Напрями та умови використання коштів з резервного фонду бюджету

Кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здійснення:

а) заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру;

а-1) заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків;

б) інших непередбачених заходів, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було підстав для проведення таких заходів, визначених актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Кошти з резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, можуть виділятися лише через головних розпорядників бюджетних коштів на умовах повернення.

Звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подаються:

щодо видатків державного бюджету - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі - заявники) до Кабінету Міністрів України;

щодо видатків місцевих бюджетів - підприємствами, установами, організаціями (далі - заявники) до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

У зверненні зазначається:

– напрям використання коштів резервного фонду бюджету;

– головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету (у разі необхідності);

– обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету, в тому числі на умовах повернення;

– підстави для здійснення заходів за рахунок бюджету;

– інформація про можливість (неможливість) фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел та наслідки у разі, коли кошти з резервного фонду не будуть виділені.

До звернення обов'язково додаються:

– розрахунки обсягу коштів з резервного фонду бюджету;

– перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та інших заходів;

– документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування - пояснення заявника про причини непроведення страхування);

– інша інформація, що підтверджує необхідність виділення коштів з резервного фонду бюджету на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з урахуванням факторів їх поширення, розміру завданих збитків та людських втрат і кваліфікаційних ознак надзвичайних ситуацій, проведення заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також інших заходів.

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування не пізніше ніж у триденний термін з дня отримання звернення дає доручення Мінекономрозвитку, Мінекономіки Автономної Республіки Крим (підпорядкованому територіальному органу) та Мінфіну (підпорядкованому територіальному органу) для розгляду звернення та підготовки пропозицій для прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету. До виконання доручення в разі необхідності можуть залучатися інші заінтересовані органи виконавчої влади.

У разі потреби Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування дає доручення щодо підготовки експертних висновків стосовно звернення:

ДСНС, регіональним комісіям з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях - щодо визначення рівня надзвичайної ситуації згідно з Порядком класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями;

Мінрегіон - щодо технічних рішень та вартісних показників, що підтверджують необхідність проведення робіт, які планується виконувати за рахунок коштів резервного фонду бюджету;

Мінагрополітики (Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим), головному управлінню, управлінню чи відділу сільського господарства і продовольства місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради - щодо оцінки збитків, завданих сільськогосподарським товаровиробникам, та необхідних для їх відшкодування коштів.

Мінекономрозвитку згідно з дорученням Кабінету Міністрів України за результатами розгляду звернення та з урахуванням експертних висновків та пропозицій Мінфіну робить узагальнений висновок щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, правильності поданих розрахунків та можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету.

Мінекономрозвитку є відповідальним за підготовку та подання проектів рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету.

У разі визнання доцільності та можливості виділення коштів з резервного фонду бюджету Мінекономрозвитку готує відповідний проект рішення, в якому повинно бути визначено:

– головного розпорядника бюджетних коштів, якому надаються асигнування з резервного фонду бюджету;

– напрям використання коштів з резервного фонду бюджету з назвою бюджетної програми (функції);

– обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;

– умови повернення коштів, виділених з резервного фонду бюджету.

Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування) приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету виключно за наявності висновків Мінекономрозвитку та Мінфіну.

Головні розпорядники бюджетних коштів, які використали кошти з резервного фонду бюджету, подають звітність Мінекономрозвитку, Мінфіну і Казначейству в установленому порядку.

Контроль за використанням коштів, виділених з резервного фонду бюджету, здійснюється в установленому законодавством порядку.

 

Державний матеріальний резерв призначається для:

– забезпечення запобіжних заходів у разі загрози виникнення небезпечних подій та надзвичайних ситуацій;

– забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації безпосередньої загрози життю і здоров’ю людей;

– розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалих;

– надання постраждалим матеріальної допомоги;

– проведення першочергових заходів, пов’язаних із життєзабезпеченням постраждалого населення;

– надання постраждалим медичної допомоги;

– забезпечення спеціальної техніки, технічних та транспортних засобів, що залучаються до забезпечення запобіжних заходів та робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, паливно-мастильними та іншими витратними матеріалами;

– проведення невідкладних відновлювальних робіт.

Матеріальні цінності, що поставляються до резерву, повинні мати сертифікат відповідності на весь нормативний термін їх зберігання.

Придбання матеріальних цінностей, що постачаються до матеріальних резервів, здійснюється відповідно до законодавства.

Облік матеріальних цінностей матеріальних резервів здійснюється встановленим порядком.

Резерви розміщуються на об'єктах, призначених або пристосованих для їх зберігання, а також на складах і базах підприємств за рішенням керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівників підприємств з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон надзвичайних ситуацій.

Накопичення резервів здійснюється за встановленими нормами та відповідно до річних графіків, затверджених керівниками центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівниками підприємств.

Поповнення резервів, які були використані під час ліквідації надзвичайної ситуації, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на їх створення і накопичення, та за рахунок власних коштів підприємств.

Резерви залучаються для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до її рівня.

У разі недостатньої наявності резерву відповідного рівня (регіонального, місцевого та об'єктового) чи повного його використання залучаються резерви наступного вищого рівня.

Відпуск матеріально-технічних цінностей з резервів здійснюється за рішенням керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівників підприємств.

Відповідальність за створення та накопичення резервів, контроль за їх наявністю, станом та використанням покладається на керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівників підприємств.

ДСНС здійснює методичне керівництво і контроль за створенням, зберіганням, використанням та поповненням відомчих, регіональних, місцевих та об'єктових резервів для запобігання, ліквідації НС техногенного і природного характеру та їх наслідків.