Гоніометрія
Показання: дослідження функціонального стану суглобів у пацієнтів із захворюванням суглобів.
Протипоказаньне існує.
Устаткування: гоніометр, сантиметрова стрічка.
Гоніометрія – це визначення амплітуди рухів суглобів. Проводиться за допомогою гоніометра. Одна бранша кутоміру встановлюється на вісі проксимальної частини суглоба, друга – паралельно його дистальній частині. Вісь суглоба повинна співпадати з віссю шарніра. Облік величини рухомості в суглобі здійснюють із вихідного положення, відомого як анатомічне чи нейтральне. Для більшості суглобів у вихідному положенні повздовж вісі сегментів кінцівок формують пряму повздовжню лінію при вертикальному вільному положенні тіла.
При певних назвах суглобових рухів доцільно керуватися напрямом рухів, що здійснюються в суглобі відповідно до їх вісі обертання, так, рухи в сагітальній площині позначаються як згинання і розгинання; у фронтальній площині – відведення та приведення, навколо поздовжньої вісі – зовнішня та внутрішня ротація. Об’єм рухів легко визначається в одно – і двовісьовому суглобах(ліктьові, колінні, між фалангові), набагато важче – у багатовісьових суглобах(гомілковостопні, кульшові, плечові, променевозап’ясткові).
Порушення рухомості суглобів проявляється обмеженням рухомості, її збільшенням і патологічною рухомістю. Найлегшою формою порушень рухомості в суглобі є минаюча скутість(тугорухомість), що триває зазвичай до 3 хв. Стійке обмеження рухомості зумовлено контрактурами, які можуть бути позасуглобовими (неврогенної, дерматогенної, біогенної, змішаної етіології чи внаслідок ущільнення суглобової капсули, фасцій та сухожиль) і власне суглобовими(фіброзний та кістковий анкілоз, руйнування суглобових поверхонь і зіткнення остеофітів). Ранньою ознакою артрогенної контрактури є відсутність резервних рухів суглобів. Повна втрата рухів у суглобі характеризує анкілоз - кістковий чи фіброзний, при фіброзному анкілозі на фоні деякої рухомості в суглобі виникає різкий біль при рухах; при кістковому анкілозі рухомість і біль в суглобах відсутні. Наявність невластивих суглобові рухів свідчить про його патологічну рухомість.
План дослідження рухомості суглобів:
1. Зорове сприйняття функції суглобового апарату та окремих суглобів.
2. Посередні методики(проба Отта, Шобера, симптом Форестьєр та ін.).
3. Гоніометричні методи визначення амплітуди рухів суглобів приладом.
4. Графічні методи – графічний запис амплітуди рухів.