Структура, завдання, режими функціонування.
Для забезпечення конституційного права громадян та захист їх здоровя і життя від наслідків НС в країні створено систему цивільного захисту, яка є частиною загальнодержавної системи безпеки і захисту населення.
Основні завдання ЄСЦЗ:
ü прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС;
ü розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС;
ü створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;
ü оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;
ü організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;
ü проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
ü здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;
ü надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
ü навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій;
ü міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
Структура ЄС ЦЗ
Єдина система цивільного захисту складається із постійно діючих підсистем: територіальних і функціональних.
Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, в м.м. Києві та Севастополі.
Функціональні підсистеми створюються в Міністерствах і відомствах.
Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний,
місцевий і об'єктовий. До складу підсистеми входять:
• органи управління ЄС ЦЗ;
• сили і засоби;
• резерви матеріальних та фінансових ресурсів;
• системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
Залежно від обстановки, ступеня поширення прогнозованої чи той що виникла НС техногенного і природного характеру за рішенням відповідних органів у межах конкретної території встановлюється один з режимів функціонування системи захисту населення і територій.
Зокрема, передбачаються такі режими:
1) режим повсякденного функціонування (діє за умов нормальної виробничо – промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, метеорологічної обстановки за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо.
2) режим підвищеної готовності діє у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення НС техногенного і природного характеру.
3) режим надзвичайної ситуації діє у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру.
4) надзвичайного стану – вводиться відповідно до Закону України.
5) режим воєнного стану. – вводиться відповідно до Закону України.
В той час, як перші два режими регулюються ЗУ та підзаконними актами, режими НС та надзвичайного чи воєнного стану регулюються окремими законодавчими актами з огляду на масштаби та характерні особливості останніх. Таким чином незалежно від того, чи є загроза виникнення НС чи ні, ЄДСЦЗ функціонує постійно.
Кодекс цивільного захисту не передбачає суттєвих змін у відповідній сфері за винятком віднесення режиму воєнного стану до особливого періоду і таким чином, відокремлення його від решти режимів функціонування ЄДСЦЗ, що є логічним з огляду хоча б на специфічний характер останнього.
В особливий період єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до цього Кодексу та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно з вимогами законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інших нормативно-правових актів.
Сили цивільного захисту
До сил цивільного захисту належать:
1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
2) аварійно-рятувальні служби;
3) формування цивільного захисту;
4) спеціалізовані служби цивільного захисту;
5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
6) добровільні формування цивільного захисту.
Основними завданнями сил цивільного захисту є:
1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
3) гасіння пожеж;
4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
5) проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;
6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;
9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;
10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.
Сили цивільного захисту можуть залучатися до проведення відновлювальних робіт.