Проблеми котрі виникаю у сфері цивільно-правового регулювання
Лекція № 7
Теоретична концепція розвитку інформаційного законодавства.
Зміст
Предмет цивільно-правового регулювання
Проблеми котрі виникаю у сфері цивільно-правового регулювання
Законодавство про інформаційні відносини у сфері авторського права.
Предмет цивільно-правового регулювання
Специфічним предметом правового регулювання інформаційного законодавства пропонується визначити суспільні відносини, що складаються в процесі інформаційної діяльності суспільства, держави, реалізації права на інформацію в таких основних галузях, як:
• пошук, одержання, споживання інформації, її виробництво, переробка для формування інформаційних ресурсів;
• надання інформації, створення і застосування інформаційних систем, інформаційних технологій;
• створення механізмів захисту інформації від несанкціонованого доступу (інформаційна безпека).
Окреслені напрямки визначають склад, структурну схему законодавства України у відповідній сфері, що складають спеціальні закони, підзаконні акти (укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та ін.), окремі норми інших галузей законодавства.
Крім того, процес законотворення триває. Це дає правознавцям підстави говорити про існування в національній правовій системі окремої самостійної комплексної, галузі — інформаційного законодавства.
Необхідно мати на увазі, що цивільне законодавство регулює майнові відносини, які зумовлені використанням товарно-грошової форми в суспільстві і пов'язані з ними особисті немайнові відносини.
Отже, предметом цивільно-правового регулювання є:
• майнові відносини, зумовлені використанням товарно-грошової форми в суспільстві;
• особисті немайнові відносини.
Майнові відносини, як відомо з теорії цивільного права, поділяються на три групи: відносини власності, відносини в галузі товарообігу і майново-організаційні. Саме перші дві групи регулюються цивільним правом.
Особисті немайнові відносини виникають у зв'язку із здійсненням особистих прав і поділяються на:
особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими, що має відношення до нашого об'єкту — інформаційних систем, бо маються на увазі особисті права
авторів творів в галузі науки, літератури -, наукових відкриттів і т. ін.;
особисті немайнові відносини, які виникають та існують незалежно від майнових, тобто не пов'язані з ними.
Таким чином, визначаючи предмет правового регулювання в сфері створення і використання програм, баз даних та інформаційних систем, слід говорити про суспільні відносини, що складаються у процесі діяльності суспільства, держави, реалізації права на інформацію в таких галузях як пошук, одержання, використання інформації; виробництво, переробка для формування інформаційних ресурсів; надання інформації, створення і застосування інформаційних технологій, Тобто, за змістом, предмет правового регулювання, створення і використання інформаційних систем співпадає з загально інформаційним. Цей висновок відповідає і місцю інформаційних систем в інформаційному законодавстві України.
Проблеми котрі виникаю у сфері цивільно-правового регулювання
Одною із складних теоретичних і практичних проблем є проблема не тільки одночасного впливу права на весь об'єкт вцілому, але й проблема ефективного поєднання та синхронної дії норм, які відносяться до різних галузей права в регулюванні єдиного процесу інформаційної діяльності суспільства, співвідношення диференційованого та інтегрованого підходів в такому регулюванні.
Для нормативного правового масиву в інформаційній галузі характерним є велика ступінь диференціації правового впливу, яке породжує відсутність поєднання (сумісності) норм різних галузей права, а іноді і їх протиріччя, що призводить до розриву між окремими ланками механізму правового регулювання та не забезпечує необхідного правонаступництва норм в його комплексному регулюванні.
Існує об'єктивна закономірність між предметом правового регулювання, методом і правовими засобами, які притаманні даному методу. Якщо ж будь-який вид діяльності, в даному випадку діяльність у галузі використання інформаційних систем, поєднує у собі елементи, характерні для різних видів суспільних відносин, тоді й правове регулювання повинно трансформувати в собі особливості цих видів відносин або їх окремих елементів. При цьому, однак, повинні враховуватись й існуючі об'єктивні закономірності в поєднанні та взаємозв'язку норм різних галузей права, що застосовуються в сукупності для регулювання всього обсягу суспільних відносин вданій галузі.
Реалізація на практиці названих принципів дозволить забезпечити рівновагу у використанні норм різних галузей права, зробить правове регулювання інтегрованим.