕБ - дизайну.

9. Програмні засоби роботи з базами та сховищами даних.

10. Основи офісного програмування.

11. Експертні і навчальні системи.

12. Перспективи розвитку інформаційних технологій.

Теми 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 студенти повинні вивчати и засвоювати на час проведення лабораторних робіт.

Оцінювання знань студентів під час лабораторних занять проводиться за шкалою визначеною кафедрою, за такими критеріями:

· розуміння, ступінь засвоєння теорії завдань, що розв’язуються;

· ступінь засвоєння фактичного матеріалу курсу;

· уміння поєднувати теоретичні знання з вирішенням завдань, що виносяться на лабораторне заняття та при проведенні дослідницької роботи;

· логіка, структура, стиль викладу матеріалу при захисту лабораторних завдань, уміння захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації.

 

Лабораторні заняття оцінюються за шкалою балів, еквівалентною чотирибальній шкалі («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Шкала балів оцінювання навчальних досягнень студентів на лабораторних заняттях з дисципліни «Інформатика»

18 < сума балів £ 20 оцінка 5 (відмінно)
14 < сума балів £ 18 оцінка 4 (добре)
10 £ сума балів £ 14 оцінка 3 (задовільно)
сума балів < 10 оцінка 2 (незадовільно)

Максимальна кількість балів за всі завдання лабораторного заняття складає 20 балів. Бали розподіляються пропорційно складності завдань. За саме складне завдання надається 10 балів. Слідуючи 10 балів розподіляються пропорційно між іншими завданнями. Таким чином оцінка 5 (п’ять) виставляється у класний журнал коли студент набрав більше 18 балів, оцінка 4 (чотири) коли студент набрав більше 14 балів але не більше18, оцінка 3 (три) коли студент набрав не менше 10 балів але не більше 14 балів, оцінка 2 (незадовільно) коли студент набрав менше 10 балів.

Оцінка, еквівалентна «відмінно», виставляється, якщо студент виявив всебічно системні та глибокі знання, в повному обсязі твердо засвоїв теоретичний матеріал, вичерпно та послідовно виконав всі завдання, які виносяться на лабораторне заняття, тісно пов’язує теорію з практикою, показує знання літератури, вміє самостійно аналізувати та тлумачити економічні норми та поняття і застосовувати їх при вирішенні завдань, правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і логічно його викладати, не допускаючи помилок та виявив творчій підхід до виконання завдань лабораторної роботи. Володіє навичками застосування комп’ютерної техніки при виконанні завдань лабораторного заняття.

Оцінка, еквівалентна «добре», виставляється, якщо студент твердо знає теоретичний матеріал, має навики аналізу та тлумачення економічних норм та понять, логічно відповідає на поставлені питання, виконав всі завдання та не допускає суттєвих помилок при виконанні завдань лабораторного заняття. Володіє навичками застосування комп’ютерної техніки при виконанні завдань лабораторного заняття.

Оцінка, еквівалентна «задовільно», виставляється, якщо студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та формулювання понять, порушує послідовність виконання завдань лабораторного заняття, має прогалини в знаннях. Володіє навичками застосування комп’ютерної техніки при виконанні завдань лабораторного заняття та виконав більше половини всіх завдань.

Оцінка, еквівалентна «незадовільно», виставляється, якщо студент не знає значної частини теоретичного матеріалу, допускає суттєві помилки, не володіє навичками застосування комп’ютерної техніки при виконанні завдань лабораторного заняття та не виконав більше половини завдань.

 

Розділ 1. Теоретичні основи інформатики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

№ 1.1

Тема заняття:Запуск операційної системи (ОС) Windows, робота з файловою структурою.

Мета: Навчитись виконувати запуск ОС Windows і працювати з меню та вікнами, створювати нові папки й файли.

Завдання 1. Завантаження ОС Windows і відпрацьовування прийомів керування за допомогою миші.

Завантаження ОС Windows.

1. Завантажте ОС Windows, для цього увімкніть ПК. Система завантажиться автоматично.

2. Ознайомтеся з виглядом Робочого стола та розташуванням елементів на ньому.

1.2. Відпрацьовування прийомів керування за допомогою миші.

В ОС Windows більшу частину команд можна виконати за допомогою миші. Основні способи управляння за допомогою миші такі:

1. Зависання. Ліворуч на Панели задач є кнопка Пуск. Це елемент керування Windows, який називається командною кнопкою. Наведіть на неї покажчик миші й затримайте на якийсь час – з'явиться спливаюча підказка: Начните работу с нажатия этой кнопки. Праворуч на Панели задач розташована панель індикації. На ній, зокрема, знаходиться індикатор системних годин. Наведіть на нього покажчик миші й затримайте на якийсь час – з'явиться спливаюча підказка з інформацією системного календаря.

2. Клацання.Наведіть покажчик миші на кнопку Пуск і клацніть лівою кнопкою – над нею відкриється Головне меню Windows. Меню – це один із елементів керування, що являє собою список можливих команд. Для того, щоб виконати команди, представлені в меню, необхідно клацнути на відповідному пункті. Всі команди, пов'язані з елементами керування, виконуються одним клацанням. Однак у клацання є й інше призначення. Його застосовують також для виділення об'єктів. Знайдіть на Робочому столі значок Мой компьютер і клацніть на ньому. Значок і підпис під ним змінять колір. Це відбулося виділення об'єкта. Об'єкти виділяють, щоб підготувати їх до подальших операцій. Клацніть на іншому об'єкті, наприклад на значку Корзина. Виділення значка Мой компьютер знімається, а замість нього виділяється значок Корзина. Якщо потрібно зняти виділення з усіх об'єктів, для цього досить клацнути на вільному від об'єктів місці Робочого стола.

3. Подвійне клацання. Подвійне клацання застосовують для використання об'єктів. Наприклад, подвійне клацання на значку Робочого стола, пов'язаного з додатком, спричиняє до запуску цього додатка, а подвійне клацання на значку документа – до відкриття цього документа в тому додатку, в якому він був створений. При цьому відбувається одночасно й запуск додатка. У системі Windows із тим самим об'єктом можна виконувати багато різних дій. Наприклад, файл із музичним записом можна відтворити (причому в різних додатках), відредагувати, скопіювати на інший носій або видалити. Скільки б дій не виконувалося з об'єктом, завжди існує одна основна дія. Вона й виконується подвійним клацанням. Двічі клацніть на значку Мой компьютер, і на екрані відкриється однойменне вікно Мой компьютер, у якому можна побачити значки дисків та інших пристроїв, підключених до комп'ютера. Якщо потрібно закрити вікно, треба клацнути один раз на закриваючій кнопці, яка знаходиться в правому верхньому куті вікна. Закриваюча кнопка – це елемент керування, і для роботи з ним досить одного клацання.

4. Клацання правою кнопкою. Клацніть правою кнопкою на значку Мой компьютер,і поруч із ним відкриється елемент керування, що називається контекстним меню. Кожний об'єкт Windows має своє контекстне меню. Склад його пунктів безпосередньо залежить від властивостей самого об’єкта. Наприклад, порівняйте зміст контекстного меню об'єктів Мой компьютері Корзина, звертаючи увагу на розбіжності між ними. Доступ до контекстного меню – основне призначення клацання правою кнопкою. У роботі з об'єктами Windows ця дія використовується дуже часто. Контекстне меню є надзвичайно важливим у процесі роботи з об'єктами операційної системи. Вище ми зазначали, що подвійне клацання дозволяє виконати тільки ту дію над об'єктом, яка вважається основною. На противагу цьому в контекстному меню наведені всі дії, які можна виконати над об'єктом. Більше того, в усіх контекстних меню будь-яких об'єктів є пункт Свойства.Він дозволяє переглядати й змінювати властивості об'єктів, тобто виконувати настроювання програм, пристроїв і самої операційної системи.

5. Перетягування. Це потужний прийом для роботи з об'єктами операційної системи. Наведіть покажчик миші на значок Мой компьютер. Натисніть ліву кнопку й, не відпускаючи її, перемістіть покажчик – значок Мой компьютерпереміщатиметься поверхнею Робочого стола разом із покажчиком. Відкрийте вікно Мой компьютер. Вікно можна перетягувати з одного місця на інше, якщо «підчепити» його покажчиком миші за рядок заголовка. Такий прийом перетягування використають для оформлення робочого середовища.

6. Протягування. Відкрийте вікно Мой компьютер. Наведіть покажчик миші на одну з рамок вікна й дочекайтеся, коли він змінить форму, перетворившись у двоспрямовану стрілку. Після цього натисніть ліву кнопку й перемістіть мишу. Вікно змінить розмір. Якщо навести покажчик миші на правий нижній кут вікна й виконати протягування, то відбудеться зміна розміру знизу за двома координатами (за вертикаллю й горизонталлю). Виконайте аналогічні дії з вікном Корзина. Зміна форми об'єктів Windows – корисне, але не єдине застосування протягування. Нерідко цей прийом використовують для групового виділення об'єктів. Наведіть покажчик миші на поверхню Робочого стола(на те місце де є об'єкти), натисніть ліву кнопку миші й протягніть мишу праворуч-униз – за покажчиком потягнеться прямокутний контур виділення. Всі об'єкти, що потраплять усередину цього контуру, будуть виділені одночасно. Після виділення об'єктів клацніть на вільному полі Робочого стола.

7. Спеціальне перетягування. Наведіть покажчик миші на значок Мой компьютер, натисніть праву кнопку й, не відпускаючи її, перемістіть мишу. Цей прийом відрізняється від звичайного перетаскування тільки використовуваною кнопкою, проте дає інший результат. У процесі перетягування відбувається переміщення об'єкта, а в разі відпускання правої кнопки відкривається так зване меню спеціального перетягування. Склад цього меню залежить від переміщуваного об'єкта. Для таких унікальних об'єктів, як Мой компьютерабо Корзина, у цьому меню є тільки два пункти: Создать ярлык і Отменить. Для більшості об'єктів у ньому чотири пункти: Копировать, Переместить, Создать ярлык, Отменить. Виконайте операцію спеціальне перетягування для декількох об'єктів по черзі.

Завдання 2. Вивчення прийомів роботи з об'єктами в програмі Мой компьютер.

1. Відкрийте папку Мои документы (будь-яким зручним для вас способом).

2. Клацанням на кнопці, що розкриває, розгорніть вікно на повний екран (друга кнопка в правому верхньому куті).

3. У рядку меню виконайте команду Файл„Создать„Папку. Переконайтеся в тому, що в робочій області вікна з'явився значок папки із приєднаним надписом Новая папка.

4. Клацніть правою кнопкою миші на вільній від значків робочій області вікна поточної папки. У контекстному меню, що відкрилося, виберіть командуСоздать„ Папку. Переконайтеся в тому, що в межах вікна з'явився значок папки з надписом Новая папка (2).

5. Клацніть правою кнопкою миші на значку Новая папка. У контекстному меню, що відкрилося, виберіть пунктПереименовать. Дайте папці змістовне ім'я, наприклад Експериментальна. Аналогічно перейменуйте папку Новая папка (2).Переконайтеся в тому, що операційна система не допускає існування в одній папці (Мои документы) двох об'єктів з однаковими іменами. Дайте другій папці ім'я Мої експерименти.

6. Відновіть вікно папки Мои документыдо нормального розміру клацанням на кнопці, що відновлює (друга кнопка в правому верхньому куті).

7. Відкрийте вікно Мой компьютер. У ньому відкрийте вікно із умістом жорсткого диска (С:) та створіть папкуГрупа з номером шифру групи. Перетягуванням перемістіть папку Експериментальназ папки Мои документы в папку Група з номером шифру групи. Спеціальним перетаскуванням перемістіть папку Мої експерименти в папку Група з номером шифру групиіпісля закінчення цієї операції виберіть пункт Переместить в контекстному меню, що відкрилося.

8. У відкритому вікніГрупа з номером шифру групиклацанням виділіть значок папкиЕкспериментальна.Натисніть клавішуCtrlі клацанням виділіть значок папкиМої експерименти.Переконайтеся в тому, що в робочій області одночасно виділені два об'єкти (групове виділення).

9. Заберіть виділені об'єкти в буфер обміну комбінацією клавіш Ctrl+X. Переконайтеся в тому, що їхні значки зникли з робочої області папкиГрупа з номером шифру групи.

10. Активізуйте вікно папкиМои документы. Вставте в нього об'єкти, що знаходяться у буфері обміну,використовуючи комбінацію клавішCtrl + V.

11. Скопіюйте з папки Мои документыв папкуГрупа з номером шифру групи такі папки: ЕкспериментальнаіМої експерименти.Для цього виділіть ці папки (як у пункті 8). Далі скопіюйте їх у буфер обміну комбінацією клавіш Ctrl + C. Перейдіть до папки Група з номером шифру групиі вставте в нього об'єкти, що знаходяться у буфері обміну за допомогою комбінації Ctrl + V.

12. Виділіть значки папок Експериментальнаі Мої експерименти в папці Мои документы.Клацніть правою кнопкою миші й у контекстному меню, що відкрилося, виберіть пунктУдалить. У діалоговому вікні, що відкрилося, підтвердьте необхідність видалення об'єктів. Закрийте вікно папки Мои документы.

13. Подвійним клацанням на значку відкрийте вікно Корзина. Переконайтеся, що в ньому знаходяться значки вилучених папок Експериментальна і Мої експерименти. Виділіть обидва значки. Клацніть правою кнопкою миші й у контекстному меню, що відкрилося, виберіть пунктВосстановить. Закрийте Корзину.

14. Відкрийте вікно папки Мои документы. Переконайтеся в тому, що в ньому відновилися значки папок Експериментальна і Мої експерименти. Виділіть обидва значки за допомогою клавіші DELETE при натиснутій клавіші SHIFT. У діалоговому вікні, що відкрилося, підтвердьте необхідність видалення об'єктів. Закрийте вікно папки Мои документы.

15. Відкрийте вікноКорзина. Переконайтеся в тому, що об'єкти, вилучені при натиснутій клавіші SHIFT,не потрапили доКорзины.ЗакрийтеКорзину.

16. Виділіть значки папок Експериментальнаі Мої експерименти в папці Група з номером шифру групи.Клацніть правою кнопкою миші й у контекстному меню, що відкрилося, виберіть пунктУдалить. У діалоговому вікні, що відкрилося, підтвердьте необхідність видалення об'єктів. Закрийте вікно папки Група з номером шифру групи.

17. Відкрийте вікно Корзина. Переконайтеся в тому, що в ньому є значки папок Експериментальна і Мої експерименти.Виділіть їх. Відкрийте пункт меню Файл папки вікна Корзинаі виконайте команду Удалить.У діалоговому вікні, що з'явилося, на підтвердження видалення цих об'єктів підтвердьте їхнє видалення натисканням кнопки Да.

Завдання 3. Вивчення процесу створення дерева папок.

1. Відкрийте папку Мой компьютер.

2. Створіть у папці Мои документы папку з ім'ям вашої групи, наприклад Ф11.

3. Створіть у своїй папці дерево папок (для найменування папок використайте великі літери) і файлів (для імен файлів використайте малі літери) – рис.1. Для цього можна скористатися як пунктом меню Файл, так і контекстним меню.

 

 

Рис. 1. Дерево папок

4. Змініть ім'я файла f11.doc на ім'я f1.doc. Використайте для цього команду Файл ►Переименовать.

5. Змініть ім'я файла f22.txt на ім'я f2.txt. Використайте для цього команду контекстного меню Переименовать.

6. Змініть ім'я папки А1 на ім'я А.

7. Перенесіть файл f1.docу папкуС. Для цього виділіть цей файл і використайте команди Вырезать і Вставить з пункту меню Правка.

8. Перенесіть папкуP1у папкуС.Для цього виділіть цю папку й використайте кнопки Вырезать і Вставить на панелі інструментів Стандартная.

9. Скопіюйте файл f2.txtу папкуС.Для цього скористайтеся контекстним меню.

10. Виділіть одночасно два файли f1.docіf2.txt.Видаліть їх у кошик.

11. Виділіть одночасно три файли f3.txt, f4.doc, f5.txtі папку P1. Видаліть їх у кошик за допомогою команди Файл ►Удалить.

12. Згорніть вікно поточної папки С.

13. Відкрийте вікно Корзина.

14. Виділіть файл f5.txtі папку P1.Поверніть їх на попереднє місце. Використайте для цього команду Файл ►Восстановить.

15. Розгорніть вікно поточної папки С. Переконайтеся в тому, що файл f5.txtі папка P1відновлені в папці С.

16. Відкрийте вікно папки Ф11 та виконайте команду Правка ►Выделить все. Видаліть весь уміст папки Ф11 у Корзину за допомогою команди Удалить.

17. Очистіть Корзину за допомогою команди Файл ►Очиститьпри відкритому кошику або не відкриваючи йго через контекстне меню.

Примітка: Під час переходу від однієї папки до іншої відкриту папку варто згортати за допомогою команди Свернуть.

 

Завдання 4. Вивчення прийомів роботи з об'єктами в програмі Проводник.

1. Запустіть програму Проводник за допомогоюкнопки Пуск контекстного меню. Зверніть увагу на те, яка папка відкрита на лівій панелі Проводнику момент запуску.

2. Відшукайте на лівій панелі Проводник папку Мои документы, відкрийте її, клацнувши на значку папки.

3. На правій панелі Проводника, де відображений уміст папки Мои документы, створіть нову папку Експериментальна.

4. На лівій панелі розгорніть папку Мои документы одним клацанням на значку вузла «+» (якщо папка розгорнута згорніть її, клацнувши на значку вузла «-»). Зверніть увагу на те, що відкривання папок на правій панелі й розгортання папок на лівій панелі - це різні операції. Переконайтеся в тому, що на лівій панелі в папці Мои документы була створена вкладена папка Експериментальна.

5. Відкрийте папку Експериментальна на лівій панелі Проводник, клацнувши на ній лівою клавішею миші. На правій панелі не повинен відображатися ніякий уміст, оскільки ця папка порожня.

6. Створіть на правій панелі Проводника нову папку Мої експерименти усередині папки Експериментальна. На лівій панелі переконайтеся в тому, що поруч зі значком папки Експериментальна утворився вузол «+», який свідчить про те, що папка має вкладені папки. Розгорніть вузол і розгляньте утворену на лівій панеліПроводника структуру.

7. На лівій панелі Проводникавідшукайте папкуГрупа з номером шифру групи.

8. Клацніть на лівій панелі, на папці Мои документы, щоб на правій панелі побачити її вміст.

9. Методом перетягування перемістіть папку Експериментальна із правої панелі Проводника на ліву - у папкуГрупа з номером шифру групи. Цю операцію треба виконувати акуратно. Щоб «влучення» було точним, стежте за кольором надпису папки-приймача. У разі точного наведення покажчика миші на папку Група з номером шифру групинадпис змінює колір - у цей момент можна відпускати кнопку миші під час перетягування. Ще складніше правильно влучити у папку-приймач у процесі перетягування груп виділених об'єктів. Метод контролю такий саме – слідкувати за виділеним надписом.

10. На лівій панелі Проводника відкрийте папку Група з номером шифру групи.Переконайтеся в наявності у ній папки Експериментальна на правій панелі.

11. Відшукайте на лівій панеліКорзину і перетягніть папку Експериментальнана її значок. Відкрийте Корзину і перевірте наявність у ній тільки-но вилученої папки.

Висновок:

Ви навчилися виконувати навігацію за допомогою лівої панелі програми Проводник і вивчили прийоми копіювання й переміщення об'єктів методом перетягування

між панелями. Ті, кому з лівою панеллю Проводника працювати не дуже зручно, можуть виконувати всі операції, скориставшись тільки правою панеллю. При цьому використовуйте такі властивості Проводника:

· можливість копіювання й переміщення об'єктів за допомогою буфера обміну;

· програму Проводник можна запускати кілька разів - відповідно, на Робочому столі можна мати кілька правих панелей, між якими зручно виконувати всі операції обміну.

Після виконання лабораторної роботи оформіть звіт.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

№ 1.2

Тема заняття: Робота зі стандартними додатками ОС Windows. Редагування, копіювання текстових та графічних файлів і уставляння їх у додатки.

Мета: Сформувати навички редагування і копіювання текстових та графічних файлів, уставляння їх у додатки.

Завдання та порядок їх виконання

Завдання 1. Створення текстового файла та його редагування в текстовому редакторі Блокнот.

Короткі теоретичні зауваження щодо редагування тексту. Місце, з якого відбувається введення тексту, визначається положенням курсора.

Під час роботи з текстовим редактором використовують різні комбінації клавіш та команди:

· Якщо потрібно видалити символ або рядок, які розташовані за курсором, використовуйте клавішу DELETE.

· Якщо потрібно видалити символ або рядок, які розташовані перед курсором, використовуйте клавішу BACK SPACE.

· Для того, щоб додати до тексту порожній рядок, використовують клавішу ENTER.

· Для виділеннясимвола використовують комбінацію:SHIFT + ®,слова SHIFT + CTRL + ®або двічі клацнувши мишкою по слову.

· Виділені фрагменти тексту можна копіювати, вирізати і вставляти. Ці операції здійснюються за допомогою буфера обміну й таких команд: Правка ►Копировать, Правка►Вырезать, Правка►Вставка.

· Для роботи з фрагментами тексту використовують також комбінації клавіш: CTRL+C – копіювати в буфер, CTRL+X – вирізати в буфер, CTRL+V – вставити з буфера.

· Для роботи з фрагментами тексту використовують і команди контекстного меню: Копировать, Вставить, Вырезать.

· Щоб установити курсор на початку та наприкінці документа, використовують комбінації клавіш: CTRL + HOMEтаCTRL +END.

· Щоб забрати виділений фрагмент у буфер пам’яті, використовують комбінацію:SHIFT + DELETE.

· Для вставлення фрагмента тексту з буфера пам’ятівикористовують комбінацію: SHIFT + INSERT.

1.1. Завантажте текстовий редактор Блокнот (Пуск ►Программы ►Стандартные ►Блокнот).

1.2. Уведіть із клавіатури речення Алгоритм розв’язування задачі (під час уведення великої літери утримуйте натиснутою клавішу SIFT) і натисніть клавішу Enter.

1.3. Далі уведіть із клавіатури такі речення: Економіко-математична модель, Постановка задачі, натискаючи після уведення кожного речення клавішу Enter.

1.4. Розставте речення в документі в такій послідовності: Постановка задачі, Економіко-математична модель, Алгоритм розв’язування задачі, виділяючи речення й переміщаючи їх за допомогою буфера обміну. Під час виділення речення перевірте комбінацію клавіш:SHIFT + ®, SHIFT + CTRL + ®(або двічі клацнувши мишкою по слову). Спочатку виділіть речення Постановка задачі.

1.5. Дайте команду Правка ►Вырезать, щоб забрати виділений фрагмент у буфер обміну. Переконайтеся, що він дійсно видаляється (вирізається) з документа.

1.6. Натисніть комбінацію клавіш CTRL + HOME, щоб установити курсор на початок документа. Дайте команду Правка ►Вставить, щоб вставити фрагмент із буфера обміну.

1.7. Установіть покажчик миші на початок речення Алгоритм розв’язування задачі. Натисніть ліву клавішу миші, не відпускаючи її, виділіть це речення методом протягування.

1.8. Натисніть комбінацію клавіш CTRL + X або SHIFT + DELETE, перемістіть текстовий курсор у кінець документа, використовуючи комбінацію клавіш: CTRL +END, та вставте новий фрагмент із буфера обміну, використовуючи комбінацію CTRL + V або SHIFT + INSERT, потім натиснітьENTER.

1.9. Збережіть створений документ під ім'ям List.txt у папці Групазшифром групи (наприклад, Група 11Фабо у папці під власним ім'ям) на доступному для вас диску.

 

Завдання 2. Створення Алгоритму обчислення вартості товару за допомогою геометричних примітивів редактора Paint.

Короткі теоретичні зауваження. Під час вибору геометричної фігури на панелі інструментів (прямокутника, багатокутника, еліпса, округленого прямокутника) внизу під панеллю з’явиться палітра настроювання інструментів, у якій зверху вниз розташовані фігури:

· контур не зафарбовується всередині;

· контур зафарбовується всередині так, щоб лінію контуру було видно;

· контур зафарбовується всередині так, щоб лінію контуру не було видно.

Під час вибору інструмента Линия абоКривая в геометричному меню з’явиться можливість вибрати лінію необхідної товщини. Для інструмента Надпись вибирають у палітрі настроювання інструментів елемент з прозорим фоном, якщо потрібно накласти один шар рисунка на інший.

Щоб зробити надпис усередині геометричної фігури, треба спочатку зробити її десь на вільному місці робочого поля документа, а потім виділити за допомогою інструмента Выделить та перемістити в середину геометричної фігури. Для редагування рисунка використовують інструмент Ластик. Якщо якийсь геометричний елемент приєднується до рисунка, то його необхідно спочатку виділити та встановити у палітрі настроювання інструментів прозорий фон (другий зверху), а потім методом перетягування приєднати його до рисунка.

2.1. Запустіть графічний редактор Paint (Пуск ►Программы ►Стандартные ► Paint).

2.2. Переконайтеся, що на колірній палітрі заданий чорний колір як основний і білий – як фоновий (основний колір графічного зображення установлюється клацанням по колірній палітрі лівою кнопкою, а фон – правою кнопкою миші).

2.3. Виконайте команду Рисунок ►Атрибуты, у діалоговому вікні Атрибуты задайте рисунок, ширина і висота якого дорівнює 300 крапок. Клацніть на кнопці ОК.

2.4. Виберіть з палітри інструментів команду Надписьта введіть текст: Алгоритм обчислення вартості товару, як показано на рисунку 1.

2.5. Виберіть інструмент Округлений прямокутник і в палітрі настроювання інструментів укажіть Контур не зафарбовується всередині (перший зверху прямокутник).

2.6. Методом протягування намалюйте витягнутий прямокутник у центральній частині області рисунка.

2.7. Виберіть інструмент Линия. У палітрі настроювання інструмента виберіть товщину лінії (першу зверху).

2.8. Методом протягування намалюйте невеликий вертикальний відрізок прямої осторонь від витягнутого прямокутника.

2.9. Виберіть інструмент Выделение на панелі інструментів. У палітрі настроювання інструмента виберіть режим з прозорим фоном (другий зверху).

2.10. Методом протягування виділіть прямокутний фрагмент, який охоплює намальований відрізок прямої, але не зачіпає окружності. Комбінацією клавіш Ctrl + X помістіть його у буфер пам'яті.

2.11. Вставте відрізок прямої у рисунок комбінацією клавіш Ctrl + V. Зверніть увагу, що виділення при цьому зберігається.

2.12. Перемістіть виділений фрагмент так, щоб відрізок прямої прилягав до витягнутого прямокутника знизу. Зверніть увагу на те, що фонова частина фрагмента не перекриває окружності.

2.13. Виберіть інструмент Надпись.

2.14. Методом протягування мишею створіть область уведення тексту (розмір області тексту залежить від розміру самого тексту) поза витягнутим прямокутником або у середині його. Уведіть слово “Початок” до виділеної області тексту. За допомогою панелі Шрифт (установлюється через меню Вид ► Панель атрибутов текста) задайте потрібний розмір і накреслення шрифту. Щоб закінчити введення тексту, треба клацнути лівою клавішею миші поза межами тексту.

2.15. Виділіть текст, використовуючи інструмент Выделение. Методом перетягування області введення тексту помістіть слово “Початок ” у центр витягнутого прямокутника (рис.1).

2.16. Клацніть поза областю уведення тексту, щоб перетворити текст у частину рисунка.

2.17. Намалюйте осторонь паралелограм, використовуючи інструмент Линия та введіть у середину нього текст.

2.18. Приєднайте паралелограм до вертикальної лінії.

2.19. Вставте відрізок прямої в рисунок комбінацією клавіш Ctrl + Vта приєднайте його знизу до паралелограма.

2.20. Використовуючи розглянуті методи, намалюйте прямокутник, паралелограм, витягнутий прямокутник, уведіть до них текст та з’єднайте їх так, як показано на рис. 1.

2.21. Збережіть створене зображення під ім'ям Алгоритм.bmp у папці Групаз шифром групи.

 

Рис. 1.Алгоритм обчислення вартості товару

 

Завдання 3. Уставляння та форматування текстового файлу, створеного в редакторі Блокнот, та графічного об’єкта, створеного за допомогою графічного редактора Paint, в редактор WordPad

3.1. Додайте текст до речень, які були створені у файлі List.txt. Запустіть текстовий редактор WordPad(Пуск►Программы ►Стандартные ►WordPad).

3.2. Відкрийте текстовий файл List.txt.

3.3. Виконайте команду Файл ►Сохранить как, у списку Тип файла виберіть пункт Файл.RTF, збережіть файл під ім'ям Dict.rtf.

3.4. Виділіть перший розділ документа Постановка задачі.На панелі форматування задайте шрифт Times New Roman, розмір шрифту -14 пунктів, виберіть напівжирне накреслення.

3.5. Зніміть виділення, а потім перейдіть до введення змісту розділу.

3.6. Уведіть короткий опис постановки задачі так: «Скласти програму роботи найпростішого касового апарата, який розраховує вартість товару за умови заданої ціни й кількості».

3.7. Виділіть весь тільки-но уведений абзац (можна використати потрійне клацання). На панелі форматування задайте шрифт Times New Roman(Кирилиця), розмір шрифту - 12 пунктів.

3.8. На лінійці, розташованій нижче панелі форматування, перетягніть маркер у вигляді квадратика на відстань 1 см (лінійкою) праворуч. Переконайтеся, що весь абзац тепер відображається з відступом від лівого краю.

3.9. Зніміть виділення й установіть курсор на початок першого рядка того ж самого абзацу. Натисніть кнопку ТАВ. Переконайтеся, що табуляція в першому рядку може використовуватися для створення абзацного відступу.

3.10. Уведіть короткий аналогічний опис для другого розділу: Вартість купленого товару визначається за формулою: Вартість =Ціна*Кількість.

3.11. Уведіть короткий аналогічний опис для третього розділу (алгоритм розв’язування наведений на рис.1) та перейдіть на наступний рядок.

3.12. Виконайте команду Вставка ►Объект. У діалоговому вікні Вставка объекта установіть перемикач Создать из файла.

3.13. Клацніть на кнопці Обзор, відшукайте у файловій структурі раніше створений документ Алгоритм.bmp, клацніть на кнопці Вставить. Клацніть на кнопціОК.

3.14. Переконайтеся, що створене зображення вставлене в документ як ілюстрація.

3.15. Змініть масштаб відображення рисунка в документі шляхом перетягування маркерів зміни розміру, розташованих на межах об'єкта.

3.16. Збережіть поточний документ Dict.doc у своїй папці.

 

Завдання 4. Уставляння в текстовий файл редактора WordPad символів € та d з додатку «Таблица символов».

4.1. У кінець текстового файла, створеного в редакторі WordPad, вставте символи €та d з додатку «Таблица символов». Для цього:

· відкрийте вікно додатку «Таблица символов»;

· установіть шрифт Times New Roman, клацніть двічі лівою клавішею миші по комірці з відповідним символом, а потім по кнопці Выбрать. Таким чином, символ € з’явиться у рядку Для копирования, відправте знак у буфер обміну за допомогою кнопки Копировать. Виведіть на передній план текстовий файл редактора WordPad і вставте символ на потрібне місце;

· так саме вставте символ d.

Завдання 5. Уставляння результатів обчислень з додатку «Калькулятор» у текстовий редактор WordPad.

1. У кінець текстового файлу, створеного в редакторі WordPad, після символів €та dвведіть такий текст: SIN 60 0 = , TAN 60 0 = .

2. Відкрийте віко додатку «Калькулятор». Підрахуйте значення SIN 60 0.

3. Скопіюйте результат у буфер обміну і вставте його в текст файла.

4. Підрахуйте значення TAN 60 0 і також вставте результат у текст.

5. Збережіть зміни у текстовому файлі.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ №1.3

Тема заняття:Встановлення програмного забезпечення, створення архівів.

Мета: Оволодіти принципами інсталяції програмних продуктів та навичками створення архівів на прикладі архіватора WinRAR.

Зміст заняття:

1. Введення та збереження тексту “Етапи інсталяції”.

2. Запуск інсталятора. Вибір місця знаходження програми та її інсталяція.

3. Введення тексту “Стиснення інформації” та створення папки Архів**.

4. Створення архіву та робота з архівним файлом за допомогою архіватора WinRAR.

5. Видалення програми - архіватора WinRAR.

Завдання та порядок їх виконання

Завдання 1. Введення та збереження тексту “Етапи інсталяції”

1.1. Завантажте текстовий редактор WordPad та введіть поданий нижче текст.

ЕТАПИ ІНСТАЛЯЦІЇ

Інсталяція (встановлення) програмних продуктів – це підготовка програм до використання на комп’ютері.

Інсталяція програм в Windows може мати наступні етапи (деякі етапи можуть бути відсутні):

1. Запуск інсталяційної програми – запускається програмний файл, зазвичай – setup.exe, який називається інсталятором.

2. Запит ліцензії на право використання програмного продукту – ввід номеру ліцензії, якщо це передбачено договором з автором програми.

3. Запит повного шляху розташування програми – введення імені папки на диску, в якій надалі будуть знаходитися файли програми.

4. Вибір компонентів програми, які необхідно встановити – якщо вам не потрібні деякі функції програми, то ви в змозі не інсталювати їх.

5. Копіювання файлів програми у вказану папку на диску.

6. Встановлення додаткових параметрів програми – деякі програми потребують ввід параметрів для запуску.

7. Вихід з програми інсталяції – після цього етапу програма готова до використання.

8. Вивід іконок програми – за допомогою іконок можна визвати програму (зазвичай їх можна знайти натиснувши Пуск ►Программы в головному меню Windows.)

1.2. Збережіть текст “Етапи інсталяції” у своїй папці у файлі з ім’ям Етапи** (** - номер групи).

1.3. Законспектуйте теоретичні відомості в зошит.

Завдання 2. Запуск інсталятора. Вибір місця знаходження програми та її інсталяція

2.1. Інсталюйте програму - архіватор WinRAR. Для цього запустіть програму архіватора Wrar350ru.exe (або іншу версію, які змінюються досить часто), яка знаходиться у папці Навчання в папці Мои документы.

2.2. У першому діалоговому вікні майстра установки WinRARзнайдіть ліцензійне узгодження та вкажіть папку, куди потрібно встановити програму WinRAR.Папка інсталяції програми повинна бути за адресою С:\ WinRAR (або інша папка). Уважно передивіться, яка ще інформація знаходиться в цьому вікні.

2.3. Натисніть кнопку Установить і зверніть увагу на те, що почався процес копіювання файлів.

2.4. У другому діалоговому вікні «Установка WinRAR»установіть всі прапорці у полях:Интерфейс, Интеграция с оболочкой Windows. У опції Ассоциировать WinRAR с ви можете відзначити за допомонгою прапорйців ті типи архівів, які за замовчуванням буде обробляти WinRAR. Опції в групі Интерфейс дозволяють додати в систему ярлики для швидкого виклику WinRAR. Опції в групі Интеграция с оболочкой управляють вбудовуванням WinRAR в оболонку Windows, завдяки чому стають доступні такі зручні доповнення, як, наприклад, пункт Извлечь у контекстному меню архівів. Причин виключати цей параметр, як правило, немає.

2.5. Натисніть кнопку ОК. На екрані з’явиться вікно закінчення інсталяції. Уважно ознайомтесь, які можливості надає програма-інсталятор.

2.6. Натисніть Готово. На цьому процес інсталяції програми завершився.

2.7. Знайдіть на Робочому столі вікно з ярликами архіватора WinRAR.Натисніть кнопку Пуск і зверніть увагу на появу в Головному меню ярликів програми WinRAR.Наведіть курсор миші на папку Мои документы на Рабочем столе і в контекстному меню для неї знайдіть нові команди.

Завдання 3. Введення тексту “Стиснення інформації” та створення папки Архів**

3.1. Створіть в своїй папці Група** папку Архів**.

3.2. Завантажте текстовий редактор WordPadта введіть текст про стиснення інформації, який наведено нижче.

Стиснення інформації

 

Під час користування комп’ютером з самих різних причин можливі псування або втрата інформації. Це може статися через фізичне псування носія, дії вірусів або випадкового знищення файлів. Щоб зменшити втрати в таких випадках, потрібно мати архівні копії необхідних файлів та систематично поновлювати копії файлів, що змінюються. Але в зв’язку з дефіцитом дискового простору необхідно, щоб ці копії займали якомога менше місця. Для стиснення інформації використовують програми - архіватори. Вони дають змогу заощаджувати місце на дисках завдяки ущільненню інформації і об’єднують групи файлів в один архівний файл. Для того, щоб розпаковувати архіви без використання програми - архіватора їх перетворюють в саморозгортаючі архіви. Для цього використовують команду Преобразовать архив в SFX з меню Команды або Опции (в залежності від версії архіватора).

3.3. Збережіть текст у файлі з ім’ям Стиснення** в папці Архів**.

3.4. Скопіюйте файл Етапи** в папку Архів**.

Завдання 4. Створення архіву та робота з архівним файлом за допомогою архіватора WinRAR

4.1. Уважно прочитайте та законспектуйте теоретичні викладки до цього завдання.

Архіватор WinRAR це багатофункціональна інтегрована програма керування архівами, він забезпечує повну підтримку архівів RAR і ZIP, а також розпакування архівів ARJ, CAB, LZH, ACE, TAR, GZ, UUE, BZ2, JAR, ISO. WinRAR забезпечує високоефективний стиск, підтримку багатотомних архівів, шифрування, наявність SFX-модулів для створення автономних архівів, що саморозпаковуються, можливості резервного копіювання.

4.2. Завантажте програму - архіватор WinRAR.

4.3. Перепишіть у зошит команди з пунктів меню Файл і Команды(якщо встановлений архіватор версії 3.40 то перепишіть також команди з пункту меню Операции).

4.4. Ознайомтесь з призначенням кнопок піктографічного меню.

4.5. Знаходячись у режимі керування файлами WinRARувійдіть у свою папку і виділіть в ній всі файли і папку Архів**. Для виділення користуйтесь мишею або кнопкою Insert.

4.6. Оцініть ступінь стиснення файлів та папок. Для цього виконайте командуПоказать информациюпункту меню Команды(абоОперации,якщо версія архіватора має такий пункт). У вікні, що з’явиться, натисніть кнопку Оценить. Ви побачите інформацію про те, якою буде ступінь стиснення інформації, а також очікуваний розмір архівного файлу, далі натисніть кнопку ОК.

4.7. Натисніть кнопку Добавить у вигляді піктограми на головній панелі інструментів або пункт меню Команды ► Добавить файлы в архив.

4.8. У вікні Имя и параметры архива, що з’явиться, на вкладці Общиенеобхідно:

· в рядку Архивввести ім’я Мій Архів** (це для збереження архіву в поточній папці, якщо необхідно зберегти в другій папці необхідно вибрати її через кнопку Обзор);

· встановити перемикач Формат Архива – RAR;

· зі списку – Метод сжатия вибрати Максимальный.

4.9. На вкладці Комментарий у вікні Ввод комментариявведіть своє прізвище. Натисніть ОК.

4.10. Продивіться створений архів.

4.11. Вийдіть з програми WinRAR.

Завдання 5. Видалення програми - архіватора WinRAR

5.1. Запишіть у зошити наступний текст:

У операційній системі Windows процес видалення програм необхідно проводити коректно через те, що програми встановлюють зв’язки між собою. Тому при видаленні програм необхідно видаляти не лише саму програму, а й її зв’язки. Коли програми великі, то видалити усі зв’язки програми вручну буває важко. Для цього використовують стандартний засіб Windows, який вбудовано в Панельуправления.

5.2. Зайдіть до Панели управления,відшукайте там піктограму Установка и удаление программі активізуйте її. На вкладці Установка\удалениезнайдіть рядок WinRAR (только удаление),виділіть його та натисніть кнопку Добавить\удалить.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ №1.4

Тема заняття:Робота з дисками. Робота з антивірусними програмами.

Мета:Вивчити теоретичні викладки до теми та сформувати практичні навички з форматування дискет, копіювання файлів з одного диску на другий та встановлення якостей диску.

Забезпечення заняття:персональний комп’ютер, принтер, ОС WINDOWS, гнучкі диски, методичні вказівки до виконання лабораторної роботи.

Зміст заняття:

1. Форматування гнучкого диску.

2. Створення файлів на гнучкому магнітному диску.

3. Копіювання папок та файлів з одного диску на другий.

4. Завдання якостей диску.

Завдання та порядок їх виконання

Теоретичні викладки до теми заняття

Гнучкі та жорсткі (тверді) диски відносяться до зовнішньої пам’яті. Пристрої зовнішньої пам’яті поділяють на такі основні групи:

 

· пристрої гнучких магнітних дисків (FDD –Floppy Disk Drives);

· пристрої жорстких дисків (HDD – Hard Disk Drives) або ще називають їх вінчестерами.;

· пристрої зчитування – записування на магнітну стрічку;

· магнітооптичні пристрої (magneto-optical drives);

· оптичні пристрої (optical drives);

· пристрої зовнішньої Flash – пам’яті.

 

В історичному розвитку диски які використовуються в пристроях можна розглянути в наведеній нижче послідовності.

Гнучкий магнітний диск (FDD –Floppy Disk Drives) має розмір 3.5 дюйма. Сам диск виготовлений зі спеціальної пластмаси з феромагнітним покриттям. Він має ємність 1,44 Мбайт, його поміщено у жорсткий пласт­масовий корпус. Виріз у корпусі для доступу до дискети у звичайному стані закритий пересувною металевою чи пластмасовою шторкою. Для заборони записування на дискету у лівому верхньому куті передбачено вікно захисту ( у закритому стані записування на дискету блокується). Отвір у правому верхньому куті служить ознакою того, що дискета має ємність 1,44 Мбайт. Дані на гнучкому диску розміщуються на концентричних доріжках, які утво­рюються після форматування дискети. Доріжки нумеруються від зовнішнього краю, починаючи з нуля. У свою чергу, кожна з доріжок розбивається на рівні ділянки – сектори. Секторам на доріжці також привласнюються но­мери, починаючи з нуля. Сектор з нульовим номером на кожній доріжці резервується для ідентифікації записаної інформації, а не для зберігання даних. Найменшу ділянку диска, з якою працює операційна система, називають кластером. Кластер складається з одного або декількох секторів. Поверхня гнучкого диска являє собою послідов­ність точкових позицій, кожна з яких асоціюється з бітом інформації. Точкові позиції знаходяться на доріжках.

Жорсткий диск (вінчестер) - основний пристрій довгострокового зберігання великих обсягів даних і програм. Теоретична межа ємності однієї пластини вінчестера становить 20 Гбайт. Швидкість обертання може бути до 12000 об/мин. Кожна поверхня кожного з дисків розбивається на окремі дорі­жки. Доріжки на одній вертикалі на всіх поверхнях утворять, циліндр. Поверхня жорсткого диска розг­лядається як тривимірна матриця, вимірами якої є номера поверхні, циліндра, сектора. Під циліндром розуміється сукупність всіх доріжок, що належать різним поверхням і перебувають на рівній відстані від осі обертання. Доріжка розбивається на сектори. Доступ до необхідної інформації здійснюється по номеру доріжки, номеру циліндра, номеру сектору. Основні параметри вінчестера: середній час доступу до сектору (яке визначається часом позиціонуванням магнітних головок на доріжці та часом очікування сектору), швидкістю обміном даних. Середній час доступу в сучасних вінчестерах 5-6 мкс. В залежності от типу інтерфейсу швидкість обміну даних може бути до 13 - 16 Мбай/с для інтерфейсу типа EIDE, до 80 Мбайт/с для інтерфейсу типа SCSIі від 50Мбайт/с і більше для сучасних інтерфейсів типа IEEE 1394. Ємність сучасних вінчестерів сягає декілька сотень Гбайт.

Дисковід компакт - дисків CD – ROM.У період з 1994-1995 роки в базову конфігурацію пер­сональних комп'ютерів перестали включати дисководи гнучких дисків діаметрів 5,25 дюйма, але замість них стандартною стала вважатися установка дисководу CD - ROM (Compact Disk Read - Only Memory), що має такі ж зовнішні розміри. Принцип дії цього пристрою складається в зчитуванні числових даних за допомогою лазерного променя, що відбивається від поверхні диска. Поле диска складається з безлічі поглиблень. Чергування поглиблень це і є числові дані. Обсяг даних на компакт диску становить 700 Мбайт. Більші обсяги даних характерні для мультимедійної інформації (графіка, музика, відео), тому дисководи CD - ROM відносять до апаратних засобів мультімедіа. Програмні продукти, розповсюджу­вані на лазерних дисках, називають мультимедійними виданнями. На диски CD - ROM користувач не може здійснити запис. Основним параметром дисководів CD - ROM є швидкість читання даних. Вона виміряється в кратних частках. За одиницю виміру прийнята швидкість читання в перших серійних зраз­ках, що становив 150 Кбайт/с. Таким чином, дисковід з учетверо більшою швидкістю забезпечує проду­ктивність 600 Кбайт/с, швидкість якого позначається як 4х. У цей час найбільше поширення одержали пристрої читання компакт-дисків CD - ROM 52х швидкісні.

Накопичувачі CD – R (Compact Disk Recorder) дозволяють однократно записувати інформацію на диски діаметром 120 і 80 мм. Промінь лазера пропалює плівку на поверхні диска, міняючи його від­бивну здатність. Перезапис неможливий. Такі диски читаються на будь-якому приводі CD-ROM.

Накопичувачі CD- RW (Compact Disk Read Write) дозволяють робити багаторазовий запис на диск. Тут використається властивість робочого шару переходити під дією лазерного променя в кристалі­чний або аморфний стан, що мають різну відбивну здатність. Такі диски можуть не читатись на застарі­лих приводах CD - ROM.

Накопичувач DVD (Digital Versatile Disk – цифровий універсальний диск) призначений для збе­рігання відео, аудіо інформації високої якості, комп'ютерної інформації великого обсягу (текстових та графічних даних, програм і т. ін.). Однобічні одношарові DVD мають ємність 4,7 Гбайт інформації, двошарові – 8,5 Гбайт, двосторонні одношарові 9,4 Гбайт, двошарові – 17 Гбайт. Щільність запису у DVD вище, ніж у звичайних CD-ROM. Накопичувачі DVD можуть читати звичайні CD-ROM – диски. Двошвидкісні накопичувачі DVD можуть читати й CD - RW – диски. Диски DVDбувають 80 мм : DVD -1 (1, 46 Гбайт), DVD-2 (2,66Гбайт), DVD-3 (2,99Гбайт), DVD -4 (5,32 Гбайт) та 120 мм: DVD -5 (4,7 Гбайт), DVD -9 (8,5 Гбайт), DVD -10 (9,4 Гбайт), DVD -18 (17 Гбайт).

Накопичувачі DVD – RAM (Read Alternate Memory) дозволяють записувати й перезаписувати інформацію. На однобічному одношаровому диску 2,58 Гбайт даних, на двосторонньому 5,2 Гбайт. На­копичувачі на змінних жорстких дисках наближаються до параметрів пристроїв із твердими незнімними дисками. Накопичувачі з форм – фактором 3,5’’ мають ємність 230 Мбайт - 2 Гбайт.

Пристрій Flash – пам’яті містить такі компоненти: одну чи кілька мікросхем Flash – пам’яті у корпусі TQPF; контролер, що керує доступом до мікросхем Flash – пам’яті; адаптер USB. Основні ха­рактеристики Flash – пам’яті: ємність, швидкість передавання даних, надійність. Ємність Flash – пам’яті має одне з таких значень: 16, 32, 64, 128, 256, 512 Мбайт, 1 Гбайт, 2 Гбайт, 4 Гбайт і більше. З кожним роком ємність їх збільшується. В майбутньому їх ємність буде визначатись в терабайтах. Максима­льна швидкість передавання даних 1, 5 Мбайт/с (USB 1.1) і 50....60 Мбайт/с (USB 2.0). Надійність: час зберігання даних до 10 років, кількість циклів перезапису до 1 млн.