Оформлення посилань
Варто звернути увагу на оформлення посилання на певне джерело літератури. Ці посилання можуть бути підрядковими та після – тек-стуальними.
Підрядкове посилання на джерело літератури оформляється так: у тексті біля слова чи вислову ставиться цифра або зірочка, а внизу цієї сторінки подається розшифрування її. У такому разі замість загальної кількості сторінок потрібно вказувати конкретну сторінку.
Підвищення точності АЦП на основі НПСЧ здійснюється з використанням принципу самокалібрування інструментальних похибок. За цих умов організація роботи пристрою передбачається у двох режимах: самокалібрування (допоміжний режим) і основного перетворення.
–––––––––––––––––
*Азаров О.Д., Коваленко О.О. Обчислювальні АЦП і ЦАП, що самокалібруються, для систем цифрового обробляння аналогових сигналів: Монографія. / Під заг. ред. О.Д. Азарова. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2006. – С 41.
Іноді джерела літератури подаються після тексту (післятекстуальне посилання). Найчастіше таке оформлення посилань на джерела літератури використовується в наукових статтях, роботах, монографіях. Тоді в тексті після слова (вислову) у квадратних дужках зазначаються номер джерела в бібліографії, номер сторінки. Література в кінці роботи записується в алфавітному порядку [10: 68 – 69].
“Самокалібрування” означає, що власне калібрування здійснюється без використання спеціальних фізичних взірцевих мір. У ролі взірцевої міри при цьому виступають математичні співвідношення між вагами розрядів НПСЧ. Причому кінцевим результатом калібрування є визначення кодів реальних значень ваг розрядів АЦП, які фіксуються в пам’яті цифрового обчис-лювального пристрою і в подальшому використовуються для обчислення результатів основного АЦ-перетворення [7: 153].
Посилання на кілька літературних джерел оформлено так: “…у працях [1 – 7]…”.
Посилання на ілюстрації зазначають порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис. 1.2.” Посилання на формули зазначають порядковим номером формули у дужках, наприклад: “… у формулі (2.1)”. На всі таблиці слід посилатися в тексті, слово таблицяпишуть скорочено: “… у табл. 1.2.”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вказують скорочено слово дивись: “див. табл. 1.3.”.
6.9 Бібліографія
Бібліографія – це список літератури з певного питання. У книзі бібліографія слугує для поглиблення й розширення знань читачів з певної галузі науки або техніки, якій присвячено основний зміст книги.
Розрізняють бібліографію:
1) реєстраційну — знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного питання;
2) рекомендаційну — містить назви книг, які автор радить прочитати;
3) як список використаної літератури — містить перелік книг, на які посилається автор.
Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру й призначення видання [49: 95].
Порядок розміщення назв книг у списках літератури може бути алфавітним, хронологічним, тематичним. Усередині тематичних рубрик слід дотримуватися алфавітного або хронологічного принципу розміщення назв.
Список літератури можна скласти двома способами:
1) перший рядок назви книги пишеться від лівого поля без абзацу, а другий і наступні рядки – з абзацу, наприклад:
Бондар Д. Д. Практикум з металооброблення: Навч. посіб. – Донецьк: Майстер, 1991. – 130 с. ;
2) перший рядок назви книги пишеться з абзацу, а другий і наступні рядки – від лівого поля без абзацу, наприклад:
Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-ге вид. – К.: Політвидав України, 1989.– 298 с.
Перевага частіше надається другому способу.
Список літератури, вміщений у кінці книги, друкують через два інтервали.
6.9.1 Правила складання бібліографічного опису
1. Автор (прізвище, ініціали); крапка; якщо книга написана кількома авторами, то їх прізвища відділяють комою.
Якщо посібник написаний чотирма авторами і більше, то вказують лише першого, а замість прізвищ інших авторів зазначається "та ін.".
2. Назва книги (без скорочень і без лапок); двокрапка. Підзаголовок (без лапок); крапка; тире.
3. Початкові відомості (місце видання, видавництво, рік видання).
3.1. Місце видання – з великої літери скорочено – Москва (М.), Санкт-Петербург (СПб), Київ (К.), Харків (X.), Львів (Л.); крапка; двокрапка. Усі інші міста повністю — Донецьк, Одеса, Мінськ; двокрапка.
3.2. Назва видавництва (без лапок) з великої літери; кома.
3.3. Том, частина — скорочено з великої літери (Т., Ч.); цифра тому або частини; крапка; тире. Випуск — з великої літери, скорочено (Вип.); крапка; тире.
3.4. Слово "Видання" — з великої літери, скорочено; крапка; порядковий номер видання арабськими цифрами; крапка; тире (Вид. 2-ге).
3.5. Рік видання (лише арабськими цифрами), крапка; тире.
3.6. Якщо вказується загальна кількість сторінок, то пишуться арабські цифри на позначення номера сторінки; слово "сторінка" записується скорочено, з маленької літери. Наприклад: 350 с.
Якщо вказуються конкретні сторінки, то скорочено з великої букви пишеться слово "сторінка" (С); крапка; арабськими цифрами номери сторінок, наприклад: С. 35 – 48; С. 15.
6.9.2 Приклади оформлення бібліографічного опису у списку
джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті