МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ» ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ІНСТИТУТ ПРИРОДНИЧИХ НАУК

 

 

Кафедра агрохімії і ґрунтознавства

 

ЗВІТ

Про навчальну практику студента ІV курсу з предмету

«ЗЕМЛЕРОБСТВО»

 

за спеціальністю «Агрохімія і ґрунтознавство»

напряму підготовки 06.0901 Агрономія

 

Виконав:

студент (ка) АХ-41

Прізвище, і., п.

Керівник практики:

Масюк В.В.

 

 

Івано-Франківськ 2014 р.

  ЗМІСТ  
     
ВСТУП  
   
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ…………………………………..  
     
2. МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ…………………………  
     
3. ВІДДІЛИ ТА ЛАБОРАТОРІЇЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ…………….  
     
4. АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ МІСЦЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ…………………………………………………………...  
     
5.    
     
6. СИСТЕМА СІВОЗМІН У ГОСПОДАРСТВІ………………………..  
     
7. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ  
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ  
     
ВИСНОВКИ  
   
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

 

 

ВСТУП

Головним завданням сільського господарства є виробництво продуктів харчування для потреб населення.

Землеробство – це галузь знань, яка пов’язує природнонаукові дисципліни з прикладним, агрономічними. Сучасне землеробство вивчає раціональне використання орної землі і підвищення родючості грунту з використанням біологічних і фізичних методів, а також боротьби з бур’янами.

К складова частина агрономічного циклу наук, землеробство пов’язане з ґрунтознавством, фізіологією рослин, мікробіологією, метеорологією, фізикою, хімією, сільськогосподарською механізацією

Завданнями науки є:

· підвищення продуктивності культур і якості продукції;

· збереження та відтворення родючості грунту;

· зростання рентабельності технологій вирощування сільськогосподарської продукції;

· охорона навколишнього середовища.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою навчальної практики є:

· Формування у студентів уявлення про загальне та меліоративне землеробство як науку, шляхи його становлення та розвитку, закріплення теоретичного матеріалу про системи землеробства, розробку та аналіз проектів систем землеробства і його складників в конкретних умовах.

· Підготувати кваліфікованих спеціалістів, діяльність яких буде спрямована на виробництво конкурентноздатної продукції та поліпшення якісних показників ґрунту.

· Дати фундаментальну підготовку, на науковій основі включаючи спеціальні аспекти землеробства – гербологію, наукові основи сівозмін, обробіток ґрунту, захист ґрунтів від ерозії та системи землеробства.

Основними завданнями агрохіміків і ґрунтознавців при проходженні практики є:

· оволодіння науковими методами пізнання і застосування набутих знань для поглибленого і творчого засвоєння навчального матеріалу, а також у практичній діяльності ;

· засвоєння методів і прийомів самостійного вирішення наукових і техніко-економічних задач на виробництві та в наукових установах ;

· набуття трудових навичок у застосуванні наукових методів при розв’язанні науково-технічних проблем ;

· впровадження досягнень науково-технічного прогресу у практику з найменшими витратами і найбільшою ефективністю у бізнесі.

МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Навчальна практика з курсу «Землеробство» проводилась на базі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН з 21.07. по 25.07.2014 р.

На сьогоднішній день, організація, на базі якої я проходила виробничу практику, називається Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, (Станіславська, Івано-Франківська, Інститут хрестоцвітих культур, Інститут агропромислового виробництва).

Дослідна станція має 450 га., с/г угідь, абсолютну більшість яких займає рілля. На них закладено польові досліди і на решті площ ведеться елітне і первинне насінництво с/г культур.

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН проводить наукові дослідження в галузі ріпаківництва та працює над вивченням нових сортів культур, забезпеченням насінням ріпакосіючі господарства України.

В станції створено перші вітчизняні безерукові, низькоглюкозинолатні сорти ріпаку озимого.

На сьогодні для вирощування впроваджено 10 сортів озимого і 5-ярого ріпаку власної селекції. Озимі – це сорти інтенсивного типу, зимостійкі та стійкі до вилягання й ураження хворобами, придатні для одержання з насіння олії і високобілкових кормових добавок з макухи та шроту.

Значну увагу станція надає виведенню сортів і насінництву інших хрестоцвітих культур. Станція є власником 26 сортів, занесених до Державного Реєстру сортів рослин України на 2013 рік.

Щороку станція реалізує 200-300 т елітного насіння, в т.ч. ріпаку озимого – 100-200 т, ярого – 50-100 т. Це задовольняє потреби господарств у першорепродукційному насінні для висівання на площі 1,2-1,5 млн. га, що відповідає проекту розвитку ріпаківництва в Україні на 2010-2015 роки.

В станції розроблено і в його базових господарствах впроваджується ресурсозберігаюча технологія вирощування сортів ріпаку власної селекції, що на 25-30 % зменшує витрати за врожайності насіння 3,5-5,0 т/га.

Станція працює над програмою розширення площ ріпаку в Україні до 1,5 млн. га, зміцнюючи зв’язки з сільгоспвиробниками, переробними підприємствами і заготівельними організаціями.

Основні напрями наукових досліджень: селекція хрестоцвітих олійних культур, сої, кормових бобів, злакових трав, насінництво, і виробництво посівного матеріалу зернових.

Завдяки зростанню рівня переробки насіння на олію буде отримано також значну кількість шроту. Це послужить основою для інвестиційного проекту щодо будівництва підприємств, зайнятих виготовленням концкормів для тваринництва в Західному регіоні України, де особливо відчувається дефіцит високопротеїнових компонентів, необхідних для виробництва комбікормів.

Щороку проводиться апробація завершених наукових розробок та їх впровадження в агропромисловому виробництві області.

За роки існування дослідної станції науковими співробітниками спільно з Науково-дослідними установами України захищено 4 патенти України, 9 авторських свідоцтв на винаходи, виведено 19 сортів с/г культур, які знайшли широке застосування у виробництві, в тому числі сої – 2, кормових бобів – 3, трав – 8 сортів та ін. З них добре відомі сорти сої Прикарпатська 81, Прикарпатська 96, кормових бобів – Прикарпатські 4, Оріон, Білун, багаторічних бобових і злакових трав – конюшина гібридна 27, грястиця збірна Станіславська, райграс багатоукісний Передгірний, райграс високий Карпатський, буркун білий Верховинський, лядвенець рогатий Монастирецький, вівсяниця газонна Менчульська, озима суріпиця Івано-Франківська, озимий ріпак Ювілейний, кормовий буряк Жовтневий та ін.

Науково-дослідна робота станції є складовою 21 завдання, 14 науково-технічних програм.

Науковцями виведено гірськокарпатську породу овець, прикарпатський внутришньопородний тип української червоно-рябої молочної породи. Проводиться робота по створенню породи кролів з високою пристосованістю до умов Прикарпаття.