Заліковий модуль 3. Управлінські аспекти якості в Україні і за кордоном.
Змістовий модуль 8.«Контроль і оцінка якості будівельно-монтажних робіт (БМР)»
81. Вхідний контроль на вхідну продукцію:
а) не обов’язковий, якщо є паспорт або сертифікат;
б) обов’язковий на сировину, матеріали і вироби;
в) обов’язковий на всю вхідну продукцію.
82. Перевірку систем якості здійснює:
а) підприємство, замовник, незалежний орган;
б) держспоживстандарт, вищестояща організація, замовник;
в) підприємство, замовник, суспільство по захисту прав споживача.
83. Діаграма Ісікави, за допомогою якої проводиться аналіз дефектної продукції, має вигляд:
а) кривої, що відбиває частоту і тенденції появи дефектів;
б) гістограми, що відбиває частоту і число дефектів на один виріб;
в) «риб’ячого» кістяка з причинами можливих дефектів.
84. Органи, що здійснюють контроль якості продукції це:
а) ліцензійні центри, відділи управління якістю, ВТК;
б) Держспоживстандарт (Держархбудконтроль), відомства, підприємства;
в) спеціальні служби, іспитові центри, відділи маркетингу.
85. Ліцензія на виробництво та виготовлення тієї чи іншої продукції – це:
а) інструкція, затверджена у встановленому порядку, що визначає порядок виготовлення якісної продукції;
б) перелік видів продукції, що має право виготовляти власник, затверджений у встановленому порядку;
в) офіційний документ, що дає право власнику виконувати визначений вид діяльності за умови виконання установлених вимог і затверджений у порядку, установленому законодавством.
86. Види контролю якості продукції по стадіях виробничого процесу:
а) приймальний контроль, контроль партіями, безупинний контроль, контроль збереження;
б) контроль виробів по всіх стадіях життєвого циклу продукції, по кількісній чи якісній ознаці, контроль готової продукції, контроль транспортування;
в) вхідний контроль, операційний, готової продукції, транспортування, збереження.
87. Технічному контролю підлягає:
а) продукція, процеси її створення, застосування, транспортування, збереження, технічного обслуговування і ремонту, а також відповідна технічна документація;
б) продукція, методи її виробництва, технологічний процес, монтаж, складування, процес ремонту, а також інструкції і розроблених заходів;
в) продукція, її транспортування до місця монтажу (споживання), монтаж, обслуговування, а також відповідні стандарти і положення.
88. На післяпроектних стадіях життєвого циклу продукції застосовується принцип:
а) максимуму корисного ефекту від використання зразка продукції;
б) порівняння сукупностей значень одиничних показників якості оцінюваного зразка продукції із сукупністю базових значень тих же показників;
в) частки дефектності.
89. Методи оцінки технічного рівня і якості продукції є:
а) іспити вимірювальних приладів, які руйнують і не руйнують, змішані;
б) диференціальний, комплексний, змішаний, статистичний, оцінка експертами;
в) диференціальний, змішаний, що не руйнує й експертний.
90. Оцінка продукції на стадії її виготовлення полягає у:
а) відповідності технологічного процесу її виготовлення;
б) відповідності фактичних показників параметрів виготовленої продукції в процесі експлуатації;
в) визначенні міри відповідності фактичних значень параметрів і показників якості продукції, що виготовляється, до її експлуатації установленим вимогам креслень і стандартів.
Змістовий модуль 9.«Людський фактор в забезпеченні функціонування систем якості»
91. Питання управління якістю продукції на підприємстві зобов’язані очолювати:
а) головний інженер;
б) перший керівник;
в) заступник керівника з якості.
92. Політику в області якості на підприємстві визначає:
а) трудовий колектив;
б) відділ управління якістю;
в) вище керівництво.
93. Здійснює горизонтальні зв’язки між підрозділами в питаннях управління якістю продукції:
а) відділ маркетингу;
б) вище керівництво;
в) начальники відділів підрозділів.
94. Винуваті у низькій якості продукції:
а) від 1% до 20% - робітники, від 80% до 99% - керівники;
б) 10% - відділ ОТК, 20% - робітники, 30% - керівники;
в) 40% - провина робітників і 30% - керівників.
95. Роль керівника середньої ланки в управлінні якістю продукції яке:
а) здійснює безпосереднє керівництво;
б) контролює і стежить за відповідністю виготовленої продукції нормативній;
в) є сполучною ланкою між вищим керівництвом і підлеглими з питань управління якістю продукції.
96. Інформація буває неправдивою через:
а) навмисні перекручування для того, щоб показати себе з кращої сторони;
б) бажання показати себе з кращої сторони, уникнути неприємностей від керівництва і ненавмисні перекручування;
в) неефективність оцінки якості праці працівників і як наслідок їхнє байдужне відношення до вірогідності інформації.
97. Колективне управління в удосконаленні якості продукції – це стиль управління:
а) при якому активна роль належить рядовим працівникам, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі;
б) при якому встановлений твердий контроль з боку вищого керівництва за виконанням підлеглими наказів і розпоряджень з питань якості;
в) при якому провідна роль з питань якості належить середній ланці, що є вихователем своїх підлеглих.
98. Груповий підхід в удосконаленні якості продукції полягає у:
а) створенні спеціальних груп у поліпшенню якості продукції;
б) спільних зусиллях 2-х чи більш осіб для виконання конкретної задачі;
в) колективному керівництві при рішенні питань якості продукції.
99. У керівника повинна бути наступна кількість підлеглих:
а) рекомендується до 10 підлеглих і 10-ти контрольованих їм ланок;
б) до 7-ми підлеглих і до 14-ти контрольованих їм ланок;
в) від 5-6-ти підлеглих і 8-10-ти контрольованих їм ланок.
100. Основна мета гуртків якості:
а) скоротити кількість бракованої продукції, що випускається робітниками;
б) вишукати додаткові можливості для ефективного управління якістю з боку майстрів і лінійного персоналу нижнього рівня, а також сприяти з його саморозвитку;
в) участь робітників у колективному управлінні якістю продукції, підвищення їхньої відповідальності і самоконтролю.
101. Основні принципи створення гуртків якості:
а) добровільності, самовдосконалення, взаєморозвитку, загальна участь в остаточному підсумку;
б) створюються за розпорядженням керівництва для рішення конкретної задачі з питань якості продукції;
в) створюються з досвідчених і кваліфікованих працівників, які беруть участь у виробничому процесі.
102. У гуртках якості беруть участь:
а) тільки робітники;
б) робітники і молодший лінійний персонал;
в) всі працівники фірми і її підрозділів, що працюють на одному робочому місці.
103. При виконанні тих чи інших завдань з якості на кожному рівні керівництва повинні бути задіяні наступні твердження:
а) «драбина удосконалення»;
б) «ефект водоспаду»;
в) «процесний підхід».
104. Каору Ісікава з регулювальником порівнює керівника:
а) вищої ланки;
б) середньої ланки;
в) нижчої ланки.
105. До керівників середньої ланки не відноситься функція:
а) посередництво між керівництвом вищої ланки та співробітниками;
б) визначення політики в області якості;
в) орієнтація підприємства на перспективу.
Змістовий модуль 10.«Досвід управління якістю будівництвом в закордонних країнах»
106. Контроль якості продукції в Японії здійснюється на наступних рівнях:
а) відділом управління якістю, лінійним персоналом, керівництвом підприємства;
б) загальнофірмовий, повний контроль якості за участю всіх робітників та службовців;
в) службою ВТК, кружками якості, функціональними комітетами й іншими групами якості, функціональними комітетами й іншими групами якості.
107. В Японську концепцію «Точно вчасно» закладена ідея:
а) виробляти в необхідних кількостях продукцію до терміну в період найбільшого її попиту;
б) забезпечувати своєчасну якісну підготовку виробництва для виготовлення якісної продукції;
в) виробляти і поставляти готові вузли до моменту зборки готового виробу, а окремі деталі до моменту зборки вузлів і матеріали до моменту зборки деталей.
108. Границі застосування системи «Канбан»:
а) при виготовленні дорогих деталей;
б) в сукупності із системою «Точно вчасно» і є її складовою частиною;
в) при виготовленні крупногабаритних елементів.
109. Термін «Канбан» означає:
а) запис, табличку, спеціальну картку, що використовується як сигнальна інформація на необхідність постачанням додатково визначеного числа деталей;
б) графік із щоденним постачанням матеріалів, конструкцій, виробів, що комплектують та інше;
в) контрольну карту регулювання постачань матеріально-технічних ресурсів.
110. Система заслуг в американських корпораціях при управлінні якістю продукції включає:
а) моральне і матеріальне стимулювання, у тому числі грошові премії, оголошення подяки в наказі, нагородження знаками;
б) матеріальна компенсація, грошові винагороди, суспільне визнання окремої особистості і діяльності груп, особисте визнання начальства;
в) моральне заохочення у виді подяки, занесення на дошку пошани й у книгу пошани, нагородження знаками й орденами. Матеріальне заохочення у виді різних грошових премій.
111. Забезпечення якості функціонування системи в американських корпораціях здійснює:
а) спеціальна служба забезпечення якості;
б) відділи правління якістю;
в) відділ маркетингу.
112. Книгу „Японські методи управління якістю” написав:
а) Каору Ісікава;
б) Акіо Маріта;
в) Лі Якокка.
Змістовий модуль 11.«Економічні аспекти якості»
113. Витрати на якість, пов'язані з життєвим циклом будівельної продукції класифікується на:
а) науково-технічні, управлінські, базові;
б) науково-технічні, управлінські, виробничі;
в) по виправленню браку, базові, науково-технічні.
114. Витрати на якість пов'язані з браком класифікуються на:
а) поправного й непоправного браку, викликані рекламаціями;
б) поправного браку й оплачуваного збитку, понесеного споживачем;
в) поправного браку споживачеві в процесі експлуатації продукції.
115. З діяльністю кадрових служб пов’язані наступні витрати на якість:
а) формування персоналу й зниженням його плинності;
б) змінюваність персоналу і його навчання;
в) підбор і розміщення кадрів, їх навчання і підвищення кваліфікації.
116. До виробничих витрат відносяться:
а) матеріальні, технічні, трудові й котрі прямим рахунком включаються у вартість будівельної продукції;
б) прямі витрати й пов'язані з переробкою браку;
в) всі витрати й збиток оплачуваної споживачеві.
117. Функціонально - вартісної метод застосовується для аналізу витрат на якість у наступних випадках:
а) на етапі вибору продукції, що буде затребувана споживачем і в процесі її освоєння;
б) на стадії підготовки виробництва й освоєння продукції;
в) на етапах проектування, технологічного планування, підготовки й освоєння продукції.
118. Метод бальної оцінки застосовується для аналізу витрат на якість у наступних випадках:
а) для визначення економічної ефективності;
б) для визначення конкурентоспроможності продукції;
в) коли неможливо застосувати той або інший метод.
119. Витрати в будівництві при переході від існуючих рішень до нових визначаються:
а) коефіцієнтом зниження поточних витрат;
б) економічною ефективністю зниження витрат;
в) відмінностями в п. 1, 2.
120. Абсолютний розмір браку визначається:
а) собівартістю щодо забракованої продукції, виробів і витрат на поправний брак;
б) як різниця вартості остаточно забракованої продукції і витрат на поправний брак;
в) як абсолютна величина вартості браку зробленої продукції.