ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ INTERNET

Internet і гіпертекст

Під Internet розуміють технологію обміну інформацією, засновану на використанні протоколів TCP/IP, а під Internet– глобальне співтовариство світових мереж, що використовують Internet для обміну інформацією. Internet починався аналогічно більшості сучасних технологій як військова програма, спрямована на підвищення стійкості системи оборони США.

В 1969 році Агентство перспективних дослідницьких проектів (ARPA-Advanced Research Projects Agency), що є одним з підрозділів Міністерства оборонних сил США, започаткувало роботу над проектом зв'язку комп'ютерів оборонних організацій. У результаті була створена мережа ARPANET, в основі функціонування якої лежали принципи, використані пізніше при побудові Internet.ARPANET, з одного боку, повинна була забезпечити збереження комунікацій у випадку ядерної атаки супротивника, з іншого боку – полегшити співробітництво різних дослідницьких установ.

Наступним етапом у розвитку Internet було створення мережі Національного наукового фондуСША(NSF – National Science Foundation). Мережа NSFNET поєднувала наукові центри США. Основою мережі стали п'ять суперкомп'ютерів, з'єднаних між собою високошвидкісними лініями зв'язку. Усі інші користувачі могли підключатися до мережі і використовувати можливості цих суперкомп'ютерів.

У 1987 р. був створений хребет мережі NSFNET, що складався з 13 центрів з'єднаних високошвидкісними лініями зв'язку. Центри розташовувалися в різних частинах США. Мережа NSFNET швидко зайняла місце ARPANET, і в 1990 р. ліквідувала її. Таким чином у США з'явилася мережа Internet.

Одночасно були створені національні мережі в інших країнах. Вони стали поєднуватися, і в 90-х pp. з'явився Internet.

Відмінною рисою Internet є висока надійність. При виході з ладу частини комп'ютерів і ліній зв'язку мережа продовжує функціонувати. Така надійність

-74-

забезпечується тим, що в мережі Internet немає єдиного центра керування. Якщо з ладу виходять деякі лінії зв'язку і комп'ютери, то повідомлення можуть бути передані через інші лінії зв'язку. Як і будь-яка інша комп'ютерна мережа, Internet складається з безлічі комп'ютерів, поєднаних між собою лініями зв'язку, і встановлених на цих комп'ютерах програм. Internet забезпечує обмін інформацією між усіма комп'ютерами, що входять у мережі, підключені до неї.

Основні осередки Internet – локальні обчислювальні мережі (ЛОС). Якщо ЛОС підключена до Internet, то і кожна робоча станція цієї мережі також може підключатися до Internet. Існують також комп'ютери, самостійно підключені до Internet. Це хост-комп'ютер (host-господар), адреса якого складається з пари чисел – ідентифікатора мережі (netid) та ідентифікатора хост-машини в цій мережі (hostid).

"Центральна жила" Internet – оптоволокнистий кабель з дуже високою швидкістю передачі. Інформацію можна переносити і за допомогою супутникових систем зв'язку. Супутники дозволяють передавати інформацію між ко­нтинентами через космічний простір.

Internet являє собою сукупність фізично взаємозалежних хост-комп'ютерів. Кожен підключений до мережі комп'ютер має свою адресу, за якою його можна знайти будь-де у світі.

Користувачі Internet підключаються до мережі через комп'ютери спеціальних організацій, що називаються постачальниками послуг мережі Internet (провайдерами – provider). Провайдери мають безліч ліній для підключення користувачів і високошвидкісні лінії зв'язку для приєднання до іншої частини Internet. Дрібні постачальники підключаються до більших. Усі організації, поєднані між собою високошвидкісними лініями зв'язку, обробляють базову частину, чи хребет (Backbon), мережі Internet. Якщо постачальник підключений безпосередньо до хребта, то швидкість передачі інформації буде максимальною.

Однак і одиничні користувачі, і ЛОС можуть підключитися високошвидкісною лінією до хребта Internet і стати провайдерами.

-75-

Комп'ютери,підключенідоInternet,частоназиваютьсяїївузламичисай­тами(site-місце).Вузли,установленівпровайдерах,забезпечуютьдоступкористувачівдоInternet.

Багатофірмстворюютьweb-вузлиInternet,задопомогоюякихвонипо­ширюютьінформаціюпросвоїтовариіпослуги(web-павутина,мережа).

InternetсклаласянавколоопераційноїсистемиUNIX.UNIXбула(ічаст­ковозалишилася)операційноюсистемою,якавикористовуєкоманднийрядокітекстовийінтерфейскористувача.Потрібнозатратитибагаточасуісилнавивченняцієїопераційноїсистеми,щобвикористовуватиїїдлярішенняпрак­тичнихзадачнавітьнарівнікористувача.Новітехнології,завдякиякимInternetодержалатакепоширення,приховалискладностіроботизUNIXпідпривабливимінтерфейсомкористувача,залишившинедоторканнимимогутніможливостімережіцієїопераційноїсистеми.Такітехнологіїдаютьможли­вістькористувачамлегкопереміщатисяпоInternetупошукахпотрібноїінфо­рмації.Першоютакоютехнологієюбуловикористаннягіпертексту(способуподанняінформаціїзадопомогоюзв'язківміждокументами),якийдаємож­ливістьпов'язуватиокреміфрагментиінформації,щознаходятьсянарізнихкомп'ютерахуМережі,задопомогоювикористанняHTML(табл..4.1),деHyperTextMarkupLanguage-гіпертекстовамоварозмітки,загальноприйнятамоваВсесвітньоїпавутини.

Таблиця4.1.ХарактеристикиHTML

Неприв'язанідоодноїархітектуриЕОМчиопераційноїсистеми.Цевсвоючергвирішуєпитанняміжплатформноїсумісності,різнихформатівфайлів,їхперетворені»припередачізкомп'ютераодноїархітектуринаінший,зарахуноктого,щоодинітс|жеHTML-файлбудематирізнийвигляднарізнихкомп'ютерах

Стандартизованітак,що,слідуючистандартуприутворенніелектронногодокумейта,можнабутивпевненим,щовінбудепереглянутийзадопомогоюбудь-якогобраузера.ЦейобумовлюєвідомістьHTML,атакожзростанняВсесвітньоїпавутини.

Єпростоюмовою,використовуєпростийтекстовийформатідаєможливістьописаті
електроннідокументи,яківміщуютьформативнийтекстйграфічнізображення.Иог<
легкозасвоїтийвикористовувати,вінрозширений.Цеозначає,щодоньогоможи
приєднуватиновіоб'єкти.

Гипертекст-цетакийінформаційнийдокументчисукупністьдокументів,глядякихможездійснюватисякористувачемдовільно,ценелінійнийтекст,ріднабазаданих,фрагментиякоїпоєднаніздопомогоюгіперпосилань.Гіпертекстреалізуєгіпертекстовітехнологіїздопомогоюгіпертекстової|етеми,щоскладаєтьсязгіпероболонкитабазиданих(гіпертексту).

Гіпертекстоваоболонкапрацюєвархітектуріклієнт-сервертавиконуєпніфункції:

підтримказв'язківпопосиланням;створення,редагуванняінарощуваннягіпертексту;забезпеченняпрямогодоступу;виділення(виокремлення)віртуальнихсторінок;перегляд(броузинг).

ДоInternetмаютьвідношеннятакожінаступніпоняття[9,12,15,49,62,63,74):гіпертекстовіпосилання-виділеніобластідокумента,щодозволяють^реходитидоіншогодокумента,якийміститьусобіпов'язануінформацію;іпротокол-логічніправилауправлінняіпередачіінформаціївInternet,їралізованіувиглядівідповіднихпрограм;іIP-протокол-протоколадресаціївInternet;

протоколуправлінняпередачеюповідомлень(TCP)ділитьнаокреміфра­гментивеликіповідомленняіконтролюєпередачу,забезпечуючицілісністьірредачінабоціприймальноїсторони;

HTTP-протоколпередачігіпертексту;

Web-сервер-великийіпотужнийкомп'ютер,якийзберігаєіпосилаєдо­центитаіншіIPзвикористаннямHTTP-протоколу;

Web-сайт-групадокументів,якіоб'єднанівInternetзасмисломіякімаютьІншсоведизайнерськерішення(посуті-цемісцезнаходженнявInternet);

URL-універсальнийпокажчикресурсів,щовказуємісцезнаходженняокументавInternet,виступаєадресоюWeb-вузла.Адресамаєвигляд:

Протокол://адреса_сервера/ім'я_каталога/ім'яфайла.Наприклад,адреса!Web-сайтуДонецькогонаціональногоуніверситету-http://www.donnu.edu;І

Web-оглядач-програмнезабезпеченнянавігаціїтаперегляду,якевидазапититавізуалізуєдокументи,іншіIPInternet.

Усіпрограмнізасоби,щовикористовуютьсядляпошукутапередачіін­формаціївInternet,умовноможнаподілитинатригрупи:

1) програми-броузериабопрограмиперегляду;

2) інформаційно-пошуковісистемиабосервери;

3) інформаційно-пошуковімашиниабопрограмніагенти.
ДоступністьпідключеннядоInternet,простотавикористаннябраузерівj

HTMLдаютьможливістьпрактичнобудь-якійлюдиніпублікуватисвоюЩформацію,зробившиїїдоступноюдляусіхкористувачівInternet.Дляцьогіпотрібноввестиадресу,чинатиснутимишеюнатакзваномугіперпосилаїш,-спеціальноописанимнаHTMLфрагментітекстучизображення.Проходя-¹чинадгіперпосиланням,курсорперетворюєтьсянавказівнийпалець.Уцьом$|випадкукористувачевінеобов'язковознатиадресуInternetйім'яфайла.Сам|цявластивістьдозволяєавторамелектроннихгіпертекстовихдокументі!пов'язуватиїхзбудь-якиміншимфайлом,опублікованимвInternet.Гіперпо-силаннядаєможливістькористувачеві"мандрувати"поInternet,задопомо­гоюмишки,атакожзабезпечуєдоступністьінформації,опублікованоїврежібудь-деусвіті.

ІншурольHTMLвідіграєвIntranet.ДокументиOfficeможутьбуп]пов'язаніодинзоднимзадопомогоюгіперпосиланьіпроглянутівInternetExplorerбезперетвореннявHTML.

НаправильносформульованезапитаннявInternetмайжезавждиможЩотримативідповідь.Аленетребазабувати,щопитаннязадаєтьсянелюдині,$машині,якааналізуєінформаціюзалежновідвкладенихвнеїалгоритмів!!Програми,якіоброблюютьзапити,-цеінформаційно-пошуковісистемі(ІПС).ЄдвавидиІПС:словниковітакласифікаційні(табл.4.2).

КласифікаційніІПС-цеелектронніаналогибібліотечнихкаталогів.Зви-|78

Йновониєієрархічнимигіпертекстовимименюзпунктамийпідпунктами,цовизначаютьтематикусайтів,адресиякихмістятьсявцьомукаталозі,зпо-

ровим,відрівнядорівня,уточненнямтеми.ГоловнавідмінністькласифікаційнихІПСполягаєутому,щоподанівних

шформуютьсялюдьми,якіздійснюютьпідтримкуцьогопошуковогосервера.

травило,каталогиресурсівскладаютьсянаосновіекспертнихоцінок.

Таблиця4.2.ПеревагиінедолікикласифікаційнійІПС

Перевага

Недолік

Порівняноневеликеохопленняіснуючихресурсівмережі,оскількивідслідкувативесьоб'ємінформаціївInternetпрактичнонереа­льнонавітьдлявеликогоколективуперсоналупідтримкисервера

УросійськомовномуInternetприкладамикласифікаційнихІПСєсервери:

- "АУ"-www.au.ru;

- "СтворенняІнтернет"-www.stars.ru.

РозглянемороботукласифікаційноїІПСнаприкладі.Нехайнеобхіднознайтиінформаціюпропогодуназавтра.Зайдемонапошуковісистеми"АУ"І"СтворенняІнтернет".Тасамаінформаціятутможезнаходитисянарізнихиузяхдерева,томущовідноситьсядорізнихтематик(рис.4.1та4.2).

АУ►РубрикиДовідковеПогода^^»24посиланнянасторінки,

jyw.au.ru^^~^-*е^^'^

бюро

Рис.4.1.Сайт"АУ"

ітворенняІнтернетyww.stars.ru

Відпочинок

РядокПошук*■39посилань

Усл^скукориснихКорисніпосилання"

.УспискукориснихпосиланьєПогода39посилань

Рис.4.2.Сайт"СтворенняІнтернет"

НакласифікаційнихпошуковихсистемахкрімназвирубрикзвичайноєрядокПошук,щодозволяєввестиключовеслово.Тодімашина,обробившивсеієрархічнедерево,видастьувідповідьпосиланнянавідповідніцьомуключовомусловуweb-документи.

Навідмінувідрозглянутихвище,основоюсловникової(автоматичної)І
ІПСєрозміщенанапошуковомусерверібазаданих,щоміститьусобіадреси
сайтів,переліквідповіднихрозміщенимнанихWWW-сторінкамключових
слів,копійHTML-текстівцихсторінок(урядіІПС),атакожсистемукеруван­
нябазоюданих,щодієзатехнологією"клієнт-сервер".З

Відвідувачутакогопошуковогосерверанадаєтьсяформадлявведенняключовогослова(слів)іфрази.Післянатисненнямишеюнарозташованійпо­ручзполемуведеннякнопціПошукуведенакористувачем("клієнтом")клю­човафразапересилаєтьсянасервер,обробляється,знаявноїБДвитягаютьсяадреси,щовідповідаютьзапиту,ісписокцихадрес(згенерованийувиглядіHTML-документа,рядокякогоєгіпертекстовимипосиланняминасайти)пе­ресилаєтьсякористувачевіякрезультатпошуку.

ПрипошукувInternetєважливідвіскладові:повнотапошуку(тобтопра­гненнянезагубитияку-небудьважливуінформацію)іточність(тобтовідсут­ністьурезультатахпошукузайвоїінформації).Звичайнообидвіціскладовіназиваютьзагальнимсловомрелевантність,припускаючипідниммаксима­льнузначеннєвувідповідністьрезультатівпошукузазначеномузапиту.

УросійськомовномуInternetприкладамисловниковихІПСєсервери:

- "Яндекс"-www.vandex.ru;

- "Апорт"-www.aport.ru:

- "Рамблер"-www.rambler.ru.

Дляоптимальноїішвидкоїроботизпошуковимисистемамитакоготипуіс­нуютьпевніправиланаписаннязапитів.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 567
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒